2.3. Біологічний захист

Захист від біологічних засобів ураження включає своєчасне виявлення чинників біологічного зараження, залежно від їх виду і ступеня ураження, проведення комплексу адміністративно-господарських, режимно-обмежувальних і спеціальних протиепідемічних та медичних заходів.

Біологічний захист передбачає:

- своєчасне використання колективних та індивідуальних засобів захисту;

- запровадження режимів карантину та обсервації;

- знезаражування осередку ураження;

- необхідне знезаражування людей, тварин тощо;

- своєчасну локалізацію зони біологічного ураження;

- проведення екстреної та специфічної профілактики;

• додержання протиепідемічного режиму підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності і господарювання та населенням.

2.4. Радіаційний та хімічний захист

Радіаційний і хімічний захист включає заходи щодо виявлення та оцінки радіаційної і хімічної обстановки, організацію та здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення типових режимів радіаційного захисту, забезпечення засобами індивідуального та колективного захисту, організацію та проведення спеціальної обробки.

Виконання вимог радіаційного і хімічного захисту забезпечується шляхом:

- завчасного накопичення і підтримки в готовності засобів індивідуального захисту і приладів дозиметричного і хімічного контролю, забезпечення ними насамперед особового складу формувань, які беруть участь у проведенні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт (АРіНР) в осередках ураження, а також персоналу радіаційно і хімічно небезпечних об'єктів господарювання і населення, яке проживає в зонах небезпечного зараження та навколо них;

- своєчасного впровадження засобів, способів і методів виявлення та оцінки масштабів і наслідків аварій на радіаційно та хімічно небезпечних об'єктах господарювання;

- створення уніфікованих засобів захисту, приладів і комплектів дозиметричного та хімічного контролю;

- надання населенню можливості придбати в установленому порядку в особисте користування засобів індивідуального захисту і дозиметрів;

- завчасного пристосування об'єктів побутового обслуговування і транспортних підприємств для проведення санітарної обробки людей та спеціальної обробки одягу, майна і транспорту;

- розроблення загальних критеріїв, методів та методик спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки;

- завчасного створення та використання засобів колективного захисту населення від радіаційної та хімічної небезпеки.

10. Психологічний захист

В надзвичайних ситуаціях психологічний захист населення набуває особливого значення. Такий захист надають спеціально створені підрозділи МНС України, які існують в кожній області. Поки що вони займаються особовим складом рятувальних служб, тобто реабілітацією самих рятувальників. Але оскільки в ЗУ «Про правові засади ЦЗ» серед завдань ЦЗ прописане завдання надання населенню психологічної допомоги на випадок НС, на сьогодні ( 01.2007) розробляється програма об’єднання центрів психологічної реабілітації. У випадку виникнення НС бригада психологів буде виїжджати в гарячі точки і працювати з постраждалими.

Але постраждалими можна вважати не лише тих, хто був безпосереднім учасником НС, але й свідків. Вони теж отримують психологічні травми. З огляду на події 11 вересня у США слід звернути увагу на те, що ні телебачення, ні преса не демонстрували жахливих кадрів з трупами, а відразу ж з другого дня країна перейшла до обговорення програми подолання тероризму. І це розумно. Подібні жахливі подробиці не несуть корисної інформації, а лише збільшують кількість свідків подій, наносячи психологічні травми непідготовленому населенню і збільшуючи тим самим соціальну напругу в суспільстві. За статистикою після таких подій різко зростає кількість нервових зривів, депресивних станів і навіть самогубств серед людей, які не були особисто причетні до НС. Причина – атака негативної інформації. Більшість людей має стійку психіку і їх реакція звичайна – це сум, співчуття. Більшість поборює свій страх, оволодіває собою і бере участь у допомозі постраждалим. Але ж необхідно враховувати й індивідуальні прояви. Чому? Наведемо кілька прикладів.

Під час захвату заручників у розважальному центрі «Норд-Ост» у Москві було помічено, що істеричні прояви заручників терористи сприймали як загрозу і поводили себе щодо них дуже жорстоко і агресивно. Тому й рекомендується у таких випадках відразу надати істеричним людям допомогу, нейтралізувавши прояви істерики. Істеричні люди провокують людей на масову паніку – масовий неусвідомлений жах перед реальною або надуманою загрозою. Тому таких людей потрібно нейтралізувати, ізолювати, заспокоїти.

Головними завданнями психологічного забезпечення заходів ЦЗ є:

1. Надання населенню реальної та всебічної інформації;

2. Створення нормального психологічного клімату в районах НС;

3. Участь у розв’язанні соціальних потреб населення, котре знаходиться в зонах ураження, впливу факторів НС;

4. Недопущення паніки та недобросовісного розподілу допомоги.

При отриманні об’єктивної інформації (саме об’єктивної, а не жахливої!) налагоджується інтелект, критичне мислення, активізується досвід, емоційний стан стабілізується. При відсутності знань, умінь і досвіду виходу з НС, посилюється тривожний стан, відчай, паніка. А своєчасна інформація, озброєння людей знаннями і навичками допоможе уникнути психологічного травмування.

Подальшим кроком для зняття панічного страху, тривоги є організація діяльності, спрямованої на допомогу слабшим: дітям, пораненим, старим. Колективна праця створює позитивний психологічний мікроклімат. Якщо фізична активність з якихось причин обмежена (тісне приміщення, терористичне захоплення) психологи радять відволіктися від сумних думок і навантажити мозок пригадуванням віршів, географічних назв, тощо, або вдатися до медитації.

Слід зазначити, що українські ментальність психологи відносять до раціональних соціумів, схильних спиратися на точну інформацію, на особисті сили та досвід. Раціональному типові властиві смислова та психологічна стабільність. Ми відкидаємо інтуїтивні пошуки рішень і більш схильні до конкретних дій.

Як приклад піклування про психологічний захист свого народу можна згадати події 11 вересня 2001 року в Америці. Після повітряної атаки терористів група з шести конгресменів внесла в конгрес США законопроект під назвою «Акт про вироблення національної стійкості», в якому керівництву США в особі міністрів охорони здоров’я та внутрішньої безпеки доручалося прийняти невідкладні заходи щодо психологічного захисту населення від наслідків терактів. У цьому документі пропонувалося розробити програми підвищення психологічної витривалості американського народу, який мусить протистояти тиску терористів на поведінку, сприйняття та емоції людей.

Одним із заходів з реалізації цього проекту була заборона на показ кадрів вибуху торгового центру, показ по телебаченню закривавлених трупів, страждань поранених, не був показаний жоден загиблий. Буквально через тиждень уся країна обговорювала проблеми, пов’язані з Бен Ладеном та Іраком. Націю мобілізували не на страждання, а на вирішення проблем, які необхідно розв’язати, щоб подібна трагедія більше не повторилася. Це був психологічно вдалий прийом, що дозволило зберегти психологічне здоров’я багатьом людям.

Проблемами психологічного стану соціуму займається соціальна психологія. Фахівці виділяють сім стадій соціальної напруги:

• фоновий рівень, тобто норма;

• латентна (прихована) стадія, коли соціальне невдоволення ще не усвідомлене членами групи;

• прояв соціальної напруги, збільшення конфліктів, зростання невдоволення та усвідомлення конфліктної ситуації;

• інцидент, або стадія переходу соціальної напруги в гострий конфлікт;

• стадія прискореного розвитку – вибух соціального невдоволення непокори;

• найвища стадія – кульмінація конфлікту;

• спад соціальної напруженості до фонового рівня.

Українські соціологи стверджують, що під час Помаранчевої революції українці знаходилися на Четвертій стадії, але, як відомо, переходу до гострого конфлікту не відбулося. Далася, очевидно, взнаки, психологічна стабільність національного менталітету.