Тема 5. Наукові видання з бухгалтерського обліку

Потреба в журналі, присвяченому питанням бухгалтерського, вартісного обліку, стала відчуватися з переходом до твердої валюти, хоча грошові знаки, що продовжували знецінюватися, ще перебували в обігу. З таким паралелізмом в обліку, що викликав необхідність вдаватися до індексних перерахунків, було покінчено лише до 1924 р. В цей переломний момент і виник перший радянський журнал з обліку - "Счетоводство".

Він став виходити з кінця 1923 р. в Москві і видавався до 1929 р. "Счетоводство" виникло за ініціативою Відділу обліку господарської діяльності при московському відділенні Російського технічного товариства. Журнал редагувався спочатку А.П. Новіковим, а потім М.А. Кіпарісовим. Видання намагалося відродити традиції однойменного попередника, в ньому друкувалися нормативні документи. Протягом періоду свого існування "Счетоводство" процвітало, про що говорить збільшення за цей період його тиражу вдвічі - з 4 тис. примірників в 1923 р. до 8 тис. примірників в 1929 р. На сторінках журналу "Счетоводство" було розміщено ряд статей російських та іноземних авторів, які за своїм науковим рівнем значно випереджали практику того часу та свідчили про наполегливі пошуки кращого розуміння ролі обліку.

В "Счетоводстве" друкувалися статті з 15 тематичних розділів.

Потрібно відмітити характерні для того часу особливості статей, що друкувалися в цьому виданні:

1. відображення рядом статей практики паралельного обліку у "совзнаках", що знецінювалися, та в червонцях;

2. опублікування з номера в номер значних за обсягом монографій внаслідок малочисельності авторських кадрів;

3. висвітлення зарубіжного обліку в сфері організації обліку та аналізу;

4. відображення теми наукової організації праці в обліку, а також питання про органічний зв'язок оперативного обліку з бухгалтерським.

Дещо пізніше став виходити журнал "Вестник счетоводства" (1923-1926), в якому активну участь брав О.П. Рудановський. Видавали його: І.А. Горбачов, М.М. Дудкін, І.І. Лапшов, П.П. Лобзін, Ф.І. Шишов. "Вестник счетоводства" був розрахований більше на бухгалтерську еліту. Лозунг журналу - "Баланс - прапор рахівництва". Виходив один раз на два тижні.

Спочатку його наклад дорівнював 5 тис. примірників (1923), але в 1925 р. знизився до 3 тис. примірників і в 1926 р. до 2 тис. примірників. Він вийшов всього 8 раз з початку 1926 року і припинив своє існування. Передплатники стали надавати перевагу "Счетоводству" і двом новим журналам - "Счетная мысль" (1925-1930) і "Спутник конторщика и счетовода", видавництво "Счетная мысль" (1926-1928).

Журнал "Счетная мысль" був щомісячним органом Об'єднання працівників обліку при Московському губернському Відділі профспілки радянських та торгових службовців (далі - ОПО). Згодом він став рупором обліку Всесоюзного об'єднання працівників обліку. Формальним редактором був П.Б. Клейман. Журнал був присвячений для кваліфікованих бухгалтерів і обліковців нової формації. Майже повністю висвітлював політичні питання. Цей журнал повніше за "Счетоводство" висвітлював, зокрема, питання наукової організації праці; також багато уваги приділялося висвітленню діяльності ОПО.

"Спутник конторщика и счетовода" був розрахований на рядових облікових працівників. Авторами цього журналу були відомі вчені того часу: Н.Р. Вейцман (див. Ч. И, с 299-303), С.С. Дезорцев (див. Ч. И, с 327-328), Н.В. Богородський, Л.Я. Осіпов, В.К. Мнюх, І.Я. Рубінштейн та інші.

Ці два журнали були популярними і розраховані на саме широке коло читачів - рядових працівників обліку, їх тираж знаходився на рівні 5,5-6 тис. примірників.

Важливою подією в професійній журналістиці був вихід в 1928 р. в Москві "Вестника Института государственных бухгалтеров-экспертов (ИГБЭ)". За деякими оцінками, ще жодне видання його не перевершило. Його тираж в 1930 році склав солідну на той час величину - 7 тис. примірників, майже вдвічі перевищивши первинний. З журналом співробітничали М.О. Блатов (див. Ч. II, с 286-189), Р.Я. Вейцман (див. Ч. II, с 297-299), Н.Р. Вейцман, О.М. Галаган (див. Ч. И, с 309-312), М.А. Кіпарісов (див. Ч. II, с 346-348), М.С. Помазков (див. Ч. II, с 396-398), О.П. Рудановський (див. Ч. II, с 404-408), та інші, а також видатні бухгалтери Заходу та США: В.Е. Патон (див. Ч. II, с 89), Г.Р. Хетфілд (див. Ч. И, с 123) та інші. В 1931 р. було випущено всього 2 номери і журнал припинив своє існування.

В 20-ті роки XX ст., як і в дорадянський час, виходило багато провінційних журналів: "Счетное дело" (1923) — Смоленськ, видавець Орган Смоленської асоціації бухгалтерів; "Бюллетень Дальневосточного общества бухгалтеров" (1924) - Чита; "Вопросы учета и делопроизводства" (1925) -Ростов-на-Дону, видавався Північно-Кавказьким крайовим відділом Радторгслужбовців; "Счетовод Башкирии" (1926) - Уфа; "Бюллетень объединения работников учета при Статотделе профсоюза совслужащих" (1927-1928) - Казань, видавало Казанське об'єднання працівників обліку, випереджаючи столичні видання, бюлетень обговорював такі фундаментальні питання, як природа динамічного балансу, Е. Шмаленбаха, особливості органічного балансу Ф.Ю. Шмідта. Цей журнал досягнув успіху в розвитку обліку завдяки керівнику журналу професору А.О.Афанасьеву. "Теория и практика учета" (1928-1929) - Збірник ОПО при Ленінградському відділі Спілки Радторгслужбовців, Ленінград; "Счетовод Молдавии" (1929) -Кишинів (українською мовою), "Счетный бюллетень Иваново-Вознесенского ОРУ " (1929-1930) - безкоштовне видання м. Іваново, в якому розглядалися теми: відображення в балансі закону концентрації виробництва; непотрібні проблеми атестації облікових працівників.

В Києві в 1927 р. і 1928 р. виходив журнал "Учет и контроль" -видавець ОПО при Київському окружному відділенні профспілки Радторгслужбовців під редакцією A.M. Відершайна, Я.М. Гальперіна (див. Ч. II, с 312-315), Е.М. Гуревича.

Окремої уваги заслуговує журнал "Счетный работник" (1927), який видавався українською мовою в м. Харкові Харківським ОПО при окружному відділі профспілки радянських та торговельних службовців. Він (журнал) відображав колективну та творчу думку українських облікових працівників. Програма передбачала 6 розділів: 1) теорія і практика обліку; 2) наукова організація праці; 3) хроніка, інформація, довідки; 4) критика і бібліографія; 5) консультації, питання, відповіді; 6) поштова скринька. На жаль, під час подій 30-31 років журнал сильно постраждав.

Не дивлячись на те, що вплив цих журналів був незначний, сам факт свідчив, що облікова думка не замикалась в одному місті, а розповсюджувалася по всій країні.

* Объединение работников учета, український еквівалент - об'єднання працівників обліку (ОПО) 1*

Історія бухгалтерського обліку

В 20-ті роки видавалось багато журналів, присвячених техніці управління, які, зокрема, включали відомості про бухгалтерський облік: "Предприятие", "Система и организация", "Хозяйство и управление", "Вопросы советского хозяйства и управления", "Вопросы организации и управления", "Организация труда", "Техника управления".

В самому кінці 20-х років XX ст. почав входити в світ журнал "Вестник института государственных бухгалтеров-экспертов". Він проіснував близько трьох років. Як було оголошено у першому номері, його зміст повинен був задовольняти запити бухгалтерів-експертів, контролерів та ревізорів, бухгалтерів - керівників, рахівників, фінансових та судових працівників. Але ці завдання, за наявності трьох друкованих органів з обліку на той період, виконувалися лише незначною мірою. Більшість статей журналу були за своєю тематикою дуже близькими до публікацій в "Счетоводстве" и "Счетной мысли".

На кін. 20-х - поч. 30-х років XX ст. політична ситуація в радянській Росії була вкрай складною. Закінчилось все тим, що на рубежі 1929-1930 років кількість журналів скоротилася, більшість з них було закрито з різними наслідками для людей, які в них працювали, і для матеріалів, які в них були надруковані.

Командно-адміністративний підхід позначився передусім на згортанні видавничої діяльності журналів, присвячених проблемам бухгалтерського обліку, які почали один за одним зникати. В 1930 р. "Счетоводство" и "Счетная мысль" об'єдналися в один орган, що отримав назву "За социалистический учет". Цей журнал проіснував до кінця 1932 р.

Залишились московські - журнал - щотижневик "Счетная мысль" (1925-1930), і журнал "Спутник счетовода" (1929-1932), видавництво якого було пов'язано з ім'ям видатного вченого - Є.І. Глейха (див. Ч. И, с 318-320).

Журнал "Счетная мысль" з 2-го номера в 1930 р. був перейменований в журнал "За социалистический труд" (1930-1932). Цей журнал почав своє життя з сумної стенограми "Суд над профессором A.M. Ґалаґаном". Журнал виходив небувалими для того часу тиражами: 1930 р. - 20 тис. прим., 1931 p. - 28,5 тис. прим., 1932 p. - 36,4 тис. прим. Але в 1932 p. випуск журналу було припинено. На його місце в цьому році прийшов журнал "Народнохозяйственный учет" -бюлетень ЦУНГО (Центрального управління народногосподарського обліку), але він швидко перетворився на статистичне видання.