Тема 4. Бухгалтерський облік в соціалістичному суспільстві

Дата/ Період

Характеристика (зміст) заходів з обліку

1

2

Дорево люцій-

ний період

М.С. Лунський ввів поняття "джерела" коштів і об'єднав в терміні пасив як кредиторську заборгованість, так і власний капітал. Г.А. Бахчисарайцев розглянув вплив факторів господарського життя на зміни в балансі, вивів чотири "тести", одному з яких відповідає певна господарська операція, та сформулював чіткі правила подвійного запису

22 квітня 1917 р.

Робочі комітети отримали законне визнання, і першою їх вимогою було підвищення заробітної плати та скорочення робочого дня, що призвело до інфляції, зростання цін, падіння виробництва

5 грудня 1917 р.

В складі Ради народних комісаріатів було створено Центральну державну бухгалтерію, обов'язками якої були: сумарний облік всіх грошових коштів та матеріального майна, складання річних бухгалтерських звітів про доходи і витрати республіки тощо

Травень 1918 р.

Всі державні, в тому числі і недавно націоналізовані підприємства, отримали вказівки вести рахунки і зберігати готівкові заощадження в Державному банку, а всі угоди укладати за допомогою чеків чи шляхом внесення в книги

13 липня 1918 р.

Видано Основні положення обліку майна, відповідно до яких об'єктом обліку визнається лише актив без реєстрації грошових коштів та дебіторської заборгованості. Текст цього Положення підготував О.М. Галаган, який ввів вимогу грошової оцінки всіх видів майна

27 липня 1918 р.

Прийнято Постанову про торговельні книги, виходячи з необхідності прямого управління з центра всіма багатствами країни не по "сумнівному" вимірнику (мається на увазі грошовий вимірник), а по вимірнику справжньому, натуральному

і

2

14

ЛЮТОГО

1919 р.

Прийнято Декрет, що передбачав перетворення всього сільського господарства країни на єдину агрофабрику, а всі селяни ставали її робочими, яким заборонялося мати приватну власність. Перетворення в життя цієї програми призвело до падіння дисципліни, та повної деградації обліку

Січень 1919 р.

Значно спрощено облік: виключено облік векселів, акцизу, застав, відсотків та відсоткових паперів, комісії; в кошторисі витрат знято такі статті, як представницькі витрати, пожертви та винагороди різних осіб, штрафи та неустойки тощо. Облік передбачався за подвійною системою: одною для правління (центру), іншою -для філій

1919 р.

Створено та випробувано на практиці в м. Петроград надзвичайний облік П. Амосовим та А. Савічем. Те, що вони зробили, можна було б назвати, використовуючи сучасну термінологію, центральною бухгалтерією, що враховувала весь рух матеріалів в межах Петрограду

Січень 192рр.

На Ш з'їзді Ради народного господарства пропонувалося встановлення "твердої рахункової одиниці в господарстві та бюджеті країни, взявши за . основу виміру одиницю праці"

3

ЛЮТОГО

1921р.

Розглянуто декрет, що передбачав відміну всіх грошових податків. Багато економістів доводили, що при комунізмі грошовий вимірник втратив будь-яке значення, і пропонували нові, на їх погляд, досконаліші вимірники: трудові, енергетичні та предметні

Кінець 1922 р.

Випущено банківські білети, що дозволило в майбутньому повернутися до грошового вимірника

Сере­дина 20-х pp.

LP: Ніколаєв розвивав погляд, згідно з яким бухгалтерський облік, що організується через баланс, не може бути дзеркальним відображенням тих реальних процесів, які за його допомогою вивчаються. Він один "з небагатьох, а можливо, і перший у радянській літературі, вважав, що моментом реалізації може бути лише момент надходження коштів, також він пропонував створювати резерви для списання безнадійних боргів

Створено О.П. Рудановським зовсім нове вчення про предмет та метод рахунковедення. Крім цього, він запропонував нове поняття "фонд" замість "капітал"; дав обгрунтування рахунку Реалізація; наполягав на зведенні балансів лише прямим шляхом замість старого порядку використання внутрішніх розрахунків; ввів принцип накопичувальних відомостей Q.M. Галаган описав та осмислив європейський, переважно італійський досвід. Господарська діяльність кожного підприємства, на його погляд, передбачала три важливі елементи: суб'єкти, об'єкти та операції. Трактуючи метод, він спробував підвести всі традиційні прийоми під чотири групи методів, запозичені з формальної логіки та статистики (спостереження, класифікація, індукція та дедукція, синтез та аналіз)

Кінець 20-х pp.

Послідовний прихильник німецької школи Р.Я. Вейцман відстоював і впроваджував балансову теорію подвійного запису, однією зі спроб розвинути останню було вчення про абсолютний баланс М:С. Помазкова М.О; Блатов сконструював спеціальну модель всіх можливих видів обліку в господарстві, що відображаються подвійним записом; вона відома під назвою "квадрат професора Блатова". Вчений також здійснив класифікацію балансів за шістьма ознаками. Він же стверджував, що подвійний запис є природним наслідком обміну