Розділ тринадцятий Журнали “Народ”, “Хлібороб”

Нездійснені проекти радикальних видань. Перше число журналу “Товариш”: матеріали І. Франка, М. Драгоманова, М. Павлика, В. Будзиновського та ін. І. Франко в статті “Наша публіка” про завдання журналістики. Припинення видання. Виникнення журналу “Народ”. Оформлення радикального руху в РУРП. Загальна характеристика журналу, його популярність і перешкоди на цьому шляху. Провідна роль М. Драгоманова в “Народі” і занепад журналу після його смерті (1895). Белетристика “Народу”: єврейські поеми і “Тюремні сонети” І. Франка. Поема “Молох” О. Маковея. Цикли Лесі Українки “Ридання” і “Невольничі пісні”. Алегоричні казки І. Франка. “Лумера” Л. Мартовича. “Відьми” Н. Кобринської І “Волинські образки. Школа” Лесі Українки. Інформаційна діяльність “Народу” як партійного органу. Партійна публіцистика. Економічні нариси І. Франка. Тема селянської нужди, еміграції, освіти .жіночого руху у публікаціях журналу. Людинознавчий аспект в статтях “Два учителі” М. Драгоманова і “Професор Омелян Огоновський” І. Франка. Висвітлення розвитку українського театру. Стаття І. Франка “Наш театр”. Програмові публіцистичні праці М. Драгоманова, місце серед них “Чудацьких думок про українську національну справу”. Чому думки “чудацькі”? Помилки М. Драгоманова, спростовані історією. “Чудацькі думки” в літературній критиці М. Драгоманова. Огляди І. Франка про болгарські праці М. Драгоманова. Полемічний дискурс цих праць. Протистояння драгоманіським ідеям у статті І. Франка “Слов’янська взаємність в розумінні Яна Коллара і тепер”. Часопис “Хлібороб” як супутник “Народу”, його адресованість простолюду. Загальна характеристика видання. Белетристика “Хлібороба”. Антипопівська тема. Переважання анонімних дописів з місці………………………….

Розділ чотирнадцятий Журнал “Житє і слово”

Заснування журналу, І. Франко як його організатор. Два періоди в історії журналу. Характеристика обличчя журналу в перший період. Белетристика журналу. Поема “Новик” О. Маковея, лірика П. Грабовського, У. Кравченко. Формування в “Житі і слові” книжки І. Франка “Мій Ізмарагд”. Перекладна поезія: І. Франко, А. Кримський і В. Щурат як перекладачі журналу. Проза в журналі: роман І. Франка “Основи суспільності”. Драматургія в журналі: перекладна “Едіп цар” Софокла; оригінальна – “Сон князя Святослава” і “Кам’яна душа” І. Франка, фольклорні джерела і неоромантичний характер творів. Науковий відділ журналу та його головні автори. Праці М. Драгоманова “Старі хартії вольності. Історичні начерки”; А, Кримського “Про Румянцевський музей у Москві”; О. Терлецького “Літературні стремління галицьких русинів від 1772 до 1872”. Портрети діячів слов’янської науки і літератури. І. Франко як автор рубрики “Із старих рукописів”. Рубрика “Із переписки наших літературних і політичних діячів”. Розділ “Із уст народа”: жанрове розмаїття. Етнографічні праці; дослідження В. Охримовича “Знадоби до пізнання народних звичаїв і поглядів правничих”. Перекладні наукові праці: Леона Фера “Будда і буддизм”, Моріса Верна “Євангеліє” і “Історія і релігія жидів”. Відділ критики і бібліографії та хроніки. Підсумки першого періоду і причини закриття журналу. Переговори з І. Франком лідерів радикальної партії. Його згода перетворити журнал на партійне видання і умови такого кроку. Суспільно-політичний характер журналу в другий період його історії. Белетристика І. Франка: оповідання “Панщизняний хліб”, “Чиста раса” і “Опозиція”, нарисова стихія в них. “Посло від чорного царя” М. Коцюбинчського. Дидактичний дискурс драми І. Франка “Учитель”. Поезія І. Франка: “Сучасні образки”, вірші з книжки “Зів’яле листя”. Драматична поема Л. Старицької-Черняхівської “Сапфо”. Публіцистична лірика П. Грабюовського. Поезія Лесі Українки: “Давня казка” й добірки віршів. Літературна критика в журналі: “Слово про критику” І. Франка. Публікація листування М. Драгоманова. Політичні статті: “І ми в Європі: протест проти мадярського тисячоліття”, “Робітницький і революційний рух в Росії” Г. В. Плеханова. Рубрика “Вісті з Росії”. Розділ “Політичний огляд” та його матеріали. Стаття І. Франка “Зміна системи”. “Соціалізм і соціал-демократизм”. Припинення видання журналу. Значення журналу. Підсумки розвитку радикальної журналістики…………………………..……