1.2. Фактори ураження при нс

Кожна НС характеризується певними факторами ураження.

Фактори ураження, що виникають при техногенних і природних НС класифікують за генезисом (походженням) і за механізмом дії. За генезисом розрізняють фактори НС прямої дії або первинні, і фактори побічної дії або вторинні.

Первинні фактори ураження зумовлені безпосередньо джерелом НС, яка виникла (наприклад, повітряна ударна хвиля при вибуху метанової суміші). Вторинні фактори зумовлені наслідками дії на об’єкти або природнє середовище первинних факторів ураження (наприклад, виникнення пожеж при вибухах, забруднення довкілля небезпечними концентраціями СДОР при руйнуванні ємностей).

За механізмом дії фактори ураження при НС можуть бути фізичної дії і хімічної дії.

До факторів ураження фізичної дії відносять: повітряну ударні хвилю, хвилю тиску в грунті, сейсмічну вибухову хвилю, гідродинамічну хвилю прориву гребель, уламки конструкцій споруд, екстремальний нагрів середовища, теплове випромінювання, іонізуюче випромінювання.

До факторів ураження хімічної дії відносять токсичну дію небезпечних хімічних речовин.

Фактори ураження людей і довкілля характеризуються певними параметрами.

- Повітряна ударна хвиля, що виникає внаслідок вибуху легкозаймистих і вибухових речовин, яка має такі параметри ураження: надмірний тиск у фронті ударної хвилі, Па; тривалість фази тиску, с; імпульс фази тиску, Па·с.

- Хвиля тиску в грунті, що виникає внаслідок вибуху легкозаймистих і вибухових речовин, яка має такі параметри ураження: максимальний тиск, Па; час дії тиску, с; час збільшення тиску до максимуму, с.

- Хвиля прориву гідротехнічних споруд, що виникає внаслідок прориву гребель, шлюзів, дамб тощо і має наступні параметри ураження: швидкість хвилі прориву, м/с; глибина хвилі прориву, м; температура води, ^оС; час добігання хвилі прориву, год.

- Уламки, осколки, що виникають при руйнуваннях будівель, споруд, технологічного обладнання, мають наступні параметри ураження: масу уламка, осколка, кг; швидкість їх розлітання, м/с; дальність розлітання, м.

- Теплове випромінювання, що виникає при пожежах і вибухах, має наступні параметри ураження: енергія теплового випромінювання, Дж; потужність теплового випромінювання Вт; час дії джерела теплового випромінювання, год.

- Іонізуюче випромінювання, що виникає при аваріях (катастрофах) з викидом радіоактивних речовин, має наступні параметри ураження: активність радіонуклідів у джерелі, Бк; щільність радіоактивного забруднення місцевості, Бк/м², (Ки/км²); концентрація радіоактивного забруднення, Бк/м³; концентрація радіонуклідів у речовині, матеріалі, Бк/кг.

- Токсична дія, що виникає при аваріях з викидом СДОР, має наступні параметри ураження: концентрація небезпечних речовин у середовищі, мг/м³; щільність хімічного зараження місцевості, мг/м².

Більшість параметрів кожного фактору джерела техногенної НС мають міжнародну позначку і одиницю виміру, як у системі СІ, так не системну.

1.3. Типові фази нс

НС, в тому числі і аварії на промислових об’єктах, в своєму розвитку проходять п’ять умовних типових фаз:

• перша – накопичення відхилень від нормального стану або процесу;

• друга – ініціювання НС (аварії, катастрофи чи стихійного лиха), причому під НС можна розуміти подію техногенного, антропогенного чи природного походження. Для випадку аварії на виробництві у цей період підприємство або його частина переходять у нестабільний стан, коли з’являється фактор нестійкості, нестабільності: цей період іще можна назвати „аварійною ситуацією” – аварія ще не виникла, але її передумови наявні. В цей період інколи є реальна можливість або попередити аварію, або суттєво зменшити її масштаби;

• третя – процес надзвичайної події, під час якого відбувається безпосередній вплив на людей, об’єкти і довкілля первинних уражаючих факторів; при аварії на виробництві в цей період виникає вивільнення енергії, речовини, яке може мати руйнівний характер; при цьому масштаби наслідків і характер протікання аварії в значній мірі визначаються не лише початковою подією, а й структурою підприємства і технологією, що на ньому використовується; ця особливість утруднює прогнозування розвитку НС;

• четверта – вихід аварії за межі території підприємства і дія залишкових (вторинних) факторів ураження;

• п’ята – ліквідація наслідків аварії або природної катастрофи; усунення результатів дії небезпечних факторів, породжених аварією або стихійним лихом; проведення рятувальних робіт в осередку аварії або в районі стихійного лиха і в прилеглих до об’єкта постраждалих зонах.