Тема 1. Бухгалтерський облік: періоди розвитку

ю Особливості розвитку подвійної бухгалтерії Голландії са

Ця невелика держава в тяжкій боротьбі відстоювала свою незалежність від Іспанії і внаслідок декількох вдалих експедицій завоювала індійський ринок. За цих та інших обставин Голландія стала однією з наймогутніших і найбагатших держав світу.

Однією з перших праць голландських авторів, які досліджували проблеми бухгалтерського обліку, була праця Яш Імпіна (1543). Вона містила основні ідеї, розкриті в книзі Луки Пачолі, однак автор значною мірою систематизував і оновив матеріал Трактату. Праця Яна Імпіна була перекладена багатьма європейськими мовами (в тому числі французькою і англійською) і мала значний вплив на подальші дослідження вчених Голландії (див. Ч. II, с 58-59).

Але найвизначнішою працею з рахівництва в Голландії була праця Сімона ван Стевіна, що з'явилась в 50-ті роки XVI ст., в ній розглядались проблеми обліку в державному господарстві (див. Ч. II, с 116-118).

Праця Сімона ван Стевіна є особливо видатною, оскільки вчений вперше зауважив на тому, що рахівництво є не лише прикладним мистецтвом, майже ремеслом, а представляє собою серйозну наукову дисципліну, а тому потребує чіткої наукової розробки основних його положень.

Серед інших видатних авторів більш пізнього періоду необхідно виділити: А. Ван-Невлінгена (1631), К. Гезеля (1698), Андрісенса (1724) та ін. Особливої уваги заслуговує К. Гезель, який в своїй праці чітко виклав класифікацію рахунків з поділом їх на дві групи: рахунки власника і протилежні їм рахунки третіх осіб.

За вченням К. Гезеля, рахунки власника призначені для обліку чистого майна, вкладеного в господарство, та всіх змін, пов'язаних з цим майном; на рахунках третіх осіб відображаються зміни окремих видів майна. Правила запису по рахунках власника складаються з того, що ці рахунки кредитуються на суми різного роду збільшення чистого майна і дебетуються на суми зменшення того ж майна з різних причин. Рахунки третіх осіб призначені для обліку окремих видів майна господарства, матеріальних і нематеріальних; рахунки для обліку окремих видів майна дебетуються при збільшенні цих частин і кредитуються при їх зменшенні. В результаті записів

по рахунках власника і по рахунках третіх осіб повинно бути одержано два сальдо: загальне сальдо рахунків власників і загальне сальдо рахунків третіх осіб. Ці сальдо повинні бути рівними за своїми абсолютними величинами і протилежними за своїми значеннями.

Вчення К. Гезеля представляє собою достатньо розроблену теорію, якою скористався два століття тому швейцарський автор Ф. Гюглі в запропонованій ним "Теорії двох рядів рахунків".

Серед голландських авторів слід виділити Авраама де Граафа, який в 1688 р. видав свою працю під назвою "Керівництво по веденню італійської бухгалтерії". Вона не давала жодних теоретичних пояснень, але представляла собою чудово викладені практичні правила ведення книг. Завдяки зрозумілості і повноті викладення, праця користувалась великою популярністю і була перекладена у 1718 р. французькою мовою. До XIX століття вплив А. де Граафа в голландській обліковій літературі був дуже помітним.

$о Внесок англомовних країн се

У XVI ст. на провідну роль в економічному розвитку почала претендувати Англія. Побудувавши могутній морський флот, англійці розширювали зовнішню торгівлю, брали участь у великих географічних відкриттях і в загарбанні багатьох територій. У 1588 р. вони розгромили флот свого головного суперника - Іспанії. Колоніальні володіння Англії поступово розширювались. Необхідність фінансування таких дорогих експедицій призвела до виникнення акціонерних товариств. Одне з перших таких товариств - Левантійська компанія, що була створена в Італії і вела торгівлю з країнами Середземного моря, а в 1600 р. в Англії створюється її дочірнє підприємство - Англо-Вест-Індська компанія, що була торговельною компанією. Почалась епоха інвесторів. Змінювався порядок виплати дивідендів: дивіденди поступово стали виплачувати, за результатами діяльності за рік, а не за підсумками конкретної експедиції.

З 1615 р. у складі Англо-Вест-Індської компанії працював Томас Манн (1571-1641 pp.), праці якого, з проблем зовнішньої торгівлі в майбутньому, увійшли до золотого фонду економічної літератури як відображення думки представника торгового капіталу та економічного напряму - меркантилізму.