Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)

/

2

Наявність законодав­чої бази

Країни зазвичай поділяють на дві великі групи: країни-законодавці і країни-незаконодавці. Перші відрізняються обов'язковістю дотримання законів за принципом: "дозволено те, що дозволено". В силу цього облікові правила жорстко регламентовані і визначаються законодавством. У більшості країн, які застосовують цей підхід, обліковим стандартам надається ранг державних законів. Процедури ведення обліку деталізуються та достатньо жорстко регламентуються. Головним завданням бухгалтерського обліку в цих країнах є обчислення державних податків та контроль за своєчасною та повною їх сплатою (Аргентина, Венесуела, Мексика, Перу, Філіппіни, Німеччина тощо). Для країн-незаконодавців характерний дозволений підхід за принципом: "дозволено те, що не заборонено". Закони цього типу мовби визначають межі, в яких фізичні та юридичні особи мають свободу дій. Облікові стандарти в цих країнах не регулюються державою, а визначаються різними професійними організаціями бухгалтерів. Вони гнучкіші та підпадають під вплив різних новацій, відрізняються більшою варіантністю і гнучкістю. Такий- підхід використовується в США, Великобританії, Канаді і ряді інших країн. Незначний вплив держави на економіку за допомогою використання національних облікових систем притаманний також Колумбії, Нігерії та Заїру Загальна тональність бухгалтерського регулювання може бути різною, навіть якщо порівнювати лише країни Європейського Співтовариства, які досягай певного ступеню гармонізації систем бухгалтерського обліку і звітності після видання Четвертої Директиви щодо бухгалтерських звітів компаній. Проте існують приклади протилежних традицій бухгалтерської справи, які є в країнах Великобританії, Франції і Німеччини, наприклад, виділяють наступні фактори:

1) контраст між англійською системою загального права і системою цивільних кодексів, які визначають континентальну юриспруденцію, де значну увагу приділяють опису деталей;

2) різні фінансові системи (з врахуванням 3000 британських зареєстрованих на фондових біржах компаній проти 900 французьких і 500 німецьких) з тенденцією здійснення контролю за їх діяльністю банками, урядом і сім'ями, яка проявляється у Франції та Німеччині. Тому можна пояснити прагнення Великобританії до "справедливого" подання даних;

3) Франція і Німеччина при розробці системи бухгалтерського обліку і звітності в першу чергу виходять з податкових законів

Вплив видатних теоретикі

в та професійне самовряду­вання

В деяких країнах провідний спеціаліст з теорії бухгалтерського обліку та звітності може сильно впливати на загальну ситуацію. Так, наприклад, в Нідерландах Теодор Лімперг став основоположником підходу "економі кс для бізнесу", на якому грунтується бухгалтерський облік цієї країни. Щодо професійних організацій можна навести як приклад Інститут присяжних бухгалтерів Англії і Уельса, метою якого є надання допомоги у встановленні "справжнього і справедливого" підходу

Роз­криття фінансової інформації

Фінансова звітність готується в інтересах користувачів цієї інформації і залежно від того, яка група користувачів займає домінуючу позицію, впливає на її склад та обсяг. Крім того, значний вплив мають і національні традиції. Так, в Швейцарії, Німеччині, Японії фінансова політика визначається незначною кількістю дуже великих банків, що задовольняють помітну частину фінансових потреб бізнесу. Одночасно відбувається і

1

2

концентрація в акціонування компаній. Уряди цих країн вимагають публікувати деяку інформацію про компанії, тому останні змушені готувати фінансову звітність, але в менш деталізованому вигляді, ніж американські В цьому випадку звітність, передусім, спрямована на захист інтересів банків-кредиторів. Для бухгалтерської практики цих країн характерними є деякі особливості, зокрема, консерватизм в оцінці активів, визначення завищеної оцінки кредиторської заборгованості, яка дозволяє у випадку фінансових ускладнень забезпечити своєму банку деяку свободу дій у виконанні зобов'язань, зменшення дивідендних виплат акціонерам тощо. У Великобританії та США фінансова інформація відповідає інформаційним потребам інвесторів та кредиторів, тому першочерговими критеріями фінансової звітності тут виступають корисність звітних даних при прийнятті рішень, достовірність і неупередженість.

В інших країнах, наприклад, країнах Південної Америки, фінансовий облік розробляється в основному для забезпечення гарантії того, що держава отримає належну суму податку на прибуток. У Франції та Швеції бухгалтерський облік має дещо іншу орієнтацію. Уряди цих країн відіграють значну роль в управлінні національними ресурсами, а підприємства зобов'язані дотримуватися урядової економічної політики, зокрема, в межах макроекономічного планування. Уряди не тільки не контролюють фінансові можливості бізнесу, але й виступають в разі необхідності в ролі інвестора чи кредитора. Тут бухгалтерський облік орієнтований передусім на потреби державних планових органів. Фірми змушені дотримуватися уніфікованих стандартів в області обліку та звітності, що значною мірою спрощує та підвищує ефективність роботи урядових органів. В Іспанії система бухгалтерського обліку та звітності передбачає подання спеціального звіту, користувачами якого є акціонери, кредитори, службовці, уряд, а також конкуренти.

Різниці спостерігаються навіть у формах подання бухгалтерських звітних документів та в обсягах поданої інформації.

Національні формати бухгалтерських звітів можуть відображати також додаткові дані, відсутні у звичних для користувача формах

Система оподатку­вання

В багатьох країнах Європейського Співтовариства, включаючи Бельгію, Італію, Німеччину, Португалію, Францію, в бухгалтерській звітності витрати відображають за тією сумою, за якою вони приймаються для податкових розрахунків. Німеччина, яка є лідером такого підходу, застосовує з цією метою термін Massgeblichkeitsprinzip - "принцип обов'язковості". В інших країнах закон дозволяє вибирати між різними системами бухгалтерського обліку та звітності, при цьому отримання податкових пільг залежить від обраного методу обліку. Наприклад, в Норвегії дозволяється капіталізувати витрати на дослідження, але на практиці це відбувається рідко, так як податкові пільги надаються лише у разі, коли відповідні суми списані з рахунків

Юридичне середо­вище

Країни, які дотримуються традицій, загальних правил, такі як, наприклад, Великобританія, частіше будують свої системи бухгалтерського обліку та звітності, виходячи з найзагальніших принципів, а не шляхом прив'язування їх до детально розроблених вимог. Ті ж держави, що дотримуються римського права, частіше мають кодифіковану систему такого обліку, в якій з самого