31. Управління виробничими запасами підприємства.

Своєчасне забезпечення в-ва матеріальними ресурсами, залежить від величини і комплектності виробничих запасів на складах підприємства.

Виробничі запаси – це засоби в-ва, які поступили на склади підприємства, але ще не вступивши в виробничий процес. Створення таких запасів дозволяє забезпечити відпуск матеріалів в цехи і на робочі місця у відповідності з вимогами технологічного процесу. Треба відмітити, що на створення запасів відвертається значна кількість матеріальних ресурсів.

Зменшення запасів скорочує розходи по їх утриманню, знижує витрати, прискорює обертання обігових коштів, що в кінцевому результаті підвищує прибуток і рентабельність в-ва. Тому дуже важливо оптимізувати величину запасів.

Управління виробничими запасами виконує слідуючі функції:

• Розробка норм запасів по всій номенклатурі матеріалів, які використовуються на підприємстві

• Правильне розміщення запасів на складах

• Організація діючого оперативного контролю за рівнем запасів і прийняття мір для підтримки їх стану

• Створення необхідної матеріальної бази для розміщення запасів і забезпечення кількісного і якісного зберігання

Управління запасами товарно-матеріальних цінностей підприємства полягає в оптимізації обсягів та структурі капіталу, мінімізації витрат на обслуговування запасів та забезпечення ефективного контролю за рухом запасів.

Управління запасами здійснюється у кілька етапів:

1. Аналіз запасів за попередній період. У процесі аналізу досліджується динаміку обсягів запасів, їх структуру, визначають ефективність використання запасів та обсяг іструктуру поточних витрат на обслуговування запасів.

2. Визначення цілей формування запасів товарно-матеріальних цінностей. Запаси можуть формуватися з метою: забезпечення поточної виробничої діяльності, поточної збутової діяльності, нагромадження сезонних запасів.

3. Оптимізація обсягу поточних запасів в розрізі їх основних видів. Для оптимізації запаси товарно-матеріальних цінностей поділяють на: виробничі запаси та запаси готової продукції. У розрізі кожного з цих видів виділяють запаси поточного зберігання. Оптимізувати запаси у розрізі їх видів можна шляхом мінімізації сукупних операційних витрат на закупвлю і зберігання запасів.

4. Визначення оптимального обсягу запасів.

5. Забезпечення контролю за рухом запасів.

6. Облік вартості запасів товарно-матеріальних цінностей.

32. Управління дебіторською заборгованістю підприємства та її оптимізація.

Основна мета управління дебіторською заборгованістю полягає в мінімізації її обсягу та строків інкасації боргу. В процесі управління вирішуються такі завдання:

• визначення обсягу інвестицій у дебіторську заборгованість за комерційним і споживчим кредитом;

• формування принципів та умов кредитної політики щодо покупців продукції;

• визначення кола потенційних дебіторів;

• забезпечення інкасації дебіторської заборгованості;

• прискорення платежів за допомогою сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості.

Упраління дебіторською заборгованістю підприємства полягає у оптимізації її обсягу та забезпечення своєчасної інкасації. Етапи:

1. Аналіз дебіторської заборгованості за попередній період. Досліджують обсяг дебіторської заборгованості та коефіцієнт відволікання оборотних аткивів, визначають середній період інкасації та кількість її оборотів, оцінюють її склад,оцінюють склад простроченої дебіторської заборгованості, визначають суму ефекту від інвестування коштів в дебіторську заборгованість.

2. Формування принципів кредитної політики по відношенню до покупців. Форми реалізації продукції в кредит: товарний та споживчий кредит.

3. Визначення обсягу коштів, що інвестуються в дебіторську заборгованість.

4. Формування системи кредитних умов. Такими умовами є: термін надання кредиту, обсяг кредиту, вартість надання кредиту, система штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань покупцями.

5. Оцінка кредитоспроможності покупців і диференціація умов надання кредиту.

6. Здійснення процедури інкасації дебіторської заборгованості

7. Використання нових форм фінансування дебіторської заборгованості.

8. Побудова ефективної системи контролю за рухом і своєчасною інкасацією дебіторської заборгованості.