
- •Підручник
- •Рецензенти: Дубина м. І. — д-р філол. Наук, професор, академік ah віл України; Ткачова г. В. — вчитель української мови та літератури с/ш № 15 м. Києва
- •О мово моя!
- •V їжте на здоровfя — Куштуйте на здоров'я.
- •Як же нам жити на рідній землі
- •Дай україні волю
- •Складні іменники, які утворені: fa двох основ за допомогою сполучних голосних о, е, є
- •Складні прикметники, які утворені •від складних іменників, що пишуться разом
- •Складні числівники: •складні числівники •порядкові числівники -сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний
- •Складні іменники, що означають: політичні поняття
- •Складні прикметники: •утворені від складних іменників, що пишуться через дефіс
- •Рідна земля
- •Пісня про найдорожче
- •Пам'ятка для тих, хто готується до виступу на семінарі
- •Пам'ятка для тих, хто готується до відповіді на уроці
- •V Думки про зустріч — враження від зустрічі.
- •Тема 11
- •V Щоденноу щодня, щодень, щоднини.
- •Коли сполучники пишуться окремо?
- •Правопис часток
- •V Узгодження іменників з числівниками.
- •V Узгодження прикметників з іменниками при числівниках.
- •Розділові знаки при уточнюючих та пояснюючих членах речення
- •Перший кошовий та засновник січі - дмитро байда-вишневецький
- •Розділові знаки при вставних і вставлених конструкціях
- •1. Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, то після них ставиться двокрапка, пряма мова береться у лапки
- •Якщо пряма мова стоїть перед словами автора, то після неї ставиться відповідно кома, знак оклику, знак питання, або три крапки і тирс; слова автора пишуться з малої букви
- •Розділові знаки при звертанні
- •20.08.2602 Яковснко
- •Втрачений мир душі. Як його відновити
- •Василь стус - поет національного болю
- •З чого починається любов до рідного краю?
- •10 Клас
- •Тема 14 113
- •1 Адрес — адреса.
Рідна земля
Ти даєш мені сонце погоже, І повітря даєш, і снагу... Не вславляти тебе я не можу Отаку, як життя, дорогу. Та коли б я була не людина, А зелена береза була, Я шуміла б про тебе в долині, Твоя слава ще більше б росла. І коли б солов'єм я співучим У твоїх народилась лісах, То про тебе, велику й могутню, Я навчила б співать небеса.
(В. Ткаченко)
Завдання 115. Прочитайте виразно вірш. Запишіть його основну думку та враження від нього. Зверніть увагу на правопис голосних.
Земле рідна! Під твоїм високочолим небом
Мозок мій світліє, Гартував я душу молоду.
І душа ніжнішою стає, Хто тебе любов'ю обікраде,
Як твої сподіванки і мрії Хто твої турботи обмине,
У життя вливаються моє. Хай тою земне тяжіння зрадить,
Я живу тобою і для тебе, І з прокляттям безвість Вийшов з тебе, в тебе проковтне!
перейду, (В. Симоненко)
Завдання 116. Прослухайте музичний запис пісень. Які почуття, думки викликають у вас ці пісні? Напишіть відгук на одну з пісень.
Пісня про найдорожче
Слова І. Бердника Музика О. Яковчука
Ти як сонце, моя рідна мати, Лиш тобі я уклоняюсь низько.
Як про тебе пісню заспівати, Коли ти сама — найкраща пісня?! Мати моя — пісне моя.Приспів:
Зоріють зорі,
Зорі на горі,
Світе мій, світе!
В радості й горі
Буду співати,
Буду тебе любити! (Двічі)
Ти для мене, як весняне свято, Дівчинонько — доле благовісна. Як про тебе пісню заспівати, Коли ти сама — найкраща пісня?! Доле моя «- пісне моя. Приспів.
Земле рідна, з чим тебе зрівняти? Від любові серцю в грудях тісно. Як про тебе пісню заспівати, Коли ти сама — найкраща пісня? Земле — матінко моя. Приспів.
ДО УКРАЇНЦІВ
Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,
Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:
Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,
Коли ми, українці, забули, що ми — українці?
І що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,
І що є у нас думка, яка ще од Байди нам в'ється,
І що ми на Вкраїні — таки український народ,
А не просто населення, як це у звітах дається.
І що хміль паш — у пісні, а не у барилах вина.
І що щедрість — в серцях, а не лиш у крамничних вітринах.
І що є у нас мова, і що українська вона,
Без якої наш край — територія, а не Вкраїна.
Я до себе кажу і до кожного з вас: — Говори!
Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати!
Запитаймо у себе: відколи, з якої пори
Почали українці себе у собі забувати?
Запитаймо й про те, як ми дружно дійшли до буття,
У якому свідомості нашій збагнути незмога,
Чом солодшим од меду нам видався час забуття
Рідних слів і пісень, і джерел, і стежок від порога.
Українці мої! Та вкраїнці ми з вами — чи як?
Чи в «моголах» і вмерти судила нам доля пихата?
Чи в могили забрати судилось нам наш переляк,
Що розцвів нам у душах смиренністю «меншого брата»?
Українці мої! Як гірчать мені власні слова...
Знаю добре, що й вам вони теж — не солодкі гостинці.
Але мушу казати, бо серце, мов свічка, сплива,
Коли бачу, як люто себе зневажають вкраїнці.
Я вже й сам ладен мовить: «Воно тобі треба?.. Стерпи!»
Тільки ж хочу, вкраїнці, спитати у вас нелукаво:
Ради кого Шевченкові йти було в Орські степи?
Ради кого ховати свій біль за солдатську халяву?
Та хіба ж не впаде, не закотиться наша зоря,
І хіба не зотліє на тлін українство між нами,
Коли навіть на згарищі долі й зорі Кобзаря,
Ми і досі спокійно себе почуваєм хохлами?
Українці мої! Дай вам Боже і щастя, і сил,
Можна жити й хохлом, і не згіркне від того хлібина.
Тільки хто ж колись небо нахилить до ваших могил,
Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна...
(В. Баранов)
J)
umopuKaj
Семінар — один із основних видів групових навчально- теоретичних або практичних занять студентів вищих навчальних закладів, учнів загальноосвітніх шкіл, членів наукових гуртків, слухачів курсів. (Із тлумачного словника)
На семінарських заняттях звичайно обговорюються доповіді студентів або учнів з певних питань. При цьому загальна проблема поділяється на ряд часткових. Доповідачі та опоненти призначаються заздалегідь. Теми для доповідей пропонуються цікаві та посильні для студентів (школярів). Семінарське заняття підсумовує викладач (учитель).