5. Порядок визначення показників, що характеризують інженерну обстановку

1. Кількість будівель, що одержали повні, сильні, середні і слабкі руйнування визначають шляхом співставлення тиску, що характеризує міцність даної будівлі з тиском, що характеризує дію вибуху.

2. В табл. 6.5 наведені інтервали тисків, що викликають ту чи іншу ступінь руйнування житлових і виробничих будівель при вибухах вибухової речовини (ВР), і газоповітряної суміші (ГПС).

Величина надмірного тиску у фронті ударної хвилі визначається за формулою:

; кПа,

де R – відстань від центру вибуху, м;

G_Т – тротиловий еквівалент вибуху ГПС, т:

; т,

М – маса пального газу в хмарі ГПС, т;

α – частка пальної речовини, що прореагувала при вибуху (у приблизних розрахунках α=0,1);

Q_Г – питома теплота вибуху цього газу, Дж/кг;

Q_Т – питома теплота вибуху тротила, Дж/кг; (Q_Т=4,52·10⁶ Дж/кг).

Маса пального газу в хмарі М дорівнює масі стиснутого газу в ємності М_о; половині цієї маси для газів, скраплених під тиском і 0,1М_о для газів, скраплених при охолодженні.

2. Об’єм завала повністю зруйнованої будівлі визначають за формулою:

; м³,

де А, В, Н – довжина, ширина і висота будинку, м;

γ – об’єм завала на 100 м³ будівельного об’єму будинку, який приймається:

- для промислових будівель γ=20 м³;

- для житлових будинків γ=40 м³.

Об’єм завала будинку, що одержав сильну ступінь руйнування, приймають таким, що дорівнює половині від об’єму завала повністю зруйнованого будинку.

3. Кількість ділянок, що потребують укріплення (обрушення) ушкоджених або зруйнованих конструкцій приймають з розрахунку: 1 ділянка на будівлю, що одержала сильні руйнування.

4. Кількість аварій на КЕМ приймають такою, що дорівнює кількості зруйнованих вводів комунікацій у будинок (електро-, газо-, тепло- і водопостачання). Вхід комунікацій вважається зруйнованим, якщо будинок одержав повний або сильний ступінь руйнування, При відсутності вихідних даних можна прийняти, що кожний будинок має чотири ввода комунікацій.

5. Протяжність завалених проїздів оцінюється з урахуванням ширини вулиць і дальності розлітання уламків. При відсутності даних ширина вулиць приймається:

- 30 м для магістральних;

- 18 м для районних;

- 10-12 м для проїздів і провулків.

6. Дальність розлітання уламків зруйнованих будівель визначається для оцінки завалюваності під’їздів. Орієнтовна дальність розлітання уламків приймають такою, що дорівнює половині висоти будівлі.

7. Висота завалу визначається для вибору способу проведення рятувальних робіт. Для безкаркасних будинків в межах їхнього контуру завал приймається висотою приблизно в 1/3 висоти будинку. Для каркасних будинків – 1/5-1/6 висоти будинку.

8. Максимальна вага і розмір уламків потрібні для визначення вантажопідйомності і виліта стріли кранів. Приймаються за таблицями.

9. Час, потрібний для ліквідації завалів, визначається за формулою:

; год,

де В₁ – коефіцієнт, що враховує погіршення умов роботи на задимленій, загазованій території, приймається 1,4-2,0;

В₂ – коефіцієнт, що враховує особливості роботи в нічний час, дорівнює 1,3-1,4;

W – ймовірний обсяг роботи для ліквідації завалів;

П – продуктивність ланки при виконанні робіт.

У розрахунках для визначення потрібного часу на розчищення завалів цегляних і дерев’яних будинків поза їхніми контурами продуктивність інженерної техніки приймається: для екскаваторів – 100 м³/год; для бульдозерів – 150 м³/год.

Розбирання завалів залізобетонних будинків найчастіше потребує проведення розрізання арматури, переміщення масивних блоків, що призводить до збільшення тривалості робіт приблизно у 6 разів.

Кількість змін роботи формувань, необхідних для проведення АРіНР, визначається за формулою:

де t - тривалість роботи однієї зміни (орієнтовно 10 год.).

Ступінь руйнування будівель і споруд внаслідок стихійних лих приблизно можна оцінити за таблицею 1.

Таблиця 1.

Вплив уражаючих факторів НС на будівлі і споруди

Надлишковий тиск внаслі-док вибуху, кПа	Сила зем-ле-трусу	Сила урагану, смерчу:			Ступінь руйнувань	Характеристика
		бали	швидкість вітру			руйнувань	відновлюваних робіт
			м/с	км/год
>50	11-12	17	>331	>1194	повні (А)	Повне завалення несучих конструкцій	Відновлення неможливе або економічно недоцільне
30-50	9-10	16-17	53-59	193-211	сильні (Б)	Зберігається незначна частина несучих конструкцій	Відновлення можливе в порядку перебудови
20-30	7-8	14-15	44-49	158-175	середні (С)	Зберігаються несучі стіни, залізобетонні перекриття	Відновлювані роботи вимагають значних економічних затрат
10-20	5-6	12-13	33-39	122-145	слабкі (Д)	Деформація або руйнування окремих другорядних елементів (покрівля, перегородки, віконні і дверні прорізи тощо)	Потребують ремонту силами ремонтно-будівельних бригад
<10	4-5	9-11	21-28	80-110	легкі (Е)	Незначні ушкодження несуттєвих елементів (скління, штукатурки)	Потребують поточного або декторативного ремонту