
- •Рецензенти:
- •Тема 1. Бухгалтерський облік: періоди розвитку
- •Тема 1. Бухгалтерський облік: періоди розвитку
- •Тема 1. Бухгалтерський облік: періоди розвитку
- •Тема 1. Бухгалтерський облік: періоди розвитку
- •Тема 1. Бухгалтерський облік: періоди розвитку
- •Тема 1. Бухгалтерський облік: періоди розвитку
- •Тема 1. Бухгалтерський облік: періоди розвитку
- •Тема 1. Бухгалтерський облік: періоди розвитку
- •Тема 1. Бухгалтерський облік: періоди розвитку
- •Тема 1. Бухгалтерський облік: періоди розвитку
- •Тема 1. Бухгалтерський облік: періоди розвитку
- •Тема 1. Бухгалтерський облік: періоди розвитку
- •Тема 1. Бухгалтерський облік: періоди розвитку
- •Тема 1. Бухгалтерський облік: періоди розвитку
- •Тема 1. Бухгалтерський облік: періоди розвитку
- •Тема 1. Бухгалтерський облік: періоди розвитку
- •Тема 1. Бухгалтерський облік: періоди розвитку
- •Тема 1. Бухгалтерський облік: періоди розвитку
- •Тема 1. Бухгалтерський облік: періоди розвитку
- •Тема 1. Бухгалтерський облік: періоди розвитку
- •Тема 1. Бухгалтерський облік: періоди розвитку
- •Тема 1. Бухгалтерський облік: періоди розвитку
- •Тема 1. Бухгалтерський облік: ичріодгл розвитку
- •Тема 1. Бухгалтерський облік: періоди розвитку
- •Тема 2. Формування бухгалтерського обліку як науки (кін. XIX - поч. XX ст.
- •Тема 2. Формування бухгалтерського обліку як науки (кін. Хк - поч. XX ст.
- •Тема 2. Формування бухгалтерського обліку як науки (кін. Xdc - поч. XX ст.
- •Тема 2. Формування бухгалтерського обліку як науки (кін. XIX - поч. XX ст
- •Тема 2. Формування бухгалтерського обліку як науки (кін. XIX - поч. XX сг.
- •Тема 2. Формування бухгалтерського обліку як науки (кін. XIX - поч. XX ст
- •Тема 2. Формування бухгалтерського обліку як науки (кін. XIX - поч.. XX ст.
- •Тема 2. Формування бухгалтерського обліку як науки (кін. Xdc - поч. XX ст.
- •Тема 3. Розвиток бухгалтерського обліку в Росії до 1917 р.
- •Тема 3. Розвиток бухгалтерського обліку в Росії до 1917 р.
- •Тема 3. Розвиток бухгалтерського обліку в Росії до 1917 р.
- •Тема 3. Розвиток бухгалтерського обліку в Росії до 1917 р.
- •Тема 3. Розвиток бухгалтерського обліку в Росії до 1917 р.
- •Тема 3. Розвиток бухгалтерського обліку в Росії до 1917 р.
- •Тема 3. Розвиток бухгалтерського обліку в Росії до 1917 р.
- •Тема 3. Розвиток бухгалтерського обліку в Росії до 1917 р.
- •Тема 3. Розвиток бухгалтерського обліку в Росії до 1917 р.
- •Тема 3. Розвиток бухгалтерського обліку в Росії до 1917 р.
- •Тема 4. Бухгалтерський облік в соціалістичному суспільстві
- •Тема 4. Бухгалтерський облік в соціалістичному суспільстві
- •Тема 4. Бухгалтерський облік в соціалістичному суспільстві
- •Тема 4. Бухгалтерський облік в соціалістичному суспільстві
- •Тема 4. Бухгалтерський облік в соціалістичному суспільстві
- •Тема 4. Бухгалтерський облік в соціалістичному суспільстві
- •Тема 4. Бухгалтерський облік в соціалістичному суспільстві
- •Тема 4. Бухгалтерський облік в соціалістичному суспільстві
- •Тема 4. Бухгалтерський облік в соціалістичному суспільстві
- •Тема 4. Бухгалтерський облік в соціалістичному суспільстві
- •Тема 4. Бухгалтерський облік в соціалістичному суспільстві
- •Тема 4. Бухгалтерський облік в соціалістичному суспільстві
- •Тема 4. Бухгалтерський облік в соціалістичному суспільстві
- •Тема 4. Бухгалтерський облік в соціалістичному суспільстві
- •Тема 4. Бухгалтерський облік в соціалістичному суспільстві
- •Тема 4. Бухгалтерський облік в соціалістичному суспільстві
- •Тема 4. Бухгалтерський облік в соціалістичному суспільстві
- •Тема 4. Бухгалтерський облік в соціалістичному суспільстві
- •Тема 4. Бухгалтерський облік в соціалістичному суспільстві
- •Тема 4. Бухгалтерський облік в соціалістичному суспільстві
- •Тема 4. Бухгалтерський облік в соціалістичному суспільстві
- •Тема 5. Наукові видання з бухгалтерського обліку
- •Тема 5. Наукові видання з бухгалтерського обліку
- •Тема 5. Наукові видання з бухгалтерського обліку
- •Тема 5. Наукові видання з бухгалтерського обліку
- •Тема 5. Наукові видання з бухгалтерського обліку
- •Тема 5. Наукові видання з бухгалтерського обліку
- •Тема 5. Наукові видання з бухгалтерського обліку
- •Тема 5. Наукові видання з бухгалтерського обліку
- •Тема 5. Наукові видання з бухгалтерського обліку
- •Тема 5. Наукові видання з бухгалтерського обліку
- •Тема 5. Наукові видання з бухгалтерського обліку
- •Тема 5. Наукові видання з бухгалтерського обліку
- •Тема 5. Наукові видання з бухгалтерського обліку
- •Тема 5. Наукові видання з бухгалтерського обліку
- •Тема 5. Наукові видання з бухгалтерського обліку
- •Тема 5. Наукові видання з бухгалтерського обліку
- •Тема 5. Наукові видання з бухгалтерського обліку
- •Тема 5. Наукові видання з бухгалтерського обліку
- •Тема 5. Наукові видання з бухгалтерського обліку
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу {XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.]
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Виникнення та розвитку
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ет.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу {XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський обшс в країнах світу pcx ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •83 Японія 08
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.]
- •Icraffe бухгалтерського обліку
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 7. Облікові теорії та світові бухгалтерські школи
- •Тема 7. Облікові теорії та світові бухгалтерські школи
- •Тема 7. Облікові теорії та світові бухгалтерські школи
- •Тема 7. Облікові теорії та світові бухгалтерські школи
- •Тема 7. Облікові теорії та світові бухгалтерські школи
- •Тема 7. Облікові теорії та світові бухгалтерські школи
- •7.1.4. Теорії аналітичного характеру
- •Тема 7. Облікові теорії та світові бухгалтерські школи
- •7.1.5. Балансові теорії
- •Тема 7. Облікові теорії та світові бухгалтерські школи
- •Тема 7. Облікові теорії та світові бухгалтерські школи
- •7.1.6. Інші облікові теорії
- •Тема 7. Облікові теорії та світові бухгалтерські школи
- •7.2 Л. Італійська бухгалтерська шкода
- •Тема 7. Облікові теорії та світові бухгалтерські школи
- •7.2.2. Французька бухгалтерська школа
- •7.2.3. Німецька бухгалтерська школа
- •Тема 7. Облікові теорії та світові бухгалтерські школи
- •7.2.5. Російська бухгалтерська шкода
- •Тема 7. Облікові теорії та світові бухгалтерські школи
- •7.2.6. Українська бухгалтерська шкода
- •Тема 7. Облікові теорії та світові бухгалтерські школи
- •Тема 7. Облікові теорії та світові бухгалтерські школи
- •7.2.7. Інші бухгалтерські шкоди
- •Тема 8. Комерційна освіта та підготовка облікових працівників
- •Тема 8. Комерційна освіта та підготовка облікових працівників
- •Тема 8. Комерційна освіта та підготовка облікових працівників
- •Тема 8. Комерційна освіта та підготовка облікових працівників
- •Тема 8. Комерційна освіта та підготовка облікових працівників
- •Тема 8. Комерційна освіта та підготовка облікових працівників
- •Тема 8. Комерційна освіта та підготовка облікових працівників
- •8D БеЛьгія g5
- •Тема 8. Комерційна освіта та підготовка облікових працівників
- •Тема 8. Комерційна освіта та підготовка облікових працівників
- •Тема 8. Комерційна освіта та підготовка облікових працівників
- •Тема 8. Комерційна освіта та підготовка облікових працівників
- •Тема 9. Становлення бухгалтерської професії і професійних організацій
- •Тема 9. Становлення бухгалтерської професії і професійних організацій
- •Тема 9. Становлення бухгалтерської професії і професійних організацій Таблиця 9.1. Професійні організації Великобританії
- •Тема 9. Становлення бухгалтерської професії і професійних організацій
- •Тема 9. Становлення бухгалтерської професії і професійних організацій
- •Тема 9. Становлення бухгалтерської професії і професійних організацій
- •Тема 9. Становлення бухгалтерської професії і професійних організацій
- •Тема 9. Становлення бухгалтерської професії і професійних організацій
- •Тема 9. Становлення бухгалтерської професії і професійних організацій
- •Тема 9. Становлення бухгалтерської професії і професійних організацій
- •Тема 9. Становлення бухгалтерської професії і професійних організацій
- •Тема 9. Становлення бухгалтерської професії і професійних організацій
- •9.2.2. Підготовка бухгалтерських кадрів
- •Тема 9. Становлення бухгалтерської професії і професійних організацій
- •Тема 9. Становлення бухгалтерської професії і професійних організацій
- •Тема 9. Становлення бухгалтерської професії і професійних організацій
- •Тема 9. Становлення бухгалтерської професії і професійних організацій
- •Тема 9. Становлення бухгалтерської професії і професійних організацій
- •Тема 9. Становлення бухгалтерської професії і професійних організацій
- •9D японія Cfc
- •Тема 10. Бухгалтерський облік в Україні: погляд крізь роки
- •Тема 10. Бухгалтерський облік в Україні: погляд крізь роки
- •Тема 10. Бухгалтерський облік в Україні: погляд крізь роки
- •Тема 10. Бухгалтерський облік в Україні: погляд крізь роки
- •Тема 5. Наукові видання з бухгалтерського обліку 153
- •Тема 7. Облікові теорії та світові бухгалтерські школи 314
- •Тема 8. Комерційна освіта та підготовка
- •Тема 9. Становлення бухгалтерської професії
- •Тема 10. Бухгалтерський облік в Україні:
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Виникнення та розвитку
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ет.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу {XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський обшс в країнах світу pcx ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •83 Японія 08
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.]
- •Icraffe бухгалтерського обліку
- •Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)
- •Тема 7. Облікові теорії та світові бухгалтерські школи
- •Тема 7. Облікові теорії та світові бухгалтерські школи
- •Тема 7. Облікові теорії та світові бухгалтерські школи
- •Тема 7. Облікові теорії та світові бухгалтерські школи
- •Тема 7. Облікові теорії та світові бухгалтерські школи
- •Тема 7. Облікові теорії та світові бухгалтерські школи
- •7.1.4. Теорії аналітичного характеру
- •Тема 7. Облікові теорії та світові бухгалтерські школи
- •Тема 7. Облікові теорії та світові бухгалтерські школи
- •7.1.5. Балансові теорії
- •Тема 7. Облікові теорії та світові бухгалтерські школи
- •Тема 7. Облікові теорії та світові бухгалтерські школи
- •7.1.6. Інші облікові теорії
- •Тема 7. Облікові теорії та світові бухгалтерські школи
- •7.2 Л. Італійська бухгалтерська шкода
- •Тема 7. Облікові теорії та світові бухгалтерські школи
- •7.2.2. Французька бухгалтерська школа
- •7.2.3. Німецька бухгалтерська школа
- •Тема 7. Облікові теорії та світові бухгалтерські школи
- •Тема 7. Облікові теорії та світові бухгалтерські школи
- •7.2.5. Російська бухгалтерська шкода
- •Тема 7. Облікові теорії та світові бухгалтерські школи
- •7.2.6. Українська бухгалтерська шкода
- •Тема 7. Облікові теорії та світові бухгалтерські школи
- •Тема 7. Облікові теорії та світові бухгалтерські школи
- •7.2.7. Інші бухгалтерські шкоди
- •Тема 8. Комерційна освіта та підготовка облікових працівників
- •Тема 8. Комерційна освіта та підготовка облікових працівників
- •Тема 8. Комерційна освіта та підготовка облікових працівників
- •Тема 8. Комерційна освіта та підготовка облікових працівників
- •Тема 8. Комерційна освіта та підготовка облікових працівників
- •Тема 8. Комерційна освіта та підготовка облікових працівників
- •Тема 8. Комерційна освіта та підготовка облікових працівників
- •8D БеЛьгія g5
- •Тема 8. Комерційна освіта та підготовка облікових працівників
- •Тема 8. Комерційна освіта та підготовка облікових працівників
- •Тема 8. Комерційна освіта та підготовка облікових працівників
- •Тема 8. Комерційна освіта та підготовка облікових працівників
- •Тема 9. Становлення бухгалтерської професії і професійних організацій
- •Тема 9. Становлення бухгалтерської професії і професійних організацій
- •Тема 9. Становлення бухгалтерської професії і професійних організацій Таблиця 9.1. Професійні організації Великобританії
- •Тема 9. Становлення бухгалтерської професії і професійних організацій
- •Тема 9. Становлення бухгалтерської професії і професійних організацій
- •Тема 9. Становлення бухгалтерської професії і професійних організацій
- •Тема 9. Становлення бухгалтерської професії і професійних організацій
- •Тема 9. Становлення бухгалтерської професії і професійних організацій
- •Тема 9. Становлення бухгалтерської професії і професійних організацій
- •Тема 9. Становлення бухгалтерської професії і професійних організацій
- •Тема 9. Становлення бухгалтерської професії і професійних організацій
- •Тема 9. Становлення бухгалтерської професії і професійних організацій
- •9.2.2. Підготовка бухгалтерських кадрів
- •Тема 9. Становлення бухгалтерської професії і професійних організацій
- •Тема 9. Становлення бухгалтерської професії і професійних організацій
- •Тема 9. Становлення бухгалтерської професії і професійних організацій
- •Тема 9. Становлення бухгалтерської професії і професійних організацій
- •Тема 9. Становлення бухгалтерської професії і професійних організацій
- •Тема 9. Становлення бухгалтерської професії і професійних організацій
- •Тема 9. Становлення бухгалтерської професії і професійних організацій
- •9D японія Cfc
- •Тема 10. Бухгалтерський облік в Україні: погляд крізь роки
- •Тема 10. Бухгалтерський облік в Україні: погляд крізь роки
- •Тема 10. Бухгалтерський облік в Україні: погляд крізь роки
- •Тема 10. Бухгалтерський облік в Україні: погляд крізь роки
- •ШшшшявяішввяшшшшШііЯшввШишшії піт
- •Тема 5. Наукові видання з бухгалтерського обліку 153
- •Тема 7. Облікові теорії та світові бухгалтерські школи 314
- •Тема 8. Комерційна освіта та підготовка
- •Тема 9. Становлення бухгалтерської професії
- •Тема 10. Бухгалтерський облік в Україні:
Тема 9. Становлення бухгалтерської професії і професійних організацій
ю Данія оа
Після прийняття в 1909 р. закону про надання аудиторам відповідних повноважень в Данії почали існувати два типи кваліфікації облікових працівників: державний контролер та зареєстрований контролер.
Кваліфікація державного контролера в Данії відповідає ПБ в США і присвоюється після отримання претендентом ступеня магістра у відповідних теоретичних науках, наступної трьохрічної професійної практики та складання випускного іспиту в Міністерстві торгівлі, і дозволяє проводити аудит будь-яких компаній. Державні контролери здебільшого добровільно вступають до провідної професійної Організації державних контролерів (ОДК), яка є впливовим органом. Старші члени цієї організації все частіше стають членами урядових комітетів, що займаються переглядом законів про бухгалтерію та аудит.
Зареєстрований контролер входить до професійної Організації зареєстрованих бухгалтерів-аудиторів (ОЗБА). Ця кваліфікація надається після отримання ступеня бакалавра і трьохрічної практики. Цим спеціалістам, на відміну від державних контролерів, не дозволяється проводити аудит багатоструктурних компаній.
so Італія с«
Рис. 9.3. Порядок отримання бухалтерських звань в Італії Бухгалтери і доктори комерції об'єднані в різні професійні організації.
Найближчим часом Італію очікує реформа в структурі бухгалтерських професій. Але поки що особи лише двох професійних звань мають право займатися бухгалтерським обліком - бухгалтери та доктори комерції, відмінності між якими носять більше історичний, ніж змістовний характер. Порядок отримання цих звань наступний (рис. 9.3).
Історія бухгалтерського обліку
Так, бухгалтери об'єднуються в місцеві Колегії, яких в Італії функціонує близько 100 і які призначені для здійснення контролю за діяльністю своїх членів. Докторів комерції об'єднує Орден докторів комерції, входження до якого не вимагає від її учасників практичної підготовки, який є місцевою організацією і яких в Італії також близько 100.
Варто зауважити, що в Італії обліковці зазвичай не входять до штату компаній, а здійснюють свою діяльність як незалежні експерти, що несуть особисту відповідальність за результати своєї роботи. Практикуючі бухгалтери не мають права займатися іншими видами діяльності, а аудитори не можуть займатися бухгалтерською практикою. В країні існують 2 самостійні професії - бухгалтера і аудитора, і італійським економістам доводиться обирати між діяльністю незалежного бухгалтера і роботою у великих аудиторських фірмах.
ю Канада оз
Канадські університети позитивно відзиваються на дослідницькі проблеми. Вища школа Канади може пишатися високою якістю університетської освіти, яка зберігається навіть в умовах жорстких обмежень в фінансуванні поточної і дослідницької" діяльності: професорський склад канадських університетів за останні десятиліття XX ст. значно збільшив інтенсивність публікацій, частіше заявляє про нові відкриття і розширює партнерську діяльність з приватним сектором.
Не можна обійти увагою явно недостатнє фінансування дослідницької діяльності: в сфері гуманітарних і суспільних наук, але ж такі дослідження набувають важливого значення для реалізації переваг економіки знань.
Скорочення державного фінансування на університети в Канаді має й інші негативні наслідки - зокрема підвищення плати за навчання. В Онтаріо плата за навчання у співвідношенні з витратами на поточну, діяльність університетів зросла приблизно на 10 % в 1990 р. і на 35 % в 1999 р.
Адміністрація провінцій і університети домовились про необхідність реалізації програми видачі кредитів студентам за умови, що повернення кредитів буде співвіднесене з рівнем доходів випускників після закінчення ними навчального закладу.
so Китай cs
Китай - країна, освітня система якої має двотисячолітню історію (перший імператорський коледж був створений в 124 р. до н.е.), пов'язану із вченням знаменитого філософа Конфуція. Лише в 1862 р. були проведені перші реформи вищої освіти, що порушили старі традиції і повинні були сприяти розвитку науки та економіки. З'явилися перші технічні коледжі, які спочатку призначалися тільки для навчання військових.
Підготовка бухгалтерів здійснюється у вищих та середніх навчальних закладах, контингент студентів постійно зростає, ведеться підготовка аспірантів з отриманням ступеню магістра і доктора. Для підвищення якості підготовки спеціалістів звертається увага на вдосконалення послідовності вивчення спеціальних дисциплін і нагромадження практичного досвіду. У ВНЗ країни спостерігається два підходи до вивчення спеціальних дисциплін з обліку. По-перше, продовжується викладання дисциплін, запозичених з досвіду колишнього СРСР ще в 50-х pp., з деякими змінами їх змісту. Крім того, введено нові дисципліни: використання ЕОМ в бухгалтерському обліку; фінансовий облік в західних країнах; облік собівартості; управлінський облік; бухгалтерський облік в компаніях зі змішаним капіталом. Другий підхід до вивчення спеціальних дисциплін має на меті суттєву зміну змісту основних навчальних курсів і обмеження введення нових навчальних дисциплін.
На першому курсі коледжу студенти за спеціальністю "Бухгалтерський облік" вивчають загальноосвітні дисципліни, а з другого курсу -профілюючі. Багато дисциплін вивчають протягом 20-22 тижнів. Зміст початкових курсів бухгалтерського обліку аналогічний до таких же в західних університетах. На сьогодні в деяких вузах навчальний рік складається з двох основних семестрів і третього додаткового, коротшого, спеціально виділеного для факультативних дисциплін, адже з другого курсу всі дисципліни поділяються на обов'язкові і факультативні.
Зараз у викладанні використовується евристичний метод, при якому лектор викладає основні, найскладніші питання теми з тим, щоб виховувати у студентів здатність до самостійної роботи.
В 1983 р. Міністерство фінансів Китаю провело нараду з проблем перебудови викладання бухгалтерського обліку, де було вирішено замість декількох дисциплін встановити одну спеціальність "Бухгалтерський облік" та готувати спеціалістів широкого профілю, збільшити кількість факультативних дисциплін і продовжувати роботу з удосконалення змісту спеціальних дисциплін. Змінена пропорція між годинами, що відводяться на лекції і на самостійну роботу: раніше вона була 1:1, тепер 1:2, скорочена кількість обов'язкових і зменшено число факультативних дисциплін. На сьогодні в деяких вузах навчальний рік складається з двох основних семестрів і третього додаткового, більш короткого, спеціально виділеного для факультативних дисциплін.
во Куба са
Підготовку бухгалтерів в республіці Куба проводить ряд університетів. Протягом 1982-1983 навчального року вища школа Куби перейшла на новий навчальний план, який орієнтувався на підготовку спеціалістів широкого профілю. Зокрема, економістів для народного господарства почали готувати за двома напрямками: "Бухгалтерський облік", за спеціалізацією "Бухгалтерський облік і фінанси" та "Економіка", за спеціалізацією "Планування матеріального виробництва" і "Планування сервісу". Перелік дисциплін в новому навчальному плані збільшився з 29 (що було передбачено навчальним планом 1977 р.) до 37. Було поглиблено підготовку з бухгалтерського обліку, зокрема, введено ускладнений курс бухгалтерського обліку, а також вивчення актуальних проблем його організації.
На Кубі після навчання студентів запроваджено проходження практики на підприємствах. Крім того, передбачено заключну практику, програма якої включає вивчення організації обліку окремих видів господарських засобів, витрат на виробництво і калькулювання продукції та послуг, аналіз господарської діяльності тощо.
Після закінчення навчання студенти пишуть дипломні роботи, орієнтовані на вирішення як теоретичних, так і практичних питань організації бухгалтерського обліку і фінансів. Частину робіт студенти виконують на замовлення підприємств і організацій.
SD Люксембург G3
В 1984 р. було встановлено кваліфікацію Ревізора підприємства, що відповідає посаді кваліфікованого аудитора в інших країнах. Для того, щоб обійняти посаду, необхідно закінчити університет, пройти трьохрічний курс практичної підготовки і скласти певні іспити. Кваліфіковані аудитори з інших країн ЄС також можуть бути допущені до роботи в країні після перевірки їх знань з законодавства, податків і стандартів, що діють в Люксембурзі. Після отримання дозволу в Міністерстві юстиції кожен аудитор стає членом Інституту ревізорів підприємств (ІРП) - професійної організації, до функцій якої входить здійснення контролю за діяльністю аудиторів.
аа Німеччина оя
В 1931 р. Уряд Німеччини змусив німецькі компанії проводити аудиторські перевірки, здійснювати які можуть лише кваліфіковані аудитори. Так в Німеччині з'явилась нова професія - кваліфікований аудитор.
Отримати звання кваліфікованого аудитора в Німеччині дуже важко. Передусім необхідно мати відповідну освіту (близько 75 % претендентів на отримання звання кваліфікованого аудитора мають науковий ступінь в бізнесі і бухгалтерській справі та 5 років професійної практичної підготовки). Після цього потрібно скласти 7 письмових іспитів, на кожен з яких відводиться від 4 до 6 годин; скласти двохгодинний усний іспит комісії з 8 університетських професорів.
Кваліфіковані аудитори мають свої професійні організації. В 1932 р. вони самостійно об'єднались в професійну організацію, так званий Інститут кваліфікованих аудиторів (ПСА). З 1961 р. під керівництвом Міністерства економіки діє Орган господарюючих контролерів (ОГК) - офіційний орган для контролю за діяльністю аудиторів, який займається реєстрацією всіх аудиторів країни. Крім того, існує добровільна Асоціація кваліфікованих аудиторів (АКА).
Сьогодні в Німеччині діють також 41 тис. професійних податкових консультантів. Після 3 років практичної підготовки для отримання посади професійного податкового консультанта необхідно скласти менш серйозні іспити, ніж для отримання звання КА.
154
ю Португалія оа
В Португалії існує чітке розмежування між бухгалтерською і аудиторською професіями. Працівники бухгалтерської сфери, відомі як технічні спеціалісти з бухгалтерії, повинні мати вищу юридичну і економічну освіту і пройти реєстрацію в Міністерстві фінансів. Аудитори, відомі як офіційні ревізори, реєструються в Міністерстві юстиції.
Представників бухгалтерської професії об'єднують різні професійні організації: Асоціація технічних спеціалістів з бухгалтерії Португалії, Португальське товариство бухгалтерів, яке є найстарішим в країні (було утворено в 1930 p.), і Португальська асоціація бухгалтерських працівників тощо.
ю Росія оа
Влада Російської Федерації постановою від 12 серпня 1994 р. № 940 "Про затвердження державного загальноосвітнього стандарту вищої професійної освіти" затвердила державний освітній стандарт вищої професійної освіти. Основна вимога стандарту - три етапи вищої освіти, кожний з яких передбачає навчання протягом двох років (чотири семестри). Загальний термін навчання складає шість років (дванадцять семестрів).
Система підготовки облікових кадрів в Росії складається з трьох рівнів (рис. 9.4).
Бакалавр
Сертифікація бухгалтерських кадрів в Росії класифікується чотирма рівнями: І - бухгалтер-рахівник; II - технік-бухгалтер; III - бухгалтер-економіст; IV - професійні бухгалтери-аудитори.
Навчальні плани бухгалтерів-економістів містять 28% предметів загальної освіти, 32 % - економічних предметів та 40 % - бухгалтерських предметів.
Багаторівнева система освіти - нова для проблеми Росії, що виникла в кінці 80-90-х років XX ст. Початок ринкових перетворень в цій країні, розвиток відносин із зарубіжними партнерами, можливість виїзду за кордон, в тому числі для отримання освіти або отримання роботи - все це, разом узяте, надало можливість ознайомитися із новими формами освіти, зокрема з системою бакалаврату та магістратури, аналогам якої до цього часу не було.
Одночасно з цим почався процес формування приватних навчальних закладів різних рівнів, в тому числі і таких, що дають диплом бакалавра та магістра спеціалістам різних професій, і, передусім - економістам. Головною особливістю таких закладів є їх орієнтація на зарубіжні навчальні програми з різних рівнів.
До початку 90-х років XX ст. виникли проблеми як з працевлаштуванням випускників вузів, так і з організацією навчальної практики. Особливо гостро постає проблема цінності дипломів, отриманих у сучасній освітній системі.
Сутність не в формальному включенні нових навчальних дисциплін та програм, і головне - високому професійному рівні професорів та викладачів.
В будь-якій країні світу навчальні заклади мають різний якісний склад -від визнано високої якості (елітарні навчальні заклади) та достатньо доброго до менш якісного.
Одним з історичних попередників Фінансової академії при Уряді РФ був Московський кредитно-економічний інститут Держбанку СРСР.
Аспірантура в цьому вузі включала трьохрічний курс. Протягом першого курсу вивчалася політична економія (за "Капіталом" К. Маркса та працями В.І. Леніна; філософія, яка тоді включала два розділи -історичний матеріалізм та діалектичний матеріалізм; вища математика та іноземна мова на вибір).
Історія бухгалтерського обліку
В роки Великої Вітчизняної війни МКЕІ був евакуйований. Потім він об'єднався із Московським фінансово-економічним інститутом та став називатися Московським фінансовим інститутом (МФІ), який і став попередником Фінансової академії.
У вересні 1946 р. було створено Московський фінансовий інститут (МФІ), директором якого став М.М. Ровинський.
В новому інституті було сформовано чотири факультети: фінансово-економічний, обліково-економічний, кредитно-економічний та міжнародних фінансових відносин. Кафедрами завідували вчені з великим досвідом педагогічної та практичної роботи в установах фінансово-банківської системи СРСР. У першому післявоєнному році серед викладачів налічувалося 19 професори та 46 доцентів. Для керівництва аспірантами було залучено двох крупних економістів - академіків С.Г. Струміліна та І.А. Трахтенберга. Велика праця була вкладена в написання підручників та навчальних посібників, монографій та наукових статей. Ця робота дивує своєю масштабністю. Тільки за перші роки становлення МФГ (1947-1950) вчені інституту опублікували 68 монографій та підручників, 175 наукових статей. З 1951 р. почали, виходити "Научные записки МФИ".
У 1954-1955 роках кафедра бухгалтерського обліку займалася впровадженням пропозицій I.G. Шоломовича "Оборотные средства в хозяйстве: связи и пути улучшения их использования". Планово-фінансове управління Міністерства зв'язку СРСР застосовувало запропоновану цим вченим методологію нормування оборотних засобів та систему розробки завдань по зниженню собівартості продукції у госпрозрахункових підприємствах зв'язку. Є.І. Глейх був на той час доцентом кафедри бухгалтерського обліку. Його дослідження "Калькуляция себестоимости в условиях многономенклатурного производства (по материалам завода "Калибр")" було впроваджено в практику роботи заводу.
В цей же період було рекомендовано до впровадження ряд цінних пропозицій вчених МФІ, зокрема. A.M. Савкіна та О.О. Додонова.
До наукової роботи широко залучалися студенти - через наукове студентське товариство, роботу наукових гуртків, виробничу практику, підготовку дипломних робіт. Деякі студенти, після 3-4 років в цих гуртках