Тема 5. Наукові видання з бухгалтерського обліку

обліку в навчальний план всіх вищих навчальних закладів, в тому числі технічних і середніх, включаючи загальноосвітні. Будучи головою Харківського відділення Російського технічного товариства, він організував обліковий відділ з друкованим органом (журнал "Счетоводство и хозяйство").

В ті часи існував ряд особливостей в обліку зносу майна (погашення): одні підприємства списували, застосовуючи сучасну термінологію, вартість

основних засобів залежно від строку служби прямо на рахунки витрат (прямий метод), інші при списанні використовували регулюючий контрактивний рахунок (непрямий метод). Одні розглядали цей рахунок просто як рахунок зносу обладнання (Р.Я. Вейцман), інші трактували його як фонд, який дозволяє нараховувати кошти для відновлення майна (Є.Є. Сіверс). Були випадки, коли застосовувались одразу два рахунки: знос та амортизація (А.К. Рощахівський).

Витрати на поточний ремонт списувались на рахунки витрат, а капітальні витрати - на рахунок майна. В останньому випадку дебетувались рахунки майна (прямий метод) або рахунок зносу (непрямий метод). Все зазначене вище стосувалось майна матеріального, за тією термінологією -реального, але вже тоді зіткнулися з фактом існування нематеріального (нереального) майна. Причому вважалось, що перше (реальне) втрачає свою вартість, друге - ні. Таким чином, нематеріальні активи оцінювались за вартістю придбання, і ця вартість не амортизувалась.

Багато думок російських вчених того часу в подальшому знайшли розвиток в блискучих теоретичних розробках з бухгалтерського обліку. Такими були, зокрема, дозволений ступінь уніфікації звітності, наявність психологічної складової в процесі підготовки та читання звітності, характеристика і відображення економічного потенціалу підприємства в балансі.

А.К. Рощахівського можна вважати першим з бухгалтерів, хто зрозумів поняття економічного аналізу і важливу роль звітності в його реалізації. Проведений ним аналіз практики складання звітності 25-ти великих акціонерних підприємств показав виключну барвистість структури балансів, які публікуються, неоднозначне трактування окремих його статей.

Зокрема, А.К. Рощахівський ввів поняття "внутрішньої виробничої сили" підприємства, зазначаючи, що вона вимірюється не розміром

Історія бухгалтерського обліку

вказаного в пасиві основного капіталу, а "кількістю різного роду цінностей, відображених в активі, відношенням їх одна до одної і до суми зобов'язань перед третіми особами".

Відносні величини він зводив в дві групи: 1) відношення балансових статей одна до одної (вертикальний аналіз); 2) відношення статей активу до кредиторської заборгованості (горизонтальний аналіз).

А.К. Рощахівський запропонував структуру типового балансу

акціонерного товариства (табл. 5.2). Деталізація окремих статей (дебітори,

кредитори, нематеріальні активи) залишалась на розсуд осіб, які складають

баланс, по інших статтях рекомендувався склад елементів, доцільних для

відокремлення в балансі (наприклад, статті "Майно реальне" і "Капітали").

Таблиця 5.2. Структура типового балансу акціонерного товариства, запропонована А.К. Рощахівським

Актив	Пасив
1. Майно реальне	1. Капітали (за видами)
іь» каса (готівка, рахунки в банках)	»Ь" ОСНОВНИЙ
йу> членські внески	А» запасний
й>» цінні папери	<ы> оборотний
*ь» майно постійне (нерухоме, рухоме,	*ь- резервний
незавершене будівництво)	й>» страховий
<ь» майно оборотне	<ь» ремонтний
	й* резерв премій
	А- благодійний
2. Майно нереальне (докладний перелік)	2. Кредитори (за категоріями)
3. Боржники (за категоріями)	3. Кореспонденти:
	*ь» по рахунках Loro
	А- по рахунках Ndstro
4. Кореспонденти:	4. Перехідні суми
&• по рахунках Loro
/ь» по рахунках Nostra
5. Перехідні суми	5. Нерозподілений прибуток минулих
	років
6. Витрати по закладу підприємства	6. Прибуток звітного року
7. Витрати та збитки минулих років
8. Витрати звітного року
Баланс	Баланс

Такий підхід поєднував в собі елементи уніфікації та певної свободи дій при складанні балансу; він отримав широке розповсюдження і був покладений, зокрема, в основу більшості сучасних національних та міжнародних облікових стандартів.