Тип Членистоногі. Клас р а к о п о д і б н і. Клас п а в у к о п о д і б н і.

План

1. Загальна характеристика типу Членистоногі.

2. Клас Ракоподібні, його характеристика.

3. Клас Павукоподібні, його характеристика.

Загальна характеристика типу Членистоногі

Тіло членистоногих складається з члеників, або сегментів, частина яких зливається. Подібні сегменти виділяють в особливі відділи. Найчастіше виділяють два відділи – головогруди і черевце (у ракоподібних і павукоподібних) або три – голову, груди і черевце (у комах). Загальна кількість сегментів тіла у різних класах дуже відрізняється.

Кінцівки членисті, тобто складаються з кількох члеників, вони рухомо зчленовані з тілом за допомогою суглобів. Членисті кінцівки можуть виконувати складні рухи, пов’язані з різними функціями.

Тіло вкрите щільною хітиновою кутикулою, до складу якої входять ліпоїди, протеїни і нітратна органічна речовина – хітин. Твердіння кутикули зумовлене тим, що хітин може бути просякнутий вуглекислим кальцієм (у ракоподібних і багатоніжок) або інкрустований задубленими білками (у павукоподібних і комах). Хітиновий покрив утворює твердий зовнішній скелет, внаслідок чого ріст тварин нерівномірний і супроводжується періодичною линькою. Стара кутикула відділяється від тіла, лопається, і тварина покидає її. Тим часом шкірний епітелій виділяє нову м’яку кутикулу. Протягом кількох годин або діб, поки новий покрив не затвердіє, розміри тіла тварини швидко збільшуються.

Мускулатура характеризується поперечносмугастою структурою, складається з окремих м’язів, що прикріплюються зсередини до елементів зовнішнього скелета або до його виростів і подібних утворів.

Порожнина тіла змішана, виникає внаслідок злиття первинної й вторинної порожнин у процесі ембріонального розвитку..

Травна система має три відділи – передню, середню і задню кишки. Передня і задня розвиваються з ектодермального зародкового листка, зсередини вони вистелені кутикулою.

Кровоносна система незамкнена, характеризується наявністю серця – центрального пульсівного органа. Серце знаходиться у спинній частині тіла в голово грудному або черевному відділі. Кров надходить у серце крізь прикриті клапанами бічні отвори і виштовхується в одну або кілька судин, з яких потрапляє в порожнину тіла до внутрішніх органів. Кров – гемолімфа.

Органи дихання різноманітні: у водних членистоногих розвинені зябра, у наземних – легені й трахеї. У дрібних тварин газообмін здійснюється всію поверхнею тіла.

Нервова система примітивних членистоногих подібна до нервової системи кільчастих червів і складається з парного головного мозку, навкологлоткових вузлів і черевного нервового ланцюжка. Численні вузли черевного нервового ланцюжка зливаються у кілька великих вузлів.

Високого рівня досягають органи чуття.

Членистоногі в процесі еволюції виникли від древніх примітивних кільчастих червів, з якими у них дуже схожий план будови тіла (почленованість, двобічна симетрія, подібність у будові нервової системи.

Розмноження у членистоногих статеве, у багатьох розвивається статевий диморфізм.

Налічують понад 1,5 млн. видів членистоногих. Живуть у морях, прісних водоймах , тимчасових калюжах, дуплах дерев, болотах, печерах, ґрунті, норах, на суходолі – від арктичних й антарктичних узбереж до тропіків та пустель.

Найчисленніші класи членистоногих – ракоподібні, павукоподібні, комахи.