Тема 8. Комерційна освіта та підготовка облікових працівників

В той час вже усвідомлювали, що викладач бухгалтерії не завжди може користуватися тим науковим матеріалом, який дає йому дослідник бухгалтерії, так як такий матеріал може бути досить громіздким та сухим. Перед тим як принести науковий матеріал в клас для викладання, необхідно вкласти його у педагогічні рамки і представити учням в такому вигляді, щоб він був доступним для їх розуміння. Для досягнення цієї мети необхідно науку - бухгалтерію - викласти у вигляді "підручника" або "посібника". Таким чином, добрим підручником з рахівництва може вважатися тільки побудований, з одного боку, на знанні практичного матеріалу, а з іншого - на педагогічному досвіді.

Вчені XIX ст., які займались методикою викладання рахівництва, зіштовхнулись з цілим рядом проблем. Перша - викладання бухгалтерії тих часів було ускладнене малою кількістю спеціальної літератури з предмету. Видані до того часу книги і твори не могли мати для викладача значення важливого посібника. Майже всі вони більшою або меншою мірою задовольняли викладення основної теорії системи, але відрізнялись відсутністю практичного елементу та одноманітністю змісту. Вилучення даних з іноземних творів, при спеціальному викладенні предмета, в більшості випадків давало викладачу розрізнений та мало значущий матеріал. Проте викладення бухгалтерії як предмета прикладного та нескладного за основною побудовою, повинно було ґрунтуватися не тільки на теоретичній спеціальній освіті, але і на обов'язковому знанні рахівництва в найважливіших галузях торгівлі та промисловості - знаннях винесених з безпосередньої практики або основного вивчення.

Про те ж писав П. Колумбус в статті "Еще о преподавании бухгалтерии", що була надрукована в журналі "Счетоводство" за 1888 р.: "Викладання фабричної, заводської і сільськогосподарської бухгалтерії повинно дещо відрізнятись від системи викладання торгової бухгалтерії. При цьому бажаною є поява повного "Збірника" матеріалів для тем на

т

бухгалтерські задачі по різних галузях фабрично-заводської промисловості". Друга проблема, на яку теж дорікала більшість вчених, недостатність необхідної кількості годин, відведених для вивчення курсу, а в деяких училищах він взагалі не вивчався як окремий курс.

Історія бухгалтерського обліку

В 1907 р. російський вчений А. Гуляєв казав, що бухгалтерія вже стала на той час стрункою науковою дисципліною, має логічний зв'язок із математикою та економічними науками лише з того часу, як було сформульовано обліковий закон подвійності.

Першим етапом розвитку бухгалтерії стала спеціалізація знання по окремих галузях. Але окрім спеціалізації знання був важливіший етап розвитку науки - узагальнення всіх окремих галузей рахівництва під одним загальним зведенням - "загальною теорією рахівництва".

Кожна спеціальна галузь бухгалтерії (торговельна, фабрична, банківська та ін.) повинна бути розглянута як з теоретичної, так і з практичної сторони, так як лише тоді вона матиме науковий характер. Під теорією будь-якої спеціальної галузі рахівництва розуміли загальне зведення в одну струнку систему всіх облікових конструкцій, що є найбільш логічними та зручними для даної галузі господарства. В теорії рахівництва даної галузі передбачалось наведення доказів достовірності цих конструкцій та їх повної відповідності до основних положень науки бухгалтерії. Вважалось необхідним у практичній частині досліду будь-якої галузі рахівництва повинна включати в себе якомога простішу та яснішу ілюстрацію у вигляді практичного прикладу, тих прийомів, які описані в теоретичній частині. Разом з тим в дослідженні кожної спеціальної галузі рахівництва рекомендувалось згодувати гатунки товарів з фактичними цінами, торгові звичаї, види кредиту тощо. Таким чином, для розвитку науки бухгалтерії слід було мати монографії з кожної окремої галузі рахівництва.

В 191.1 р. відбувся II конгрес з рахівництва в м. Шарлеруа (Бельгія), присвячений наболілим питанням в сфері облікової думки і справи. Робота Конгресу була поділена на 5 секцій.

1. Загальне рахівництво.

2. Цивільне і Комерційне право.

3. Документування.

4. Викладання.

5. Легалізація, організація і професійні інтереси.

Зокрема, у секції Викладання було зазначено наступне: "метою облікової школи є підготовка службовців, бухгалтерів і рахівників. Курси з рахівництва повинні бути організовані таким чином, щоб викладання різних галузей проводилось паралельно". Це свідчить про те, що спеціалістів готували з широкою спеціалізацією, для того, щоб вони могли працювати на підприємствах різних галузей народного господарства.