СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

ТЕСТИ

з навчальної дисципліни для контролю знань фахівців ОКР «бакалавр»

напряму підготовки 6.030502 «Економічна кібернетика»

у вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації

Міністерства агарної політики та продовольства України

ТЕМА 1

«РОЗВИТОК МЕТОДІВ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ І СППР ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ В УКРАЇНІ»

1. Системи підтримки прийняття рішень виникли:

1) на початку 50-х років минулого століття;

2) +на початку 70-х років минулого століття;

3) на початку 90-х років минулого століття;

4) на початку ХХІ століття.

2. Системи підтримки прийняття рішень:

1) продукують рішення;

2) упорядковують дані;

3) +забезпечують інформацією;

4) аналізують дані.

3. Компонент СППР – мовна система (LS) включає:

1) +усі повідомлення, які СППР може прийняти;

2) усі повідомлення, які СППР може випустити;

3) усі знання, які СППР нагромаджує і зберігає;

4) розпізнання і розв’язання задач протягом використання СППР.

4. Компонент СППР – система подання (PS) включає:

1) усі повідомлення, які СППР може прийняти;

2) +усі повідомлення, які СППР може випустити;

3) усі знання, які СППР нагромаджує і зберігає;

4) розпізнання і розв’язання задач протягом використання СППР.

5. Компонент СППР – система знань (KS) включає:

1) усі повідомлення, які СППР може прийняти;

2) усі повідомлення, які СППР може випустити;

3) +усі знання, які СППР нагромаджує і зберігає;

4) розпізнання і розв’язання задач протягом використання СППР.

6. Компонент СППР – система оброблення проблем (PPS) включає:

1) усі повідомлення, які СППР може прийняти;

2) усі повідомлення, які СППР може випустити;

3) усі знання, які СППР нагромаджує і зберігає;

4) +розпізнання і розв’язання задач протягом використання СППР.

7. Інтерактивні (діалогові) системи дослідження розроблені у:

1) +60-і роки ХХ століття;

2) 70-і роки ХХ століття;

3) 80-і роки ХХ століття;

4) 90-і роки ХХ століття.

8. Системи управлінських рішень розроблені у:

1) 60-і роки ХХ століття;

2) +70-і роки ХХ століття;

3) 80-і роки ХХ століття;

4) 90-і роки ХХ століття.

9. Групові СППР розроблені у:

1) 60-і роки ХХ століття;

2) 70-і роки ХХ століття;

3) +80-і роки ХХ століття;

4) 90-і роки ХХ століття.

10. Сховища і вітрини даних розроблені у:

1) 60-і роки ХХ століття;

2) 70-і роки ХХ століття;

3) 80-і роки ХХ століття;

4) +90-і роки ХХ століття.

11. Потужність СППР означає:

1. здатність забезпечувати сумісність складових системи щодо управління даними і засобами спілкування з користувачами у процесі підтримки прийняття рішень;

2. інструментальні засоби розробки програмного забезпечення;

3. +здатність системи відповідати на найістотніші запитання;

4. забезпечувати видачу відповідей на запити користувача в потрібній формі і в необхідний час.

12. Робасність (robustness) СППР - це:

1. здатність системи виконувати потрібні функції протягом заданого періоду часу;

2. можливість системи адаптуватися до змін потреб і ситуацій;

3. +ступінь здатності системи відновлюватися в разі виникнення помилкових ситуацій як зовнішнього, так і внутрішнього походження;

4. здатність забезпечувати видачу відповідей на запити користувача в потрібній формі і в необхідний час.

ТЕМА 2

«РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ ЕВОЛЮЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІС»

13. Підготовка параметрів використання інформації провадиться на етапі підготовлення бізнес-інформації:

1) збирання даних;

2) оцінювання даних;

3) +розповсюдження повідомлень;

4) аналіз даних.

14. Номінальна шкала кількісного вираження якісної інформації передбачає:

1) +відповідність між типами еквівалентних об’єктів і дійсними числами;

2) підвищення чи зниження значення мітки пов’язане з відповідними змінами деякого атрибута;

3) залежить від початку відліку і масштабу, котрі установлюють одиниці вимірювання;

4) зміну шкали без зміни відношення одного виміру до іншого.

15. Порядкова (рангова) шкала кількісного вираження якісної інформації передбачає:

1) відповідність між типами еквівалентних об’єктів і дійсними числами;

2) +підвищення чи зниження значення мітки пов’язане з відповідними змінами деякого атрибута;

3) залежить від початку відліку і масштабу, котрі установлюють одиниці вимірювання;

4) зміну шкали без зміни відношення одного виміру до іншого.

16. Інтервальна шкала кількісного вираження якісної інформації передбачає:

1) відповідність між типами еквівалентних об’єктів і дійсними числами;

2) підвищення чи зниження значення мітки пов’язане з відповідними змінами деякого атрибута;

3) +залежить від початку відліку і масштабу, котрі установлюють одиниці вимірювання;

4) зміну шкали без зміни відношення одного виміру до іншого.

17. Пропорційна шкала (шкала відношень) кількісного вираження якісної інформації передбачає:

1) відповідність між типами еквівалентних об’єктів і дійсними числами;

2) підвищення чи зниження значення мітки пов’язане з відповідними змінами деякого атрибута;

3) залежить від початку відліку і масштабу, котрі установлюють одиниці вимірювання;

4) +зміну шкали без зміни відношення одного виміру до іншого.

18. Ознакою першого покоління розвитку інформаційних систем є:

1) +інформаційна і математична надмірність;

2) математична надмірність, розподіл даних;

3) розподіл даних і обчислень;

4) розподіл обчислень.

19. Ознакою другого покоління розвитку інформаційних систем є:

1) інформаційна і математична надмірність;

2) +математична надмірність, розподіл даних;

3) розподіл даних і обчислень;

4) розподіл обчислень.

20. Ознакою третього покоління розвитку інформаційних систем є:

1) інформаційна і математична надмірність;

2) математична надмірність, розподіл даних;

3) +розподіл даних і обчислень;

4) розподіл обчислень.

21. Інформаційні системи першого покоління відомі під назвою:

1) +системи оброблення даних;

2) управлінські інформаційні системи;

3) інформаційні системи в менеджменті;

4) системи підтримки прийняття рішень.

22. Інформаційні системи другого покоління відомі під назвою:

1) системи оброблення даних;

2) +управлінські інформаційні системи;

3) інтерактивні комп’ютерні системи;

4) системи підтримки прийняття рішень.

23. Інформаційні системи третього покоління відомі під назвою:

1) системи оброблення даних;

2) управлінські інформаційні системи;

3) інформаційні системи в менеджменті;

4) +системи підтримки прийняття рішень.

24. Міра впливу інформації (параметрів) на результат рішення називається:

1. +релевантністю;

2. інформативністю;

3. якістю інформації;

4. достовірністю.

ТЕМА 3

«ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ І ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ»

25. Стратегічне планування – це:

1) +процеси прийняття рішень, пов’язані з розподіленням ресурсів системи;

2) рішення, які стосуються придбання і використання ресурсів;

3) рішення щодо ефективності організаційних дій;

4) рішення з метою виконання поточних операцій.

26. Адміністративне управління – це:

1) процеси прийняття рішень, пов’язані з розподіленням ресурсів системи;

2) +рішення, які стосуються придбання і використання ресурсів;

3) рішення щодо ефективності організаційних дій;

4) рішення з метою виконання поточних операцій.

27. Оперативний контроль – це:

1) процеси прийняття рішень, пов’язані з розподіленням ресурсів системи;

2) рішення, які стосуються придбання і використання ресурсів;

3) +рішення щодо ефективності організаційних дій;

4) рішення з метою виконання поточних операцій.

28. Операційне виконання – це:

1) процеси прийняття рішень, пов’язані з розподіленням ресурсів системи;

2) рішення, які стосуються придбання і використання ресурсів;

3) рішення щодо ефективності організаційних дій;

4) +рішення з метою виконання поточних операцій.

29. Найбільш поширена класифікація проблем організаційного управління запропонована:

1) +Г. Саймоном;

2) Г. Кіні;

3) В. Паретто;

4) Е. Вентцелем.

30. Найбільш поширена класифікація проблем організаційного управління запропонована у:

1) 1948 році;

2) +1958 році;

3) 1968 році;

4) 1978 році.

31. До першого типу класифікації проблем організаційного управління належать:

1) +добре структуровані проблеми;

2) неструктуровані проблеми;

3) слабоструктуровані проблеми;

4) якісно виражені проблеми.

32. До другого типу класифікації проблем організаційного управління належать:

1) добре структуровані проблеми;

2) +неструктуровані проблеми;

3) слабоструктуровані проблеми;

4) кількісно сформульовані проблеми.

33. До третього типу класифікації проблем організаційного управління належать:

1) добре структуровані проблеми;

2) неструктуровані проблеми;

3) +слабоструктуровані проблеми;

4) кількісно сформульовані проблеми.

34. Першим рівнем в ієрархічній структурі управління є:

1) загальне управління;

2) управління підрозділами;

3) лінійне (фронтальне) управління;

4) +операційне управління.

35. Другим рівнем в ієрархічній структурі управління є:

1) загальне управління;

2) управління підрозділами;

3) +лінійне (фронтальне) управління;

4) операційне управління.

36. Третім рівнем в ієрархічній структурі управління є:

1) загальне управління;

2) +управління підрозділами;

3) лінійне (фронтальне) управління;

4) операційне управління.

37. Четвертим рівнем в ієрархічній структурі управління є:

1) +загальне управління;

2) управління підрозділами;

3) лінійне (фронтальне) управління;

4) операційне управління.

38. Загальна процедура прийняття рішень може складатися з таких етапів (відмітити невірне):

1. аналіз проблеми і середовища;

2. вибір методу рішення задачі;

3. аналіз і інтерпретація результатів;

4. +всі вірні.

39. Особливості цільового програмування:

1. +порівнюють отримані альтернативи рішення;

2. порівнюють значення цільової функції;

3. всі відповіді вірні.

40. Чи можна встановити жорстке обмеження на величину відхилення від поставленої цілі в цільовому програмуванні:

1. +так, включаємо в модель в вигляді жорсткого обмеження;

2. ні, жорстке обмеження встановить не можна;

3. правильної відповіді немає.

41. Яка роль ваг змінних, які показують відхилення від цільових вимог, в цільовій функції?

1. +бажаність відхилень від заданих цілей;

2. додаткові коефіцієнти;

3. для коригування значень цільової функції;

4. немає правильних відповідей.

42. Особливість цільового програмування:

1. результатами є цілі числа;

2. +використання не "жорстких" обмежень;

3. побудова декількох цільових функцій;

4. використання при розвязанні методу градієнтів.

43. Для якого з методів цільового програмування характерне почергове вирішення часткових цільових функцій за важливістю пріоритетів:

1. +метод пріоритетів;

2. методу градієнтів;

3. метод вагових коефіцієнтів.

ТЕМА 4

«БАЗОВІ КОМПОНЕНТИ СППР»

44. Характерною особливістю користувацького інтерфейсу ЕОМ першого покоління є:

1) +складний формальний стиль взаємодії;

2) створення деяких засобів графічного діалогу;

3) поява клавіатурних засобів діалогу природною мовою;

4) перехід к орієнтації на користувача, використання баз даних.

45. Характерною особливістю користувацького інтерфейсу ЕОМ другого покоління є:

1) складний формальний стиль взаємодії;

2) +створення деяких засобів графічного діалогу;

3) поява клавіатурних засобів діалогу природною мовою;

4) перехід к орієнтації на користувача, використання баз даних.

46. Характерною особливістю користувацького інтерфейсу ЕОМ третього покоління є:

1) складний формальний стиль взаємодії;

2) створення деяких засобів графічного діалогу;

3) +поява клавіатурних засобів діалогу природною мовою;

4) перехід к орієнтації на користувача, використання баз даних.

47. Характерною особливістю користувацького інтерфейсу ЕОМ четвертого покоління є:

1) складний формальний стиль взаємодії;

2) створення деяких засобів графічного діалогу;

3) поява клавіатурних засобів діалогу природною мовою;

4) +перехід к орієнтації на користувача, використання баз даних.

48. Характерною особливістю користувацького інтерфейсу ЕОМ п’ятого покоління є:

1) складний формальний стиль взаємодії;

2) створення деяких засобів графічного діалогу;

3) поява клавіатурних засобів діалогу природною мовою;

4) +інтегровані системи формального діалогу.

49. Характерною особливістю користувацького інтерфейсу ЕОМ шостого покоління є:

1) складний формальний стиль взаємодії;

2) створення деяких засобів графічного діалогу;

3) +злиття штучного інтелекту і людино-машинного діалогу;

4) інтегровані системи формального діалогу.

50. Яка модель баз даних базується на принципі підпорядкованості:

1) +ієрархічна;

2) сітьова;

3) реляційна;

4) семантична.

51. Яка модель баз даних утворює граф з поіменованими дугами і вершинами:

1) ієрархічна;

2) +сітьова;

3) реляційна;

4) семантична.

52. Яка модель баз даних подає данні у вигляді плоскої двохмірної поіменованої таблиці:

1) ієрархічна;

2) сітьова;

3) +реляційна;

4) семантична.

53. Яка модель баз даних дозволяє виконувати класифікацію, агрегацію, узагальнення і асоціацію даних:

1) ієрархічна;

2) сітьова;

3) реляційна;

4) +семантична.

54. Вкажіть компонент, який на Вашу не є складовою класичної структури СППР:

1. підсистема інтерфейсу користувача;

2. підсистема управління базою даних;

3. підсистема обміну поштовими повідомленнями;

4. +жодна.

ТЕМА 5

«КЛАСИФІКАЦІЯ СППР»

55. Який тип систем забезпечує доступ до елементів даних:

1) +системи накопичування файлів;

2) системи аналізу даних;

3) системи аналізу інформації;

4) розрахункові моделі.

56. Який тип систем уможливлює проведення маніпуляцій над даними:

1) системи накопичування файлів;

2) +системи аналізу даних;

3) системи аналізу інформації;

4) розрахункові моделі.

57. Який тип систем забезпечує доступ до кількох баз даних:

1) системи накопичування файлів;

2) системи аналізу даних;

3) +системи аналізу інформації;

4) розрахункові моделі.

58. Який тип систем дає змогу проводити визначення наслідків планових дій на основі обчислювальних процедур:

1) системи накопичування файлів;

2) системи аналізу даних;

3) системи аналізу інформації;

4) +розрахункові моделі.

59. Який тип систем генерує оцінки наслідків дій на основі частково визначених імітаційних моделей:

1) системи накопичування файлів;

2) системи аналізу даних;

3) +репрезентативні моделі;

4) розрахункові моделі.

60. Який тип систем забезпечує вибір напрямів дій шляхом ідентифікації найкращих рішень:

1) системи накопичування файлів;

2) +оптимізаційні моделі;

3) репрезентативні моделі;

4) розрахункові моделі.

61. Який тип систем виробляє конкретні рекомендовані рішення для слабоструктурованих завдань:

1) +рекомендаційні моделі;

2) оптимізаційні моделі;

3) репрезентативні моделі;

4) розрахункові моделі.

ТЕМА 6

«ЗАСОБИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В СППР»

62. Один із перших висловив можливість моделювання процесів розумової діяльності людини:

1) Г. Саймон;

2) Г. Кіні;

3) +А. Тюрінг;

4) Е. Вентцель.

63. Штучний інтелект як наука почав розвиватися в:

1) 1948 році;

2) +1956 році;

3) 1960 році;

4) 1968 році.

64. Знання інтелектуальних систем, які доступні для використання після звертання до відповідного поля пам’яті називаються:

1) +декларативними;

2) процедурними;

3) евристичними;

4) емпіричними.

65. Знання інтелектуальних систем, які містять інформацію про способи розв’язання задач у специфічній предметній галузі називаються:

1) декларативними;

2) +процедурними;

3) евристичними;

4) емпіричними.

66. Знання інтелектуальних систем, які дозволяють кваліфіковано і ефективно спланувати кроки для розв’язування комплексної проблеми називаються:

1) декларативними;

2) процедурними;

3) +евристичними;

4) емпіричними.

67. Машина логічного висновку - це:

1) +програмне забезпечення, яке імітує виконання функцій мислення;

2) програмне забезпечення для створення та підтримки бази знань;

3) програмне забезпечення для ідентифікації оптимальних рішень;

4) програмне забезпечення для визначення наслідків планових дій.

68. Середовище розроблення - це:

1) програмне забезпечення, яке імітує виконання функцій мислення;

2) +програмне забезпечення для створення та підтримки бази знань;

3) програмне забезпечення для ідентифікації оптимальних рішень;

4) програмне забезпечення для визначення наслідків планових дій.

69. Орієнтовані на знання СППР включають:

1) +базу знань і машину логічного висновку;

2) дані і кількісні моделі;

3) базу знань і кількісні моделі;

4) дані і машину логічного висновку.

70. Орієнтовані на моделі СППР включають:

1) базу знань і машину логічного висновку;

2) +дані і кількісні моделі;

3) базу знань і кількісні моделі;

4) дані і машину логічного висновку.

71. Процес дейтамайнінгу по перегляду бази даних для знаходження невидимих взірців називається:

1) +відкриття;

2) моделювання передбачень;

3) аналіз аномалій;

4) прогнозування.

72. Процес дейтамайнінгу по добуванню взірців з бази даних для їх використання, щоб передбачити майбутнє називається:

1) відкриття;

2) +моделювання передбачень;

3) аналіз аномалій;

4) аналіз зв’язків.

73. Алгоритми Data Mining здатні:

1. +знаходити нестандартні і неочевидні знання;

2. вирішити будь-яку задачу;

3. всі відповіді вірні;

4. жодне не вірно.

74. Основні методи аналітичної обробки даних у СППР:

1. OLAP, Data Mining, Data Base;

2. Data Mining, KDD, Data Base;

3. +OLAP, KDD, Data Mining;

4. відповіді доповнюють одна одну.

75. До засобів обробки, які дозволять отримати знання з даних відносяться:

1. дерева рішень;

2. +нейронна мережа;

3. асоціативні правила;

4. всі відповіді вірні.

76. Програмні засоби підприємства, що забезпечують функції доступу і аналізу інформації, а також що забезпечують ухвалення правильних і обгрунтованих управлінських рішень – це:

1. бази даних;

2. +Businesslntelligence;

3. OLAP;

4. інше.

77. Business lntelligence включає в себе набір програмних продуктів наступних класів (виключити зайве):

1. засоби побудови сховищ даних;

2. +мови програмування високого рівня;

3. інструменти для виконання запитів і побудови звітів;

4. системи оперативної аналітичної обробки.

78. Процес виявлення в сирих даних раніше невідомих, нетривіальних, практично корисних і доступних інтерпретації знань, даних – це:

1. статистика;

2. машинне навчання;

3. +DataMining;

4. алгоритмізація.

79. До методів Data Mining не відносяться:

1. нейтронні мережі;

2. дерева рішень;

3. +статистичні методи;

4. карти Кохонена.

80. Сучасні системи аналізу включає в себе складові:

1. сховище даних;

2. засіб обробки даних;

3. засоби візуалізації результатів обробки;

4. +всі відповіді вірні.

81. Технології Data Mining використовуються для:

1. +аналізу даних;

2. попередньої перевірки вхідних даних;

3. нормалізації даних;

4. всі відповіді вірні.

82. Виберіть задачі, що вирішуються на основі методів Data Mining:

1. класифікація;

2. кластеризація;

3. регресія;

4. +всі відповіді вірні.

83. На якому з етапів процесу Knowledge Discovery in Databases (пошуку корисних знань в даних) використовується зниження розмірності (проецування)?

1. підготовка вихідного набору даних;

2. +попередня обробка даних;

3. трансформація, нормалізація даних;

4. Data Mining.

84. Data Mining розвивається на основі наступних дисциплін (відмітити зайву):

1. +економічна теорія;

2. теорія інформації;

3. машинне навчання;

4. теорія баз даних.

85. Спеціалізоване програмне забезпечення, яке містить у собі всі інструменти, необхідні для здійснення процесу виявлення прихованих закономірностей з масивів даних це:

1. Data Mining;

2. +аналітична платформа;

3. сховище даних;

4. база даних.

86. Процес дейтамайнінгу по застосуванню вибраних взірців для виявлення незвичайних елементів даних називається:

1) відкриття;

2) моделювання передбачень;

3) +аналіз аномалій;

4) прогнозування.

87. Штучний Інтелект – це:

1. +штучні системи, створені людиною на базі ЕОМ, що імітують розв'язування людиною складаних творчих завдань;

2. системи, які забезпечують вироблення рішення на основі автоматизації інформаційних процесів у сфері управління комунікаційну систему збору, передачі, обробки інформації про об'єкт, що забезпечує робітників різного рангу інформацією для реалізації функцій управління;

3. системи, які ґрунтуються на використанні моделей і процедур з обробки даних та думок, що допомагають керівникові приймати рішення;

4. інше.

88. Виберіть вірну відповідь:

1. нейронна мережа (Neural network) є програмно реалізованою системою, в основу якої покладена математична модель процесу передавання і оброблення імпульсів мозоку людини, що імітує механізм взаємодії нейронів (neuron) з метою опрацювання інформації, що надходить, і набуття досвіду;

2. нейронні мережі імітують інтелектуальний режим поведінки людини;

3. +всі відповіді вірні.

89. Найбільші дослідження з розроблення функції простого нейрона були проведені:

1. +Уореном Мак-Каллоком і Уолтером Піттсом;

2. Дж.Маучлі і Дж.Екерт;

3. всі відповіді вірні.

90. Основні властивості нейромереж:

1. здатність до навчання;

2. здатність до узагальнення;

3. нестійкість до відмов у функціонуванні;

4. +всі відповіді вірні.

91. За допомогою нейромереж можна розв'язати такі типи задач:

1. класифікація образів;

2. кластерізація;

3. апроксимація функцій;

4. +всі відповіді вірні.

92. В штучних нейроних мережах відбувається такий процес оброблення інформації:

1. +паралельний;

2. послідовний;

3. змішаний.

93. Імпульси, що поступили до нейрона одночасно через кілька дендритів:

1. +підсумовуються;

2. віднімаються;

3. діляться.

94. Ваги синапсів:

1. +можуть змінюватись;

2. мають завжди постійне значення;

3. вірна відповідь відсутня.

95. Виберіть вірне твердження:

1. +нейрон повністю описується своїми вагами і передавальною функцією;

2. штучні нейронні є точними копіями біологічної системи людського мозку;

3. аксон контактує з дендритами інших нейронів через спеціальні утворення – комутатори.

96. Функція активації є:

1. ступінчаста порогова;

2. лінійна порогова;

3. сигмоїдна;

4. +всі відповіді вірні.

97. Виберіть невірне твердження:

1. трьохшаровий персептерон включає в себе вхідний рівень та внутрішній рівень з прихованими нейронами;

2. кількість прихованих нейронів може бути довільною;

3. +внутрішні нейроні не обов'язково можуть бути зв'язані з виходами всіх вхідних.

98. Архітектура нейромережі визначається:

1. +кількістю входів та виходів;

2. кількістю нейронів і характером зв'язків між ними;

3. функцією стану та передавальною функцією;

4. всі відповіді вірні.

99. Основним елементом штучної нейтронної мережі являється:

1. +нейрон;

2. аксон;

3. нейтрон;

4. протон.

100. До методів навчання нейронних мереж не відносяться:

1. +навчання з вчителем;

2. навчання без вчителя;

3. навчання на прикладах;

4. навчання без учня.

101. Навчаюча вибірка – це:

1. +набір даних для навчання;

2. набір даних після навчання;

3. набір даних для провірки якості навчання;

4. всі відповіді вірні.

102. Виберіть вірну відповідь:

1. +нейромережі є найзагальнишім типом методик Data Mining;

2. нейромережі можуть компенсувати низьку якість даних;

3. всі відповіді вірні.

103. До алгоритмів навчання нейронних мереж не відносяться:

1. Back-Propogation;

2. +Dinamic Progamming;

3. Resilent Propogation.

104. Виберіть вірну відповідь:

1. +першим нейрокомп'ютером можна вважати пристрій "Snark", який розробив М.Мінський на початку 50-х років ХХ ст.;

2. першим нейрокомп'ютером можна вважати пристрій "Shark", який розробив Дж. фон Нейман на початку 40-х років ХХ ст.;

3. жодна невірна.

105. Класифікація – це:

1. системний розподіл предметів, що вивчаються, явищ, процесів по родах, видах, типах, по яких-небудь істотних ознаках для зручності їх дослідження;

2. угрупування початкових понять і розташування їх в певному порядку, що відображає ступінь схожості.;

3. впорядкована за деяким принципом безліч об'єктів, які мають схожі класифікаційні ознаки (одне або декілька властивостей), вибраних для визначення схожості або відмінності між цими об'єктами;

4. +всі визначення вірні.

106. Класифікація вимагає дотримання наступних правил (відмітити невірне правило):

1. +у кожному акті ділення можливо застосовувати декілька підстав поділу;

2. ділення повинне бути відповідним, тобто загальний об'єм видових понять повинен дорівнювати об'єму діленого родового поняття;

3. члени ділення повинні взаємно виключати один одного, їх об'єми не повинні перехрещуватися;

4. ділення повинне бути послідовним.

107. Класифікація яка застосовується для ділення одного поняття по різних підставах і синтезу таких простих ділень в єдине ціле називається:

1. простою;

2. +складною;

3. бінарною;

4. кластеризацією.

108. Відмітьте прикладні області для яких не застосовується кластеризація:

1. маркетинг;

2. +програмування;

3. прогнозування;

4. аналіз текстів.

109. Об'єднання об'єктів або спостережень в непересічні групи, які називаються кластерами, на основі близькості значень їх атрибутів (ознак) – це:

1. Класифікація;

2. масштабування;

3. +сегментація;

4. таксон.

ТЕМА 7

«СППР НА ОСНОВІ СХОВИЩ ДАНИХ ТА OLAP-ТЕХНОЛОГІЙ»

110. Недоліком ROLAP є:

1. +низька швидкість виконання OLAP-операцій;

2. більші вимоги до потужностей серверів;

3. надмірність даних в кубі;

4. висока вартість реалізації.

111. Інтегрованість сховища даних:

1. дані об'єднані в категорії і зберігаються відповідно областям;

2. потрапивши один раз в сховищі, дані там зберігаються і не змінюються;

3. +дані задовольняють вимогам всього підприємства, а не одній функції бізнесу;

4. можливість відновлення даних на будь-який момент часу.

112. Суть ОLAP:

1. реалізація концепції створення адаптивних програмних засобів, які можуть пристосовуватися до умов функціонування, непередбачених на етапі розробки систем;

2. +перетворення величезних масивів даних, які не піддаються осмисленню, у струнку і ясну інформацію, що надає користувачеві чітку картину бізнесу;

3. сукупність елементів, організованих згідно з певними правилами, які передбачають загальні принципи опису, зберігання і маніпулювання даними незалежно від прикладних програм;

4. це інтерактивна, комп'ютерне основана система, яка полегшує колективне вирішення неструктурованих та слабоструктурованих проблем групою OLAP.