Тема 5. Наукові видання з бухгалтерського обліку

В російській версії видання переважали суто комерційні, а не бухгалтерські справи.

У 1766 р. вийшла ще одна оригінальна праця невідомого до цього часу автора - "Инструкция бухгалтерии", а в 1790 р. в Москві з'явилася книга "Почтенный купец, или бухгалтерия" в трьох частинах. Це був переклад роботи Пасшьє Гессенса, викладача французької мови з Гамбурга, який видав підручник з бухгалтерії німецькою мовою ще в 1594 р. (переклад, як бачимо, запізнився на два століття). Запропонована П. Гессенсом теорія подвійного запису по рахунках не була досконалою, і якщо пригадати, що до того часу вже з'явились добре розроблені облікові теорії, достатньо науково обгрунтовані (теорія Е. Дегранжа та ін.), вчення П. Гессенса виглядає досить

наївним і непереконливим.

П. Гессене зазначав, що для правильної бухгалтерії потрібно вести три основні книги: а) Меморіал; б) Журнал і в) Боргову книгу, яка по-іншому називається Головною; крім цих книг автор рекомендував вести книгу для витрат. В Головній книзі П. Гессенса відкриваються винятково прості рахунки залежно від потреб господарства; колективних рахунків П. Гессене не згадував, а тому не навів жодних аналітичних книг. Книга витрат у нього служить для того, щоб записувати всі витрати, які стосуються торгівлі, домашнього господарства власника, а також витрати за рахунок комітентів. На підставі записів в цій книзі періодично складаються статті в журналі та проводяться записи по рахунках Головної книги. Касову книгу П. Гессене вести не радив, оскільки в Головній книзі є рахунок Каси, який ведеться детально, з нього можна отримати всі дані про обіг готівки; але якщо будь-хто побажає вести Касову книгу, то П. Гессене вважав, що це корисно. В кінці звітного року всі рахунки Головної книги закриваються; прибутки та збитки переносяться на рахунок Прибутків та збитків, а з цього рахунку - на рахунок Капіталу. Для записів інвентарю П.' Гессене радив мати особливу інвентарну книгу, яка була секретною, і тому повинна була зберігатись окремо, у господаря особисто.

Меморіал, за вченням П. Гессенса, є книгою початкового запису всіх операцій, а тому відмітки можна здійснювати без дотримання певних правил. "В Меморіал, - писав П. Гессене, - можуть записувати господар, жінка, слуга, служанка або хлопчик, якому це доручається і який знаходиться при

торгівлі для приймання товарів; але вони повинні намагатись висловлювати все докладно". Журнал є такою книгою, записи в якій належить вести за певними правилами, а тому "в журналі ніхто, крім бухгалтера, не може робити записи; це для того, щоб його зміст міг служити доказом в суді"; в журналі слід записувати, передусім, інвентар господарства (рахунки П. Гессене відкривав за допомогою рахунку "Капіталу), а потім вже здійснювати записи поточних операцій. При записі поточних операцій П. Гессене радив складати журнальні формули, причому подвійність записів автор пояснював особливими правилами дебетування і кредитування рахунків. Згідно з вченням П. Гессенса дебітором є особа, яка будь-що отримує, або те, що отримується, чи, врешті-решт, те місце, куди переміщується цінність; кредитором є те, що продається, відпускається або переміщується, або особа, яка відпускає цінності, чи, нарешті, те місце, звідки цінність виходить. Для пояснення способів записів збитків і прибутків П. Гессене вивів теорію: "Те, на чому отриманий прибуток, будь це особа, товар, гроші, або векселі, або інше, а також те, що складає прибуток, є дебітор. Проте прибуток - кредитор. Те, на чому понесений збиток, будь це товар, особа або векселі - кредитор. Проте збиток - дебітор".

Книга "Ключ коммерции или торговли, то есть наука о бухгалтерии, изъявляющая содержание книг и происхождение счетов купеческих" вийшла друком в 1783 р. Це був переклад праці Дж. Хокінса - John Hawkins. Clavis Coramercii: or key of commerce (1689, 1704), виконаний невідомим автором з другого видання книги 1704 p., де на підставі зарубіжного досвіду досить повно викладались правила подвійної бухгалтерії" на прикладі обліку в торгівлі, висвітлювались правила ведення рахунків, наводились рекомендації щодо виправлення помилок. Автор книги вважав, що по рахунку Прибутків і збитків (за його термінологією "бариш" і "наклада") сальдо можна виводити тільки на основі інвентаризації, оскільки рахунок Товарів вівся змішано (товари оприбутковувались за купівельними цінами, а списувались - за продажними). Книга по суті була наскрізним прикладом з коротким оглядом господарських операцій. В описанні подвійного запису в книзі переважає персоніфікація. Незважаючи на безумовну цінність матеріалу, що містився в книзі, вона не користувалась великою популярністю у читачів Росії, так як