Тема 1. Бухгалтерський облік: періоди розвитку

Наприкінці XVII ст. Англія стала наймогутнішою країною з розвиненим мануфактурним виробництвом. Поряд з вовняною промисловістю, яка залишилась основою англійської економіки і торгівлі, розвивались такі галузі, як видобуток вугілля та виплавка чавуну і сталі. Правителі та їх радники зрозуміли, що найнадійніший спосіб залучення грошей - це розвиток виробництва експортних товарів для досягнення перевищення експорту над імпортом. Це зумовило активні дії уряду щодо сприяння промисловому виробництву. За таких умов завершився торговельний і почався промисловий етап розвитку бухгалтерського обліку, який супроводжувався цілою низкою досягнень в науці, технології та громадському устрої.

Незважаючи на швидкі темпи розвитку, Англія тривалий час користувалась бухгалтерською літературою, що перекладалась з інших мов. Першими такими публікаціями були книги Г'ю Олдкастла (1543), Джеймса Шла (1553) і Джона Веддінгтона (1567). Г'ю Олдкастл, викладач арифметики і обліку в Лондоні, був автором книги, яка, по суті, представляла собою переклад праці голландського вченого Яна Імпіна. Хоча до наших днів не збереглося жодної її копії, факт існування цієї книги вважається безперечним, оскільки Джон Мелліс в передмові до своєї книги з обліку, виданої в 1588 p., посилається на працю Г'ю Олдкастла.

Якщо книги Г'ю Олдкастла і Джеймса Піла значною мірою базувались на книзі Л. Пачолі (перші чотирнадцять глав книги Г'ю Олдкастла повністю повторюють глави "Трактату про рахунки і записи"), то книга Джона Веддінгтона містила значні відхилення від італійської системи. Серед основних новацій Дж. Веддінгтона можна виділити: поділ Меморіального журналу на серію спеціалізованих допоміжних книг (інвентар, грошові надходження, платежі, продаж, купівля), застосування складних проводок, розмежування поточних та відкладених грошових надходжень і виплат, використання тільки арабських цифр (див. Ч. И, с 28).

В 1794 р. (за деякими даними - в 1796 р.) була видана праця англійця Едуарда Томаса Джонса (1766-1838), названа ним "English system of book­keeping" ("Англійська система рахівництва"). Е.Т.Джонс був першим автором, який відкрито виступив проти системи подвійної бухгалтерії, вважаючи, що вона сприяє фальсифікації і приховуванню справжнього стану справ на підприємстві (див. Ч. И, с 45-47).

Історія бухгалтерського обліку

Англійська система обліку набула широкого розповсюдження серед купців, однак з розвитком великих промислових і торговельних підприємств все ж поступилась місцем більш досконалій подвійній системі.

Спроби застосувати подвійну бухгалтерію в промисловому обліку відносяться до середини XVIII ст. Серед вчених, які працювали над проблемами удосконалення подвійної системи обліку та обліку виробничих витрат, слід відзначити викладача математики Джеймса Додсона, який у 1750 р. описав техніку бухгалтерського і натурально-вартісного обліку виробництва, а також професора філософії із Абердіна Роберта Гамільтона (1788 p.), який обґрунтував необхідність визначення результату по кожному переділу виробництва.

Британські науковці зробили значний внесок в розвиток теоретичних концепцій подвійної бухгалтерії. Серед основних досягнень британської школи слід відмітити розробку ідей амортизації, форм обліку і теорії рахунків, а також введення інституту незалежних присяжних аудиторів.

ю Особливості розвитку подвійної бухгалтерії у Франції са

Ідеї французької школи мали значний вплив на розвиток бухгалтерської науки в цілому.

Хоча економічний розвиток країни був надовго затриманий Столітньою війною (1337-1453) та Італійськими війнами (1494-1595), Франція була однією з найбільших і наймогутніших держав того часу. В XVII ст. в країні активно розвивались торгівля та мануфактура, що стимулювало розвиток бухгалтерського обліку.

Послідовник політики протекціонізму французької промисловості і торгівлі, генерал-контролер (міністр) фінансів Франції при ЛюдовікуХ^ Жан Батіст Кольбер (1619-1683) цілою низкою урядових законів регламентував практично всі сторони господарського життя країни, застосовував систему економічної політики, яка в історії економіки носить назву меркантилізму.

Сутність політики меркантилізму полягає в тому, що державна влада, на думку Ж.Б. Кольбера, повинна була прийняти ряд законів для зміцнення французької промисловості з метою захисту від іноземної конкуренції. Держава втручалась у керівництво промислових підприємств, суворо