Тема 1. Бухгалтерський облік: періоди розвитку

значний розвиток рахівництва свідчить той факт, що саме в муніципальних записах Генуї знайдено перше свідоцтво повної системи подвійної бухгалтерії (1340). До Італії приїздили вчитися рахівництву з-за кордону.

Видатний німецький філософ О. Шпенглер відзначав, що три великих генія змінили світ: X. Колумб (1451-1506), М. Копернік (1473-1534) і Л. Пачолі (1445-1517). Всі вони - представники однієї епохи, до того ж двоє з них - італійці.

Наприкінці XV ст. внаслідок гонитви європейців за індійськими прянощами, жадоби до золота, срібла, а також через розвиток торгівлі була відкрита, завойована і освоєна Америка. Пануючим був принцип торгового капіталу: купити, щоб продати дорожче, і отримати "золоту різницю". Але про те, що ця різниця може виникнути лише внаслідок виробництва - ще ніхто тоді не думав.

В XV ст. бухгалтерський облік як сформована система обліку в окремих купецьких підприємствах отримує літературне оформлення. Першим літературним твором з бухгалтерії стала праця, написана в Неаполі в 1458 р. Венедиктом Котрулі "Про торгівлю та досконалого купця", хоча надрукована вона була лише в 1573 р. Робота була присвячена організації і техніці ведення торгівлі. Бухгалтерський облік розглядався в ній як один з інструментів управління одиничним підприємством, а тому автор присвятив йому спеціальну частину (див. Ч. II, с 68-70).

Сьогодні книга представляє собою велику цінність. Вона містить 106 нумерованих листів (14,5 см довжиною і 10 см шириною), крім титульного листа, чотирьох сторінок змісту і передмови видавця Франческо Патрізі -Джіакомо Рагаццонні, датованої 15 листопадом 1573 p., а також присвяти Венедикта Котрулі знаменитому рагузькому купцю - Стефані Франческо.

Деякі дослідники вважають, що творцем і винахідником подвійної бухгалтерії був відомий математик тих часів Лука Пачолі, який видав в 1494 р. працю "Трактат про рахунки і записи" (див. Ч. II, с 90-93).

Однак, по-перше, подвійна бухгалтерія була наслідком тривалого економічного розвитку, по-друге, праця В. Котрулі була написана раніше книги Л. Пачолі і, хоча В. Котрулі жодного разу не згадує про подвійну бухгалтерію, він, безперечно, був не лише знайомий з нею, але й описав спосіб ведення записів саме за допомогою подвійної системи. Про це

2****

свідчить і те, що автор рекомендував переносити з Журналу до Головної книги весь капітал, тобто всі складові частини активу та пасиву господарства. Підтвердженням цього є також його рекомендація щорічно складати баланс на підставі записів по рахунках Головної книги та переносити кінцеві результати - прибутки чи збитки - безпосередньо на рахунок Капіталу, а це можливо лише за умови ведення всіх записів способом подвійного відображення операцій. По-третє, Л. Пачолі сам говорить, що в своїй книзі він наводить лише опис венеціанського способу ведення книг. Отже, ще задовго до виходу у світ праці Л. Пачолі, крім венеціанського способу, існували й інші способи ведення облікових записів.

Проте, хоч Лука Пачолі і не був винахідником подвійної бухгалтерії, він справедливо вважається першим автором, який виклав основні прийоми подвійного запису господарських операцій.

Закономірно, що послідовниками Л. Пачолі здебільшого були саме італійські автори. Одні (Дж.К. Кардано - 1539 р. (див. Ч. И, с 62-63), Д. Манчіні - 1549 p. (див. Ч. II, с 82), А. Казанова - 1558 р. (див. Ч. И, с 60)) не вносили нічого нового в розвиток бухгалтерії, використовуючи вже відомі прийоми, інші ж робили спроби розвинути ідеї своїх попередників. Серед останніх слід назвати монаха-бенедиктианця Анжело ді Піегро із Мантуї (див. Ч. II, с 94-95), який видав у 1586 р. "Керівництво для господарів", де, крім тем, розглянутих в Трактаті Луки Пачолі, автор ретельно описав таке актуальне для того часу питання, як ведення бухгалтерських книг в монастирських господарствах. Крім того, праця містила досить цікаву пропозицію щодо обліку товарних надлишків. "Надлишки, - писав А. ді Пієтро, - будеш обліковувати за тією ціною, за якою бажаєш їх продати".

В трактаті іншого італійського вченого - Л. Флорі (див. Ч. II, с 120-121) - можна знайти першу спробу господарської класифікації і певні удосконалення порядку ведення бухгалтерських записів. Пізніше, вже в XVII ст., Італія збагатила світову облікову думку значними дослідженнями вчених цієї країни. Серед них можна назвати Антоніо Маскетті із Венеції, який досліджував взаємозв'язок рахунку Збитків і прибутків з рахунком Капіталу, а також Маттео Майнарді із Болоньї, який ввів у практику спеціальну копіювальну книгу, що стала джерелом для складання статей Меморіалу.