27. Структура капіталу підприємства, її оптимізація.

Капітал п-ва – це загальна вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, що інвестовані у формування активів п-ва.

Структура капіталу – це співвідношення власних і позичкових коштів, які використовує підприємство в процесі господарської діяльності. Якщо підприємство використовує тільки власний капітал, то: 1) має найвищу фінансову стійкість; 2) обмежує темпи свого розвитку, оскільки не відбувається приріст прибутку на вкладений капітал. Якщо підприємство використовує позичковий капітал, то: 1) має високий фінансовий потенціал свого розвитку (за рахунок формування додаткового обсягу активів) і можливості приросту фінансової рентабельності; 2) генерує фінансові ризики та загрозу банкрутства.

Вибираючи між інвестиційним (акціонерним) і кредитним фінансуванням, слід враховувати наступне:

1) кредит допускає використання коштів протягом короткого періоду часу, а інвестиційні ресурси використовуються впродовж тривалого часу;

2) підприємство відраховує процентні платежі з суми всього оподатковуваного доходу, а виплачує дивіденди з доходу, що залишився після сплати податків. Іншими словами, зобов’язання перед кредиторами мають бути задоволені насамперед, тільки після чого інвестори мають право отримувати дивіденди;

3) у разі банкрутства кредитори мають першочергове право на свою частку в активах підприємства. На ту частину, що залишилася, мають право претендувати інвестори.

Оптимальна структура капіталу – це таке співвідношення між власними та позичковими коштами, при якому забезпечується висока фінансова рентабельність і фінансова стійкість підприємства, тобто максимізується його ринкова вартість. Оптимізація структури капіталу є одним із найбільш важливих і складних завдань, які вирішуються у процесі фінансового управління підприємством. Оптимальна структура капіталу являє собою таке співвідношення використання власних і позичених коштів, при якому забезпечується ефективна пропорційність між коефіцієнтом фінансової рентабельності і коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства, тобто максимізується його ринкова вартість.

Процес оптимізації структури капіталу підприємства здійснюється за такими етапами:

1) аналіз капіталу підприємства. На першій стадії аналізу: а) вивчають динаміку обсягу капіталу підприємства і його компонентів; б) визначають співвідношення між власним і позичковим капіталом; в) у складі позичкового капіталу визначають співвідношення між довгостроковими та короткостроковими фінансовими зобов’язаннями; г) визначають обсяг прострочених фінансових зобов’язань і з’ясовують причини прострочення. На другій стадії аналізу розраховують і вивчають у динаміці коефіцієнти фінансової стійкості підприємства. На третій стадії аналізу оцінюють ефективність використання капіталу підприємства і його компонентів.

2) оцінка факторів, які впливають на формування структури капіталу підприємства.

3) оптимізація структури капіталу підприємства за критерієм досягнення максимального рівня фінансової рентабельності. Для оптимізації структури капіталу за критерієм досягнення максимального рівня фінансової рентабельності розраховують ефект фінансового леверіджа та роблять відповідні висновки.

4) оптимізація структури капіталу підприємства за критерієм мінімізації його вартості. Для оптимізації структури капіталу за критерієм мінімізації його вартості розраховують вартість компонентів власного та позичкового капіталу, а потім на основі отриманих даних розраховують середньозважену вартість капіталу та роблять відповідні висновки.

5) оптимізація структури капіталу підприємства за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків. Для оптимізації структури капіталу за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків здійснюють диференційований вибір джерел фінансування активів підприємства.

6) визначення показників цільової структури капіталу підприємства. Визначають показники цільової структури капіталу підприємства.

Оптимальна структура капіталу має зводити до мінімуму середньозважену вартість капіталу та водночас підтримувати кредитну репутацію підприємства на рівні, що дозволяє залучати потрібний обсяг коштів на прийнятних умовах.