24. Переваги та недоліки ламп розжарювання.

Переваги: - простота включення; - низька вартість; - безінерційність; - простота утилізації; - широкий діапазон потужностей та напруг.

Недоліки: - низький коефіцієнт корисної дії (5%), відносяться до теплових джерел світла; - низька світловіддача - до 20 лм/Вт; - низький час служби (до 1000г); - промені переважно червоної та оранжевої частини спектра; - великий нагрів (до 1400 С та вище), що робить їх пожежобезпечними.

25. Переваги та недоліки газорозрядних ламп.

Переваги: - більш високий час служіння (8-14 тис. г); - може бути отриманий любий спектр;

- світлова віддача (до 100 лм/Вт); - температура нагрівання ламп до 30-600 С.

Недоліки: - складність включення; - пульсація світлового потоку; - інерційність; - працюють тільки від мережі змінного струму; - впевнена робота тільки при температурі більше +10°C;

- стробоскопічний ефект.

26. Розрахунок штучного освітлення методом світлового потоку.

Коефiцiєнт використання освiтньої установки показує, яка частина свiтлового потоку ламп падає на робочу поверхню.

, де Ф_р - свiтловий потiк, падаючий на робочу поверхню; N - число світильників у приміщенні.

На основi цього визначення свiтловий потiк одного свiтильника , необхiдний для забезпечення заданої мiнiмальної освiтленостi,

, де S = A * B - площа примiщення, що освiтлюється, м2; - нормована освiтленiсть по [8], лк; z - коефіцієнт нерiвномiрностi освiтлення; к - коефiцiєнт запасу; - коефiцiєнт використання свiтлового потоку обирається з довiдкових таблиць залежно вiд типу свiтильника, коефiцiєнт вiдображення стелi, стiн та пiдлоги , а також вiд показника примiщення i = А * В /[Hp * (A+B)].

Свiтловий потiк однiєї лампи визначають по виразу

, де n - число ламп у свiтильнику, що застосовується.

По величинi Ф_л з довідникових таблиць обирають тип та потужнiсть ламп і остаточно перевiряють розрахункову величину освiтленостi

.

Перевiряють умову достатнього освiтлення Е_р = (0,9 - 1,2) Е_н, якщо Е_р > 1,2 E_н - зменшують число свiтильникiв при Е_р < 0, 9 E_н - збiльшують.

Перевiрочний розрахунок. У цьому випадку визначають очiкувану освiтленiсть при вiдомих параметрах освiтньої установки.

27. Розрахунок штучного освітлення точковим методом.

Його застосовують для розрахунку локалiзованого загального освiтлення, освiтлення нахиленої поверхні та для перевiрки освiтлення у обраних точках. У цьому випадку вiдображенням свiтлового потоку вiд стiн, стелi, пiдлоги, обладнання зневажають, що вносить визначенi похибку у розрахунки. Для розрахунку освітленості у точці А (рис.3.3) використовуються такi залежностi:

, де

Сила свiтла, визначається з довiдкових таблиць по характеристиках свiтлорозподiлу свiтильника з умовною лампою, свiтловий потiк якої дорiвнює Ф_л = 1000 лм.

Враховуючи те, що r = Hp /cos a, вираз для освiтленостi в точці А прийме вигляд

.

Реальна освiтленiсть вiд конкретної лампи визначається по формулi:

, де Ф_Р - свiтловий потiк реальної лампи; - коефiцiєнт запасу.

У випадку , коли одна точка освiтлюється вiд декiлькох свiтильникiв, то тодi пiдраховується освiтленiсть Е_i вiд кожного i-го свiтильника , а потiм значення сумуються

,

де N - число свiтильникiв, вiд яких свiтловий потiк падає у контрольну точку.