Тема 8. Комерційна освіта та підготовка облікових працівників

В кінці 1907 р. урочисто відкрилася російсько-китайська школа комерційних знань в м. Ханькоу. Успіх цього нововведення серед місцевого китайського юнацтва перебільшив всі очікування, і на конкурсні іспити, які проводилося китайською мовою, з'явилося 300 кандидатів. Спочатку в комерційній школі викладали тільки російську і китайську мови, які в наступні роки були поповнені предметами комерційних наук.

. вітова система вищої школи має глибоке історичне коріння. Період "ранніх університетів", названих таким чином набагато пізніше, відноситься до часів Середньовіччя, коли в Англії зародився інститут вищої освіти. Особливу роль при цьому відіграла церква, яка мала, кажучи сучасною мовою, монопольне право на навчання. Основними освітніми установами того часу були монастирські школи. Тоді ж з'явились перші університети: Кембриджський та Оксфордський.

З формуванням системи вищої освіти безпосередньо пов'язана і поява вчених ступенів: бакалавра, магістра та доктора наук. Правда, історично цей процес відбувався в оберненому порядку. Кожен із зазначених ступенів вказував на те, що пройдено певний курс навчання в тій чи іншій англомовній країні, де давно склались і традиційно існують та розвиваються три рівні освіти. Ці рівні органічно поєднані з університетською освітою, історією його розвитку та зв'язками з церквою та релігією.

Ще в XII ст. імператором Фрідріхом І Барбаросою для випускників Болонського університету було встановлено ступінь доктора теології, медицини та права. А перші офіційні документи про закінчення навчальних закладів видавались в Єгипті та Марокко ще в ІХ-Х ст.

В XV ст. на основі поділу функцій навчальних закладів виникла відмінність між ступенем доктора наук та ступенем магістра. Ця відмінність отала результатом певної направленості різних систем освіти.

13**

Здобувані ступеня доктора наук основну увагу приділяли вивченню наук, розширення наукового та культурного кругозору, розвитку інтелекту, тобто готувались до того, щоб займатись науковою мовою, науково-дослідною роботою. Що ж стосується ступеня магістра наук - "мастера", "наставника", - то її власники орієнтувались на конкретний вид професійної діяльності і могли зі знанням справи працювати в різних областях. І якщо ступінь доктора частіше всього присвоювалась випускникам теологічного, правового, медичного факультетів, то ступінь магістра - тільки випускникам "вільних мистецтв" (тобто гуманітарних наук).

І нарешті, значно пізніше з'явилась ступінь бакалавра. Першість приписується Оксфорду, куди після розриву з Францією в епоху короля Генріха II повернулись англійські студенти з Паризького Університету. Бакалаврами називались особи, які закінчили певний навчальний курс (3-4 роки) та отримали право викладати студентам молодших курсів. Одночасно вони були кандидатами на ступінь магістрів. (Парадокс історії - вічне протистояння Франції та Англії, - бакалаврами сучасної Франції називають випускників середніх шкіл).

Необхідність торговельної освіти в Європі була усвідомлена ще в першій половині XVIII ст. Початок заснуванню відповідних навчальних закладів був покладений заснуванням у 1768 р. в м. Гамбург (Голландія) Комерційної академії завдяки намаганням прусського радника комерції Вурмба. Це було викликано, насамперед, тим, що до освічених торговців того часу висувалось дуже багато вимог. В цьому закладі було запроваджено вивчення ними історії торгівлі, комерційної арифметики та геометрії, торговельної географії, комерційної кореспонденції, бухгалтерії, товарознавства, технології, теорії та практики вексельних курсів, вексельного та торгового права, чотирьох іноземних мов.

XIX століття було періодом розвитку та існування вищого ступеню громадської освіти, що було пов'язано з промисловою революцією. З початку XIX ст. комерційні навчальні заклади швидко розповсюджувались в Європі, і спочатку засновувалися за зразком Гамбурзької академії.

Так, в Прусії в 1832 р. в м. Данциг купцем Капруном було засновано комерційну академію, в 1839 р. відкрилася громадська комерційна школа в