50. Аналіз майнового стану підприємства.
Майновий стан підприємства оцінюють за допомогою абсолютних показників, які відображені у балансі. В процесі оцінки виявляють наявність і досліджують розміщення засобів на підприємстві, встановлюють зміни, які відбулися в їх складі та джерелах формування за звітний період, а також оцінюють такі зміни.
Стан необоротних активів підприємства і рівень його забезпеченості оборотними засобами оцінюють за допомогою таких відносних показників:
Робочий капітал – це власні оборотні засоби, які визначаються як різниця між оборотними активами підприємства та його короткостроковими зобов’язаннями. Наявність робочого капіталу свідчить, що підприємство має фінансові ресурси для розширення діяльності та інвестування. Цей показник розраховують за формулою:
.
Частка власних оборотних засобів – визначається як питома вага власних оборотних засобів у загальній вартості оборотних засобів. Характеризує фінансову стабільність підприємства. Цей показник розраховують за формулою:
.
Коефіцієнт зносу основних засобів – розраховується як відношення суми зносу до первісної вартості основних засобів. Характеризує фізичний стан основних засобів. Стабільність і покращення такого показника в динаміці є позитивною тенденцією. Цей показник розраховують за формулою:
.
Коефіцієнт придатності основних засобів – розраховується як відношення залишкової вартості основних засобів до їх первісної вартості. Більше значення цього показника свідчить про кращий технічний стан основних засобів. Цей показник розраховують за формулою:
.
51. Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства.
Платоспроможність – це можливість підприємства наявними грошовими ресурсами своєчасно погасити свої строкові зобов’язання. Платоспроможність розглядається як один з індикаторів фінансового стану підприємства. До платіжних засобів відносять грошові кошти, короткострокові цінні папери та частку дебіторської заборгованості (щодо якої є впевненість у надходженні). До строкових зобов’язань включають поточні пасиви: короткострокові кредити банків, кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги, бюджету тощо. Перевищення платіжних засобів над строковими зобов’язаннями характеризує підприємство як платоспроможне.
Поточна платоспроможність означає наявність у достатньому обсязі коштів і еквівалентів для розрахунків за кредиторською заборгованістю, що вимагає негайного погашення. Тому основними індикаторами поточної платоспроможності є наявність достатньої суми коштів і відсутність у підприємства прострочених боргових зобов’язань.
Розрізняють такі види ліквідності:
- Ліквідність активів – це здатність їх до трансформації у грошові кошти, а ступінь ліквідності активів визначається проміжком часу, необхідним для перетворення їх у грошову форму. Чим менше потрібно часу для інкасації певного активу, тим вища буде його ліквідність.
- Ліквідність балансу – це можливість підприємства перетворити активи в готівку і погасити свої платіжні зобов’язання. Відмінність цього поняття від ліквідності активів полягає в тому, що ліквідність балансу відображає ступінь погодженості обсягів і ліквідності активів з сумами та термінами погашення зобов’язань, а ліквідність активів визначається без відношення до пасиву балансу.
- Ліквідність підприємства – це більш загальне поняття, ніж ліквідність балансу. Остання передбачає пошук платіжних засобів тільки за рахунок внутрішніх джерел, тобто реалізації активів. Підприємство може залучати позичкові кошти зі сторони. Оцінюючи ліквідність підприємства, необхідно враховувати його фінансову стійкість, тобто здатність позичати кошти з різних джерел, збільшувати акціонерний капітал, реалізовувати активи тощо.
Ліквідність підприємства оцінюють за допомогою таких показників:
-Коефіцієнт
покриття (коефіцієнт загальної
ліквідності, коефіцієнт поточної
ліквідності)
– визначається як співвідношення усіх
поточних активів та короткострокових
зобов’язань підприємства. Характеризує
достатність оборотних засобів підприємства
для покриття своїх боргів. Нормативне
значення показника –
.
Цей показник розраховують за формулою:
.
-Коефіцієнт
швидкої ліквідності (коефіцієнт
“лакмусового папірця”)
– показує, яка частина поточних
зобов’язань підприємства може бути
погашена не тільки за рахунок грошових
коштів, а й за рахунок очікуваних
фінансових надходжень. Нормативне
значення показника –
.
Цей показник розраховують за формулою:
.
-Коефіцієнт
абсолютної ліквідності
– визначається як відношення суми
грошових коштів підприємства та
короткотермінових фінансових вкладень
до суми короткотермінових зобов’язань.
Характеризує негайну готовність
підприємства ліквідувати короткострокову
заборгованість. Нормативне значення
показника –
.
Цей показник розраховують за формулою:
.
-Робочий капітал (розмір власних оборотних засобів) – визначається як різниця між оборотними активами підприємства та його короткостроковими зобов’язаннями. Наявність чистого робочого капіталу свідчить про те, що підприємство здатне не тільки сплатати поточні борги, а й має у своєму розпорядженні фінансові ресурси для розширення діяльності та здійснення інвестицій. Нормативне значення показника – середньогалузеве. Цей показник розраховують за формулою:
.
-Частка
оборотних засобів в активах
– розраховується як відношення оборотних
засобів до валюти балансу та показує
їх питому вагу в майні підприємства.
Формула:
.