Тема 5. Наукові видання з бухгалтерського обліку

російським купцям того часу така система обліку була невідомою. Цю книгу довго не помічали.

На думку проф. Я.В. Соколова і проф. СМ. Бичкової, Джон Хокінс може вважатися першим в Росії просвітителем бухгалтерського обліку. За їх даними, переклад його книги "Ключ коммерции" є першою російською працею з подвійної бухгалтерії.

Книга "Наставление необходимо нужное для российских купцов, а более для молодых людей" - переклад М.Д. Чулкова (1788) з німецької мови на той час мала більший вплив, ніж попередня. У 1789 p. вийшла книга Ф. Сапожнікова, що була перекладом з німецької праці Гюнтера Людовиція, виданої в 1752 p., і представляла собою комерційну енциклопедію, в якій частково згадувалось і рахівництво. Книга Ф. Сапожнікова мала назву "Начертания полной купеческой системы, купно с начальными основаниями торговой науки и с приобщением краткой истории о торговле, водой и сухим путем отправляющейся из которой можно потом усмотреть настоящее состояние европейской торговли, производящейся и в других частях света".

Необхідно згадати і видану в кінці XVIII ст. працю "Полная купеческая система", в якій коротко, але зрозуміло були викладені основні принципи бухгалтерського обліку. Пізніше, в кінці XVIII - на початку XIX ст., в Росії з'явився цілий ряд праць, але їх також навряд чи можна назвати цілком самостійними.

У 1795 р. в Курську вийшла праця І. Стіллігера "Обстоятельное руководство двойного или итальянского счетоводства купеческого". Дев'ять років потому в Санкт-Петербурзі було видано працю І. Сєрікова "Совершенный счетоводец или краткое и ясное руководство к бухгалтерии с присовокуплением практических торговых примеров".

Як бачимо, в російському обліку того часу застосовувалась староіталійська форма, хоча були поширені й інші переклади, які пропонували німецький та французький варіанти його ведення.

Значним кроком вперед було застосування в обліку рахунків. Це давало можливість окремо відображати різні за своїм економічним змістом об'єкти обліку. В той час застосовувалась формальна класифікація рахунків: рахунки поділяли на власні, управлінські і товариські. Поряд з цим доволі чітко виділялись групи результативних, операційних і розподільчих рахунків.

Історія бухгалтерського обліку

Найбільш розвинутим облік був на великих підприємствах. В книзі "Описание Уральских и Сибирских заводов 1735 г." голландця В.І. Геніна (1676-1750), який знаходився на російській службі, значну увагу було приділено питанням організації бухгалтерського обліку на державних металургійних заводах. Ця робота, а також архівні дані, що збереглись, підтверджують існування в металургійній промисловості того часу досить складної облікової системи.

Так, особлива увага приділялась обліку надходжень і вибуття матеріалів, для чого по кожному виду матеріалів на заводі велись дві прошнуровані, пронумеровані і скріплені печаткою книги - D (дебет) і С (кредит), в яких вівся кількісний та вартісний облік. Всі документи попередніх періодів передавались до архіву. Облік був налагоджений і на кожній виробничій ділянці (домні). У випадку неналежного ведення звітності і облікових регістрів до відповідальних осіб застосовувались штрафні санкції.

В останній чверті XVIII ст. видається ряд підручників, які систематизовано викладали основи бухгалтерського обліку в торговельних підприємствах. Спеціальних книг з: бухгалтерського обліку в промисловості і сільському господарстві ще не було.

Таким чином, можна сказати, що до XIX ст. в російській літературі переважали переклади праць з рахівництва (праці П. Гессенса, М. де ла Порта). Але і з початком XIX ст. ситуація майже не змінилася.

До початку ХГХ ст. належить праця Юріна і Турченінова, переклад книги англійського автора Едуарда Томаса Джонса (1808), яка була критикою системи подвійної бухгалтерії і пропонувала принципи так званої англійської системи обліку. У 1816 р. в Москві вийшла книга Х.А. Шлецера "Первые начала коммерческой науки, взятой в собственном значении, сочиненные профессором Шлецером".

Одним з найвпливовіших російських вчених XIX ст. був відомий науковець німецького походження Карл Іванович Арнольд (1775-1845) (див. Ч. II с 265-266).

Погляди К.І. Арнольда мали важливі наслідки для розвитку обліку в Росії. Зокрема, він писав, що мета бухгалтерії - знайти причини змін в складі майна; предмет - "оборот частин майна", метод - "форми рахівництва". В