3.Детермінація

Детермінація - найбільш загальна категорія, що характеризує залежність одних явищ, процесів і станів від інших, свідчить про зв'язок між речами та явищами.    Відповідно: детермінант - визначальний, зумовлювальний, детермінувати - визначати, зумовлювати, детермінація - процес визначення, зумовлення.    Процес детермінації злочинності є складною взаємодією різних форм зв'язків:    - функціональних;    - статистичних;    - зв'язків стану;    - причинових тощо.    Функціональна залежність показує об'єктивну відповідність, зіставність і зміну двох факторів. Наприклад, збільшення безробіття в регіоні одночасно породжує і зростання кількості крадіжок з метою задоволення необхідних потреб, і зниження купівельного попиту. Звісно, що таке зниження купівельного попиту та зростання крадіжок пов'язані між собою не настільки, що одне з цих явищ породжує інше. Зв'язок тут не причиновий, а функціональний, тому що обидва ці явища походять від безробіття.    Статистичний зв'язок полягає в зміні характеру розподілу одного фактора залежно від зміни іншого. Скажімо, збільшення кількості злочинів зі збільшенням кількості населення.    Окремий випадок статистичного зв'язку - кореляційна залежність. При цьому за основу береться середнє значення фактора, явища.    Якщо виявляється, що розподіл одного явища прямо пропорційний розподілові іншого, кореляція має більш тісний характер, коли ж навпаки, то говорять, що зв'язок між цими двома явищами малоймовірний. Коефіцієнт кореляції має значення від 0 до 1, і чим він ближчий до 1, тим сильніший зв'язок між явищами.    Зв'язок станів характеризується тим, що один стан якогось явища в певний момент при конкретних умовах завжди визначає стан цього явища в інший момент. Зв'язок стану визначається як відношення різних станів однієї і тієї ж речі, системи, цілого. У кримінології такий зв'язок можна прослідкувати між станом, структурою та динамікою злочинності. Зміна стану одного з них веде до зміни іншого.    Приміром, злочинність, у якій висока питома вага неповнолітніх, за умови низької ефективності боротьби з нею здатна надалі визначати такий стан злочинності, в якій через 5-10 років буде висока питома вага рецидивної, а в останньої - значна питома вага неодноразово засуджених осіб молодого віку.

4.Умови необережної злочинності

До загально-соціальних причин, які детермінують необережну злочинність, належать:    - ускладнення технологічних процесів, автоматизація виробництва та побуту (науково-технічний прогрес);    - послаблення контрольних функцій держави й суспільства (негативні соціально-політичні процеси);    - кризові процеси в економіці;    - негативні культурні тенденції (сприйняття свободи та демократії як вседозволеності).    До криміногенних умов і причин належать:    - недбалий ремонт, використання деталей з технологічними характеристиками, що не відповідають стандартові, ремонтні роботи без зупинки машин, механізмів;    - порушення нормальних умов експлуатації, що сприяють психологічній і операційній напруженості працівників;    - недоліки технічної документації, інструкцій з експлуатації машин і механізмів, пам'яток з техніки безпеки;    - відсутність, непридатність вимірювальної та контрольної апаратури;    - допуск до експлуатації джерел підвищеної небезпеки чи інших робіт, які вимагають особливої відповідальності осіб, стан яких істотно обмежує ступінь їхньої обережності й уваги (втома, хвороба, стан похмілля, стрес);    - латентність або безкарність небезпечно-необережних професійних або побутових дій;    - байдужість адміністрації, колег по роботі, громадян у побуті до фактів неодноразових порушень норм безпеки в поведінці певних осіб, поки це не призвело до тяжких наслідків.    Основні причини виробничого травматизму та професійних захворювань:    - застарілість основних фондів і низьке технічне забезпечення технологічних процесів виробництва;    - погіршення забезпечення засобами індивідуального захисту, порушення надійності роботи засобів і систем колективного захисту;    - відсутність нормативної бази й інформації в деяких сферах;    - масові порушення технологічної та виробничої дисципліни;    - низький рівень культури виробництва, соціальної активності і професійної підготовки працівників;    - зниження відповідальності, вимогливості й контролю за дотриманням норм і правил з охорони праці;    - недотримання режимів праці та відпочинку, скорочення медичних оглядів.