151. Напрямки організації рекламної діяльності рекламодавця.

У США та інших, промислово розвинених країнах до рекламної діяльності відносять такі напрямки роботи, як розміщення рекламних оголошень в засобах масової інформації (у пресі, по радіо, телебаченню, на щитової реклами) це поняття не поширюється на заходи, що сприяють продажу, - "сейлз промоушін" sales promotion), престижні заходи, націлені на завоювання доброзичливо ставлення громадськості, - "паблік рілейшін" (public relations), а також на директ - маркетинг.

У вітчизняній практиці, на відміну від західної, поняття реклами ширше. До неї відносять виставкові заходи, комерційні семінари, упакування, друковану продукцію, поширення сувенірів та інші засоби стимулювання торгівельної діяльності.

Рекламна діяльність здійснюється за такими напрямками:

• міжнародна - сучасна діяльність фірм промислово розвинених країн, орієнтована на зарубіжні ринки з урахуванням їх особливостей;

• зовнішньоекономічна - діяльність вітчизняних підприємств і організацій на зарубіжних ринках, що відображає сучасну практику;

• внутрішня - діяльність вітчизняних підприємств і організацій, що обслуговують внутрішній ринок.

Організацію рекламної діяльності рекламодавців можна побудувати за двома принципами:

• перший — створення самостійних структур, тобто фірм, які займаються тільки рекламною діяльністю,

• другий — використання рекламної діяльності як складової організаційної структури маркетингу.

152. Чинники, які впливають на вибір організаційної структури рекламної служби підприємства.

• сфера діяльності підприємства, його виробнича потужність,

• наявність коштів на рекламну діяльність,

• конкретні особливості цільового ринку,

• характеристика товару чи послуги.

Рекламна служба може складатися з великої кількості людей або її можуть доручити одній людині, іноді навіть за сумісництвом. Тільки великі підприємства у стадії розквіту можуть дозволити собі тримати повноцінну службу реклами в складі служби маркетингу чи окремо, а тим більше утримувати власне рекламне агентство, друкарню та творчий відділ. Схематично можна структуру рекламної служби рекламодавця зобразити так: віце-президент з маркетингу  керуючий службою реклами  (група дослідження, група планування реклами, творчий відділ, виробнича група та група розміщення реклами). Найчастіше служба реклами є структурним підрозділом департаменту (відділу) маркетингу підприємства та підпорядковується віце-президенту з маркетингу

153. Централізована та децентралізована структура організації рекламної діяльності рекламодавцем.

В залежності від підпорядкування рекламної діяльності безпосередньо вищому керівництву компанії розрізняють два типи організаційних структур рекл- ця

Типи організаційних структур рек –ця:

1. Централізована

2. Децентралізована

1. Централізована структура

Способи побудови централізованої структури РДі:

• відповідно номенклатури виробленої продукції;

• за розподіленням рекламних функцій;

• за класифікацією цільової аудиторії;

Найбільше рекламна структура фірми залежить від її розміру.

Розрізняють рекламну структуру дрібних , середніх та крупних рекламодавц ів.

Дрібні рекламодавці доручають організацію РД на підприємстві спеціалісту зі збуту або маркетингу, інколи спеціалісту з реклами. До того ж відділ, як структурна одиниця підприємствава не створюється, всю РД виконує і контролює одна людина

Середні рекламодавці. Їм притаманна більш складна організація РД (працює декілька спеціалістів з реклами), це пов»язано з великими обсягами виробленої продукції, і як наслідок великими обсягами реклами.

Крупні рекламодавці. Як правило, мають повноцінний рекламний відділ (рис.3) який повністю забезпечує підприємство рекламою. Взаємодія з РА та ЗМІ відбувається у випадку відсутності виробничих потужностей, особливих технологій, обладнання для виготовлення реклами.

2. Децентралізована стуктура.

Характерна для крупних підприємств з великою історією розвитку, які мають складну територіальну організацію, філіали, дочірні підприємства, великий асортимент продукції і перелік торгових марок. (Рис. 5)

Вище керівництво компанії напряму не впливає на прийняття рішень про проведення РК, менеджменту марок, тощо. Цим займаються керівники структур.

Переваги :

• свобода в прийнятті рішень;

• велика ступінь диференціації брендів;

• можливість врахування національних, регіональних, місцевих особливостей ринків, споживачів;

• гнучкість.

Недоліки:

• можлива непродуктивна конкуренція марок однієї компанії;

• неузгодженість рекламних дій.

В Україні найбільш розповсюджений централізований спосіб організації рекламної діяльності, оскільки, по – перше, реклама та рекламні відділи на фірмі існують не так давно, а по -друге, керівники намагаються впливати на прийняття рекламних рішень.