Пам'ятка для тих, хто готується до виступу на семінарі

1. Обміркувати тему виступу. З'ясувати межі теми (на чому варто зупинитись, на чому наголосити).

2. Визначити головну думку виступу.

3. Окреслити послідовність викладу думок, тобто склас­ти план виступу.

4. Конкретизувати кожну думку, тобто скласти тези вступу.

5. До кожної тези дібрати приклади, посилання (цитати).

6. Продумати стиль тексту виступу. Бажано записати текст або окремі слова (терміни) і речення, які варто було б вжити.

Завдання 117. Підготуйте виступ на семінарі на тему: «Зем­ле рідна». Як епіграф використайте поетичні рядки:

«Земле рідна! Мозок мій світліє, Гдуша ніжнішою стає, Як твої сподіванки і мрії У життя вливаються моє».

(В. Симоненко)

₍

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ ТИХ,\ ХТО ГОТУЄТЬСЯ ДО ВИСТУПУ НА ЗБОРАХ і

1. Обміркувати зміст виступу (про що говоритиму) та го­ловну думку (до чого або проти чого закликатиму).

2. Окреслити послідовність викладу думок, тобто скласти план виступу.

3. До кожної думки дібрати аргументацію (Чому це так? Чому я так вважаю?)

4. Пригадати яскраві та цікаві приклади з життя, на які варто посилатись у виступі.

5. Обміркувати висновки та узагальнення, якими треба завершити виступ.

6. Вибрати стиль тексту виступу, продумати (при по­требі записати) деякі вислови, які варто було б вжити.

₍

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ ТИХ, ХТО ХОЧЕ Л

ВЗЯТИ УЧАСТЬ В ОБГОВОРЕННІ ВИСТУПУ НА ЗБОРАХ )

1. Продумати вступ до свого виступу (на чому зупи­ниться оратор і що спонукало взяти слово).

2. Обміркувати зміст основної частини виступу (виклас­ти власні погляди на обговорюване питання).

3. Продумати кінцівку виступу (висновки з прослуха­ної доповіді, власні пропозиції).

4. Обміркувати стиль тексту виступу.

Завдання 118. Прочитайте текст. Складіть за текстом тези виступу на зборах. Назвіть обов'язкові елементи виступу.РІДНА ЗЕМЛЯ

Тарас Шевченко хліборобську долю вимірював на пропах­лій чорноземом ріллі розміреними кроками в ранковий ту­манець, крізь який падало з його рук золоте зерно, лягаючи в розпушену землю. Хай буйно зелом красується вона в степовому привіллі поряд з давньою могилою! Ніхто ще не наважився розорювати її або розкопувати. Бо перекази свід­чать, що хто ступить на неї з такими намірами, той почує дивний голос, який невідступно супроводжуватиме поруш­ника звичаїв. Хай добром красується засіяна нива і не мар­нується хліборобська доля, вітрами бита, дощами омита.

За звичаєм, після першого засіву художник підіймався на могилу, оглядав трудове поле. Червонясто лягало сонце за обрій, сизі присмерки обволікали навколишність. Зринала пісня, трепетними крилами обіймала простір, колишучи спо­гади та в праці плекані надії. Відчував у пісні незмінну силу, що передавалася з покоління в покоління, вливалася в кров, як цілюще джерело. Той голос поколінь єднав сівача з рід­ною землею, вселяв любов до неї. Здавалося, поставав світ в оновленому вбранні, в красі трудового щодення, виплеканий щедротами сонця. Яка ж ти мила, земле, що даруєш дива, стелиш шляхи з давнини в прийдешність! Хто ступить ними, той відчує істину буття, пізнає життєву правду і віддасть їй почуття й силу рук, що творять блага. Прийшов сюди ми­тець, щоб оновити душу і збирати, ловити пензлем сонячні розсипи, як збирає орач плідне зерно.

Ранками зустрічав Тарас схід сонця на ниві. Перші про­мені сонця вітали його, поволі народжуючи тепло. Кожна билинка наповнювалася ним, вбираючи живлющі соки, пере­ливала їх у прикрасу землі. Зором художника і душею хлі­бороба сприймав барви тієї краси, щоб потім торкнутися до неї пензлем і перенести на полотно народження погожих днів. Підіймаючись над обрієм, сонце дарує нові й нові світ- локольорові щедроти.

Розквітла душа художника в пізнанні нових дарунків сонця. (/. Пільгук)

Репліка, яка започатковує розмову, визначає тему та мету спілкування, називається стимулом. Вона спонукає спів­розмовника до відповіді або до дії.

Репліка, що звучить у відповідь, називається реакцією. її лексичний склад та граматична структура залежать від репліки-стимулу.

₄Чт 97

У побутовому спілкуванні (неофіційній ситуації) реп- ліки-стимули і репліки-реакції здебільшого лаконічні за формою, емоційні, експресивні. Діалогічне спілкування у побуті здебільшого непідготовлене, ситуативне.

В офіційному спілкуванні репліки-реакції найчастіше складаються з кількох речень і нагадують монологи. Це надає спілкуванню змістовної завершеності та вичерпності. Таке спілкування найчастіше продумане, заздалегідь під­готовлене (наприклад, відповідь учня на уроці).