12. Пристрої для переміщення повітря, їх класифікація. Переваги та недоліки осьових і центробіжних вентиляторів.

Вентилятор - пристрій для переміщення повітря.

Для вентиляції цехів використовують у основному радіальні (центробіжні) та осьові вентилятори загальнопромислового призначення.

Переваги осьових вентиляторів:

- простота конструкцiї;

- регулюється продуктивність (швидкість оборотів);

- реверсивність у роботі;

- велика продуктивність.

Недоліки:

- великий шум;

- створюють малий тиск.

Переваги центробіжних вентиляторів:

- створюють великі тиски.

Недоліки:

• мають складну конструкцiю;

• мала працездатність;

- не реверсивні у роботі;

- мають великі розміри, видають великий шум та вібрацію.

13. Структурна схема та принцип дії припливної та витяжної механічної вентиляції.

Витяжна вентиляція (рис.2.8) призначена для вилучення з приміщень нагрітого та забрудненого повітря.

Рис.2.8. Схема витяжної вентиляції

1- пристрій для очищення повітря; 2- вентилятор; 3- центральний повітрявод; 4- витяжні повітряводи.

Схема проточно-витяжної механічної вентиляції (рис. 2.9.), як правило, використовується у всіх виробничих приміщеннях, де потрібен особливо надійний повітрообмін. Найбільш широко поширена приточно-витяжна схема вентиляції з загальним притоком у робочу зону і місцевою витяжкою шкідливих речовин з місць їх утворення.

Рис.2.9. Схема приточно-витяжної механічної вентиляції

1 - повітрозабірник; 2 - повітрявод; 3 - фільтр-пилоулавлювач; 4 - кондиціонер; 5 - вентилятор; 6,7 - приточні та витяжні насадки; 8 - очисні пристрої; 9,10 - дросельні клапани для регулювання кiлькості повітря та рециркуляції відповідно; 11. витяжні труби.

У холодний час року з цілю економії тепла використовується рециркуляція повітря у системі приточно-витяжної вентиляції. При рециркуляції частина повітря, вилучаємо з приміщення, після очищення від шкідливих домішок знову повертається у приміщення.

Повітрозабираючі пристрої розміщують у місцях, де повітря не забруднене пилом або газами не нижче 2 м від рівня землі і не ближче 25 м по горизонталі від викидних шахт. 3, 4, 5 - установлюються у одному приміщенні - вентиляційній камері. Через 6 повітря подається у ту частину приміщення де концентрація шкідливих речовин менше, а виводиться через 7 - де більше. Приточне повітря повинно подаватися на робочі місця, як правило, розсіяним потоком, щоби швидкість руху його у робочій зоні не превищувала 0,3-0,5 м/с. Шум та швидкість руху повітря не повинні пеpевищувати гранично припустимі значення

14. Розрахунок необхідного повітряобміну при загальній механічній вентиляції.

Проводиться залежно від: - наявності у повітрі робітничої зони шкідливих речовин (газів, пару та пилу); - наявності надлишку теплоти, вологи; - кiлькості працюючих.

1. При виділенні пара та газу шкідливих речовин необхідний повітрообмін L визначається по виразу , м3/год, Де G_шр - кількість шкідливих речовин, які виділяються у одиницю часу (мг/год); q₁, q₂. - концентрація повітря, що виводиться та поступає у приміщення(q₁ ГДК; q₂ 0,3ГДК).

2. При виділенні надлишків явної теплоти

, м3/год, де Q_над - надлишки теплоти, які поступають у робочу зону; (кДж /с); С - питома теплоємність повітря (кДж/кг град); - щільність повітря, що подається у приміщення (кг/м3); t₁ та t₂ - температура вилучаємого та приточного повітря,(град).

3. При виділенні надлишків вологи

, м3/год, Де G - надмірна волога у приміщенні (кг/год); d₁, d₂ - кiлькiсть вилучаємої та поступаючої у приміщення вологи (кг/м3).

4. Залежно від кiлькості працюючих

, Де n - кількість працюючих; L₁ - нормований витрати повітря на одного працюючого.

У виробничих приміщеннях обчислювального центру повинні подаватись такі об'єми зовнішнього повітря: - при кубатурі приміщення до 20м3 на одного працюючого - не менше 30м3 на людину; - при кубатурі приміщення від 20-40м3 на одного працюючого - не менше 20м3 годину на людину при наявність вікон та відсутності виділення шкідливих речовин; - у виробничих приміщеннях без вікон - не менше 60м3 на людину.

Якщо у робочому приміщенні виділяються шкідливі речовини, вологість, теплота то розрахункове значення величини повітрообміну приймається найбільше.

5. По кратності повітрообміну

проводиться перевірочний, приблизний розрахунок, згідно якому

,

де k - кратність повітрообміну (1/год) обирається згідно[7]; V - об'їм приміщення(м3).