Як же нам жити на рідній землі

Слова Ф. Тишка Музика Г. Татарченка

Як же нам жити на рідній землі, Щоб зникли навіки невігласи злі, Щоб наша квітуча і щедра земля Справді для людства раєм була. Приспів: За синєє небо, За жовте колосся Боротися треба, Щоб краще жилося. За сииєє небо, За жовте колосся Боротися треба, Щоб щастя було. То як же нам жити на рідній землі, Щоб люди довіку щасливі були, Щоб мова народу в повазі була, Від роду до роду між нами жила.

ВСТАЛА МАТИ УКРАЇНА Пісня на мотив «Ще не вмерла Україна»

Встала мати Україна, Невмируща слава,

Сонце засвітила, Да святиться твоя воля

Пробудилася народна, І твоя держава.

Незнищенна сила. Слава тобі, Україно,

Сотні літ нас розпинали, Від роду до роду,

Та не побороли, Як накажеш — ми поляжем

Бо не вмерла Україна, За твою свободу.

І не вмре ніколи. (Д Павличко)

Слава тобі, Україно,

Дай україні волю

Слова В. Шовкошитного Музика О. Осадчого

Там, де така щемка Вітер калину гне, цвіт

Неба свята блакить, обриває геть,

А серед сонця нив Хто б не топтав твій шлях —

Б'ють ручаї невпинно, Втоптував кущ у глину:

З крові, із битв, із зла Нищив москаль і лях,

Квіткою проросла, Все оберталось в прах,

Хто ж тебе захистить, Та не здолав ніхто

Україно?! Україну

!

Приспів:

Боже! Поглянь на нас! Бачиш, в недобрий час Ворон калину п'є, Наче криваву долю. Боже! Якщо Ти є, Серце візьми моє — Дай Україні, дай, Дай Україні волю!

УКРАЇНОЧКА

Слова А. Демиденка Музика Г. Татарченка

Не одні хани у полон мене брали,

Били-вбивали, на чужину гнали, (Двічі)

А я не скорилася,

Із сльози відродилася,

Українкою я народилася!

Кажуть хлопці:

Я сама, наче квіточка,

Що пливуть мої слова,

Як та річечка,

Що душа моя співає,

Мов сопілочка,

А я просто українка, (Двічі)

Україночка.

Завдання 50. Прочитайте тексти згідно з правилами ук­раїнської літературної вимови. Зверніть увагу на художні засо­би, за допомогою яких автори передають патріотичні почуття до рідної землі. Складіть цитатний план до одного з текстів. Проведіть диспут на тему: «Що нам треба зробити, щоб Ук­раїна була щасливою».

ВОСКРЕСНЕМО!

Воскреснемо, брати і сестри, бо земля наша хоч і розп'ята на хресті історії, але жива.

Воскреснемо! Бо ми живемо на цій Богом даній землі як іїарод, і рідне небо усміхається нам з своєї високості.

Воскреснемо! Бо світить нам у віки пророцтво Тараса: «Не вмирає душа наша, не вмирає воля».

Ніч упаде в моря, Зійде ясна зоря, А посеред степів Знов зацвіте калина. Чуєш козацький спів, Встане із вічних снів Україна. Приспів.

Встаньмо з колін, розірвімо пута, якими нас віками при­ковано до чорних скель, високо підведімо голови, як це од­віку було написано нам на роду.

Пречиста блакить ясніє у безмірній високості України, як праведна душа народу. Веселковою барвою розлилася вона в небесах віковічним знаменом, на якому палає золото сонця.

Ні, немає на світі кращого неба, ніж небо України.

Високе, мов наш дух, воно благословляє свою Україну, береже у віках її материнську любов, тому його ніколи не відділити від рідної матінки-землі.

Подивимось на своє небо і думкою, як у тій чудовій— пречудовій пісні, полщїимо аж до сонця і зірок і глянемо на трепетну Землю, і тоді відкриється нам на зелено-голубому лику планети край, що нагадує собою серце, — Україна! Ні, як немає кращого неба, ніж небо України, так і немає кращої землі, ніж паша Україна.

Малюю уявою з глибокої високості краї її володінь і бачу в самому центрі старої матінки-Європи воскреслу державу Україну — бачу землю, бережно обведену хвилястою, лама­ною лінією, яка здається мені пуповиною. І думаю про те, що ця звивиста стрічка і справді вросла в нашу землю, кревно єд­нає нас з Україною, як зв'язує природа матір і дитину.

А через усю Україну, посеред щедротних степів і ланів широкополих бандурно пливе Дніпро-Славутич, мов та ос­півана народом голуба стрічка в русій косі, що спадає аж до пояса, — історичний символ і образ України. (Я. Гоян)

ОТЧИЙ ДІМ

Старенький, підсліпуватий, іноді навіть горбатий, але рід­ний, до болю рідний. Усе бачив він на своєму віку, все ви­страждав і вистояв — він нездоланний, як та земля, иа якій вій стоїть. Вій може десять разів погоріти дотла, але досить якогось маленького паростка, як у нім знову теплиться жит­тя, і знову підбілюють, підфарбовують, причепурюють його, обсівають мальвами, обгороджують березовим типом або лі- сою, і знову чистими вікнами вій дивиться на сільську вулицю, в кінці якої ставлять та ставлять нові доми. Коли ж він дуже старенький і починає хилитися, а нового поставити ні за що, то його нишком підпирають дубовими стовпами з тильної сторони, і він знову стоїть наперекір негодам. Але коли навіть руйнують його, то дещо беруть з нього для нового дому — так батько щось передає синові, а син — своєму сипові. Одні вмирають, інші народжуються, і на тому віками стоїть отчий дім...

І нехай ви живете в кам'яних палацах, нехай люстри ся­ють над вами, але якщо ви живете чесно і тому інколи буває

вам трудно, то вам мило згадати осіннє бездоріжжя і той от­чий дім, в якому починалося ваше життя. Від вас залежить, що ви залишите своїм дітям... Шануйте те, що залишено вам у спадок, трудіться на більше. І якщо не виходить вам жити в отчому домі — може, тісно, незручно там, а, може, великі діла вершите вдалині від нього, то хоч поїдьте, погляньте на нього. Провідайте подвір'я, в якому пройшли ваші перші весни — це вам згодиться для серця і для душі, для вашої щоденної праці, бо, крім шаноби до людей, до простих лю­дей, які породили вас, ви більше нічого не винесете з отчого дому. (За В. Земляком)

Завдання 51. Проведіть конкурс на кращий твір на тему: «Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерном в рідній стороні» (В. Стус).

^ Запитання і завдання для повторення ^

1. Пригадайте випадки, коли у префіксах пишеться є.

2. Коли пишемо префікс при-?

3. У яких словах пишемо прі-?

4. Розкажіть, коли пишемо у префіксах з, а коли — с.

5. 

   Які ви знаєте інші особливості написання префіксів?

•Поняття «національна мова» охоплює загальнонародну українську мову — як літературну, так і діалекти, профе­сійні і соціальні жаргони, суто розмовну лексику. Вищою фор­мою національної мови є літературна мова.

• Початком нової української літературної мови умовно вважається 1798 рік (вийшли друком три перші частини «Енеїди» 1. П. Котляревсь­кого ). І. П. Котляревський зачинатель нової української літературної мови, бо ввів до літе­ратури багату, колоритну, мелодійну, співучу народну мову.

ПРАВОПИС СУФІКСІВ

Таблиця 4 Правило	Приклади
Іменникові Загальні правила: у закритому складі пишемо і, у відкритому е, о у суфіксах іншомовного походження и та і пишеться відповідно до правил правопису и та і(ї) в словах іншомовного походження у ненаголошених суфіксах з е та и написання літер можна перевірити за допомогою наголосу у суфіксах -інн, -инн, -єни, -анн завжди пишеться два н
Суфікс -ин(а) пишеться в іменни­ках жіночого роду Суфікс -ен(я), —єн(я) пишеться в іменниках середнього роду IV відміни У суфіксах -іст-, -іт- пишемо і У суфіксах —ик—, -иц(я), -ич-, -иськ(о), —ище—, -ив(о), -ин-, що стоять у кінці іменників, завжди пишемо и. При творенні нових слів літера и у суфіксі зберігається У зменшено-пестливих суфіксах —ечк—, -еньк- пишемо е. У суфіксі -тель завжди пишеться е. У суфіксах -іііь завжди пишемо і. Іншомовні суфікси -ир, -ист, -изм пишемо після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р, після решти — -ір, -іст, -ізм. У словах, утворених від власне україн­ських, пишемо -ист, -изм Суфікс -інн(я) пишеться у віддієс­лівних іменниках середнього роду, а також у збірних назвах, утворених від іменника на -інь	долина, мілина, глибина пташеня, вовченя, чаєня святість (святості), легкість (легкості), гуркіт (гуркоту) мереживо, будівник, киянин, родич, дівчисько, вогнище, кошичок, вуличка Виняток, далеч, марево, мрево, маєво, сяєво мішечок, краєчок, личенько любитель, учитель теплінь, височінь, далечінь бригадир, тероризм, вампір, модернізм, класицизм; боротьбист, побутовизм ходити — ходіння, варити — варіння, горіти — горіння; во­лосінь — волосіння, камінь — каміння

Продовження табл. 4

Правило	Приклади
Суфікс -инн(я) вживається тільки в іменниках зі збірним значенням Суфікс -енн(я) пишеться у віддіє­слівних іменниках середнього роду, в яких наголос падає на корінь	бурячиння, шумовиння, паву­тиння звернення, напруження, удос­коналення
Прикметникові та дієприкметникові Загальні правила: написання і у суфіксах прикметників підпорядковується загаль ним правилам чергування голосних подвоєння н у суфіксах прикметників підпорядковується пра­вилам подвоєння та подовження приголосних приголосні к, ц, ч, г, ж, з, х, їй, с при словотворенні можуть змі­нюватися написання суфіксів у прикметниках, похідних від слів іншомов­ного походження, підпорядковується «правилу дев'ятки»
.Суфікс -н(ий) пішіється у пере­важній більшості якісних і віднос­них прикметників Суфікс -н(ій) вживається в усіх прикметниках прислівникового та іменникового походження, у яких перед суфіксом стоїть ж чи ш Суфікс -іш(ий), -ісіньк(ий), -юсінь- к(ий) завжди пишеться з і Суфікс —еньк—, -есеньк- пишеться 3 е У присвійних прикметниках пишеть­ся суфікс -ин-, (-їн-) Л Суфікс -єн- вживається у дієприк­метниках У суфіксі -елезн(ий) завжди пи­шеться е Суфікси -ит(ий), -ист(ий) й по­дібні до них пишемо 3 и .Суфікс -ів- пишемо 3 і Суфікс ^в(ий) уживається в прик­метниках, які мають перед цим су­фіксом м'який або шиплячий при­голосний і в яких наголос падає пе­реважно на основу слова Суфікс -уват(ий) пишеться з у (ю — після м'яких приголосних) на позна- чешія певного вияву ознаки	західшій, мільйонний, принадний ближній, вчорашній, тутешній тихіший, новісінький, малюсінький більшенький, ріднесенький баба — бабин, Маруся — Ма- русин, свекруха — свекрушин, Марія — Маріїн утворений, зачинений, залишений довжелезний, товстелезний родовитий, плечистий батьківський — батькова березневий, овочевий, проте значеннєвий, суттєвий горбуватий, синюватий, тем­нуватий, дуплуватий, злодій­куватий, остюкуватий

Правило

Закінчення табл. 4

Приклали

Дієслівні

У суфіксі -овува- перший голос­ний завжди наголошений

Суфікс -ува-(-юва-) пишеться, коли на перший голосний нього суфікса не падає тгагодос; якщо наголос падає на перший голос­ний цього суфікса, то пишеться -ова-

Суфікс -ір-(-нр-) зберігається у деяких словах української мови для усунення нсбажаїшх омоні­мів. Використання літери і та и у цих суфіксах підпорядковується «правилу дев'ятки»

завоновувати, скуповувати, інформувати

вивершувати, підсинювати, дру­кувати, підпорядкувати, керувати

парирувати (є парувати), полі­рувати (є полювати), репети­рувати (є репетувати), проте загітувати, сконструюват

и

Завдання 52. Прочитайте і спишіть речення, вставляючи про­пущені букви.

1. Буряч...я було високе і лапате (Остап Вишня). 2. Оста...ім часом Сергій став драт...ливші, иеуваж_ий па роботі (О. Гуреєв). 3. L^t цей світррж...ого цвіту і гарячк^ого бджолІіТ&го дзвону жа­ханою швидкою затінила тяжка ціЛод^л товкогпііа людей, дзвін грошей, шелест розписок (М. Стельмах). 4. Від Десіги віяло сві­жістю сіна, білим иіумов..лм верболозових соків (/. Цюпа).

Завдання 53. Прочитайте і спишіть слова, вставляючи про­пущені букви.

Ластов.ліня, тих.-..ший, бапк/..p, москв...ч, істор...к, рад...о, такс...ст, мл...и, академічний, пейзаж...ст, соняшиич...шія, уроч...стий, картопл...пня, скрег...т, язич,..ще, тє11л...і1ь, легк...сть, нлеч...стий, струнк...ший, волос..ліня, пром...ния.

Завдання Прочитайте і сшішіть слова. Підкресліть з них ті, які утворені суфіксальним способом. Від виділених слів утво­ріть слова суфіксальним способом.

Незлічений, сішочок, вихід, пісняр, подорожник, звіт, зако­нодавство, незліченний, малюсінький, друкувати, мальований, дочка, розлука, розклад, зареєструвати, щастя, сталевар.

Завдання 55. Прочитайте текст. Випишіть з нього слова, утворені суфіксальним способом, твірні суфікси підкресліть і поясніть їхній правопис

.

На відміну від однозначного слова «колір» слово «барва багатозначне. У старовину воно означало не лише повний колір, але й уніфікований одяг, тобто належність до певної групи людей. Один із діалектних варіантів слова «барва» на­був значення матеріального барвника, це слово «фарба», ін­ший — «варна» — зберіг лише його друге значення:

група людей.

Запорожці, життя яких було підпорядковане священній війні за Україну, дотримувались звичаїв і символіки барви воїнів — зодягались у червоно-малиновий одяг і мали, крім мирного жовто-блакитиого прапора, бойовий, червоно-мали- новий стяг. У барвах відбивається стан нашої психіки — байдужість мрячить сірим, гнів спалахує червоно-чорним, інтелект світиться жовто-золотистим, духовність — голу­бим... Синя та жовта фарби при змішуванні дають зелений колір, що є символом дерева, життя. (З жури.)

Завдання.^у. Прочитайте вірш. Випишіть з нього слова, утворені суфіксальним способом, підкресліть у них суфікси і поясніть їхній правопис. Який прийом поетики використав ав­тор у останніх двох рядках?

Сміятись Вам, мовчати Вами, Вашим ім'ям сповнять гортань І тихо — тихими губами Проміння пальчиків гортать...

На лист, на сніг, на квіт, на тіні, У шелест і нешелестінь Стелить в душевному тремтінні Солодку, юну Вашу тінь. І в світанковім єумовинні Прощально пестить шию, ніс, І сонні соняшники сині В солонім сонці сонних кіс.

(М. Вінграновський)

ґ Запитання і завдання для повторення j —

1. У яких іменникових суфіксах відбувається подвоєння а?

2. Коли у іменникових і прикметникових суфіксах пишемо одне н?

3. Розкажіть про написання дієслівних суфіксів.

Яке написаннясуфіксів у словах іншомовного походження?ем

а

ПРАВОПИС СКЛАДНИХ СЛІВ

Таблиця 5

Правило

Разом пишуться