3. Характеристика можливих надзвичайних ситуацій у Полтаві і області

Природні небезпеки

Територiя Полтавщини пiдпадає під комплексний вплив близько 10 небезпечних природних явищ, розвиток i негативний прояв яких у вигляді природних катастроф i стихiйних лих щорiчно приносять значнi матерiальнi збитки и навiть людськi жертви.

В областi в середньому за рiк трапляється 10-15 подiй надзвичайного характеру, що пов’язанi з природними небезпечними процесами.

Землетруси

В Полтавськiй областi можливi вiдголоси (до 4 балiв) сильних землетрусiв, що виникають в Карпатах. За 12-бальною шкалою вони характеризуються як слабкi й помiрнi i безпосередньо загрози життю людей не являють.

Зсуви

В Полтавськiй областi зареєстровано 194 зсуви, з них — 58 давнiх, 97 активних, 39 небезпечних. Розвиток зсувiв призвiв до руйнувань i деформацiй багатьох будинкiв в населених пунктах. Найбільшого поширення зсуви набули в м. Полтава (вул. Пашенноi, Iнститутський проріз, провулок ХТЗ, вул. Леніна) та в м. Лубни (вул. Короленко, вул. Разiна).

Карстоутворення

Полтавська область не є винятком для виникнення подiбних небезпек. Так, 1996 року в Чорнухинському районi мали мiсце карстові явища. В урочищах Рябкове та Пазюкiвщина утворилися провалля землi, а в урочищi Березовиця осипався чималий шмат грунту на схилi балки. Але найнебезпечнішим став провал в урочищi Рябкове. Його площа — 0,1 гектара, а глибина — близько 20 метрiв. Житловi споруди с. Бондарiв, що розташованi поблизу провалля, опинилися всього за 300 метрiв вiд нього.

Абразія

На територii Глобинського району, в районi смт Градизьк з 1993 року має мiсце абразія - розмив береговоi смуги загальною довжиною до 22 км. Такi руйнiвнi процеси виникають внаслідок великоi хвилi у Кременчуцькому водосховищi.

У небезпечнiй зонi впливу цього розмивання знаходяться житловi будинки приватного сектора смт Градизьк, а також опори лiнiй електромереж 110 кв „Градизьк — Недогарки”.Укрiплено 932 м берегової смуги.

В смт. Шишаки спостерiгаються пiдмивання i обвали лiвого берегу р. Псьол довжиною 500 м.

Метеорологічні стихійні явища

Для Полтавщини характернi такi метеорологiчнi процеси i явища:

-сильний вiтер із швидкістю понад 15 м/сек (27 днiв на рiк);

-сильний дощ, коли випадає 50 мм опадiв за добу (2-4 випадки на рiк по областi);

-сильнi хуртовини (5 днiв на рiк);

- сильнi снiгопади (1 раз на 4 роки);

- сильнi тумани з видимiстю менше 100 м (1 раз на 2-3 роки);

- сильнi ожеледi (1 раз на 5 рокiв);

- сильнi морози з температурою -25°С i нижче (1 раз на 2 роки) та

-30°С i нижче (1 раз на 10 рокiв);

- сильна спека з абсолютним максимумом +35°С i вище (1 раз на 2-3 роки).

Підтоплення

Для Полтавської областi найбiльшу загрозу являють пiдтоплення — пiдйом рiвня грунтових вод i затоплення фундаментiв, пiдвалiв, пiдземних комунiкацiй при розливi малих річок (Псел, Ворскла, Сула, Орiль та iншi) в перiод весняної повенi, танення снiгу, значних дощових опадах та випадках витоку води з водопровiдних комунiкацiй.

Так, наприклад, в сiчнi 1998 року в найбiльш понижених мiсцях рельефу мiсцевостi (м. Полтава, Ромодан, Миргород, Миргородський район, Велико-Багачанський район) виникло накопичення поверхневих вод, що призвело до пiднятгя рiвня грунтових вод на 0,3-0,7 м. Локальнi пiдтоплення погребiв i пiдвалiв охопили 350 приватних садиб.

Згiдно прогнозу при iнтенсивному розвитку весняноi повенi може бути пiдтоплено близько 2500 квадратних кiлометрiв площi, що складає 8,6 вiдсотка загальної територi областi. Всього у зоні можливого пiдтоплення знаходиться понад 260 населених пунктiв, в яких за розрахунками, підлягає тимчасовому вiдселенню бiльше 38 тисяч осіб. Це в першу чергу та мiсцевiсть, що розташована у басейнах рiк Ворскла, Псел, Сула, а також поблизу притоків цих рiчок: Коломак, Хорол, Удай, Орiль.

Найбiльш складна обстановка може виникнути:

- в Хорольському районi, де в зону часткового пiдтоплення потрапляє 10 населених пунктiв, пiдлягає вiдселенню понад 650 осіб;

- в Миргородському районi, де в зону пiдтоплення потрапляє 22 населених пункти, пiдлягає відселенню близько 1130 осіб;

-в Гадяцькому районi, де в зону пiдтоплення потрапляє 19 населених пунктiв, пiдлягає вiдселенню близько 1470 осіб;

-мiста Полтава та Миргород, в яких пiдлягає вiдселенню вiдповiдно 15923 та 1279 осіб.

Гідродинамічна небезпека

Частина територiї Полтавськоi областi може бути затоплена в результатi руйнування греблі Кременчуцького водосховища. Об’єм водосховища 13.5 куб. км води. Площа зони катастрофiчного затопления може досягти 1200 км² з населенням 215 тисяч осіб (м. Кременчук, Комсомольськ, Кременчуцький, Козельщинський, Кобеляцький райони).

В зону затоплення потрапляють 70 населених пунктiв, 572 км² орних земель, 27 колективних сiльськогосподарських пiдприємств, 10 лiкарень, 57 шкiл, 83 дитячих садка, 222 км ЛЕП, 214 км лiнiй електрозв’язку.

Характерним для катастрофiчного затоплення є значна швидкiсть руху хвилi прориву –3-25 км/год. Затоплення на рiвнинi, як правило, вiдбувається за 15-30 хвилин шаром води вiд 0,5 до 10 м.

Лісові пожежі

На Полтавщинi щорiчно лiсовi пожежi приносять значнi матерiальнi збитки. Найбiльшi лісові пожежi мали мiсце в Зiнкiвському, Кобеляцькому, Котелевському, Ново-Санжарському, Полтавському, Шишацькому i iнших районах.

1999 року в областi сталося 489 лiсових та торфяних пожеж.

Основна маса болот областi прилягає до заплав рiчок. Майже всi вони низинного типу i мiстять значнi поклади торфу, що може створювати пожежонебезпечну обстановку. Так, 1999 року поблизу с. Зубанi Глобинського району торфяна пожежа бушувала кiлька мiсяцiв.

Техногенна небезпека

Загальна кількість техногенно небезпечних об’єктів в області – 292, в т.ч.:

• радіаційнонебезпечних – 41;

• хімічнонебезпечних – 117;

• пожежонебезпечних – 2;

• вибухо-пожежонебезпечних – 76;

• пов’язаних з безпекою виробництва – 14;

• небезпечних об’єктів гідродинамічного комплексу – 7;

• небезпечних об’єктів енергетики – 2;

• небезпечних магістральних трубопроводів та транспортних комунікацій -9;

• небезпечних об’єктів комунально-господарського комплексу – 24.

Радіаійна небезпека

Джерелами радіаційної небезпеки в Полтаві є зокрема:

• телеграфно-телефонна станція, де використовуються радіоізотопні розрядники типу Р-4;

• Полтавське управління геофізичних робіт, де використовуються цезієві, плутоній-берилієві, радієві джерела випромінювання;

• ЗАТ „Полтавагазбуд”, де використовуються прилади з цезієвими джерелами випромінення;

• ЗАТ БУ-9 „Полтаванафтогазбуд”, де використовуються ірідієві джерела випромінення;

• ЗАТ „Соняшник”, де використовуються цезієві джерела випромінбвання;

• Полтавська медична стоматологічна академія, де використовуються радієві джерела випромінювання;

• Полтавський обласний онкодиспансер, де використовують кобальтові джерела випромінювання.

Хімічна небезпека

В Полтаві хімічнонебезпечними є 12 об’єктів, на яких зберігається 4 т хлору; 17,1 т аміаку; 69,2 т кислот. Загальна кількість населення, що підлягає евакуації на випадок аварій на всіх ХНО одночасно – 2964 особи, очікувані втрати (з летальним наслідком) – 805 осіб.

Хімічно-небезпечні об’єкти м. Полтави

(дані на 1.01.2003 р.)

№ п/п	Назва об’єкту	Джерело небезпеки	Кількість небезпеч-ної речо-вини, т	Радіус розпов-сюдження, км	Очікувані втрати (з летальним наслідком), осіб	Кількість населення, що підлягає евакуації, осіб
1	ВАТ „Лтава”	кислоти	3	0,389 (0,712)	22	122
2	АТ „Полтавахолод”	аміак	2,7	0,43	8	143
3	АТ „Полтавський м’ясокомбінат”	аміак	6,3	0,64	18	102
4	КП „Полтавська маслосирбаза”	аміак	2,7	0,43	8	143
5	Водозабір № 1	хлор	1	1,4	115	383
6	Водозабір № 2	хлор	1	1,4	115	383
7	Водозабір № 3	хлор	1	1,4	87	383
8	Затуринські ОС	хлор	1	1,4	132	383
9	Полтавський ТРЗ	кислоти	32	1,6	225	500
10	АТ „Полтава-кондитер”	аміак	2,7	0,37	18	104
11	АТ „Полтава-молпрод”	аміак	2,7	0,37	18	104
12	Алмазний завод	кислоти	34,2	0,529	37	214
	Всього				805	2964

Радононебезпека

Результати досліджень свідчать про суттєве радіаційне опромінення населення України за рахунок радонової складової, доля якої становить 78% від сум усіх природних джерел. Це значно перевищує дозу опромінення населення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Таке значне опромінення за рахунок радонової складової обумовлено тим, що більша частина території нашої держави розміщена на українському кристалічному щиті, де знаходяться гірські породи з високою концентрацією радіонуклідів. В Україні видобувалося 80% усього радянського урану. Радон виділяється із гранітної крихти залізобетонних конструкцій будівель. Український граніт поділяє світове лідерство із скандинавським за вмістом урану. У США норма концентрації радону у приміщенні - 25 Бк/м²; а за російськими й українськими стандартами – 100 Бк/м².

За даними Наукового центру радіаційної медицини АМН України, величина смертельних випадків, що найімовірніше, пов’язані з дією радону-222, становить понад 10 тисяч на рік. (R=10⁴/48.7*10⁶=250*10^-6).