Тема 1. Бухгалтерський облік: періоди розвитку

А» запис факту в бухгалтерських регістрах;

*ь- виконання облікових операцій.

Розглядаючи процедуру інвентаризації, італійські бухгалтери рекомендували в якості регістрів використовувати як вільні листи, так і книги. На відміну від них, німецький вчений І. Готліб пропонував замість складання описів (відомості або книги) здійснювати записи про залишки в натурі прямо в товарних книгах по кредиту відповідних рахунків, що дозволяє бухгалтеру виконати операції, які відображаються в порівняльній відомості. З точки зору В. Швайкера, інвентар слід було складати на окремій сторінці, а потім переносити дані до окремої книги. Повністю позиції двох шкіл співпадають в тому, що починати інвентаризацію необхідно з предметів, "які є більш цінними і легко втрачаються, такі як: наявність грошей, коштовностей, срібних виробів тощо". Суттєвою обставиною процесу інвентаризації, слід вважати ту, що в ньому не використовували єдиного вимірника, а інвентаризаційний опис носив тільки статичний характер.

З питань оцінки товарів лише один з багатьох напрямів італійської науки вплинув на систему обліку в Німеччині. Єдиною переконливою для німців на довгі роки стала кон'юнктурна оцінка, викладена П. Гессенсом, тим більше, що даний підхід був підтриманий авторитетом Г. Лейбніца, який розробив правила експертної оцінки, орієнтованої на продажну ринкову вартість.

Значним є внесок німецьких бухгалтерів, в тому числі В. Швайкера, в розвиток системи контролю. Надаючи велике значення перевірці бухгалтерських записів, він визначав її конкретні способи і строки. Розроблені ним правила перевірки бухгалтерських книг дозволяють вважати його одним із засновників ревізії.

В період виникнення нового суспільного ладу - феодалізму свій подальший розвиток отримав і контроль. З розвитком товарного виробництва при феодалізмі розширилися внутрішня і зовнішня торгівля. Це надало новий поштовх щодо удосконалення контролю.

Почалась підготовка спеціалістів з обліку, видаються перші книги з цього питання: італійця Луки Пачолі (1494), голландців - Яна Імпіна (1543) і Сімона ван Стевіна (1607); французів - Жака Саварі (1675) і М. де ла Порта (1712) та багатьох інших.

Історія бухгалтерського обліку

В період феодалізму ще більшого значення набував контроль за розрахунками між купцями і банками, а також за наявністю і рухом торгового капіталу. Основу виробничих відносин цього суспільства складають феодальна власність на засоби виробництва і, в першу чергу, на землю і неповна власність на робітника. В цей період виникла подвійна бухгалтерія, яка сприяла отриманню феодалами додаткового продукту, контролю за їх витратами і прибутками, зберіганням особистої власності.

За часів феодалізму виник поділ контролю на зовнішній, який охоплював ревізію балансів і звітності сторонніми особами, і внутрішній -засекречений рух і наявність торгового капіталу, кредитні і розрахункові операції між купцями, лихварями, банками, процеси виробництва і особиста власність на засоби виробництва.

|Висновки

Ідеї, розвинені великим італійським вченим Лукою Пачолі, вже протягом п'яти століть не втрачають своєї актуальності. Він першим зібрав і систематизував розірвані відомості про прийоми, які застосовувались купцями того часу при веденні своїх торгових рахунків і записів. Тим самим вчений поклав початок науковій розробці обліку, виводячи його з чисто практичної діяльності.

Ідеї подвійного запису, закладені в середньовічній Італії, привернули до себе увагу багатьох видатних вчених того часу. Бухгалтерський облік став предметом наукових досліджень. В цей період в історії розвитку обліку були закладені підвалини для зародження науки - бухгалтерії.

Попри всі негативні фактори і те, що в епоху Середньовіччя розвиток обліку припадає лише на його пізню частину, саме їй ми завдячуємо появою посади бухгалтера і терміну "бухгалтерія".