
- •Тема 14. Спеціальні режими господарювання
- •1. Поняття та види спеціальних (вільних) економічних зон
- •2. Порядок створення спеціальної (вільної) економічної зони
- •3. Спеціальний інвестиційний режим на територіях пріоритетного розвитку
- •4. Правове регулювання інших спеціальних режимів господарювання
- •Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон
- •I. Загальні положення
- •II. Створення спеціальної (вільної) економічної зони
- •IV. Валютно-фінансові умови функціонування спеціальної (вільної) економічної зони
- •V. Система державних гарантій інвесторам
- •VI. Регулювання економічних відносин з суб'єктами за межами зони і органами державної виконавчої влади україни
- •VII. Порядок діяльності юридичних осіб і громадян
- •VIII. Трудові ресурси і соціальний захист трудящих
- •IX. Порядок в'їзду і виїзду в спеціальній (вільній) економічній зоні
- •X. Ліквідація спеціальної (вільної) економічної зони
- •Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Луганській області
4. Правове регулювання інших спеціальних режимів господарювання
У ГК є дві статті, норми яких встановлюють правила щодо спеціальних режимів здійснення господарської діяльності: в умовах надзвичайного стану і надзвичайної екологічної ситуації (ст. 416); в умовах воєнного стану (ст. 417).
Господарська діяльність в умовах надзвичайного стану – особливого правового режиму діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, передбаченого Конституцією України, який тимчасово допускає обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб та покладає на них додаткові обов’язки, – може здійснюватися з урахуванням обмежень та зобов’язань, встановлених виданим відповідно до Конституції України указом Президента про введення надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях.
Повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо учасників господарських відносин, заходи, що вживаються в умовах надзвичайного стану, а також відповідальність за порушення режиму надзвичайного стану визначаються Законом від 16 березня 2000 р. „Про правовий режим надзвичайного стану”
Правила ст. 416 ГК щодо здійснення господарської діяльності застосовуються також у разі оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації відповідно до Закону від 13 липня 2000 р. „Про зону надзвичайної екологічної ситуації”.
У період дії воєнного стану, введеного на території України або в окремих місцевостях, правовий режим господарської діяльності визначається на основі Закону в редакції від 5 жовтня 2000 р. „Про оборону України”, інших законодавчих актів щодо забезпечення обороноздатності держави та законодавства про режим воєнного стану.
Згідно зі ст. 418 ГК України запровадження спеціальних режимів господарювання, не передбачених ГК, якими встановлюється обмеження прав суб’єктів господарювання, не допускається.
Держава гарантує суб’єктам господарювання та іншим учасникам господарських відносин право на звернення до суду за захистом їх майнових та інших прав від незаконного обмеження в умовах будь-якого спеціального режиму господарювання, передбаченого ГК України.
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 50, ст.676 )
( Вводиться в дію Постановою ВР N 2674-XII ( 2674-12 ) від 13.10.92, ВВР, 1992, N 50, ст.677 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247 N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19, ст.267 N 3370-IV ( 3370-15 ) від 19.01.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.184 )
Цей Закон визначає порядок створення і ліквідації та механізм функціонування спеціальних (вільних) економічних зон на території України, загальні правові і економічні основи їх статусу, а також загальні правила регулювання відносин суб'єктів економічної діяльності цих зон з місцевими Радами народних депутатів, органами державної виконавчої влади та іншими органами.