Лекція 2

Захист населення в надзвичайних ситуаціях

1. Загальні положення.

2. Основні заходи у сфері захисту населення.

   1. Інженерний захист.

   2. Медичний захист.

   3. Біологічний захист.

   4. Радіаційний та хімічний захист.

   5. Психологічний захист.

   6. Засоби індивідуального захисту.

   7. Інформація та оповіщення.

   8. Укриття в захисних спорудах.

   9. Евакуаційні заходи.

1. Загальні положення

8 червня 2000 року був прийнятий Закон України „Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”. Цей Закон визначає організаційні та правові основи захисту громадян, об’єктів господарювання та довкілля від надзвичайних ситуацій (НС) техногенного та природного походження.

Під терміном „надзвичайна ситуація” в Законі розуміється порушення нормальних умов життя і діяльності людей, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншою небезпечною подією, в тому числі епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, яке призвело (може призвести) до неможливості проживання населення на території чи об’єкті, ведення там господарчої діяльності, загибелі людей та (або) значних матеріальних втрат.

Під терміном „захист населення і територій” розуміють систему організаційних, технічних, медико-біологічних, фінансово-економічних та інших заходів, спрямованих на запобігання, реагування та ліквідацію наслідків НС техногенного та природного характеру. Особливостей оцінки та реагування на НС воєнного характеру даний Закон не визначає.

З метою забезпечення реалізації державної політики у сфері захисту населення і територій від НС створюється Єдина державна система органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на НС техногенного та природного характеру (ЄДС НС), яка складається із териротріальних і функціональних підсистем. Завдання ЄДС НС, склад її сил і засобів визначені у Положенні КМУ (1998 р.) „Про єдину державну систему...” та у розділі III Закону України „Про захист населення...”.

Захист населення і територій від НС здійснюється на принципах:

• пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров’я людей і довкілля;

• надання переваги раціональній та превентивній безпеці;

• вільного доступу населення до інформації, що стосується його безпеки;

• особистої відповідальності й піклування громадян про власну безпеку;

• відповідальності посадових осіб у межах своїх повноважень за дотримання вимог законодавства у сфері безпеки;

• та інших принципах.

У питаннях захисту населення громадяни України мають право на:

• отримання інформації про НС, що виникли, або можуть виникнути, та про заходи необхідної безпеки;

• забезпечення засобами індивідуального і колективного захисту;

• відшкодування збитків, заподіяних їхньому здоров’ю і майну внаслідок НС;

• компенсацію за роботу в зонах НС;

• соціально-психологічну реабілітацію та медичну допомогу тощо.

2. Основні заходи у сфері захисту населення

До системи захисту населення і територій, що проводяться в масштабах держави у разі загрози та виникнення НС, належать: інженерний, медичний, біологічний, радіаційний і хімічний захист, інформування та оповіщення, укриття в захисних спорудах, евакуація, індивідуальні засоби захисту, самодопомога та взаємодопомога в НС.