1. Складні іменники, які утворені: fa двох основ за допомогою спо­лучних голосних о, е, є

•з двох або більше основ без спо­лучних голосних

•від дієслова другої особи однини наказового способу та іменника (ук­раїнські прізвища) • від числівника в родовому відмінку та іменника •з пів- та іменника *з напів- та іменника

2. Складні прикметники, які утворені •від складних іменників, що пишуть­ся разом

•від прикметника з іменником *від дієслова з іменником >від сполучення прислівника з прик­метником чи дієприкметником •з кількох прикметників — неод­норідних означень, що вважаються термінами

•від числівника та прикметника

3. Складні числівники: •складні числівники •порядкові числівники -сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний

Приклад

пішохід, лісостеп, працелюб, зорепад, життєпис радіокомітет, Новобіличі, амперметр

Непийвода, Крутивус, перекотиполе

сімдесятиріччя, десятирічка

півдороги, півлітра, півострова напівсон, напівфабрикат

самохідний, лісостеповий

кароокий, народнопоетичний паровозобудівний, високоавторитетний, зовнішньоторговий новогрецька мова, складнопідрядне речення

чотирьохелсментний

п'ятнадцять, кількасот трьохсотий, п'ятитисячний, двадцятип'ятимільйонни

й

Правило Через дефіс пишуться

1. Складні іменники, що означають: політичні поняття

близькі за змістом поняття •протилежні за змістом поняття

•одиниці виміру та назви механізмів

•назви казкових персонажів

•назви вчених ступенів, державні посади, військові та інші звання •імеїшики, які означають половину чогось, зі словом пів, коли за ними стоїть власна назва •складні прізвища •географічні назви •складні слова, першою частиною яких є цифра

2. Складні прикметники: •утворені від складних іменників, що пишуться через дефіс

•між частинами яких можна вста­вити сполучники і, та •компоненти яких означають різні кольори, відтінок того самого кольо­ру, якість з додатковим відтінком •утворені з двох слів, що мають про­тилежне значення •які повторюються

•географічні назви, у складі яких є слова західно-, східно-, північно-, південио-

• перша основа яких має суфікси -ико(-іко), -ово-

• перша частина яких військово-,

воєнііо-

•якщо першою частиною є іменник із сполучним голосним, то за тради­цією, слово пишеться через дефіс або разом

Приклад

соціал-д(?мократ

батько-мати, щастя-доля

купівля-продаж,

зустріч-прощання

тонно-кілометр,

динамо-машина

Жар-Птиця,

Лисичка-Сестричка

член-кореспондент,

генерал-майор, екс-чемпіон

пів-Києва

Нечуй-Левицький Корсу нь-Ш евченківський 95-річчя, 100-ліття

віце-президентськии,

унтер-офіцерський

російсько-український,

науково-технічний

жовто-блакитний, темно-

синій Але: жовтогарячий

(означає один колір)

плоско-опуклий,

опукло-ввігнутий

ясний-ясненький,

сииій-синій

Закінчення табл. 5

Південно-Західна залізниця Але: західноукраїнські землі, південноукраїнські степи політико-економічний, хіміко-біологічний воєнно-стратегічний, військово-спортивний Але: військовополонений, військовозобов'язаний м'ясо-молочний, гірко-соло­ний, зерно-трав'яний, зимово-весняний Але: лісогірський, зернобобовий, м'ясопродуктиЗавдання 57. Запишіть слова разом або через дефіс, пояс­ніть їх правопис.

Пів..острів, ПІВ..ДНЯ, гіів..Америки, панів..автомат, пів..ар­куша, пів..овала, пів..Азії, напів..гіровідник, ггів..яблука, пів..ящи- ка, пів..Європи, пів..олівця, пів..огірка, пів..Києва, пів..Москви, пів..житгя, ПІВ..СОТНІ, пів..озера, пів..України, пів..метра, пів..апе- льсина, пів..року, пів..книжки.

Завдання 58. Прочитайте слова і запишіть їх українською мовою. Порівняйте правопис складних слів в обох мовах.

Видеотелефон, пол-листа, полкниги, авиазавод, миноис­катель, замдиректора, генерал-майор, ракета-носитель, кают-компания, пол-Азии, зоотехник, горихвостка, сорока- метровка, редколлегия, пол-арбуза, киловатг-час, иван-чай, Камепь-на-Оби, юго-восток, иван-да-марья, генерал армии, кинофотоиленка, пчеловод, белоручка, сорвиголова.

Завдання 59. Запишіть десять складних іменників, які пи­шуться разом. Правопис поясніть.

Завдання 60. Запишіть десять складних іменників, які пи­шуться через дефіс. Правопис поясніть.

у Завдання 61. Прочитайте і запишіть складні слова разом або через дефіс і поясніть їхній правопис.

Ново...українська, багато...тиражка, людино...година, хло­пець...богатир, гора...Ведмідь, революціонер...демократ, бое... припаси, крає...знавець, член...кореспондент, щастя...доля, Старо...Костянтинів, дівчина...доярка, учитель...словесник, пів...Африки, полу...станок, сто...шістдесяти...річчя, 50...річчя, житгя...буття, зерно...елеватор, жень...шень, завод...велетень, ам- пер...метр, праце..люб, зоре...пад, пішо...хід, пів..дороги, пів... метра, пів...відра, стоп...кран, лісо...степ, водо...ірай, пів...аркуша, пів...острів, пів...Європи, пів...Києва, тисячо...ліття, напів...фаб- рикат, жокей...клуб, пасажиро... кілометр.

Завдання 62. Прочитайте. Запишіть складні прикметники і відповідні їм словосполучення: спочатку прикметники, що пи­шуться через дефіс; потім прикметники, що пишуться разом; і, нарешті, прикметники, що пишуться окремо.Уіфаїнсько.г.російський, бурий...бурий, військово...полонений, водо...провідпий, лісо...стеіювий, віце...президентський, віце...ад­міральський, світло...захисний, жовто...гарячий, мало...дослід- жеиий, зерно...бобовий, науково-технічний, . водно...спортив­ний, ясний...ясненький, вокально...інструментальний, ваго- но...ремонтний, старо...церковно...слов'янський, прямо...залеж- ний, кисло...солодкий, військово...інженерний, жовто...зелений, вище ..зазначений, зерно...очисний, зерно...тварипницький, бі­ло...сніжний, чорно...волосий, кілька...годинний, десяти...повер­ховий, вельми...шановний, унтер...офіцерський, південно...схід­ний, темно...коричневий, народно...визвольний, механіко-мате­матичний, воєнно...політичний, військово...зобов'язаний.

Завдання 63. Випишіть із словника-довідника з правопису по п'ять прикладів складних іменників, прикметників, числів­ників; поясніть їх правопис. Складіть з цими словами (на вибір) п'ять речень.

Завдання 64. Прочитайте і запишіть правильно слова та сло­восполучення, поясніть їх правопис. Складіть з цими словами сім різних речень.

Високо...авторитетний, фінаисово...нромисловий, східно...ук- раїнський, військово...повітряний, військово...спортивний, народ- ио...пісенний, еластично...м'який, східно...європейський, суспіль- но...корисний, діаметрально...протилежний, суспільно...небезпеч­ний, художньо...документальний, приватно...власницький.

Завдання 65. Прочитайте вірш. Випишіть з тексту складні слова. Поясніть їх правопис. До виписаних слів додайте свої приклади: три — через дефіс, три — разом.

ПЕРШИЙ СНІГ

Лиш у кіно сходили ми — Ішли в кіно — був вітру свист,

і хто б подумать міг? — багряно-жовтий сад.

Був дворик жовтим килимом Ішли туди — був падолист,

І рангом — білий сніг. а вийшли — снігопад.

Від снігу очі мружимо, весь світ у сизій млі. В повітрі біле круживо Від неба до землі.

(Д. Білоус)

Завдання 66. Прочитайте і спишіть текст. Підкресліть у ньому складні слова і поясніть їх правопис.

Жоден з українських словників за кількасотлітшо історію українського словникарства, починаючи від знаменитого «Лек­сикона» Памва Беринди, не містив такого словесного багатства, як академічний тлумачний словник української мови. «Слов­ник української мови» фіксує назви майже всіх предметів, дій, станів, якостей, прогресивні ідеї минулого і сьогодення, а також ту частину слів, яка тепер відійшла до пасивного фонду, але свого часу широко використовувалася майстрами художнього слова і в народній творчості. Гортаючи сторінки одинадцяти томів видання, ми вчитуємося в історію народу, яку відбито в словах давніх і тих, що засвідчують реалії на­ших днів, типу місяцехід, лазер, комп'ютер. (І. Вихованець)

Завдання 67. Прочитайте словосполучення. Перекладіть їх з російської мови на українську. Поясніть правопис складних слів.

Приёмо-сдаточный пункт; дальновидный юноша; железо­бетонный мост; учебно-производственный комбинат; старо­славянский язык; многоязычный словарь; плодово-ягодный кустарник; глубокоуважаемый; глубоко уважающий; глу­бокочтимый; безупречно вежливый; многоуважаемый.

Завдання 68. Від поданих словосполучень утворіть складні прикметники. Зверніть увагу на їх написання.

135 кілометрів; русе волосся; математика і фізика, наука і техніка; ремонт вагонів; кислий і солодкий; зелений і жов­тий; жовтий і блакитний; жовтий і гарячий; знати край; мало вимагати; культура і мистецтво; знавець математики; вище зазначити; народна поезія.

Завдання 69. Прочитайте тексти. Випишіть із них складні слова і поясніть їх написання. Які почуття викликають у вас ці тексти? Свої враження і міркування запишіть, використову­ючи складні слова. Проведіть конкурс творів на тему: «Чому вчить мене природа? Чи живу я в гармонії з нею і Богом?»

У ЧОМУ БОЖА ПОМИЛКА?

Замаїлася Україна стиглою весною. Чернігівські соснові бори помолодилися липкими від живиці пучками чатиння, заховавши від неба таїну свого світу, про яку знає тільки Бог, і все, що народжується, розквітає і вмирає під банею зеленого храму, є природі властиве; ніщо тут не зайве, усього для гармонії достатньо, і кожен листок, кожне зело, комаха, птах і звірина живуть у згоді з Творцем, Ніщо нічому не за­важає, і смерть, як і народження, — доцільні.

Дав Бог людині зразок тимчасового перебування на землі — довколишню природу. Він відокремив її від людини, поставив збоку, унеможливив спілкування з нею словом — залишив для споглядання, прикладу, науки і наслідування доскона­лості свого творіння недосконалій людині. І дивується, пев­не, Господь, коли і де, непомильним будучи, помилився, до­пустивши до того, що наділена розумом істота, вінець Його творіння, не чує й не відчуває гармонії природи, безжально нівечить її, знищує себе саму помислами своїми та ділами, двоєдушністю і нещирістю, ненавистю і заздрістю, владо­любством і жорстокістю — прикметами, які у храмі природи не існують, топче і руйнує її довершеність.

Кордон між Московією і Україною позначився намистом запінених білим цвітом кущів калини, які відділили березові сумні гаї від потужних соснових борів, вони нагадували по­дорожньому, що входить він у край — не кращий і не гірший, але інший, і що обидва краї доповнюють гармонію світу і ніщо не стоїть на перешкоді їх у сусідському існуванні. Чому ж це людина так грубо втрутилася у Господню містерію, для чого стався страшний, сповиений крові і сліз допуст? (Р. Іваничук)

Коли лежиш у полі лицем до неба і вслухаєшся в мио- гоголосу тишу полів, то помічаєш, що в ній щось є не земне, а небесне.

Щось наче свердлить там небо, наче струже метал, а вниз спадають тільки дрібні, просіяні звуки. Ниви шумлять на­вколо і заважають. Жену від себе голоси поля, і тоді на мене, як дощ, спадають небесні. Тоді пізнаю. Се жайворонки. Се вони, невидимі, кидають з неба на поле свою свердлячу піс­ню. Дзвінку, металеву й капризну, так що вухо ловить і не може зловити її переливів. Може, співає, може, сміється, а може, зайшлося від плачу.

Чи не краще сісти тихенько й заплющити очі? Я так і зроблю. Сідаю. Круг мене темно. Блискають тільки гострі колючі звуки, і дрібно сиплеться регіт на металеву дошку, як шріт. Хочу спіймати, записати в пам'яті — і не виходить. От-от, здається... Тью-і, тью-і. Ті-і-і... Ні, зовсім не так. Трійю-тіх-тіх... І це не подібно.

Як вони оте роблять, цікаво знати? Б'ють дзьобами в зо­лото сонця? Грають на його проміннях, наче на струнах? Сіють пісню на дрібне сито і засівають нею поля?

Розплющую очі. Тепер я певний, що то з того посіву зійш­ла срібна сітка вівсів, гнеться й блищить, мов шабля, довгову­сий ячмінь, пливе текуча вода пшениці.А згори сипле й сипле,., витрушує душу з дзвіночків, струже срібні дошки і свердлить крицю, плаче, голосить і сіє регіт на дрібне сито. Он зірвався один яскравий згук і впав між ниви червоним куколем.

Я вже більше нічого не годен слухати. Та пісня має у собі щось отруйне. Будить жадобу. Чим більше спухаєш, тим більше хочеться чути. Чим більше ловиш, тим трудніше зловити.

Тепер я бігаю в поле й годинами слухаю, як в небі співають хори, грають цілі оркестри. Вночі прокидаюсь, сідаю на ліжку і напружено слухаю, як щось свердлить мій мозок, лоскоче серце і тремтить біля вуха чимось невловимим. (М Коцюбинський)

Завдання 70. Прочитайте або прослухайте текст. Зверніть увагу на художні засоби, які у ньому використані. Складіть складний план прочитаного.

СТЕП

Комусь, не степникові, не зрозуміло, як живуть люди па голій, порожній рівнині, а малий Данилко виходив крадь кома з хати, покинувши сестру, коло якої був за няньку Степ простелявся перед ним, як чарівна долина, на якій пах­не трава, пахнуть квіти, навіть сонце пахне, як жовтий віск.

І скільки всіляких ласощів росте на степу, яких можна попоїсти і потім приблукати до батька, що пасе ватагу пансь ких овець, мов військо, а батько дасть шкоринку з хліба й маленьку цибулинку та солі до неї.

На степу росте багато їстівного зела, треба лише знати, яке з нього можна їсти, щоб, бува, блекоти не вхопити чи жаб'ячого маку, а різні там брандушки, або козельці, або мо­лочайник, або пасльон та дикий мак — це все неабиякі ласощі, степові гостинці. І степом можна йти безвісти і лягти па землю, прикласти вухо до землі — то тільки вмій прислу хатися — шумить і гомонить, а коли лягти горілиць і вдивитися у глибоке небо, де пливуть хмарки у синьому повітрі, тоді, здається, що сам летиш у небі, одірвавшись від землі, розсуваєш руками хмари, ростеш під синім повітрям і, вернувшись на зем­лю, бачиш — скільки живих друзів у тебе в степу.

І хочеться знати, куди надає сонце, кортить дійти рівним стеном до краю землі й заглянути в прірву, де вже чимало назбиралося погаслих сонць, і як вони лежать на дні провалля — як решета, як сковороди чи як жовті п'ятаки? (Ю. Яновський)

Завдання 71. Прочитайте текст. Зверніть увагу, від імені кого ведеться розповідь? Як можна назвати таку розповідь? З ким розмовляє автор? Складіть простий план тексту, за яким підготуйте виступ.

РОЗМОВА З ЛІСОМ

Другий день уже йшли ми лісами, я і нес. Учора я ще потроху стріляв, але за сьогоднішній день не вистрілив ані- разу. Пес переконався, нарешті, що я не буду стріляти, і при кожній новій оказії вже тільки злегка оглядався па мене й ішов далі, силкуючись удавати, що вій також не зважає на ніяку дичину. —

Я тішився, що людське лице, людське слово, людський звук не перебиває моєї тихої розмови з лісом, що ніхто тре­тій не стає між мною і довколишнім життям. Воно розмов­ляє зі мною тихим шумом лісу, мурмотінням потоку, криком птахів, подає знаки світотінями хмар, ледве помітними ру­хами трави й гілляк. Все це, не приглушене, не перебите крикливим голосом чоловіка, промовляє так виразно, так не­звичайно вимовно усій моїй істоті.

Іду й прислухаюся до тихого шамотіння дерев, їх верхів, не видних мені знизу з-за гілляк. їх похитує там, угорі, віте­рець, непомітний тут, у долині, і невпинним тихим шумом наповнює ліс. Але від часу до часу, як рука пересувається по струнах — пролітає удар вітру, видобуваючи сильніші звуки, які зливаються в енергійну фуіу. Вона звучить іще хвилю йому вслід, поки не розпадеться на окремі мелодії, які веде кожне дерево.

Сонячне проміння врізується в прогалини незвичайно яс­ними, яскравими ударами, від яких запалюється лискучим блиском усе, що зустрічає воно на дорозі, — зелена хвоя ялиць, сіра кора гілляк, червона застілка старої хвої на землі, а краплі роси й зерна піску світять посеред того сяєвом са­моцвітів. (За М. Грушевським)

Завдання 72. Прослухайте текст. Складіть цитатний план тексту. Чи вловили ви основну думку тексту, а тему? Про що розмірковує автор? Яке ваше ставлення до цього? Візьміть з тексту п'ять слів і утворіть від них складні слова.

ЦВІТЕ ПОЛИН

Чи знаєте ви, як цвітуть полини? Чи бачили, як весною на старих облогах-перелогах вкриваються сивим цвітом його гіркі стебла? Чи знаєте ви, як після нагрітого сонцем дня встає над полинами сивий дим і млосний чад пливе над степом? І, здається, тоді до вас говорять віки.

Сивий дух полинів, мов той хміль, настояний на солоді, п'янить і хвилює, проникає щемом у груди.

О полини, сиві полини! Хто посіяв вас на всій землі на­шій? Чи вас посіяли по стенах неораних прадавні скіфи?

...А може, ви насіялись у давні роки козаччини? Тоді, коли не житом-пшеницею, а сивою тирсою, буркуном та ще си­вим горем розливалася земля наша аж за далекі обрії Дикого поля до самої Татарщини.

Щовесни проростають з кореня буйним зелом полини, цвітуть золотисто-сивою гіркотою серед літа і осипаються пізньої осені дрібненьким темним насінням, яке розносить по степу вітер.

Яка дивовижна стійкість, яка живучість! Чи не так і на­род наш, сто разів толочений і топтаний, січений, рубаний і стріляний вистояв у тих битвах, і живе, і гонить з дужого ко­реня нове пагіння, цвіте і сіється по землі, вибореній, від­стояній навіки. (За І. Цюпою)

Завдання 73. Напишіть невеличкий твір на тему: «Природа і я», використовуючи складні слова. Зверніть увагу на написан­ня складних слів.

Словниковий диктант

Працездатність, хлібопостачання, сон-трава, краєвид, ка- фе-закусочна, гострокрилий, темно-червоний, чорноокий, жовтогарячий, жовтавий, світловодолікарня, світогляд, кіло­ват-година, життєпис, веломотоспорт, електрозварювання, кисло-солодкий, довгогривий, довговіїй, круглолиций, дов­голиций, кількадесят, небагата, кільканадцять, півтораста, трьохсотий, чотири аршини, півтори години, двохмільйон ний, двадцятий, хронікально-документальний, яскраво-зеле­ний, приват-доцент, пізньозимовий, висококалорійний, За­хідно—Австралійський, плодоовочевий, емоційно-образний, емоційно забарвлений, чисто український, чистокровний, мо­рально-правовий, морально стійкий, сіро-жовтий, сірокам'я ний, зелено-золотий, залізобетонний, радіофізичний, сто­ліття, людино-день, півсвіту піввікна, козир-дівка, жук-но- сорог, землероб, дощомір, чистотіл, верболіз, сімдесятиріччя, генерал-полковник, ЛисиЧка-Сестричка, Івано-Франківськ, екс-чемпіон, хліб-сіль, штаб-квартира, люби-мене (квітка), півогірка, піваркуша, зовнішньополітичний, кількагодинний, новогрецький, синьо-біло-червоний, зернобобові, давній- предавній, південноукраїнські степи, західноукраїнські землі, високоморальний, м'ясопродукти, військовозобов'язаний, опу­кло-ввігнутий, військово-морський, пів-Києва, синій-синій, пе-рекотиполе, чотирьохелементний.

Текстуальний диктант

НА ВІТРЯК

Відколи пам'ятаю себе, я люблю вітряки, люблю посвист їхніх крил, гудіння млинових жорен, присвист і зітхання ков­ша, коли він вбирає в себе зерно. Вітряки навіть входять у мої сни, оживають у них, як люди, і говорять, як люди. Я завжди з радістю їхав на вітряк і з дідусем, і з батьком, а тепер уперше їду сам. Це мене робить більшим у своїх очах: я вже зараз не якийсь шибеник, лихотворець, очмана, торохтій, пошкодерник, паливода, нечупайло, а батькові й матері помічник, який може і на людей подивитися, і себе показати.

Поки отак розмірковую, мене починає наздоганяти скрип саней і форкання коней. Навіть не оглядаючись, я пізнаю, що це їде хтось із небагатих людей, бо упряж на конях не рипить ремінням, не обзивається залізом. Я звертаю з до­роги, щоб дати дорогу коням, і радісно стрічаюсь з поглядом кошлатобрового діда Данила, рідного брата моєї бабусі, який теж їде на вітряк.

Ціле літо дід Данило живе на пасіці в лісах, а увесь рік пахне вощиною, медом і травами. Він має дуже гарні, що пла­чуть на морозі, очі, лагідну усмішку і трохи скорботні уста, на які не назбирувались ні злоба, ні погане слово. І такий він увесь чепурний та охайний, що мені одразу хочеться заховати кудись свої руки. (За М. Стельмахом)

Завдання 74. Прочитайте або прослухайте текст. Зробіть до нього тематичні виписки. Випишіть з тексту діалектизми, значення незрозумілих з'ясуйте за словником, запишіть літе­ратурні відповідники. Яким словником ви користуватиметеся? Як у цьому словнику марковані діалектні слова?

Пречудовий літній ранок. У холоднім легенькім вітрі лед­ве-ледве леліється широкий лан жита. Жито, мов золото. Колосся, наче праники, аж похилилось під вагою зерна та перлових крапель роси, що позвисали з кожної стеблинки. Стоять стебла високі та рівні, жовті і гладкі під зеленим лис­тям повійки, осету та іншого бур'яну, що стелиться сподом. Де-не-де видніється з-посеред того золотого, шумливого та пахучого моря синє чаруюче око блавату, або квітка куколю, або дівоче паленіюче лице польового маку.

65

Зійшло сонце. Зацвіркотали свершки на всілякі лади, за­бриніли великі польові мухи, затріпоталися барвисті мотилі над колосистим морем. Природа ожила.

З^Jlu

Вітер подув сільніше, подув теплом зі сторони лісу і зачав стрясати срібну росу з трав і квітів.

У селі піднявся гамір, закипіло життя. Вигін запестрівся від худоби, яку гнали на пашу. За худобою йшли заспані та немиті пастухи. Декотрі лишень, котрі вспіли вже й поснідати, співали весело, гойкали та вилускували батогами, женучи свій товар.

З хат закурився дим. Господині топлять зарана, щоб вчас­но зварити обід, і молодших відправляють у поле.

Лиш у старої Лесихи не куриться зо стріхи. Хоч там їх три: стара, донька Горпина і молода невістка Анна, але вони таки ніколи рано не топлять, усе ввечір. Вечером спечуть та зварять, що там треба,— а весь день божий не дбають. Запо­падні господині, хоть куди!

Ґаздівство у старої Лесихи несогірше. Хата, хоть стара, та ще добра; будиночки нові, просторі, опрятні, худібка красна, що Господи, гладке кожде, мов слимак. Пасіка також по смерті небіжчика Леся не пішла ніворотом. Лесиха прийняла старого діда, жебруючого Зарубу в хату, обшила, обхамрала,— та й уже старий літом пасіки пильнує і коло хати найменшої крихіточки допантрує. (/. Франко)

j^f^{к ми} говоримо ^

Відмінювання прізвищ. Прізвища прикметникового типу, залежно від ступеня їх субстантивації (переходу в іменники), відмінюються за двома типами словозміни — прикметнико­вою та іменниковою.

Прізвища у формі повних прикметників і дієприкмет­ників, що закінчуються в називному відмінку на -ий(ій) у чоловічих прізвищах на -а(я) в жіночих, відмінюються як прикметники твердої або м'якої групи.

Тверда група

Чоловічі прізвища

Н. Білий

Р. Білого

Д Білому

Зн. Білого

О. Білим

Мальований

Мальованого

Мальованому

Мальованого

Мальованим

при Мальованому,

Мальованім

М. При Білому, Білім

•-ШН

Васильківський

Васильківського

Васильківському

Васильківського

Васильківським

при Васильківському,

при Васильківські

	Жіночі прізвища
н.	Біла	Мальована	Васильківська
р.	Білої	Мальованої	Васильківської
д	Білій	Мальованій	Васильківській
Зн.	Білу	Мальовану	Васильківську
О.	Білою	Мальованою	Васильківською
м.	при Білій	при Мальованій	при Васильківсь
М'яка група
	Чоловічі	прізвища	Жіночі прізвища
Н.	Нижній		Нижня
Р.	Нижнього		Нижньої
Д	Нижньому		Нижній
Зн.	Нижнього		Нижню
О.	Нижнім		Нижньою
	при Нижньому,		при Нижній
	Нижнім

Прізвища у формі иечленішх (коротких) прикметників і дієприкметників у сучасній українській мові повністю суб­стантивувалися, втратили зв'язок із прикметниками й на­були граматичних ознак іменників. Чоловічі прізвища цього типу відмінюються як іменники другої відміни.	Чоловічі прізвища		Жіночі прізвища
Н.	Глух	Кохан		Ганна Молод
Р	Глуха	Кохана		Ганни Молод
Д	Глухові,	Коханові,		Ганні Молод
	Глуху	Кохану
Зн.	Глуха	Кохана		Ганну Молод
О.	Глухом	Коханом		Ганною Молод
м.	при Глухові,	при Коханові,		при Гайні Молод
	Глуху	Кохану

У відмінкових формах прізвищ на -ів за орфографіч ними нормами української мови г закритого складу має чергуватися з о у відкритому складі.

Завдання 75. Перекладіть слова на українську мову і запи­шіть. Складіть з ними речення так, щоб вийшла зв'язна розповідь.

Вышеназванный, разочарованный, обмазанный, прочитан­ный, написанный, описанный, оправданный, задуманный, ква­лифицированный, обласканный.

Завдання 76. Провідміняйте прізвища, зверніть увагу на те, за яким типом — прикметниковим чи іменниковим — вони відмінюються.

Сірий, Чорнобривий, Верхній, Тонкий, Ніжний, Бажан, Сергій Качан, Марія Качан, Кут, Добрий.

Завдання 77. Запишіть прізвища, імена та по батькові ваших батьків, родичів. Провідміняйте їх.

Завдання 78. Провідміняйте по п'ять чоловічих та жіночих імен та по батькові.

Завдання 79. Прочитайте вірш. Виконайте завдання останніх рядків вірша.

ТАК І ТИ СКАЖИ ДІВЧАТКУ

Щоб не виникла, бува, часом суперечка, з діда-прадіда до нас перейшли словечка, ніжні та любовні, лагідності повні. Промовля з любов'ю й ніжністю у слові:

• Лідо, Лідочко, Лідусю,

• Ніно, Ніночко, Нінусю,

• Любцю, Людочко, Катрусю,— так дідусь гукав бабусю

і татусь гукав матусю.

А сьогодні для початку

так і ти скажи дівчатку —

Женя, Ксеня, Таня, Майя

чи Наталя, чи Меланя;

чи Орися, чи Марися —

словом лагідним озвися.

Хто ж буває грубим,

ми того не любим.

Для нас таке явище — не дивина:

Не раз зустрічали й і не двічі.

За даним зразком

запишіть імена

пестливі, але — чоловічі.

(Д. Білоус)

Завдання 80. Прочитайте і спишіть слова. Поставте у них правильно наголос. Перевірте за словником наголосів їх вимову.

Тарілки, хусточки, ластівки, карточки, подушки, помилки, сорочки, цигарки, ягідки, сторінки, лінії, вишні, рушники, гру­ші, історії, підзахисний, відцвітати, відсіля, відшкребти, від­штовхнути, строгий, господиня, густий, вигода, ґудзик, ходжу, дзеркало, дзьобати, щороку, цілющий.

Завдання 81. Утворіть від запропонованих іменників прик­метники. Запишіть їх, зверніть увагу па наголоси.

Ліс, крейда, відро, озеро, земля, рушник, гідність, вікно, вуаль, око, перерва, машинопис, літопис, підпис, крісло, біль, дріб, літо, осінь, канікули, штани, життя, картопля, добробут, хата, сім'я, фабрика, юність, зошит, олівець, зоря, дітвора, гостинність, килим, автор, міцність, держава, місто, мова, країна, квітник, город, мрія, весілля, вишня, зміна, книжка.

Завдання 82. Використовуючи тлумачний словник, поясніть лексичне значення слів: небокрай, небосхил, виднокрай, виднокруг, крайнеба, обрій, горизонт. Складіть з цими словами речення.

JP umopuKaj

Діалог. Діалогічне спілкування здійснюється в усній формі під час безпосереднього контакту співрозмовників, висловлювання яких чергуються. Таким чином, кожен, хто бере участь у діалогічному спілкуванні, і говорить, і слухає. Висловлювання співрозмовника, що бере участь у діалозі, називається реплікою.

У письмовій формі діалогічне мовлення використовує­ться в художніх творах.

Завдання 83. Прочитайте діалог. Скільки осіб бере участь у діалозі? Як називаються висловлювання співрозмовників, що беруть участь у діалозі?

• От якби нам виграти машину! Я сів би за руль, мама поруч, Світлана і Гриць ззаду. Сіли б і поїхали на тиждень до бабусі...

• Тату, давай я сяду за руль.

• Ні, ти ще малий.

• Я хочу за руль...

• Ні, тобі рано, підрости!

Мамо, скажи татові, я сяду за руль.

• Грицюню, ти розіб'єш машину!

• За руль хочу...

• Мовчи!

• Я хочу...

• Грицько, вилазь геть із машини! Сидітимеш дома!

Складіть і напишіть діалог на одну з тем: на перерві; в музеї.

Завдання 84. Прочитайте тексти спочатку очима, потім виразно уголос. Що обЧднує ці тексти? Чому вони навчають? Про що пропонують замислитися?

ЛЕБЕДІ НАД МЕДВИНОМ

Уже другий день над Медвином пролітають лебеді. Вже другий день над фіалковим маревом лісу, над сіро-зелена­вим туманцем прибузьких верб і яворів, над зеленооким без­ладдям замшілих стріх сіється і сіється срібний двоголосий передзвін. Може, то не тільки птиця, а й вербне сонце роз­гойдує свій передсвятковий дзвін і струшує на землю співуче золото росин. Воно, це сонячне золото, нерівними жмутками лягло на гребені хвиль, по вінця залило тихі, з вибіленими кладками копанки, а кожна калюжка вмістила в собі не мало не багато, а цілий круг світила.

Краплинки сонця вже встигли розкотитись веснянками на обличчі й руках Матвія Боцюна і поки що не всілись лише на повіках, але й вони вже беруться підозрілою бар­вою, ладні от-от прийняти неминучий весняний посів. Але це найменше турбує чоловіка, який мовчазним володарем рі­ки снує від одного острова до другого, ставить ятери і неве личку пересипну сіть, освітлений огнем лучини, б'є острогою по ночах чутку щуку, а, втомившись, і прикурне у човні, зараз Матвій нарубав вербових кілків і сокирою вбиває їх берег, бо ж скрізь над рікою має рости дерево, приємно ж, коли воно, молоде та квітуче, стоїть у воді, мов наречена стрічках. (М. Стельмах)

Випишіть з тексту складні слова. Поясніть їх правопис. Ви­пишіть і провідміняйте ім'я та прізвище дійової особи тексту

БЕРЕЖІМО СВІТ ЯВОРІВ...

І ,

ЩйЩ'

Ч* ;

Ніколи не забуду своєї першої дитячої драми, що тяжко й надовго ранила моє серце. Біг я з важкеньким ранцем із школи. Глянув на ліщиновий кущ біля стежки і мерщій ви­

ламав собі добреньку лозину, сів на «коня» та й гайнув, аж закуріло серединою вулиці.

Довго мені докоряли за цей учинок. Дерево у нашому селі дуже шанувалося. Добре пригадую, що у першому класі на одному з уроків учителька просила:

— Не ламайте, діточки, ні яблуні, ні груші, ні береста, ні тополі, ні кущів усяких. Садіть їх там, де немає, і поливайте.

Я бережу цей спогад... Дерево, кущ, чагарник, квітка, били­на, зілля, розмай — без них неможливо уявити нашого життя на землі. Корисне і прекрасне у природі — взаємопов'язане.

З якого часу так повелося, що ми — мешканці того чи ін­шого села, міста, вулиці — зняли з себе відповідальність за зелені насадження у гаях, садках, скверах? Які ж ми тоді гос­подарі землі? Я вірю, що майже все можна вирішити на своїй вулиці чи в своєму дворі. Тож захистимо зеленого друга. Треба тільки не заплющувати очей на неподобства.

Нехай ніколи не в'яне в наших душах світ яворів, лю­бистку... Думаймо, шукаймо, діймо, борімося гуртом, грома­дою, не будьмо байдужими, сліпими і глухими! Хто не ба­чить і не чує, що екологічна біда — не результат емоцій, не міф, а реальність — отямтеся. (За М. Міщенком)

Випишіть з тексту спочатку п'ять іменників, а потім п'ять прикметників, утворіть з ними складні слова. Поясніть їхній правопис.

Завдання 85. Знайдіть текст російською мовою про при­роду, перекладіть його українською мовою і запишіть.

Завдання 86. Розгляньте репродукцію картини про при­роду. Створіть художню розповідь за цією картиною і за­пишіть її. Виразно прочитайте написане. Чи вдалося вам пере­дати своїм читанням, своєю інтонацією зміст картини, її ідею? Які засоби для цього використав художник?

Завдання 87. Прочитайте уважно тексти. Перекажіть їх. Використовуючи запропоновані тексти, напишіть твір на одну з тем: 1. «Моє улюблене дерево». 2. «У чому я бачу мудрість природи». 3. «Чому мене вчить природа».

ІЗЇС'І ' > ' ' " У %» ' •' " . ';>'..

ВЕРБА

«Ой у полі криниченька, гам холодна водиченька...» Пісня лилась і лилась, несучи притаєний сум і зажуру. Дівочі голоси ділилися цим сумом зі світом і воднораз притримували його в собі: їм добре з ним було. Бо то тільки сум, а не розлука. Вербовий сум.

Гарний і гордий, як те дерево, що в низиниих місцинах росте здебільшого поодинці або рядочком над річкою чи ста­вом, угорнувшись у срібно-зелені шати аж по кісточки.

Окрім краси, суму, що промовляє до людського серця, верба дарує багато корисного. Вона — ніби позначка води на землі. Тому й криницю копають завжди під вербою. На сухому місці або, де вода знаходиться надто глибоко, це де­рево ніколи не ростиме. Де срібліє вербиця, там здорова во­диця, — говорить народне прислів'я. Мудрість народна за­фіксувала тут ще одну характерну здатність верби — бути природним фільтром, очищати воду річок та озер від усіляких домішок. Ось чому люди брали (й сьогодні беруть) воду для пиття у річці під вербою.

Та й не один заповзятий рибалка ловив добрячого сома або щупака в заглибинах під вербовим корінням: риба також любить чисту воду... (Л. Павленко)

ЯСЕН

«Ясени, ясени... Бачу вас за селом край дороги...» А й справ­ді. Стоять на краю села. Ніби вийшли зустрічати когось із да­лекої мандрівки. Когось мудрого й сильного.

Високі, розлогі, з темнувато-зеленою, гладенькою корою... Манить до себе ясен своєю неприхованою дужістю, теплотою й, сказати б, аристократичною красою. За це люблять його у нас, в Україні. Ясена можна побачити майже біля кожної са­диби. За силу та красу у деяких районах країни ясен нази­вають ще деревом Геракла. Практично його використовують як меблево-декоративний матеріал.

А ще розповідають таку легенду.

...Було у матері три сини. Спритні, мов соколи, мудрі і добрі, як життя, шляхетні й дужі, наче ясени. Покликали їх до війська рідну землю боронити від ворога. Хоробро билися брати. Не одного загарбника їхні мечі порубали. Ставали вони на бій плече в плече. Завжди два по боках, а один посередині. І цей живий трикутник був нездоланний. Ішла слава про мужніх братів по всьому краю. Та в одному з боїв сили виявилися нерівними. Не було в них четвертого брата, щоб за ними став. Коли їм загрожувало оточення, вони відступали. Одного дня побачила мати, що її сини б'ються вже під самою хатою. Далі відступати нікуди: або перемога, або смерть. А смерть синів — це поневолення цілого краю.

• Сини мої любі, не допустіть рідний край до згубні — скрикнула мати, побачивши, що її діти знемагають.

• Сини мої рідні, соколи мої спритні, захисники землі— матінки вірні! Не вмирати вам, не здолати вас ворогам, ні­кому я вас не віддам! Залишитесь ви поміж нами, станете біля рідного дому дужими ясенами!

І стали сини ясенами. Злякалися вороги, втекли і не від­важувалися більше йти на той край війною. Приходили люди до тих ясенів за здоров'ям, а до матері — за порадою... ^

Мала мати трьох синів-ясеиів... (JI. Павленко)

ЛИПА

Були у козачки Ковалихи Горпини двоє синів. Наче від серця їх відривала, — на Січ виряджала.

• Ідіть, землю нашу бороніть. Бережіть себе та живі-здо- рові до мене вертайтеся. Не осоромте пам'яті батька вашого, поклав він головоньку свою на чужині. Он його липа розрос­лася. Не забудьте і ви посадити свої липи біля батькової, щоб пам'ять про нас залишилася, щоб я і вранці, і вдень, і ввечері, дивлячись на них, за вас молила Бога, аби дав Він вам відважне серце і зберіг від напасті. Скільки посаджено лип, стільки хоробрих мужів пішло з наших країв у козаки... Тільки будьте скрізь разом. Дві сили і дуба здолають, а одна й верби не подужає...

• Спасибі вам, мамо, за слова напутні, за поради мудрі.

Підійшли наречені, вклонилися, привіталися, обдарували

своїх суджених подарунками-вишиванками на згадку про край рідний, про їхню любов вірну. Сподобалися матері дівчата.

• Заходьте, иевістоньки, до хати, заручини сьогодні вла­штуємо, а весілля після перемоги святкуватимемо. Ідіть, хлопці, до сусідів, кличте до козачки Горпини на заручини, нехай подивляться, які у неї гарні невісточки. І музики клич­те. Сьогодні будемо веселитися, а журбу на завтра відкинемо, нехай вона почекає...

Ранком будила козачка Горпина синів:

• Прокидайтеся, мої соколики, час уже, дорога на Січ далека. Приготувала я вам з собою торбинку цвіту з бать­кової липи. Дерево це, щоб ви знали, хату боронить від блискавки. Під липою гроза не страшна, бо ніхто не чув, щоб під липою кого вбило... Цвіт липи, коли його запарити пучку й иастояти, допомагає від простуди, від болю в шлунку, нерви заспокоює. А коли жар, до напару треба ще додати ложку липового меду, випити це на ніч, лягти в теплу постіль, зігрітися, і вся хвороба з потом вийде... Присядьмо, хлоп­ці, па хвилинку під батьковою липою... І в дорогу... (J7. Павленко)

Випишіть з текстів приказки. Поясніть їхній зміст. Чи є в текс­ті діалогічне мовлення? Скільки осіб бере участь у ньому? Про­ведіть диспут-обговорення на тему: «Жити в гармонії з приро­дою — жити в гармонії з Богом». Підготуйте доповідь на цю тему.

JP иторика j

Стаття. Стаття — важливий публіцистичний жанр, який відзначається ґрунтовним аналізом матеріалу, висо­ким ступенем узагальнення, чіткістю висновків.

Використовуючи різноманітні факти, яскраві приклади, статистичні дані, автор статті досліджує злободенні суспіль­но-політичні проблеми.

Особливе значення для статті мають факти. їхня роль не зводиться тільки до ілюстрування, вони — основа пору­шеної в статті проблеми.

Стаття потребує літературної досконалості, стилістичної вправності. Залежно від призначення, способу передачі ма­теріалу статті бувають: передові, пропагандистські, проб­лемні. Близькі до статті такі жанри, як публіцистичний ко­ментар та нотатки публіциста. (Зі словника журналістики)

Засоби масової інформації. Якими мають бути су­часні газети та журнали, тобто засоби масової інформації? Невже висвітлювати, а то й смакувати негатив, що, без сум­ніву, сприяє загостренню соціальної напруженості, викли­кає (точніше, посилює) невдоволення, якщо не безнадію?

А може, газетна й журнальна періодика, маючи вели­чезний вплив на думки, настрої, позиції людей, усе-таки повинна дати їм можливість зрозуміти логіку того, що відбувається нині в Україні, допомогти їм збагнути весь ог- ром наших проблем?

Щоб громадяни усвідомили: наші біди не через те, що ми розпочали реформи, а тому, що не навчилися здійсню­вати їх послідовно, фахово, першочергово спрямовуючи на розв'язання соціальних проблем, підвищення життєвого рівня, піднесення духовності людей.

У матеріалах, що друкуються на сторінках ЗМІ, пови­нен утверджуватися культ людей, які прагнуть жити, ви­користовуючи свій талант, професіоналізм, які вміють співпереживати, відгукуватися на чужу біду і радіти чу­жому успіхові...

Завдання 88. Прочитайте газетну публікацію. Чи можна вва­жати її статтею на морально-етичну тему? Свою думку пись­мово обгрунтуйте.

ОСТАННІЙ БАСТІОН

Чи звертали ви увагу на те, що люди, які звикли читати книжки, зазвичай небагаті? А найчастіше — взагалі бідні.

Книжки на прилавках дорогі несусвітньо. Читачі пря­мують до бібліотек, а там... Полиці — порожні. Стіни потріс­кались, зі стелі тече... Гинуть бібліотеки!

У сонцесяйній Америці вкладання коштів у спорудження й утримання бібліотек надзвичайно престижне, імена благо­дійників золотими літерами виблискують з бібліотечних фа­садів. Славнозвісний Карнегі саме иа фінансування бібліотек заповів свої мільйони.

У наших бібліотеках перегоряють останні лампочки, ви­ходить з ладу опалення. Приміщення руйнуються без ре­монту, про збереження чи постачання фондів немає кому по­дбати. Бібліотекарі, отримуючи мізерну зарплату, соромлять­ся вимагати з читачів платню за послуги. І врешті-решт вна­слідок масового закриття бібліотек опиняються иа вулиці.

У милій серцю Франції президент Помпіду заснував ве­личний культурний центр. Президент Міттеран вкладав кошти й сили у створення національної бібліотеки. Люди змагаються за святе право залишити свій слід в історії.

А який слід в історії залишимо ми, наше покоління? Зруйновані бібліотеки?

Люди, гинучи, стогнуть. Заводи, руйнуючись, кличуть гудками. Казарми, голодуючи, бунтують. Бібліотеки захлина­ються мовчки.

На карті економічних реформ бібліотеки — це Підприємства збиткові. Ринку потрібен прибуток.

Та хіба можна звалювати все на одну купу: хай виживе, хто дужчий? Той, хто дає прибуток і справно сплачує подат­ки... Не можна так! Виживуть і врешті всіх переживуть хробаки...Як би не вабила нас золотосяйна американська мрія, хто знає, чим скінчиться для нас суцільна американізація і капіта­лізація? Яких людей виплекають усілякі фірми, банки, фонди, концерни та біржі? То, може, псевдоіителектуальні телеігрц, дискотеки й галаконцерти на стадіонах гаки повинні сьогодні оплачувати звучання симфоній у філармонійних залах, лекції в університетських аудиторіях, гідне існування бібліотек.

В усі часи і в усіх народів саме з бібліотек виходили наймудріші, пайгідиіші й найпорядніші. Бібліотеки — це ос­танній бастіон людей із чистими душами й чистими нігтями — невже ми його здамо? (За О. Тереновим)

Завдання 89. Проведіть конкурс на кращу статтю в газету на морально-етичну тему. Кращі дописи надішліть до район­ної, обласної чи однієї з всеукраїнських газет.

^ Запитання і завдання для повторення ^

1. Як утворюються складні слова?

2. Коли складні слова пишуться разом?

3. Назвіть випадки, коли складні слова пишуться через дефіс.

4. Які ви знаєте складні випадки написання складних слів?

5. Як пишуться складні слова, що утворені поєднанням слова пів- та Іменника?

6. Поясніть написання складних числівників.

7. Як пишуться слова, утворені поєднанням слова паиів- та іменника?

8. Коли складні прикметники пишемо через дефіс?

Назвіть випадки, коли складні іменники пишуться через дефіс?і-г

ема

\

ПРАВОПИС ГОЛОСНИХ

Таблиця 6

Правило

Приклад

Ненаголошені голосні Е, И, О 1 У ненаголошсному складі кореня пишемо ту саму голосну, що й у від­повідному наголошеному складі того ж самого або спільпокорепевого слова

2. Нснаголошений е випадає при зміні слова

3. Ненаголошепий е пииіемо у звуко­сполученнях -ере-, -еле-; нснаголоше­ний о у звукосполученнях -оро-, -оло-

4. Ненаголошепий е пишемо у суфік­сах -ЄІІ-, -ен(я), -снн(я), —СІІК—, —еньк—, -ссеньк-, —ечк—, -тсль-

5. У ряді слів написання голосних не перевіряється наголосом, а тому слід запам'ятати, що: •е пишеться у словах

•и пишеться у словах

•а пишеться у словах

• о пишеться у таких словах У разі виникнення труднощів у напи­санні слів, необхідно звертатися до орфографічного словника або довідника з правопису

6. У коренях деяких слів перед скла­дом із постійно наголошеним а(я) пи­шемо а (як у вимові, так і на письмі)

тихенько, бо тиша; блищати, бо блиснути; голубка, бо голуб

вітер — вітру; учень — учня; березень — березня

берег, стерегти; боротьба, волосок

зайченя, заощадження; батенько, тихесенький; подушечка, приятель

керувати, левада, леміш, легенда, чекати кишеня, криниця, минулий, пиріг, цибуля, цитата

багатий, багатир (володіє багатством), качан, хазяїн крохмаль, кропива, комиш, лопата, корявий, поганий, ропа, богатир (силач), солдат, гончар, монастир, товар

багатий, багато, гарячий, гаразд, калач, качай, хазяйнувати, гарячковіст

ьЗавдання 90. Прочитайте і спишіть слова. Замість крапок вставте пропущені літери е, и, о. Поясніть, якими принципами правопису ви при цьому керувалися.

Ар..фметика, арт..лерія, бл..зенько, бр..ніти (бр..нькати), буз.ліа (буз.лший), вб..рати (зб..ранин), вел..тень, вел..чезний (вел..кий), величина (вел..кий), вес..лити (вес..лий), в..сти (в..дений), виіі..пати, вигр..бти, вид..рати, (вид..раний), ви- звол..ння, вид..рти (д..рти), в..мова (в..мовити), в..нищувати (винищення), в.люград (в..нний), винос..ти (нос..ти), вир..вати (зр..в), вирішальний • (вирішити), вист..ляти (ст..ле), ви- ст..лати (иаст..л), вит..кти (т..ча), вит..рти (т..рти), в..шневий (в..шия), відп..хати, від..вати, відс..хати, вовч..ня, відт..нати, вогн..гасник, відч..няти (відч..нений), вкор..питися, вкорі- н..ння, вкорочу..ний, враж..ний, вул..ця, вул...чка, галяв.ліа, гарнес..нький, гаш.ліий, гл..тати, гав..ня, гав..ти, глиб..на (гли- 6..іший), гл..бочезний, гліц..рии, горл..ця, город..на, д..тиііство, діж..чка, дефективний, директива, д..шевий (д..шево), дирек­тор, діл..ііня, гол..ний, гус.лія.

Завдання 91. Прочитайте і спишіть речення. Замість кра­пок впишіть потрібні літери. Поставте у словах наголос.

1. В..село сонечко ховалось в в..селих хмарах в..сняних (Т. Шевченко). 2. Спить оз..ро, спить ліс і оч..рет (Леся Ук­раїнка). 3. За Дніпром починало ч..рвоніти небо ш..рокою смугою (І. Нечуй-Левицький). 4. Розцвітає ж.лтя багатирське й прекрасне (ГІ. Тичина). 5. Літо краснее м..нуло, сніг л..жить на полі (Леся Українка). 6. В хазяйстві все знадобиться (Нар. творчість). 7. Іван стрічає, обіймає, мов той Добриня-б..гатир (П. Тичина). 8. Над лісом плив місяць-ковень, і перехлюпу­вався ч..рез бер..ги б..здонне небо (Ю.Збанацький). 9. Пр..к- расне село стало ще м..лішим, воно прибралося в з.ло, заквіт­чалося клечанням (ІО.Яновський). 10. Ліс прок.дався безжур­ним дзвоном н..зримих пташок (Я. Баиі).

Завдання 92. Прочитайте слова. Випишіть спочатку слова з ненаголошеними е, а потім — з ненаголошеним и.

Завантаж..ний, к..шеня, заборон..ний, завед..ний, п..ріг, завезення, ц..тата, заг..нати, зав..сти, пр..ятель, л..гендариий, бл .щати, зав..рбований, загнивання, т..хесенько, подуш чка, зав..риути, б..рег, завершення, неприм..ренний, д..ректор, ЗН..СТИ, завершальний, п..реліг, п..релісок, зав..вання, завору Ш..ННЯ, б..злад, ц..буля, б..стрінь, п..ревесло, заглиб..на, сп..ни­ти, кач..чка, блюд..чко, множ..на, мороз..во, пал..во, мереж..во, ТІСТ..ЧКО, вуЛеЧка, слов..чко.Таблиця 7

Правило Чергування О, Е з /

1. У закритих складах чергування від­бувається: при словозміні

•при словотворенні

2. Чергування немає: •коли о, е вставні або випадні

•у групах -ор, -ер, -ов між приго­лосними

•у групах —оло—, -оро-, -еле-, -ере-

•у родовому відмінку множини імен­ників середнього роду на -енн(я)

•в абревіатурах і похідних •у словах іншомовного походження

Приклад

коня—кінь, лебедя—лебідь, радості—радість, рішучості—рішучість, шести—шість будова—будівник, воля—вільний, нога—підніжжя, робота—робітник, зелений—зілля вогонь—вогню, вікно—вікон, вітер—вітру, день—дня хорт—хорта, смерть—смерті, шовк—шовку Виняток: погірдний—погорда мороз, порох, подорож, волос, солод, берег, перед, зелень, шелест Виняток: моріг, поріг, оберіг, сморід, просторінь творець—творення, тверджень—твердження, значень—значення колгосп, торгпред агроном, інженер, студент Виняток: колір—кольору, папір—паперу, Антін—Антона, гніт—ґнота, курінь—курен

я

Відхилення у чергуванні О, Е з /

1. У відкритому склада пишемо і •у формах називного відмінка однини

•у формах родового відмінка множини

♦у зменшешіх формах іменників 2. У закритому складі пишемо о, е •у формах -оро-, -оло- у іменниках переважно жіночого роду

•у родовому відмінку множини низ­ки іменників жіночого роду кінець—кінця, камінець— камінця, гребінець—гребінця вікно—вікон, зірка—зірок, гілка—гілок, кільце—кілець, бильце— билець кілочок, місточок, ніженьки Виняток: слівце—словечко

сорок—сорока, колод—колод­ка, долонь—долонька Але: доріг—доріжка, корів—корівка істот, меж, тополь, вод Але: осіб, підко

вЗавдання 93. Прочитайте пари слів. Поясніть у них чергу­вання о, е з і. З п'ятьма словами (на вибір) складіть речення.

Віл — вола, схід — сходу, осінь — осені, річ — речі, гір — гора, слів — слово, Львів — Львова, Канів — Канева, село — сіл, ніс — несла, вів — вела, міг — можу (у різних формах того самого слова), будівник — будова, подвір'я — двора, корівник — корова, сіль — солоний (у різних словах одного кореня), піч — печі, радість — радості, біль — болю, зілля — зелений, шість — шести, нога — підніжжя.

Приклад

Таблиця 8

Правило

Чергування О, Е після шиплячих, ДЖ та Й

У багатьох словах е чергується з о після ж, ч, ш, щ, дж, й

Відхилення 1. О пишемо замість спо­діваного е у таких випадках: •в іменниках жіночого роду III від­міни в суфіксах -ост- •у давальному та місцевому відмін­ках однини окремих іменників •у закінченнях родового та орудного відмінків прикметників, займенни­ків та числівників прикметникового типу жіночого роду •у похідних словах

Відхилення 2. Е пишемо замість спо­діваного о у таких випадках: •у ряді форм дієслів І дієвідміни

•у пасивних дієприкметниках з су­фіксами -ен(ий)

•у прикметниках з наголошеним су­фіксальним е

•у безособових формах на -но- •у суфіксах -енк(о), -єик(о), -счок-, -єчок-

•у словах книжного та іншомовного походження

• в окремих словах е пишеться за тра­дицією женитися—жонатии, шести— шостий, четвертий—чотири

свіжості, меншості у пшоні, на чолі

гарячої—гарячою, нашої—нашою, першої—першою

чорнити, чорнило, чорніти, чорніє

чешу, чешуть, чесати, пишемо

печений, зношений

рожевии, грушевии

присвячено, збільшено Андрієнко, Вашенко, кружечок, краєчок, книжечка

Виняток: у словах гайочок, райочок о пишемо за аналогією до слів: садочок, ставочок.

чек, шеф, жезл, печера

чепурний, червоний, шепо­тіти, чергувати, кочерг

аЗавдання 94. Прочитайте подані слова і запишіть їх україн­ською мовою.

Рта, льва, лба, мха, хребта, гребня, ремня, кашля, огня, мудреца, скелета, пня, льда.

Завдання 95. Прочитайте іменники. Поставте їх у родо­вому відмінку однини і запишіть.

Січень, красень, березень, овес, осел, свекор, корін£, во­гонь, камінь, вітер, лежень, шматок, виводок, новобранець, ясен, молодець, курінь, холодець, півень.

Завдання 96. Прочитайте слова. Перекладіть їх на українсь­ку мову і запишіть. Поясніть написання е та о.

Щека, пшеничный, желтый, чело, вечером, черепица, шелк, шов, щебень, плечо, шофер, жестокость, пчела, шорох, жесть, шоколад, жернова, человек, шестой, чего.

Завдання 97. Прочитайте і запишіть слова. Замість крапок вставте пропущені літери, поясніть їх написання. Візьміть сім слів із вправи і складіть з ними речення.

Меншості, ВЄЧ..рІЄ, Ч..рніти, Четвертий, Ч..тири, ПШ..НИЦЯ, ПШ..НО, зна..мо, ж..ну, груш..вий, озброєно, Іванч..нко, гайоч..к, ж..ст, пащ..кувати, дж..рело, щ..6інь, ш..стиденка, щ..тина, бдж..ла, щ..гла, щ..ка, ж..втий, бой..вий, копій..к, лій..к, ж..м, лож..чка, чаш..чка, смуж..чка, г..рячий, ч..рниці, ш..сть, ж..стокий, перш.ло, каж.лі, наш..рошити, печ..ний, кру- ж..чок, став..чок, періж..чок, оранж..вий, овоч..вий, ключ..вий, промен..ВИЙ, ДЄШ..ВИЙ, СИТЦ..ВИЙ.

Таблиця 9 Правило	Приклад
Чергування голосних у дієслівних коренях 0 чергується з а у коренях дієслів, змінюючи їхнє значення (я — пишеть­ся у коренях дієслів, які означають тривалу чи багаторазову дію) Е з і чергується у коренях дієслів, змінюючи їх значення (е — однора­зова дія) Випадне е чергується з и перед р та л Однак більшість дієслів має коре­неве о. шо не чергується	могти — вимагати; скочити — скакати зберегти — зберігати; чекати — очікувати беру — брати — вибирати вимовити — вимовляти; простити — прошати

Завдання 98. Прочитайте і запишіть речення. Вставте про­пущені букви в словах, поясніть їх правопис.

1. За річкою у тремтливому мареві розстелявся рідний край. (О. Гончар). 2. Чия відвага, того й перем..га. 3. Дома й стіии допомагають. 4. За двома зайцями не ж..нись, бо й одно­го не впіймаєш. 5. У ноги кл..няється, а за п'яти кусає. 6. Ти­ха вода береги л..має, а бистра — тамує (Нар. творчість).

Завдання 99. Перекладіть з російської мови на українську. 'Написання слів поясніть.

Солдат, славяне, горячий, заря, богач, казак, крахмал, барсук, каравай, хозяйничать, богатство, хозяин, барсучий, казачий.

Завдання 100. Прочитайте речення і відредагуйте їх. Ви- правте у них граматичні і стилістичні помилки та запишіть.

1. Якщо ви будете гонитися за славою, вона втіче від вас. 2. Згідно планів, я змушений помагати стерати порох в їдаль­ні. 3. Потрібно намагатися зберигти чистоту міста, не скакати по газонах і парканах, а дбати про його затишок і достаток. 4. Звір брів навмання невибираючи дороги, часом завмираю­чи на кілька хвилин.

Завдання 101. Прочитайте і запишіть українською мовою словосполучення. Складіть з ними речення. Поясніть чергуван­ня голосних у дієслівних коренях.

Чисто подмести комнату; ежедневно подметать двор; ле­тал самолетом; лететь пятеро суток.

Завдання 102. Прочитайте текст. Випишіть слова, в яких є чергування голосних звуків. Запишіть слова-відповідники. На­пишіть простий план до тексту.

НІЖНА І МЕЛОДІЙНА

Відомо, що мова кожного народу — явище давнє, її корін­ня сягає у доісторичні часи. Вона є найгеніальнішим наслід­ком матеріальної і духовної діяльності багатьох поколінь, а кожне створене слово — це символ сформованої ідеї, ви­твореної у великих зусиллях людини проникнути в світ при­роди, у саму себе.

Національна мова — це здобуток культури, духовної діяль­ності певного народу, а одночасно здобуток культури всього людства, бо кожна мова доповнює іншу, а разом вони — витвір світового колективного людського розуму.

Мова й пісня — дві найважливіші фортеці, які народ по­винен оберігати пильніше, аніж свої кордони. Бо, втративши кордон, державність, народ завжди має можливість їх відновити, а мови ие відновить ніколи. Вона втратиться навіки-віків. Цінності її немає з чим порівнювати. її не можна замінити чужою мовою, бо це означало б, що народу потрібно прищепити чуже серце, вселити чужу душу. Силою примушувати народ зрікатися рідної мови — найбільший злочин. (Г. Нудьга)

Таблиця 10 Правило	Приклад
Правопис Й та / після шиплячих та Г, К, X У корені після шиплячих та г, к, х пишемо u Після шиплячих та г, к, х і пишеться лініє тоді, коли воно чергується з о або е	життя, читач, щит, хист гірський (бо гора), щітка (бо щетина)

Заедания 103. Запишіть десять слів, у коренях яких пишеть­ся м, складіть з п'ятьма словами речення на одну тему.

Завдання 104. Напишіть десять зв'язних речень на одну із запропонованих тем. У реченнях обов'язково вживайте слова з буквою і в корені.

1. Мій улюблений вид спорту.

2. Чи живу я в гармонії з природою.

3. Мій відпочинок на морі, у горах, у сільській місцевості;

4. Моє рідне місто, село.

5. Праця, яка мені приносить насолоду.

Словниковий диктант

Чемпіон, фестиваль, безмежний, абітурієнт, авангард, але­горія, арифметика, аудиторія, валюта, директор, експонат (у коренях слів іншомовного походження всі голосні пишуться так, як вимовляються).

Село — селище, пекти — перепечений, живе — жити, чи­тати — читанка, широкий — ширший (правопис ненаголоше- них е та и перевіряється наголосом).

Завдання 105. Відгадайте запропоновані мовні шаради «Сло­ва з ненаголошеними голосними в корені слова, які не можна перевірити наголосом»-.№

Частини слів

Шукане слово

1. Буква, що позпачає голосний, який разом з йотом передають букву я

2. Перший склад слова армія

3. Буква, що позначає дзвінкий проголосний, якому відповідає глухий п

4. Назва букви б

5. Перші три букви слова, що є синоні­мом іменника шпиль

Іменник чол. роду І відміни, означає ряд підводних скель

Іменник чол. роду II відміни, означає тери­торію позаду фронту

Простий протистав­ний сполучник су­рядності, що позна­чається однією буквою

Суфікс прикметника міцний

Родовий відмінок множ, іменника сер. роду II відміни, який є синонімом імешш- ків таріль, тарілка

Родовий відмінок однини іменника ЖІІІ. роду І відміни, який є синонімом іменника ціль

Давальний відмінок однини іменника ера

Другий склад іменника магазин

Буква, що стоїть в алфавіті після букви

Назва букви, що позпачає задньо- язичний проголос­ний, який у шу­каному слові може чергуватися з ц

Особовий займенник І особи однини

Буква, що позначає дзвінкий шиплячий звук

Суфікс іменника картоплина

Іменник жін. роду І відміпи, який оз­начає математичну науку про прості властивості чисел

Іменник жін. роду

1. відміни, означає рід військ, озброєний гарматами

Іменник чол. роду

2. відміни, що означає запаковані для переве­зення речі

Іменник чол. роду II відміни, назва рідини без кольору, що горить і вироблена з нафти

Іменник чол. роду II відміни, що є назвою великої одногорбої чи двогорбої тварин

и

Частини слів

№

Шукане слово

6 Буква, що стоїть в алфавіті перед буквою г

7. Дзвінкий гортанний приголосний звук, якому відповідає глухий х

8. У особовому займеннику 2-ої особи однини букву, що позначає глухий приголосний, замінити буквою, яка позначає відповідний дзвінкий приголосний

Вигук, що

позначається однією буквою

Протиставний сполучник сурядності з 3-х букв

Перший звук прий­менника, що вжива­ється з місцевим та знахідним відмінками на позначення мети, простору; може бути префіксом, що має значення повторюва­ності чи заверше­ності дії

Суфікс (один приголосний звук), за допомогою якого іменникам надається зменшувально-пест- ливого відтінку

Невідмінюваний іменник серед, роду, який є назвою другого звуку музичної гами, а також відповідної поти

Іменник чол. роду II відміни, позначає загострену з одного чи обох кінців металеву палицю і є синонімом до слова

брухт

Іменник чол. роду II відміни, який є назвою великого приміщення для ба­гатолюдних зборів, занять тощо (може мати форму жін. роду І відміни)

Передостання буква алфавіту

Іменник чол. роду II відміни, позначає будову для пасажирів на залізничній станції або иа пристані

Іменник жіночого роду І відміни, означає довге крите приміщення, яке з'єднує окремі частиии будівлі і є синонімом імсниика прохід

іменник чол. роду II відміни, що позначає назву документа про одержання вищої або середньої спеціальної освіт

иСловниковий диктант

Ворон, горох, колос, шелест, молов; поріг, просторінь, борода — борід, сторона — сторін, береза — беріз (виняток)] голубонька, учитель, Шевченко; жонатий, шостий, чорний, женитися.

Відхилення: свіжості, грушевий, бджолі, иа чолі, чорнити, чешу, женуть, пишемо, озброєний, знаємо, збільшено, кни­жечка, гайочок, райочок, ковчег, чек, шеф, пащека, чепурний, шепотіти.

JP umopuKoj

Тези. Тези — короткий виклад основних думок автора. Тези передають основні положення тексту в тій логічній послідовності, яка доводить головну думку. Щоб скласти тези, треба прочитати текст, обміркувати його зміст, визначити його головну думку та викласти основні положення. Тези бувають цитатними, вільними (своїми сло­вами), змішаними.

Завдання 106. Прочитайте текст. Законспектуйте його і скла­діть тези виступу.

УКРАЇНСЬКА ХАТА

Батьківська хата — це те, що завжди згадується, сниться, що ніколи не забувається і гріє теплом спогадів. Вона була світом наших предків, які тут народжувалися і все життя тяжко працювали, добуваючи шматок хліба.

Традиційна українська хата — воістину колиска нашого на роду В ній жили, сподіваючись на кращу долю, цілі покоління. З селянської хати пішли у світ велетні думки: Григорій Сково­рода, Тарас Шевченко, Іван Франко, Олександр Довженко...

Кожна українська господиня дбайливо доглядала своє житло. «Без господаря двір, без господині хата плаче», — го­ворить народне прислів'я. «Гляди ж, дочко, — повчає мати в' одній казці свою дочку, яка виходить заміж, — як будеш у свекра, то вставай раненько, умивайся біленько, вимітай хату і сіни, коло хати поодмітай, поприбирай, а.в суботу ввечері припічок підмаж, долівку вимаж, то тебе і чоловік буде жаловать і од людей осуду не буде». Тому в хаті завжди було чисто вибілено, розмальовано кольоровою глиною, оздоблено витинанками, утикано квітами, пахучим зіллям.На думку Т. Шевченка, біла хата — найвизначніша риса українського села.

В інтер'єрі хати, у всій організації внутрішнього її прос­тору відбиваються численні українські народні традиції, сим­воли, життєві правила, звичаї і обряди. Хата дає селянину на­дійний захист, оберігає від незгод. Ці властивості дому відби­ваються в прислів'ях та повір'ях нашого народу.

Українська хата — оригінальний витвір народу, самобутнє явище в історії архітектури. (З жури.)

ДИКТАНТИ

ПИСАНКИ

Дівчата дарували хлопцям писанки. Не дарували, а тільки показували, та й то не хлопцям, а лише одна одній. А вже хлопець, вдаючи цінителя мистецтва, мав просити, щоб і йому показали те диво, мав брати в тієї, котра найбільше подобається, і не віддавати.

Отак і до мене потрапила писанка. Я тримав її делікатно й ласкаво, наче писклятко, в жмені. В чорнобривому яйці місти­лась душа чорнобривої дівчини, що на великодніх іграх коло церкви сяйнула на мене таким поглядом, од якого і нині при­мружую очі. Та був я необережним. Грався з хлопцями в лози, упустив писанку й вона розбилась. З поламаної тонесенької шкаралущі вилетіла золота птаха й зникла в блакиті...

Де мої турботи? Де жалощі, відкладені роками на дні серця? Де втома від розчарувань? їх немає. Я все можу. Я знову стою на порозі батьківської хати, і стежка, що біжить угору, до блакитної будівлі небес, кличе мене. (Д. Павличко)

РІДНЕ ПОЛЕ

Пензлі були рівнесенькі, тонкі, однакової довжини, мов щойно застругані олівці, їх було багато: для кожної фарби — окремий пензель. Катерина їх робила сама з волосинок пух­настого хвоста домашнього кота. То й справді дуже важливо, яким буде пензлик.

Усеньке літо малювала Катерина картину «Рідне поле». Не маючи сама міцного здоров'я, Катерина Білокур особли­во ревно любила усе здорове, прекрасне, досконале. З діда- прадіда селянка, вона не переставала дивуватися незбагнен­ній силі землі, скропленої дощем і зігрітої сонцем: з мале­сенького зернятка, вкинутого у пухку ріллю, виростає отака краса! Десь беруться з води, землі і світла найтонші пере­ливи червоного, жовтого, вишневого, рожевого, блакитного! Де знаходить природа такі розмаїті барви, що їх не відтво­рити точно жодною фарбою, жодним пензлем! Ой, як хоті­лося жінці бодай хоч трохи передати цю красу на папері! На її малюнках квіти вражали своїми дивовижними формами, багатством кольорів.

«Як тебе прославити, рідна земле? — не раз думала худож­ниця. — Не одною квіткою змалювати, не одним кущем чи дере­вом, а всю тебе показати, — широку, прекрасну й родючу?»

Художниця знайшла барви, щоб змалювати поетичний образ землі, яка ще оповита сизим ранковим туманом, але вже виграє кольорами, веселки. Вона передала поле як неозо­рий простір земної кулі — широкий, як море, що сягає у не­зміряну далину.

«Рідне поле» — одна з пайвідоміших картин художниці. Роз­глядаючи полотна Катерини Білокур, переконуєшся, що вона справжній самородок у морі народних талантів. (За Д. Степовим)

JP umopuKaj

Відгук. Відгук, у. ч. 1. Відбиття звуку; луна, відгомін. 2. Відповідь на чий-небудь поклик, звертання. 3. перен. Ду­шевний стан або дія, що є відповіддю на що-небудь. 4. перен. Те, в чому виявляються сліди впливу чого-небудь, наслідок чого-небудь. 5. Критична стаття, викликана появою якоїсь книги, виступом громадського діяча. (З тлумачного словника) Відгук, — у. Керування: про що (не на що). Відгук про реферат. Відгук наукового керівника. (Зі словника-довідпика української мови)

Відгук — викладена в періодичному виданні або виголо­шена по радіомовленню чи телебаченню оцінка літератур­но-мистецького твору. Надходження до редакції відгуків — один із сигналів зворотного зв'язку, який свідчить про інтерес читачів до порушуваних проблем, про прагнення читачів осмислювати суть мистецьких явищ. (Зі словника журналістики)

Мета читацького відгуку — дати власну оцінку твору ми­стецтва. Складання відгуку не потребує фахової підготовле­ності, володіння мистецтвознавчою термінологією тощо.

Для відгуку характерні такі особливості, як актуальність, оперативність, лаконічність, відверта підкреслена оцінність.

За своїм щирим, доброзичливим тоном відгук нагадує ліричний відкритий лист. Думки, враження, оцінки автор зазвичай висловлює від першої особи. Обов'язкові тактов­ність, аргументованість тверджень, ненав'язливість суджень.

Для тексту відгуку характерні такі композиційні час­тини: зачин, стислий переказ змісту твору або його опис і невеликий висновок.

Важливе значення має заголовок відгуку: він має буги інтригуючим, образним, легко запам'ятовуватися.

₍

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ СКЛАДАННЯ ВІДГУКУ \

ПРО ТВІР ЖИВОПИСУ (ГРАФІКИ, СКУЛЬПТУРИ) J

1. Визначити жанр твору (портрет, пейзаж, інтер'єр та ін.).

2. З'ясувати тему мистецького твору.

3. Скласти якнайстисліший опис твору (елементи опису).

4. Емоційно й образно передати власне ставлення до твору.

5. Текст відгуку має бути у публіцистичному стилі.

6. Підібрати образний і цікавий заголовок.

₍

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ СКЛАДАННЯ ВІДГУКУ \

ПРО ПЕРЕГЛЯНУТИЙ СПЕКТАКЛЬ (КІНОФІЛЬМ) )

1. Вказати, коли, за яких обставин, на сцені якого теат­ру було переглянуто спектакль.

2. Бажано назвати автора п'єси, режисера.

3. Образно викласти власні враження від:

а) акторського складу й акторської гри;

б) музичного та художнього оформлення;

в) актуальності порушених проблем.

4. У кінцівці викласти, що особливо сподобалось або не сподобалось, що вразило, запам'яталось.

5. Текст відгуку має бути у публіцистичному стилі.

6. Підібрати образний і цікавий заголовок.

■БЖ?

Завдання 107. Прочитайте текст. Напишіть відгук на нього.

ЦВІТЕ В ЛУЗІ КАЛИНА

Засяяло в барвистому травневому війку біле оксамитове мереживо — це означає, що весна красеневі червню чародійні ключі до щедрого літа передає. Кучеряві діброви, смарагдові

левади й змолоділі поля мліють від радісних симфоній і веселих барв великого свята природи.

У густих верболозах поміж плакучих верб, що замріяно полощуть у тихих плесах довгі віти, вдень і вночі не втихають закохані соловейки. Мирно воркують лагідні горлиці, тривож­но голосять одинокі зозулі. На тоненькій галузці крислатого осокора легенько гойдається округла ремезова колисочка.

Із-за темно-зелених стіжків гордовитого рогозу тихо ви­пливає щаслива качина сімейка. Неповороткий сазан вири­нув з обжитої ями і вимальовує широкі кола на водяній гладіні. Метушаться легкокрилі берегові ластівки. З-під по­хилого куща розлогої шелюги випурхнула блакитна пташка, плавно торкнулася водяного дзеркала — і вже в її довгому дзьобі тріпочеться срібляста верховодка.

У тінистому вільшанику, у вінку крилато-ажурної папо­роті, яскраво-жовтим букетом пишається болотяне верболіззя.

Пишні левади пропахли медовим ароматом. Бавляться на них у веселому танку білі, салатові й голубенькі метелики, з досвітку й до смеркання заклопотано гудуть огрядні джмелі й трудівниці-бджоли. Кому не хочеться поласувати духмя­ним медом з розмаїтого левадного травозілля!

Не скласти ціни скарбам, щедро розсипаним на річкових левадах! Колискою цивілізації, золотим земельним фондом планети звуть учені річкові долини.

І нині ваблять до себе мальовничі левади щедрих душею прихильників дикої природи, любителів розважатися на дозвіл­лі з вудочкою або мисливською рушницею. Цінуймо і бережімо цей безцінний дарунок матері-природи! (За М. Яценком)

ультура спілкування

Чи вмієте ви спілкуватися? Чи приємний ви співроз­мовник? Якщо ви хочете подобатися людям і щоб з вами хотіли спілкуватися, скористайтеся порадами Дейла Кар- негі. Він пропонує шість правил.

1. Виявляйте щиру зацікавленість вашим співрозмовником.

2. Під час спілкування обов'язково посміхайтеся.

3. Під час розмови частіше згадуйте ім'я людини.

4. Будьте добрим слухачем. Заохочуйте інших говорити про себе.

5. Розмовляйте тільки про те, що цікавить вашого спів­розмовника.

6. Переконуйте вашого співрозмовника в його значу­щості й робіть це щиро.

Щоб запросити майбутнього співбесідника до розмови, треба знати правила етикету при запрошенні та знати, як можна ввічливо відмовити. Один із законів Мерфі твер­дить, що усі наші лиха від того, що ми дуже швидко ка­жемо «так» і дуже повільно «ні». Пропонуємо найпоши­реніші вирази запрошення, прохання, згоди, заперечення.

Запрошення та прохання. Я хочу запросити вас до себе. Проходьте, будь ласка (прощу, проходьте)! Прошу, сідайте (сідайте, будь ласка). Ласкаво просимо! Дозвольте запросити вас. Чи не хотіли б ви... Чи не бажаєте ви... Чи не могли б ви... Давайте проведемо вечір разом. Як ви ставитесь до прогулянки пішки? Пропоную вам зіграти в шахи. Чи можете ви позичити мені свій словник? Прошу, допоможіть мені зробити цей переклад. Скажіть, будь ласка... Будьте ласкаві, напишіть. Будьте такі ласкаві, поясніть... Дозвольте мені увійти (вийти, запитати вас, відповісти, потурбувати вас). Чи можу я попросити Вас зробити мені послугу?

Згода_f підтвердження. Згоден. Я не заперечую. Домо­вились. Ви маєте рацію (рос. Вы правы). Це справді так (правильно). Авжеж (звичайно; певна річ, що), можна. Чудово. Так. Саме так. Напевно. Обов'язково. Безперечно. Безсумнівно (певна річ, звичайно). Безумовно. Ми в цьому впевнені. Будь ласка (прошу). Гаразд (добре). З приємністю (із задоволенням). Ще б пак (рос. Еще бы).

Заперечення, відмова. Ні. Ні, це не так. Нас це не влаштовує. Я не згодний (згоден). Це не точно. Не можна. Не можу. Не хочу. Ні, не бажаю. Ні в якому разі. Це ви­ключено. Цього бути не може. Це неможливо. Ви не маєте рації (рос. Вы не правы). Ви помиляєтесь. Не треба. Я за- йёречую це. На жаль, не зможу. Шкодую (шкода), але я мушу (повинен) відмовитися. Нізащо. Про це не може бути й мови. Нічого подібного. Це даремна витрата часу. Не гайте даремно часу. Не марнуйте час. Не витрачайте мар­но час. Дякую, але я не можу. Не варто про це нагадувати. Вибачте, з мене цього досить. Вибачте, але ні. Аж ніяк (рос. Никоим образом)

.

Завдання 108. Пригадайте визначення синоніма та синоні­мічного ряду. Випишіть із «Словника української мови» п'ять синонімічних рядів (іменники, дієслова, прислівники, прикмет­ники, дієприкметники). Що дає нам знання синонімічних рядів?

Завдання 109. Доберіть і запишіть синоніми до поданих слів.

Армія, дружити, говорити, жорстокий, військовий, команда, присяга, бойовий, вітання, сумлінно, старанно, славний.

Завдання 110. Використовуючи російсько-український слов­ник сталих виразів, знайдіть російський вираз «по всем прави­лам» і запишіть його українською мовою».

Завдання 111. Прочитайте прислів'я та приказки. Пригадай­те або придумайте до них відповідники. До виділених слів до­беріть синоніми.

Г*-' . .

tl

А?* £

1. Як ти вітаєш, так і тебе вітатимуть. 2. Слово чемне кожному приємне. 3. Мовчанка — теж відповідь. 4. Не стри­мав слова — і вже людям розмова. 5. Слів не розкидаєш — добру славу маєш. 6. Хай язик не пхається поперед розуму.

А незабаром, в цю зиму, прийматиму я Зосима І в нас по-нашому йому скажу: «Ласкаво просимо!»

СД. Білоус)

Був я в російській стороні У друга в місті Жарово. Зосько но-їхньому мені казав: «Добро пожаловать!»

Завдання 113. Напишіть твір-роздум «Рідні місця».

«Завжди, коли випадає відвідати рідні місця, я викорис­товую нагоду пройтися кілька кілометрів навпростець стеж­кою... Тут кожен кущик, кожен видолинок чи пагорб збері­гають живу пам'ять дитинства і юнацьких літ, нетлінні сліди моїх предків, батьків, односельців, які обробляли цю землю, обе­рігали, ошедрювали дорідними врожаями...» (В. Скуратівський)

Завдання 112. Які синонімічні вирази вживаються, коли звертаються, вітаються, прощаються, запрошують, підтверд­жують щось, дають згоду, висловлюють заперечення? Поясніть уживання кожного з цих виразів, беручи до уваги особливості жанрового і стилістичного характеру. Розіграйте діалоги, використовуючи ці вирази.

ВЗАЄМНА ГОСТИННІСТЬ

Завдання 114. Прочитайте вірш. Поясніть правопис голос­них. Запишіть думки, викликані поетичними рядками.