1. Що таке сполучник?

2. До яких частин мови належать сполучники?

3. Які бувають сполучники?

4. Як утворюються сполучники?

5. Коли сполучники пишуться окремо?

6. Пригадайте, kojiu сполучники пишуться разом?

7. Чи пишуть сполучники через дефіс?

•Найскладніша мова у світі табасаранська. У ній — 44 відмінки. Такої кількості не має жодна мова. На табасарансь- кій говорять у Табасаранському та Хівському районах Дагестану. Цією непростою мовою користується 73 тисячі чоловік. Писати нею почали тільки у 1932 році...

8. Назвіть складні випадки написання сполучників.

•Коли йдеться про нашу сучасну мову, тпо вона не ізольована від інших мов Європи і Азії. Якщо ми простежимо її коріння, тобто звідки вона виникла і розвинулася, то насамперед пошлемося на східнослов'янські мови, коли вони ще становили певну мовну єдність, без поділу на українську, білоруську і російську мови. Далі, заглиблюючись в сторіччя, ми скажемо про єдину слов'янську мову, а в дописьмовий пе­ріод — праслов 'янську, споріднену з іншими індоєвропейськи­ми мовами, тобто поширеними колись на просторі від Індії до Західної Європи...

У

7 2-213

193

Тема 14

ПРАВОПИС ПРИЙМЕННИКІВ

Таблиця 21 Правило	Приклад
Разом пишуться
1. Складні прийменники	понад дорогами,
	навпроти лісу,
	поміж деревами
2. Похідні прийменники прислівникового	наперекір долі,
походження	назустріч сонцю,
.> . fb'-'■■•■ ' 'і « !и	спочатку колони
Окремо пишуться
1. При повнозначному слові	на роботі, у тебе, в лісі
2. Складні похідні прийменники, утво­	згідно з, на чолі,
рені з іменників та прийменників і при­	залежно від
слівників з прийменниками	Але: внаслідок
3. На початку речения й абзацу пишеть­	у кожного люду,
ся у\	у кожній країні
4. В пишеться, коли наступне слово по­	в огонь, в Одесі
чинається на голосний
Через дефіс пишуться
1. Прийменники, першою частиною яких	із-за, з-поміж,
є з(із)	з-під (даху)

Завдання 262. Прочитайте і спишіть речення, розкриваючи дужки. Поясніть написання прийменників.

І.Тече вода (з)під явора яром (на)долину (Т. Шевченко). 2. Блаженний муж на лукаву не ступає раду, І не стане (на)путь злого, і (з)лютнм не сяде (Г. Шевченко). 3. Із(за) лісу, з(за) ту­ману місяць випливає (Т. Шевченко). 4. Душа летить (в)дитинс- тво, як (у)впрііі, бо їй (па)світі тепло тільки там (У/. Костенко) 5. Є розгадка шастя (в) кожному зелі (Я Скунець). G. Ж пне лиш

той, хто не живе (для)себе, хто (для)других виборює життя (В. Симоненко). 7. Життя і мрія (в)згоді не бувають, І вічно бо­рються, хоч миру прагнуть (Леся Українка8. Життя росте ли­шень (з)любові, лишень краса людей навчає жить! (Д. Пав- личко). 9. (За)все, що взяв од пирога життя, платити дове­деться (по)рахунку (Б. Олійник).

Завдання 263. Перекладіть словосполучення на українську мову, користуючись російсько-українським словником і запи­шіть. Зверніть увагу на правопис прийменників.

Раньше всех, лучше всех, вокруг леса, вокруг тебя, вокруг земли, около леса, около вас, около полудня, около машины, около тебя, ехать по полю, плыть по течению, по делу, экза­мен по математике, тетрадь по математике, педагог по про­фессии» работать по праздникам, по направлению к городу, соль по вкусу, по обыкновению, отзывчивый по характеру, друг по армии, принимать к сведению, пьеса по роману, к вашему сведению, изо дня в день, подарок к празднику, по­дарок ко дню рождения, но приезду, вместо занятий, из-под горы, из-за облака, за лесом, сквозь заросли, меж дубов, ради счастья, в течение веков, в течении Дона, в заключении пись­ма, исходя из обстановки, в силу обстоятельств.

Завдання 264. Поясніть правопис прийменників. Складіть з ними речення.

З метою, під час, у напрямку, незалежно від, незважаючи на, понад, у справі, поперед, із-за, з-під, крім, в ім'я, у галузі, поряд з, у напрямі.

Завдання 265. Складіть з поданими фразеологізмами речен­ня. Поясніть написання прийменників.

Без жартів, держати при собі, за всяку ціну, геть з-перед очей, жити собі на втіху.

Завдання 266. Запропоновані слова введіть у речення так, щоб в одному випадку вони вживалися як прийменники, а в другому — як прислівники.

Збоку, попереду, поблизу, навколо, кругом, навпроти, поруч.

Словниковий диктант

В лісі, із-за, перед ним, на зустріч з дівчиною, назустріч бурі, на шляху до, з-посеред, з-під, переді мною, на сонці, у зв'язку з, залежно від, понад, поміж, посеред, попри, заради, у тебе, з-поміж друзів, щодо цього, наприкінці виступу, при

У'

орденах, наперекір долі, назустріч вітру, стояти скраю, з краю лісу, вслід командирові, обабіч шляху, позаду отари, внаслідок, на чолі, ради, задля, через, під, одночасно з, на випадок, неза­лежно від, вздовж, ззаду, навколо, коло, протягом, всупереч, навкіс, осторонь, обабіч, вслід, близько, серед, повз, під час, на, до, з, близько тонни, лежачи горилиць, йде навпомацьки, коло зірки, заради бога.

Текстуальний диктант

символ любові й незрадливості

Український рушник пройшов крізь віки і нині симво­лізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею.

В українських родинах він щедро простелений близьким і далеким друзям, гостям.

У кожній сім'ї, де підростала дівчина, скриня мала пов­нитися рушниками. їх дбайливо оберігали, ними, у кращому розумінні цього слова, хизувалися — гостям і сусідам неод­мінно показували посаг, надбаний дівчиною на виданні. «Да­ти рушники» — традиційно означало згодитися па шлюб і готуватися до весілля.

Найбільше обрядових сюжетів, пов'язаних із рушниками, збереглося у весільному церемоніалі.

Рушники подавали і брали, коли йшли у свати, рушника­ми пов'язували молодих на заручинах, рушниками прикра­шали гільце на дівич-вечорі, на рушничок ставали, коли бра­ли шлюб, одружувалися.^

Намітка, головний убір уже заміжньої жінки, — це довгий (8 м) рушник. У нього загортали маля, що з'являлося на світ. На рушниках опускали в яму домовину. V

«Хай стелиться вам доля рушниками!» — казали, бажаючи людині щастя.

Рушники бувають вишивані й ткані. В українських виши­ваних рушниках є спільні ознаки, проте кожен регіон має свої відмінності у формі, способі виготовлення, оздобленні, кольо­ровій гамі тощо. (З газ.)

Завдання 267. Прочитайте текст. Дайте йому заголовок. Вка­жіть усі пунктограми. Назвіть прийменники і поясніть їх правопис.

Коли виступає Ніна Магвієнко на сцені Києва, коли несе мелодію української пісні за межі рідної Вітчизни — бук­вально кожну строфу виборює в душі, намагаючись дати піс­ні новонароджения.

В пісні вона сприймає весь довколишній світ, як рідний, а своє буття, власну сутність, як його органічну часточку: І в той же час розуміє, що може тонути очима в блакиті пеба, писати в уяві яскраво-зелепу барву трави батьківського под­вір'я, відчувати на відстані осінній запах груші коло отчої ха- ги лише тому, що є мати, що є її село, її Полісся, її Україна, а з нею — великий, добрий людський світ. (За В. Канканом)

к ми говоримо ^ *

V У (в) — до, в — на.

Інколи виникає питання, який прийменник треба ста­вити — у (в) чи до: «Я поїхав у Київ» чи «Я поїхав до Киє­ва»; «Вихід у місто» чи «Вихід до міста»?

Узагалі, коли мовиться про рух у напрямі міста, села, селища, тоді треба ставити прийменник до: «Через кілька днів Ковпак вилетів до Москви» (Я. Веришгора);' коли йдеться про дію чи перебування в чомусь, тоді слід ко­ристуватися прийменником у(в): «У Києві на риночку ой пив чумак горілочку» (Нар. пісня). Якщо мета руху в певному напрямі супроводжується ще додатковими пояс­неннями, тоді після них може стояти замість приймен­ника до — у (в): «Ми їздили на ярмарок у Косів» (М. Риль­ський). У реченнях, де рух або дію скеровано до предметів, середовищ або мовиться про абстрактні поняття, ставиться прийменник у(в): «Він ступив у сад» (Є. Гуцало)', «Кидаєть­ся у свою стихію» (О. Гончар). Рух до приміщення познача­ється дієсловами з тим і з другим прийменником: «Уваливсь у хату» (Я. Куліш)\ «Смерть зайшла до хати» (Д. Павличко).

Як сказано вище, прийменником у (в) з іменником у знахідному відмінку послуговуємось, визначаючи час за днями тижня: «у вівторок», «у п'ятницю», — або з іменни­ком у місцевому відмінку, коли мовиться про місяці року: «у січні», «у липні». Проте, коли визначається час за ро­ком, треба користуватись родовим відмінком іменника, а не прийменником у (в) з іменником у місцевому відмінку: ближче буде до нашої мовної традиції цього року, а не в цьому році, 1970 року, а не в 1970 році. Так само слід ка­чати торік, а не в минулому році. позаторік а не в позами­нулому році;.-аналогічні будуть і прикметники — торішній, а не минулорічний, позаторішній, а не позаминулорічний.

.Російському вислову дом в три окна, відповідає україн- ісцкий — будинок на три вікна,, а вислову дом в пять эта­жей -^ будинок на п'ять поверхів.

. Прийменник па вживають також, коли описують про­цес перетворення: «звівся ні на що».

Прийменник у (в) можна чути українською мовою в таких висловах: вірити в себе, вдаватися в тугу, в розпач, — а також на позначення переходу з одного стану в інший: «І як воно зробилось так, що в турка я перевернувся» (С. Гулак-Артемовський).

Російські прийменники у їді в мають між собою велику значеннєву різницю, наприклад: «У него собирались гости» І «В его словах чувствовалась уверенность». Між українсь­кими прийменниками у та в нема ніякої різниці. Ми ста­вимо їх незалежно від змісту речення, а тільки додержую­чись правила чергування голосних, цебто: якщо попереднє слово кінчається на голосний, треба ставити прийменник в («Вона взяла в нього книжку»), якщо на приголосний — тоді у («Він узяв у неї книжку»).

^ Від — проти, на — проти.

«Це ліки від усяких хвороб», — читаємо в одному су­часному оповіданні для дітей. Так сказати по-українсь­кому не можна; коли йдеться про ліки, треба ставити прийменник проти: «Ліки проти ревматизму» (Українсь­ко-російський словник АН УРСР).

Прийменником проти користуються також для порів­няння: «І стіл був багатий проти звичайного» (JI. Смілян- ський), — а також у висловах на означення часу відповідно до російських на пятницу, под Новый год: «Пізно світи­лося проти п'ятниці світло, як у великодню ніч» (М. Ко­цюбинський); «Та це сталося проти Нового року» (3 жи­вих уст); «Він не питав більше — куди й чого я піду проти ночі» (С. Скляренко).

к

g г При чи за?

_;ул|_Г: 3 прийменниками при й за трапляється чимало по­милок на письмі й з уст. Візьмемо такі фрази: «При буду­ванні клубу ми застосували всі нові технічні досягнення»; «При бажанні цього можна досягти»; «Це можна здійс­нити при всіх обставинах». У всіх цих фразах прийменник при стоїть на позначення часу. Погляньмо, коли саме наша класика й живе народне мовлення користуються цим прий­менником: «Була в мене небога, при мені вона і зросла» (Марко Вовчок); «Три явори посадила сестра при долині» (Т. Шевченко); «Він такий у нас чоловік, що все при началь­стві крутиться» (3 живих уст). У всіх цих прикладах прий­менник при позначає місце. Уживають його й як відповід­ника до російського прийменника в: «Як живе чоловік при вбозтві, то й хороший зробиться поганий,..» (Б. Грінченко), — або в таких висловах,при розумі, при здоров'ю: «Був чо­ловік середніх літ, при здоровію» (Ганна Барвінок).

Далеко рідше ми натрапляємо на прийменник при з відтінком часу: «При слові «ключниця» Зоя злісно стис­нула губи» (Леся Українка); «При такій інтенсивній праці треба добре їсти» (М. Коцюбинський)-, «При згоді були лю­ди» (Словник Б. Грінченка). У цих фразах можна поставити й описову конструкцію: «Коли почула слово «ключниця»..:; «Коли так інтенсивно працювати...», «Коли згоджувалися...».

Якщо в фразі мовиться про історичний або тривалий час із життя певної людини чи багатьох людей, тоді кла­сика й народне мовлення вдаються до прийменника за: «Ото було за наших часів — Верді, Россіні...» (Леся Ук­раїнка)', «За Хмельницького Юрася пуста Україна звелася, а за Павла Тетеренка — не поправиться й теперенька» (М Номис); «За царя Панька, як земля була тонка» (При­повідка); «Це було ще за життя мого батька» (3 живих уст).

Із цих прикладів випливає, що й у трьох перших фра­зах слід було сказати: «Коли будували (або — Будуючи) клуб, ми застосували...»; «Коли є бажання (або — Бажаючи), цього можна досягти»; «за всіх обставин».

(Б. Антоненко-Давидович)

Завдання 268. Розіграйте діалоги, використовуючи прий­менники: у (в) — до, в — на, від — проти, на — проти, при — за.

Завдання 269. Прочитайте прийменники, вииравте помилки у їхньому нравопксі та запишіть. З виділеними прийменниками складіть речення.

Не зважаючи на, з метою, з поза, заради, поміж, з-над, незалежно від, з поміж, із-за, всупереч, по переду.

Завдання 270. Запишіть твір на тему «Яку майбутню сім'ю я сподіваюсь мати». Під час написання використовуйте слова у

ямому і переносному значенні та слова з прийменниками.

Завдання 271. Прочитайте текст, дотримуючись правиль­ної літературної вимови. Зверніть увагу на наголос. Прослу­хайте цей текст у магнітофонному записі.

УКРАЇНСЬКИЙ РУШНИК

Його можна порівняти з піснею, витканою чи вишитою на полотні. Без рушника, як і без пісні, не обходяться народ­ження, одруження людини, ювілейні урочистості.

Ознакою охайності, працьовитості кожної господині є при­брана хата і чистий рушник напохваті. По всій Україні по­ширений звичай накривати рушником хліб на столі. Ним на­кривали і діжу після випікання хліба, ставлячи її під образами на покуті. Дарунковими рушниками перев'язували кумів і гостей, запрошених на зорини.

Гарний був звичай використовувати рушник при будівництві житла Його вішали вгорі, у кутку, коли стіни були вже зведені.

У перший день огляду озимини йшли в поле гуртом — частіше родом. Попереду батько ніс на рушнику хліб-сіль; у кошику, накритому рушником, несла різне частування мати. На зеленому полі розстеляли його, клали їжу. Так робили і в перший день оранки, сівби та жнив. Після закінчення жнив господар зустрічав женців з хлібом-сіллю на рушнику, а ті одягали на нього обжинковий вінок.

Коли син вирушав із дому в далеку дорогу, мати дару­вала йому рушник, щоб беріг від лиха. Цей звичай існує і нині. Весільний рушник кожна дівчина готувала сама. Виши­вати рушник, сорочки матері навчали дочок змалку.

Окрім хат рушниками в минулому прикрашали також громадські установи — сільські управи, школи. Рушник у на­шому побуті живе і сьогодні. Його використовують на весіллі, під час проводів хлопців до армії. З хлібом-сіллю на рушнику зустрічають дорогих гостей.

Добре було б, якби і в сім'ях повернулися до прадавньої традиції вишивати рушники. (JI. Орел)

Завдання 272. Прослухайте музичний запис пісні. Які по­чуття викликає вона у вас? Поясніть правопис прийменників.

ПІСНЯ ПРО РУШНИК Слова А. Малишка Музика Я. Майбороди

Рідна мати моя, ти ночей не доспала,

Ти водила мене у поля край села,

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,І рушник вишивании па щастя дала. І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний па щастя, на долю дала. Я візьму той рушник, простелю, наче долю, В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров, І на тім рушникові оживе все знайоме до болю: І дитинство, й розлука, і вірна любов. І на тім рушникові оживе все знайоме до болю: І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов. Хай на ньому цвіте росяниста доріжка, І зелені луги, й солов'їні гаї, І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші твої. І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші блакитні твої.

Завдання 273. Створіть невелику розповідь від першої осо­би

за опорними словами: рушник, хата, дівчина, сватання, ви­шивка, настрій, свято.

Завдання 274. Напишіть твір на тему: «Український рушник».

^ Запитання і завдання для повторення^—

1. Пригадайте, що таке прийменник?

2. Як пишуться складні прийменники?

3. Коли ще прийменники пишуться разом?

4. У яких випадках прийменники пишуться через дефіс?

5. Розкажіть, коли прийменники пишуться окремо?

6. Який прийменник пишемо на початку речення у чи в?

7. Наведіть складні випадки написання прийменників?

Правило

Разом пишуться

1. Формотворчі частки що-, -ся(-сь), як-

2. Словотворчі частки аби-, де-, ні­що-, -ся(-сь)

3. У складі інших часток і сполучників частки -би(б), -то, -же(ж)

Окремо пишуться

1. Більшість часток, що надають різних смислових, емоційних, модальних від­тінків

2. Частки -бо, -но, -от, -то, -таки, казна-, хтозна- якщо вони розділені із словами іншими частками або приймешшками

3. Частка таки-, якщо вона знаходиться попереду слова, до якого відноситься

4. Частка -що у постпозиції

5. Частки і займенники, якщо між ними знаходиться прийменник

6. Частки би(б), же(ж), коли частка би(б) утворює умовний спосіб, а частка же(ж) виконує підсилювально-видільну функцію

Через дефіс пишуться

1. Частки -бо, -то, -от, -но, -таки, з різ­ними частинами мови, якщо воші стоять у постпозиції