1. Заснована на примусі —я не є цінністю, я зобов’язаний — формує страх бути відторгнутим.

2. Заснована на забороні — я не можу, у мене нічого не вийде — породжує страх перед невдачею, блокує розкриття можливостей.

Руйнівна критика і самооцінка.

Негативні звички викликані як правило руйнівною критикою, яка поширюється в дитинстві значимою людиною, авторитетом. Ця критика неодмінно підриває в дитини віру у себе та її самоповагу. Руйнівна критика зменшує здібності дитини досягати Успіху в певній сфері. Я вважаю, що руйнівна критика – це ворог, який знищив більше людей, ніж війни за всю історію людства. Руйнівна критика, яка направлена на дитину в будь-яких умовах не допомагає розвитку та вдосконаленню особистості, збільшенню ефективності людини. Навпаки, вона обумовлює протилежний вплив. Коли ми пояснюємо керівникам на скільки важливо це зрозуміти, то для порівняння ми використовуємо приклад із кувалдою, якою можна бити по несправному обладнанні з надією, що воно запрацює. У більшості випадків люди вірять, що якщо вони будуть критикувати підлеглих, дітей, оточуючих, то це буде поштовхом, стимулом до ефективнішої праці або кращої поведінки. Але дослідження психології доводять, що це не так. Якщо людину постійно за щось критикувати, то критика зовсім не збільшить її ефективності, навпаки, людина поступово перестане займатися цією діяльністю, яка не приносить нічого крім критики. Краще застосувати кувалду для непрацюючого обладнання, ніж надмірно критикувати підлеглого. Так як отримуючи критику працівник компанії буде працювати все менше і менш ефективно. І отримуючи ту ж зарплату, він буде справлятися із меншим об’ємом роботи. Тобто, постійно критикуючи підлеглого власник (роботодавець) наносить шкоду собі. Пам’ятайте, що негативні моделі поведінки — це реакція-відповідь на негативний зовнішній вплив і вони формуються та закріплюються в людини, якщо повторюються. Ми можемо подолати ці моделі поведінки, якщо подаємо нашій свідомості позитивні думки для засвоєння. І самою простою, і в той же час ефективною ідеєю є думка – що ми себе любимо.

Свідоме і підсвідоме мислення.

Давайте з’ясуємо різницю між свідомим та підсвідомим мисленням. Нам відомо, що існує велика різниця між свідомим і підсвідомим мисленням. Свідоме мислення — це раціональне, об’єктивне, аналітичне мислення, здатність порівнювати об’єкти, бачити між ними різницю. Це єдиний відділ мислення, який здатний думати, приймати рішення, робити висновки. Його функція — приймати нову інфу, обробляти її, порівнювати із набутим досвідом, з’ясовуючи ступінь її співвідносності ( чи протирічить інфа набутому досвіду), аналізувати цю інфу, щоб з’ясувати чи варто на неї відповідати. Тобто, свідоме мислення приймає чи заперечує інфу з якою людина взаємодіє. Але кожна частинка інфи, яку приймає свідоме мислення — сприймається як факт підсвідомим мисленням. Свідоме мислення може опрацьовувати за 1 раз тільки 1 ідею, чи позитивну, чи негативну. Але як тільки свідоме мислення приймає частину інфи, то підсвідоме мислення миттєво її приймає і відповідає на неї. Уявіть, що Ви проходите між двома машинами, які припарковані на вулиці із великим рухом транспорту. Ви відразу ж чуєте роботу двигуна, потім сигнал водія, повертаєте голову праворуч чи ліворуч. І тільки потім усвідомлюєте, що машини між якими Ви проходите не їдуть. Наступне, що робить свідоме мислення – це порівняння авто які їдуть, щоб з’ясувати чи створюють вони можливу загрозу. Якщо машина знаходиться далеко, то не є небезпекою, але якщо машина рухається за 10 метрів до нас і їде дуже швидко, то це змушує нас діяти. Далі свідоме мислення аналізує різні варіанти : чи варто мені зробити крок уперед? Якщо відповідь негативна, - то аналізується наступний варіант : Чи варто мені відійти назад? Якщо відповідь позитивна, - то свідоме мислення приймає рішення. Необхідно відійти. Підсвідоме мислення контролює наші рухові функції і ми миттєво відходимо назад. Нам не треба з’ясовувати якою ногою необхідно зробити перший крок назад лівою чи правою. Як тільки на рівні свідомого мислення пролунала відповідь Так, то тіло реагує миттєво. Цей же механізм працює і у випадку із думками. Якщо ми приймаємо думку про страх, чи щось жахливе, як нам здається на рівні свідомого мислення, то виникає ідея, що ми у небезпеці. І завдяки підсвідомому мисленню наше тіло миттєво реагує, — ми намагаємося уникнути небезпеки. Ця взаємодія свідомого і підсвідомого мислення пояснює чому за 2 секунди ми можемо перейти із звичайного стану в стан боєвої готовності, і навпаки. Все починається із ідей, які приймає свідоме мислення.

Закон Концентрації і закон Заміщення.

Це два важливих закони свідомості. Так, Концентрація означає, що все на чому ми зупиняємося та концентруємо свідомість (звертаємо увагу), про що ми думаємо – стає частиною нашої особистості і нашого досвіду . Ми стаємо тим, — про що думаємо. Тому чим більше ми про щось думаємо, чим більше концентруємося — тим сильніше ця ідея вкоріниться в наше життя. Другий закон — це закон Заміщення. Так як свідоме мислення здатне оперувати тільки однією ідеєю за 1 раз, неважливо позитивною чи негативною, — ми можемо навмисно і цілеспрямовано замінити негативну ідею на позитивну і примусити нашу свідомість сфокусуватися на ній. Наша свідомість концентрується на позитивному образі, який ми бажаємо отримати, на якостях, які ми бажаємо розвинути, на образі ідеальної людини, якою ми хочемо стати, і саме ця ідея вкоріниться в нашому житті і зможе реалізуватися. Зараз у більшості людей переважають негативні ідеї. Підсвідоме мислення виконує зовсім іншу функцію ніж свідоме мислення . Свідоме мислення – об’єктивне, а підсвідоме мислення – суб’єктивне. Свідоме мислення приймає рішення, а підсвідоме мислення просто їм підкоряється. Підсвідоме мислення схоже на базу даних компа – воно зберігає і при необхідності надає доступ до великої кількості інфи. Воно записує все, що відбувається у нашому житті, кожну думку, рішення, яке ми прийняли, кожне уявлення, яке в нас виникло. Роль підсвідомого мислення полягає у направленні усіх наших думок і вчинків відповідно до плану попереднього досвіду. Підсвідоме мислення контролює, щоб ми ходили, говорили, думали і діяли відповідно до плану (програми), яка сформувалася у нашому свідомому мисленні, так як вона сприймається як щось істинне і правильне. Будь-який Успіх починається із нашого керування думками, які відбуваються на ріні свідомого мислення. Якщо ми сконцентруємо наше свідоме мислення на тому, чого ми бажаємо досягнути, ким бажаємо стати, — то можемо втілити цю ідею в дійсність. Найсильніша думка, яку ми можемо використати , контролюючи наше свідоме мислення – це ідея «я собі подобаюся, я собою задоволений». Відповідно до законів Концентрації і Заміщення – якщо у нашій свідомості з’явиться уявлення про нас, як про цінних, Успішних , привабливих, талановитих людей – то для негативних, скептичних, песимістичних образів не буде місця у нашій свідомості. Ключ до Успіху – це вміння повністю керувати своїм свідомим мисленням, фокусувати його на бажаному об’єкті і постійно навіювати собі, що ми собою задоволені. Слід думати про те, чого ми бажаємо, а не про те — чого ми боїмося. В цьому є суть закону Концентрації і це є один із ключів до Успіху.

Відповідальність за власне життя та негативні емоції.

Ми обговорили найважливіші характеристики будь-якого виду Успіху. А саме висока самооцінка, високий рівень самоповаги, прийняття себе та задоволеність собою. В цій частині ми поговоримо про другу із фундаментальних характеристик, які є необхідною умовою досягнення успіху. Ми називаємо її здатністю давати волю підсвідомості. І вона базується на психології відповідальності. Ми знаємо, що роль батьків полягає у тому, щоб виростити нас, щоб до 18 років ми стали самостійними, цілеспрямованими, дорослими людьми. Успіх батьків виражається ступенем в якій вони цього досягнули або не досягнули. З 18 років або раніше ми повністю несемо відповідальність за своє життя. І прийняття відповідальності за своє життя – це ключова характеристика дорослої особистості. Багато людей так і не розуміють, що доросла людина — та, яка взяла відповідальність за своє життя. Прийняття відповідальності означає, що з цього часу у нас не може бути відмовок. Було вияснено, що тенденція придумувати відмовки чи виправдання за невдачі і помилки – це перший крок до великих невдач в майбутньому . Тенденція знаходити виправдання нашим помилкам, недолікам замість того, щоб взяти на себе відповідальність за них та замінити їх чи виправити. Це один із визначальних факторів через які люди так і не зможуть само реалізуватися. Незалежно від нашого Успіху , незалежно від нашої освіти – з моменту коли ми вступаємо у доросле життя – ми повністю несемо відповідальність за все, що з нами відбувається . Все чого ми досягнули, ким ми є і ким ми станемо залежить тільки від нас. Все у наших руках. Ми можемо передати контроль іншим людям, доручити іншим людям наглядати за нами, але при цьому несемо повну відповідальність за своє життя. Що стосується прийняття відповідальності, то багато хто вважає це необхідністю і приймають як норму, але вони вважають, що візьмуть на себе відповідальність за деякі аспекти свого життя та діяльності, але разом з тим вони думають, що зовсім не обов’язково брати на себе відповідальність за інші аспекти. Головне що необхідно засвоїти в житті — це те, що прийняття відповідальності не може стосуватися окремих сторін життя. Ми не можемо вибирати те, за що несемо відповідальність. Доросла людина повинна прийняти відповідальність за усю свою діяльність, а не віддавати чомусь перевагу. Чи ми бажаємо чи ні, чи усвідомлюємо, чи ні, але за наше життя ми несемо повну 100% відповідальність і уникнути її неможливо. Прийняття відповідальності є дуже важливим по одній простій причині – уявіть графік : пряма, як іде знизу вгору. Нижня частина графіка відображає низький рівень відповідальності, а верхня – високий рівень відповідальності. В верхній частині графіка зображується співвідношення між рівнем відповідальності та нашим контролем того, що відбувається. Це співвідношення один до одного. Ми ніколи не зможемо контролювати в більшій ступені ніж ступінь нашої відповідальності. Ми також з’ясуємо, співвідношення один до одного між рівнем відповідальності і ступенем нашого контролю того, що відбувається і ступенем нашої духовної свободи. Повторю ще раз ми ніколи не зможемо контролювати те, що відбувається більше, ніж передбачає ступінь нашої відповідальності і ніколи не зможемо мати більше свободи, ніж рівень контролю, яким ми володіємо. Також існують співвідношення один до одного між відповідальністю, контролем, свободою та позитивними емоціями. Ключ до щасливого життя і можливість отримувати як можна більше позитивних емоцій. Тому наша розмова піде про кількість цих емоцій, які люди отримують на протязі усього життя. Нижня частина графіка показує, що існує прямий зв’язок між відсутністю відповідальності і відсутністю контролю, і відсутністю свободи. Ці фактори також прямо пов’язані із кількістю негативних емоцій. Давайте розглянемо різницю між позитивними та негативними емоціями. Саме вражаюче відкриття до якого я прийшов за роки вивчення психології полягає в тому, що можливо повністю виключити негативні емоції. Всі негативні емоції неприродні для людини. Навіть Фрейд говорив, що в підсвідомості немає постійного місця для негативних емоцій. Кожна негативна емоція набувається нами. Вони утворюються і зберігаються з раннього дитинства в результаті переживання якого-небудь досвіду. Коли я тільки усвідомив, що можна жити без негативних емоцій, я відразу подумав, що негативні емоції є коренем проблем і суспільних хвороб, невдач, страждання, розладу в сім’ях, алкоголізму, наркоманії, суїцидів, злочинності і насильства. Вивчаючи негативні емоції давайте уявимо дерево негативних емоцій. На ньому ростуть негативні емоції, які є модними сьогодні у суспільстві. Це сумніви, страх, почуття провини, неприйняття, заздрість. Дослідники виділяють біля 54 видів. Майже усі негативні емоції проявляються у гніві, прихованому чи відкрито вираженому. Деякі сучасні школи психології заявляють, що негативні емоції це добре явище і виражати свій гнів — цілком нормально і природно для людини. Ціллю нашої психології є бажання долати гнів, контролювати його, вміти жити з ним. Але я поставлю Вам питання як Ви себе почуваєте, переживаючи гнів. Чи Ви почуваєтеся комфортно, чи є гнів нормальним станом. Чи саме негативні емоції ми бажаємо переживати. Я впевнений, що відповідь буде негативною. Коли ми сердимося – то у всьому нашому організмі починаються збої, коли ми сердимося, то втрачаємо здатність чітко і ясно мислити, наш мозок неначе накритий темним покривалом, коли ми сердимося, то ми не ладимо із іншими людьми, ми погано спимо, в нас починаються проблеми із шлунком, травленням, ми постійно хвилюємося. Тривалий гнів викликає підвищення кров’яного тиску, що може викликати захворювання серця і смерть. Гнів не має ні однієї позитивної риси і ідея про те, що він позитивний чи необхідний повністю неправдива. Найважливіше, що слід зрозуміти про негативні емоції – це те, що вони не викликані зовнішніми факторами. Всі вони утворюються із нас самих. Кожна негативна емоція, яку ми переживаємо — це наша реакція на певну ситуацію. Вона не міститься у самій ситуації. Необхідно зрозуміти, що негативні емоції говорять про слабкість характеру та нещирість. В прояві гніву немає нічого, чим можна гордитися, захоплюватися, що можна цінувати, більше того, з’ясувавши корінь негативних емоцій можна повністю вирвати їх із нашого життя.

Джерело негативних емоцій.

Відомо, що якщо залишити рослину без важливих живильних елементів, то рослина почне вмирати. Проведемо аналогії з негативними емоціями. Якщо залишити корінь дерева негативних емоцій, без необхідних для життя елементів, то дерево загине і разом з ним наші негативні емоції, які на ньому ростуть. Елементи, які живлять негативні емоції поділяються на 2 види. Перший – це Виправдання. Ми переживаємо негативні емоції, якщо тільки можемо виправдати їх існування. Якщо ж ми не можемо їх виправдати, довести собі і оточуючим, що вони мають право на існування через невдачу у нашому житті, — то негативні емоції поступово почнуть вмирати.

Другий живильний елемент дерева негативних емоцій – це ототожнення. Ми відчуваємо негативні емоції тільки якщо ототожнюємо себе із несприятливою подією в нашому житті, приймаємо його занадто близько до серця. Тобто, ми не переживаємо негативних емоцій, якщо не знаходимо їм виправдання і не ототожнюємо себе із невдачею. Повернувшись до приладу із деревом негативних емоцій, можна зрозуміти, що можна їх уникнути, якщо зрубати сам стовбур цього дерева. Стовбур дерева негативних емоцій — це звинувачення. Ми звинувачуємо себе чи когось іншого за всі свої невдачі – і це дає дереву стимул росту. В основі будь-якої негативної емоції лежить звинувачення, провина, яку ми покладаємо на себе чи на інших. Якщо ми перестанемо винити себе та інших, то ми зрубаємо стовбур дерева негативних емоцій. Плоди його висохнуть разом із зрубаним деревом. Зупинити звинувачення : як тільки з нами трапляється щось несприятливе, в чому ми бажаємо когось звинуватити, то саме час використати закон Заміщення. Ми пам’ятаємо, що свідоме мислення може опрацьовувати тільки одну думку в даний момент. Цією думкою повинна стати ідея Я несу відповідальність за те, що відбувається, Все у моїх руках. В міру того як ми це собі навіюємо, — для негативних емоцій стає неможливо пустити коріння у нашій свідомості. Пам’ятайте, що ми несемо відповідальність за все, що з нами відбувається і як тільки ми стверджуємо, що несемо повну відповідальність – ми беремо контроль над ситуацією, наша свідомість стає ясною і спокійною. Поруч із думкою Я собою задоволений ми можемо використовувати думку Я за все відповідаю, — щоб повністю контролювати свої почуття, емоції та свою долю. Я не кажу, що це легко зробити, але я даю цю пораду багатьом людям і знаю, що з початку коли ми вперше думаємо про негативні емоції з цієї точки зору, то ситуації образи, люди, які викликають наш гнів і намагаємося не дати місця негативним емоціям, ми поступово, хоч і повільно, але цього досягаємо. Спочатку ми собі говоримо Я за все відповідаю із дискомфортом, нам важко в це повірити, але повторюючи це багато разів ми усвідомлюємо, що це стає легше. Якщо це стосується друзів та оточуючих людей – то найкраще з того чим ми можемо їм допомогти – якщо у них виникають проблеми – це сказати їм – Я розумію як тобі важко, але це твоє життя, ти за нього відповідаєш і повинен приймати рішення. Ви з’ясуєте, що ваші друзі, які дійсно шукають поради оцінять ваше зауваження, що вони відповідальні за власне життя, що вони можуть його контролювати. І потім вони дійсно почнуть думати як виправити ситуацію, ті ж хто буде скаржитись на долю, без бажання щось змінити – просто припинять з Вами розмовляти, якщо Ви будете нагадувати їм про відповідальність. Самий простий і перевірений спосіб допомогти товаришеві – нагадати йому про відповідальність і контроль, а не часами вислуховувати його скарги і співчувати йому. Це найкращий спосіб виховати чудо – дитину і сформувати Успішну особистість. Це самий ефективний спосіб створити гарного співробітника і просто здорову особистість.

Подолання негативних емоцій.

Середньостатистична людина починає життя маючи мало негативних емоцій, але на протязі життя людина колекціонує їх як сувеніри, і носить із собою як сумку. В період підліткового віку і дорослості ця сумка зростає до розміру мішка. Ми збираємо усі негативні емоції в цей мішок і свято віримо, що не повинні з ним розлучатися тому, що вони є частиною нас. Це наші переживання, страждання, це наше життя. Важливо зрозуміти, що ми ніколи не зможемо реалізувати повністю свої можливості, якщо не залишимо позаду усі негативні емоції. Ми не зможемо розвиватися як особистість, якщо не викинемо цей мішок. Джеймс Ньюмен у своїй знаменитій книзі «Відпусти гальма» порівнює негативні емоції із гальмами авто. Уявіть, що Ви ведете машину і Вам здається, що вона їде дуже повільно, Ви натиснули на газ, але прискорення майже не відчуваєте. Ви зупиняєтеся і раптом помічаєте, що зажате ручне гальмо. Ви відпускаєте його і машина починає літати. Намагатися вести життя маючи негативні емоції – це те ж саме, що вести авто із зажатим ручним гальмом. Рухатися вперед можливо, але важко при надмірному опорі, який відчуває механізм. Це ж відбувається із нами. Не виключивши негативні емоції ми не зможемо рухатися життям так швидко як би нам хотілося. Пам’ятайте, що ми повністю несемо відповідальність за наше життя. Прийняття повної 100% відповідальності без будь-яких відмовок і виправдання, чи уловок – основна характеристика Успішної зрілої особистості. В будь-якому дослідженні і в будь-якій роботі ми знайдемо, що 2 основних умови Успіху — це самоповага, це почуття задоволеності собою і прийняття відповідальності за своє життя і усе, що в ньому відбувається. Ми вже знаємо звідки беруться негативні емоції, ми знаємо, що дитина приходить у цей світ без будь-якого уявлення про себе. Ми також приходимо в цей світ без негативних емоцій. Від народження у нас немає ні страху, ні тривоги, ні гніву, ні ненависті, ні заздрощів. Негативні емоції утворюються в дитинстві в результаті дії 2 сил. Перша сила – це руйнівна критика. Руйнівна критика, яка стосується дитини молодшої 6 років – обумовлює руйнівний вплив на її психіку. Після 6 років дитина вже може відрізнити безпідставну критику від обґрунтованої. Якщо критикують дорослу людину, то вона може прийняти, або проігнорувати її, але діти до 6 років не здатні зрозуміти цю різницю. Якщо вони отримують критику від батьків, родичів та інших авторитетів, то вони приймають критику як істинний факт. І як тільки критика потрапляє у свідоме мислення, то вона миттєво приймається як факт і потрапляє у підсвідоме мислення. Підсвідомість збирає критику і створює модель «правильної » поведінки, і контролює щоб усе, що ми робимо точно відповідало закладеній моделі чи програмі. Багато дорослих були в дитинстві запрограмовані перш ніж змогли це усвідомити і на протязі усього життя слідують цій «правильній» моделі. ДРУГА причина виникнення негативних емоцій — відсутність кохання та уваги. Якщо дитині не вистачає батьківського кохання чи воно взагалі відсутнє, то дитина не зможе розвинутися у здорову особистість. Щоб дитина відчувала, що її кохають необхідно 3 умови.

1. Батьки повинні кохати самих себе. Батько не може кохати дитину більше ніж себе. Ступінь задоволеності собою у батьків передається їх дітям. Якщо у батьків низька самооцінка, то її успадкує і дитина.

2. Батьки повинні кохати один одного. Діти дізнаються про кохання прямим способом отримуючи його чи ні та опосередковано, спостерігаючи за стосунками в тому середовищі де вони живуть. Якщо дитина виросла у сім’ї де батьки не кохали один одного, то в неї не сформується уявлення про дійсні стосунки між людьми, які базуються на коханні. Часто люди із неблагополучних сімей самі створюють неблагополучні сім’ї. Зараз у світі багато сімей розпадаються і дослідження показують, що в більшості випадків – це пробні шлюби, де члени сім’ї не знають як побудувати гармонійні стосунки. В цьому пробному шлюбі вони пізнають речі, які допоможуть створити довгі та міцні стосунки. Відомо, що більшість людей після невдалого першого шлюбу намагаються вступити у шлюб зову,але не повторюючи попередніх помилок. Вони обіцяють собі що наступного разу будуть більше обережні та уважні і виберуть собі кращого партнера, звичайно це трапляється нечасто. Також відомо, що 70% шлюбів, які укладаються удруге тривають усе життя, а для шлюбів утретє – ця цифра 90%. В більшості випадків люди розлучаються тому, що ще не навчилися будувати добрі стосунки. У випадку розлучення дитина стає жертвою. Дитина вірить, що мама чи тато покинули сім’ю по її вині. Вона вірить, що зробила щось погане. Крім того, вона вірить що якщо той вчинок, про який вона не знає трапиться ще раз, то піде і хтось другий із батьків. Тому при розлученні важливо, щоб батьки пояснили дитині, що вона не причетна до цього. Часто батьки роблять помилки звинувачуючи дитину у розлученні, говорячи, якщо б ти добре себе поводила, то цього б не трапилося. Це сильно травмує психіку дитини і ця рана не завжди заживає. Людина почуває себе винною та невпевненою на протязі усього життя.

3. Третя умова необхідна для того, щоб дитина почувала себе коханою – її дійсно слід кохати. Більшість батьків скажуть звичайно, ми кохаємо своїх дітей, хто ж зізнається у зворотному. Але багато хто з нас виростають у сім’ях де батьки нас не кохають. Для дорослої людини дуже важко прийняти факт, що батьки її не кохали чи не дуже кохали. Щоб кохати іншу людину слід проводити із нею дуже багато часу. Сучасна ідея про якісне проведення часу, коли дитині достатньо приділяти 2 хв. часу в день, але робити це якісно – просто абсурдна. Ми не можемо побудувати гармонійні стосунки у шлюбі, якщо будемо проводити з коханою людиною декілька годин в день. Ми не можемо показати дитині як ми її любимо, присвячуючи їй декілька хвилин в день. Щоб дійсно довести дитині своє кохання – слід постійно приділяти їй увагу. Так зване якісне проведення часу – це перш за все кількість часу, яку ми повинні приділяти дитині, постійно бути готовим у будь-який момент поговорити чи погратися із нею. Багато хто з людей в яких були нерозв’язані конфлікти з батьками пізніше мали невирішені конфлікти в сім’ї, колегами на роботі, матеріальні проблеми, і звичайно ж у них з’являються невирішені конфлікти з дітьми. Вони дуже зайняті кар’єрою, поїздками, щоб приділяти час дитині, навчитися її кохати. Вони говорять, що її кохають, намагаються кохати, і самі вірять у це, вони навіть намагаються знайти час для дитини, але коли цей час стає доступний, то дитина уже виростає, з почуттям неповноцінності. Якщо дитина росте на фоні критики та їй не вистачає кохання, по одній із 3 причин, про які ми говорили, то вона не розуміє чому її постійно критикують, чому вона не отримує повний об’єм кохання і турботи, але всередині в дитини зароджується ідея, напевно я щось зробив не так, тому мама і тато так до мене відносяться. Чому б вони стали мене критикувати і не любити, якщо б я нічого поганого не зробив. Дитина почуває провину і думає, що зробила щось дуже погане, про що знає мама і тато, але не знає сама вона. Ось це почуття провини захоплює дитину, вона живе з ним і переносить його у доросле життя.

Почуття провини.

Це одна із найгірших негативних емоцій та серйозна психологічна проблема сучасності. Вона є причиною невпевненості, нещасливих шлюбів, неуспішних особистостей. Ми використовуємо це почуття чи свідомо чи несвідомо по двох причинах.

1. Щоб покарати. Ми можемо покарати людину, якщо примушуємо відчувати провину.

2. Причина чому почуття провини часто використовують – це завжди спрацьовує.

Якщо ми бажаємо маніпулювати людиною, контролювати її, якщо нам вдається примусити людину переживати почуття провини, то вона потрапляє до нас на гачок. Багато батьків систематично і постійно використовують почуття провини для маніпуляції дитиною. Повне прийняття провини приводить до того, що дитина повністю знаходиться під контролем у батьків. Вони можуть керувати відповідно до свого бажання. У людей, які виростають із почуттям провини це проявляється у дорослому житті. Якщо в дитинстві ми переживали гостру критику чи не достаток кохання – ми зможемо спостерігати у себе якості людини, яка відчуває провину.

1. Риса людини, яка виросла із почуттям провини – пізніше почуває себе неповноцінною та негідною гарного відношення з боку інших людей. Людина, яка виросла із почуттям провини відчуває, що вона не має права на щось хороше. Якщо у такої людини усе складається добре, то вона говорить собі із недовірою – «це не на довго, щось обов’язково трапиться». Відповідно до відомого закону Очікування і Притягання така людина дійсно прийде до того, що щось трапиться. В останніх дослідженнях це почуття провини називають Страхом перед Успіхом. Людина наполегливо працює, вкладає максимум фізичних та розумових зусиль, намагається досягнути Успіху, але як тільки вона наближається до бажаного, то виникає це глибинне почуття того, що вона не гідна Усіху. Воно просинається, захоплює її, веде до великих помилок, примушує діяти так, — що людина програє. І успіх до якого людина ось ось наблизилася зникає. Цей страх перед успіхом походить від переконання набутого у дитинстві –що людина не заслуговує на найкраще, але причин по яких людина не заслуговує на найкраще просто не існує. Немає причин по яких наше життя не може бути смугою позитивних та радісних подій. Немає причини по яких ми мусимо бути невдахами, не заслуговуючими на найкраще. Все це є підсвідомим почуттям провини.

2. Прояв почуття провини у дорослої людини — це коли людина сама починає сильно себе критикувати. Людина постійно докоряє собі – я завжди запізнююся, я не можу нічого довести до кінця, пробачте мені я не хотів. Людина постійно нещадно себе критикує і внаслідок цього починає критикувати оточуючих.

3. Прояв почуття провини у дорослої людини – коли провина маніпулює людиною. Інші люди можуть маніпулювати такими людьми — так сказати «Винуватцями» практично на відстані. Люди, які виховані як «Винуватці» притягують людей, які завжди були в собі впевнені і завжди могли маніпулювати іншими. Є так звані «Метальники провини» і люди, які приймають провину. І вони незмінно притягуються один до одного. Пізніше вони виховають таких же «Метальників провини» та приймаючих провину. Провина може передаватися із покоління у покоління.

4. Риса людей, яких виховали із почуттям провини – це їх прагнення звинувачувати інших і робити це дуже щедро. Звинувачення інших, примус інших почувати себе винними за все, що з ними відбувається.

5. Риса – це мова жертви, на якій вони розмовляють. Вона є свого роду звільненням від провини та заявою про свою невинність. Я не можу, я не мушу, я не хотів, це не моя провина – вони постійно повторюють Я не винний. Самий небезпечний вираз в мові жертви – це «Якщо б я міг так жити, все не так, як би я хотів», що фактично означає — просто я не можу. Від винуватців постійно можна почути Шкода, що я не можу схуднути, що я не можу бути таким як ти, шкода, що я не можу отримати хорошу роботу, шкода, що я не можу покращити своє здоров’я, покращити стосунки в сім’ї чи навчанні , отримати науковий ступінь – такі слова, якщо ми повторюємо їх постійно схиляють нас до невдачі. Слід бути дуже обережним коли ми їх використовуємо. Кожен раз коли ми говоримо я не можу – то ми передаємо нашій підсвідомості, що не можемо контролювати ситуацію. Кожен раз коли ми говоримо «шкода, що я не можу», — це означає, що ми не зможемо, не навчимося. Найгірші слова із лексикону жертви –«я спробую». Коли ми це чуємо ми повинні розуміти, що людина наперед вибачається за невдачу. Вона має на увазі я спробую, але наперед знаю, що не зможу і це Вам чітко даю зрозуміти. Коли говоримо, що спробуємо – наша підсвідомість отримує інструкцію на невдачу, тому не можна говорити я спробую, замість цього ми повинні говорити я це зроблю, або я цього не зроблю. Замість Я не можу, але зобов’язаний слід сказати Я не буду цього робити тому, що у мене є більш важливі та пріорітетні справи. Іншими словами відповідально вибирайте вирази тому, що наша підсвідомість це дуже уважний слухач, і напрацьовує модель поведінки на базі того, про що ми говоримо.

Подолання почуття провини.

Якщо нас виховали як винуватців, якщо у нас із дитинства закладене руйнівне для психіки почуття провини – ми можемо собі допомогти задушити почуття провини, подолати та протидіяти почуттю провини та видалити це почуття із нашого життя.

Перше, що нам слід зробити це викорінити руйнівну самокритику. Ніколи і нізащо себе не критикуйте і не дозволяйте іншим говорити щось , що може бути для Вас шкідливим. Правило таке «ніколи не говоріть про себе такого, чого Ви не бажаєте мати, з чим Вам не хотілося б жити».

По друге щоб викорінити почуття провини, яке ми носимо з дитинства – не слід дозволяти собою маніпулювати. Якщо хтось Вами маніпулює, використовуючи почуття провини — то просто посміхніться і спокійним голосом без нотки роздратування чи погрози скажіть : «пробачте Ви хочете, щоб я почував себе винним?». Ціль цього підходу дати зрозуміти іншій людині, що Ви розумієте, що Вами намагаються маніпулювати, нав’язуючи Вам провину. Звичайно ця людина скаже звичайно ж ні, про що Ви говорите. Через певний час ця людина знову намагатиметься скористатися почуттям провини, а Ви знову посміхніться, навіть, якщо розмовляєте по телефону і повторіть «пробачте Ви хочете, щоб я почувався винним». Продовжуйте це повторювати поки маніпулятор не зрозуміє, що такий спосіб спілкування більше не буде працювати, і що Ви в будь-який момент можете відмовити. Пам’ятайте, що люди користуються провиною зазвичай і навіть цього не усвідомлюють, і не думають про це, – це є для них стилем життя. І поки Ви їх не зупините, вони будуть продовжувати і кожен раз Ви знову будете почувати себе жалюгідним.

Третій спосіб позбавитись від почуття провини – не використовувати провину взагалі, відмовитися від звинувачень в чию б то не було адресу. Пам’ятайте про це та нагадуйте собі, що ніхто не винний, ніхто не вважає себе винним і вони праві. Ми несемо відповідальність за своє життя. Ті хто звинувачує інших нерідко стає мішенню для звинувачень з боку інших людей і якщо Ви хочете викорінити почуття провини із свого життя, то треба перестати нав’язувати провину іншим людям.

Четвертий крок (можливо найважливіший) – походить від іншого закону свідомості, який ми називаємо закон Пробачення. Було з’ясовано, що вміння пробачати – це характеристика здорової особистості. Особливість не здорової особистості довгий час тримати в собі образу і злість, нездатність пробачати. Єдиний спосіб реалізувати повний потенціал — це пробачення кожного і повністю, бути готовим до пробачення і не давати образі, стражданням і гніву засмічувати нашу свідомість.

Вміння пробачати.

Що стосується пробачення, то перші кому нам слід пробачити – якщо ми хочемо себе реалізувати – це наші батьки. Цікаве відкриття зробили сучасні дослідники – більшість дорослих людей живуть із постійним почуттям смутку і образи на одного чи обох батьків, за щось, що вони їм зробили або не виконали багато років тому. Щось трапилося в далекому дитинстві, за що ми до цих пір переживаємо злість. Діти обожнюють батьків, вони для дітей ідеали, які не мають загально відомих недоліків. Коли ми дорослішаємо, то важко визнати, що наші батьки звичайні люди, що вони теж мають недоліки, роблять помилки, бувають неправими, роблять необдумані вчинки та іноді роблять нам погано. Отже, спочатку ми повинні повністю пробачити своїх батьків за все, що вони зробили та за те, що зробили нам боляче. Ми повинні повністю стерти ці образи із нашої свідомості. Кожен раз коли Ви думаєте про образу від батьків, яка до цих пір злить і нервує Вас – то виключіть цю думку. Скажіть собі я пробачаю їх повністю і за все. Багато людей запитують чи варто говорити про це батькам – насправді це не має значення. Але іноді буває дуже корисно щиро поговорити із батьками, розповісти про минулі образи і страждання, сказати, що Ви їм вибачаєте, що образи більше не існує. Іноді люди пишуть про це у листі. Деякі люди просто приймають рішення пробачити батькам, не говорячи їм. Але важливо засвоїти те, що ми ніколи не подорослішаємо і не побудуємо дорослих стосунків з батьками, не станемо з ними друзями поки не пробачимо їм повністю. Багато людей визнали, що найщасливіші дні у їх спілкуванні з батьками почалися після пробачення, розуміння і відношення до батьків як до друзів, тобто побудували дорослі стосунки.

Друга група людей яким ми повинні вибачити, щоб досягнути Успіху в житті – це усі інші. Ми повинні повністю прийняти відповідальність за своє життя і зрозуміти, що до кожної неприємної ситуації, до кожної події ми були хоч трішки причетні і по скільки ми несемо за них відповідальність — ми повинні потурбуватися про подолання наслідків. Багато людей почувають себе жалюгідними та нещасними через яку-небудь подію, втрату роботи, розлад у сім’ї та стосунках. Якщо Ви зустрінете їх через 20-30 років, то вони в першу чергу поділяться своїми стражданнями і образами на компанію, члена сім’ї, партнера. Багато людей почувають себе як підрубані дерева і вони ніколи не зможуть забути того, що з ними трапилося. А пробачення є мірою психічного здоров’я. По-друге ми не зобов’язані полюбити тих, кому ми пробачили, ми не зобов’язані із ними спілкуватися, сприймати їх, поважати – ми просто повинні їм пробачити. Звільнитися від злоби і образи. Неможливо реалізувати свій повний потенціал, якщо у нас є місце для негативних емоцій. Злість – це одна із самих руйнівних сил, які можуть нами заволодіти.

Третій кому слід пробачити – це ми самі. Ми повинні пробачити собі кожен необдуманий і жорстокий вчинок, який ми коли-небудь робили. Для нашого розвитку слід переглянути ці вчинки та звільнитися від постійного почуття провини за них. Слід зрозуміти, що ми є люди і нам властиво помилятися . Нездатність пробачити собі часто використовується як виправдання відсутності прогресу. Часто ми заглиблюємося у почуття провини, говоримо оточуючим , який жахливий вчинок ми зробили. Ми використовуємо це як виправдання тому, що не рухаємося вперед. Деякі люди мене запитують чи прийняття відповідальності теж саме, що і прийняття провини. Слід чітко відрізняти ці поняття. Коли ми приймаємо відповідальність – то дивимося в майбутнє, вирішуючи, що ми можемо зробити (примушуємо мозок працювати). Коли ми звинувачуємо – то дивимося у минуле і жалкуємо про те, чого вже не можна змінити ( ми зупиняємо роботу мозку). Відповідальність орієнтована на майбутнє, а провина — у минуле.

Вміння просити пробачення.

Так, як ми говоримо про виключення негативних емоцій, а саме почуття провини та неповноцінності, — то необхідно засвоїти єдине правило. Якщо ми відчуваємо, що когось образили і що це не дає нам спокою, то необхідно просто вибачитися перед цією людиною, сказати що жалкуєте з приводу того, що сталося. Вибачитися за скоєне завжди важко, це один із найважчих вчинків. Вибачитися за скоєне завжди важко, це один із найважчих вчинків. Важко просто зателефонувати людині і зізнатися : «я знаю, що вчинив погано, але хочу попросити вибачення, я сподіваюся, що ти мені пробачиш. Я дійсно жалкую, що зробив це». У переважній більшості випадків людина, яку Ви образили скаже : «Я радий, що ти телефонуєш, ми так давно не розмовляти і сосунки покращуються просто тому, що Ви набралися сміливості і попросили пробачення».

Чому ж люди не просять пробачення? Головна причина є простою – їм заважає самолюбство, вони не можуть попросити пробачення через страх здатися слабкими. В дійсності тільки сильна особистість може попросити пробачення. Тільки сильна людина може знайти достатньо сміливості і визнати помилку. Вона не наважується подивитися в очі тому, кого образила і щиро вибачитися.

Отже, використання цих методів : пробачення батьків, усіх інших і себе, здатність вибачатися за помилку — допоможе нам стати здоровими особистостями, позбавитися багажу провини і розвиватися стрімко піднімаючись вгору.

Почуття тривоги.

Закінчуючи семінар по психології відповідальності ми поговоримо про ще одну негативну емоцію, яка живе у сучасному суспільстві. Це тривожність. Я хочу поділитися з Вами формулою ліків від тривоги. По-перше давайте з’ясуємо що таке тривога. Мені дуже подобається наступне визначення : Тривога – це тривалий вид страху, який викликаний нерішучістю. Це означає, що як тільки ми приймаємо рішення діяти, — страх заважає нам і пригнічує рішучість. По-друге тривога означає постановку негативних цілей. Ми постійно думаємо, уявляємо, говоримо про те, чого боїмося, а по залізним законам Переконання, Очікування і Притягання, якщо ми постійно на чомусь концентруємося , ми притягуємо це до себе. По-третє єдине відношення, яке дозволяє подолати тривогу – це цілеспрямована дія. Це систематична цілеспрямована діяльність спрямована на подолання тривоги і на перемогу над нею. Ось це є формулою боротьби з тривогою. Це один із найбільш ефективних методів боротьби із тривогою (усвідомити причину та результат, прийняти найгірше, протидіяти).

Спочатку нам слід повністю і чітко усвідомити причину нашої тривоги. В усіх випадках коли вона обумовлює постійне хвилювання, безсоння, стрес напругу і втому, — то людина не (чітко) уявляє про що вона тривожиться, не усвідомлює причину через яку ми так сильно схвильовані. Якщо ми дамо відповідь на дане запитання, то вирішення проблеми прийде само собою. Медики кажуть, що найкращі ліки – це правильний діагноз. Якщо ми сядемо і письмово складемо опис тривоги, з’ясуємо її причину – то ліки знайдуться швидко.

Другий метод – це запитати себе яким може бути наслідок тривоги. Яким може бути найгірший результат і записати це на папері. Чи це буде втрата роботи, розрив у стосунках, розлучення сім’ї чи погіршення здоров’я – не важливо, тому, що тривога будь-якого виду – це наше не бажання, страх зіштовхнутися із найгіршим результатом. У той момент, коли ми з’ясуємо чого найбільше боїмося, — наш стрес почне зникати і випаровуватися. Я багато разів давав людям цю пораду. Візьміть лист паперу і намалюйте лінію в центрі. По одну сторону напишіть детальний опис того, що викликає Ваше хвилювання, а по іншу напишіть можливий результат цього, найгірше, що може з Вами трапитися. Потім подумайте про кожен наступний результат, який Ви боїтеся отримати. Продовжуйте поки Ваша свідомість не очиститься від неясності та помутніння. Багато людей, які страждають безсонням використовували цей метод. Вони потратили 15 хв. на те, щоб описати корінь тривоги і її можливий результат і тим самим позбавилися від стресу.

Третє, що нам слід зробити – це наважитися і прийняти найгірше, що може з нами трапитися. Просто скажіть ну що ж, якщо це трапиться, то я не буду плакати, я просто навчуся як із цим жити, я з цим справлюся. Як тільки Ви наважитеся прийняти найгірше, що може з Вами трапитися, то хвилюватися не буде про що. Якщо Ви вирішите, що найгірше , що може трапитися не уб’є Вас, а так і відбувається у більшості випадків, то Ви перестанете хвилюватися про це.

Останній крок, який варто прийняти — це протидіяти настанню найгіршого. Як тільки Ви усвідомите чого так сильно боїтеся — варто прикласти максимальні зусилля, щоб цього не трапилося. У вашому мисленні почнуть відбуватися чудові зміни, від настрою тривоги про щось, що може трапитися Ви перейдете у стан, коли Ви чітко уявляєте усю ситуацію, оцінюєте найгірший та найкращий результат, вирішуєте його прийняти і Ваша свідомість очищається та заспокоюється. Цей четвертий крок примушує Вас прикладати усі зусилля та ресурси для того, щоб завадити найгіршому відбутися у вашому житті. Кожен ваш крок стає цілеспрямованою систематичною дією, направленою на розв’язання вашої проблемної ситуації. Для позбавлення від тривожності люди використовують цей метод більше ніж будь-який інший. Якщо Ви бажаєте виконати щось, що вимагає серйозних обов’язків, відповідальності – то цей метод також допоможе Вам прийняти рішення. Подумайте про те, що може трапитися з Вами, якщо справи підуть не так, як Вам би хотілося. Вирішіть чи хочете Ви прийняти те, що трапиться і жити з цим, якщо Ви не готові, — не беріться за цю справу, якщо готові, — робіть усе можливе, щоб не трапилося найгірше.

Міліардер Греці сказав, що ніколи не хвилювався коли укладав контракт. Він укладав його тільки після того, як оцінював потенційний прибуток і потенційні витрати, загрози, ризики, і в кінцевому рахунку робив усе можливе, щоб попередити негативне.

Якщо Ви будете використовувати цей ключовий метод боротьби із тривогою, якщо Ви навчитеся пробачати усім і вчасно, якщо подолаєте почуття провини, не дозволяючи йому собою маніпулювати і відмовитеся від звинувачень, якщо приймете повну відповідальність за своє життя, то Ви зможете поступово поетапно видалити негативні емоції із Вашого життя, тільки після цього Ви зможете підкорити вершину Успіху.

Як настроїти себе на Успіх!

Настройка мислення на Успіх на основі 7 законів.

В цій частині ми поговоримо про те, як настроїти себе на Успіх. В попередніх частинах уже розглядалося те, що ми є продуктом власної думки. Те чого ми досягли і те ким ми є на даний момент – це результат наших думок. Ми також знаємо, що все те, чого ми досягнемо у майбутньому буде результатом і відображенням змісту нашої свідомості. Ми не керуємо долею, не формуємо своє майбутнє прикладаючи вольної зусилля. Все що ми робимо, щоб покращити якість нашого мислення покращує і якість нашого життя.

Давайте коротко переглянемо закони розуму про які ми вже говорили та обговоримо ще 2 нових важливих закони, які є важливими для перебудови нашого мислення.

1. Закон Переконання. Все у що вірять наші почуття стає нашою дійсністю. Якщо ми хочемо змінити нашу дійсність, то слід змінити наше переконання про себе. Якщо ми переконані у обмеженості своїх можливостей, то це стане дійсністю, не важливо чи обґрунтоване наше переконання, чи ні.

2. Закон Очікування. Усе, що ми впевнено очікуємо перетворюється на дійсність. Ми є пророками нашого життя, тому принципово важливо очікувати найкращого від себе та найкращого розв’язання будь-якої ситуації. Можна з’ясувати, що найбільш Успішні люди мають добре розвинену звичку очікування позитивних результатів. Вони постійно переконують себе у сприятливому вирішенні справ, вірять в позитив, щоб досягнути того, що вони бажають, а не того, чого вони бояться.

3. Закон Притягування. Ми безперечно притягуємо до себе людей та обставини, які узгоджуються із нашим мисленням. Якщо ми бажаємо притягнути певних людей чи обставини, то нам слід змінити свій спосіб мислення. Наші думки – це магніти, які поширюють енергію і притягають до себе тих людей і ті обставини, які з ними узгоджуються.

4. Закон Заміщення. Відповідно до якого все свідоме мислення може опрацьовувати тільки одну ідею за один раз, чи позитивну, чи негативну. Якщо ми хочемо отримати позитивний досвід в житті, то ми повинні концентруватися на позитивних ідеях, подіях, обставинах. Джеймз Алан у своїй книзі « Як людина думає» розповідає, що мислення подібне до саду. В ньому як в саду ростуть або квіти, або бур’ян. Якщо ми не посадимо квіти, то бур’ян виросте сам по собі. Йому не треба ні удобрення, ні поживні речовини, ні турбота, його навіть не треба прополювати. Це означає, що наша свідомість буде заповнена тривогою, знервованістю, страхом, якщо не заповнити її позитивними думками. Свідомість це не вакуум – вона ні на секунду не залишається порожньою, і якщо не заповнювати її думками про те, ким ми хочемо стати, яких людей ми хочемо бачити навколо, з якими людьми спілкуватися, які обставини корисні для нас, — то в Свідомості виростуть бур’яни. Отже, думки і почуття є двома дуже важливими факторами. Почуття є рушійною силою для мислення. Кожна думка та ідея, які ми хочемо втілити в життя спочатку повинні підзарядитися емоцією: коханням, бажанням, ненавистю, страхом. Думка не підкріплена емоцією є неактивною, вона не здатна породжувати реакцію. Почуття в свою чергу проявляють себе якщо ними керують думки. Думки і почуття взаємодіють між собою.

5. Закон Концентрації. Концентрація дуже важлива тому, що те на чому фокусується наше свідоме мислення переростає у реальність, яка з нами відбувається. Наші думки ніби поливаються та удобрюються постійною концентрацією. Якщо ми хочемо виростити квітку, то їй потрібні вода, удобрення та поживні елементи. Якщо ж ми бажаємо виростити щось в нашому житті, нам потрібна постійна концентрація до тих пір, поки ми не побачимо паростки.

6. Закон Практики чи повторення. Якщо ми хочемо розробити схему електричного пристрою чи двигуна, якщо ми хочемо навчитися друкувати , грати в теніс, кататися на лижах чи будь-чому іншому – то ми спочатку повинні освоїти схему виконання, а потім тренуватися, практикуватися поки наші дії не стануть автоматизованими. Кожна звичка, цінність, відношення до чогось, які нам властиві напрацьовані нашою думкою і є звичкою напрацьованою нашою свідомістю. Якщо ми хочемо замінити негативні звички на позитивні, то нам необхідно практикуватися. Якщо ми хочемо бачити себе цілісними гармонійними особистостями , орієнтованими на Успіх, то ми повинні постійно носити в собі ідею, що ми є такими, поки це не стане звичкою. Позитивним людям не треба нагадувати, що вони позитивно настроєні кожен ранок. Вони думають так внаслідок звички напрацьованої до автоматизму. Вони набули звичку бути оптимістами, сподіватися на найкраще, позитивно ставитися до інших людей. Їм вже не потрібно прикладати зусилля, навіювати собі цю думку, так як вона живе в них. Все наше майбутнє повністю залежить від звичок, які ми формуємо, особливо це стосується звичок нашої свідомості. Як кажуть формуйте добрі звички і дозвольте їм бути власниками вашого життя.

7. Отже, останній 7 Закон Релаксації або ослаблення зусиль. Він говорить, що в розумовій роботі зусилля пригнічує саме себе. Якщо ми займаємося фізичною працею, наприклад рубаємо дрова чи забиваємо цвяхи, то чим більшу силу ми застосовуємо, тим швидше нарубаємо дров чи заб’ємо цвях. У фізичній праці чим більше та потужніше наше зусилля, тим швидше та краще ми справимося з задачею. Що стосується розумової праці, то тут усе навпаки. Чим сильніше ми не будемо старатися, тим швидше ми станемо тим, ким бажаємо стати. Чим більше і частіше ми будемо розслаблятися і просто бути впевненими, що ми досягнемо бажаного коли будемо до цього готові, — тим швидше ми отримаємо бажане. Чим завзятіше ми працюємо, тим менше ми досягаємо. Якщо ми бажаємо щоб щось трапилося раніше, то ми обов’язково спровокуємо кризу в нашому житті. Якщо це трапиться занадто рано чи занадто пізно, — ми переживемо надмірний стрес. Тому слід просто розслабитися, переконати себе в тому, що ми отримаємо бажане, сконцентруватися на бажаному та чекати, що воно трапиться саме в той час, коли ми будемо горові до цього.

Висновок : Чим сильніше я не буду старатися, тим швидше стану мільйонером.

Заміна думки. (Гомеостатичний синдром)

Ми поговоримо про те як можна замінити наші думки, про прийоми, використовуючи які ми можемо змінити наші думки та спосіб нашого мислення з негативного на позитивне. Нам вже відомо, що ми заробляємо на життя відповідно до напрямку нашого мислення. Ми поводимо себе відповідно до нашої самооцінки. Все наше життя і всі наші досягнення прямо залежать від рівня нашої самооцінки. Нам також відомо, що кожна людина є у безперервному процесі становлення, навіть у психологічній науці є напрям Психологія становлення особистості. Відповідно до цього напрямку ні одна людина ні на мить не перебуває у статичному стані. Ми постійно розвиваємося, еволюціонуємо як особистість, стаємо кращими, багатограннішими, ми постійно змінюємося у напрямку наших домінуючих думок і цілей, наша задача в цьому процесі чітко уявляти ким ми хочемо стати і чого ми хочемо досягнути і коли у нас є цей чітко окреслений образ — ми починаємо рухатися, прагнути до нього з космічною швидкістю, ніби відчуваючи притягання з боку заповітної цілі. Якщо ми хочемо продовжувати рости і розвиватися – нам слід уникати утворення двох звичок.

1. Гомеостаз. Гомеостаз – це психічний стан при якому людина ніби чіпляється за існуючий стан речей, при якому вона не бажає позбавлятися тягаря минулого, прагне зберегти усе як є. Сама ідея змін її лякає і замість того, щоб дозволити собі рости і змінюватися, ставати повноцінною особистістю – вона віддає перевагу концентрації на тому, ким людина є, що має, відмовляючись від думок про майбутнє і змін у майбутньому. Не дивно, що така людина не буде рухатися і розвиватися. Тому одне, що ми можемо зробити, щоб себе переоцінити – це позбутися минулих уявлень про себе. Тільки за таких умов ми можемо прикладати зусилля для того, щоб стати іншими людьми.

2. Друге чого варто уникати – це психічний склероз. Психічний склероз проявляється коли наше відношення до чогось чи до когось кам’яніє. Наше мислення стає не гнучким, догматичним, ми не бажаємо, щоб у наше життя прийшли зміни, ми не рухаємося вперед, утримуємося від змін.

Ці хвороби, гомеостаз і психічний склероз називають — Гомеостатичним імпульсом, відмовою від змін. Вони утримують нас від змін, перешкоджають нашому зростанню. Ми ніби стоїмо на одному місці і не бажаємо рухатися. Щоб прийняти рішення про розвиток ми повинні відкинути старі звички, напрацювати нові моделі поведінки і нові уявлення про себе. Напрацювати нові уявлення про себе не складно. Щоб почати мислити по іншому нам необхідно біля 10 – 20 днів. Ми можемо цього досягнути думаючи і роблячи вчинки по схожості з людиною, якою ми хочемо стати, думаючи про ті якості, якими ми бажаємо володіти. Щоб наблизитися до цього ідеального образу ми можемо використати декілька прийомів.

По-перше нам необхідно сформувати картину того, як ми будемо думати, говорити, поводитися і тримати цю картину у своїй свідомості. Наприклад, якщо ми хочемо стати більш терпеливими, добрими , люблячими по відношенню до членів нашої родини,— то ми малюємо цю картину доброї, терпеливої людини. Коли ми дивимося на цю картину, то вона працює як двигун і одночасно вказує нам на ціль до якої слід прагнути і напрямок в якому слід рухатися не відходячи в сторону. Якщо ми хочемо розвинути лідерські якості, здатність приймати рішення і більшу ступінь впевненості в собі, то нам слід уявити, що в нас уже є ці якості. Ми повинні дивитися на інших людей, які володіють цими якостями і уявляти, що ми поводимося так, як вони. Як тільки ми починаємо діяти так, то ми починаємо змінювати наше уявлення про себе. Ми змінюємо картину із якостями яка зберігається у нашій свідомості на нову картинку з новою людиною, яка володіє усіма бажаними якостями. Саме так ми формуємо нові типи мислення, тільки постійно думаючи про себе, як про людину із новими якостями, новими здібностями, більшими можливостями, а не як про стару людину з цілим набором негативних якостей.

Існує 3 методи прискорення процесу розвитку особистості.

Позитивні твердження як спосіб підвищення самооцінки.

1. Твердження. Якщо ми будемо використовувати позитивні твердження про себе та говорити про себе та свої досягнення в теперішньому часі, то наш потенціал може стати необмеженим. Твердження це позитивна та впевнена заява, це ТАК , яке ми говоримо нашими можливостям. До цього ми вже говорили про такі твердження як «я собою задоволений, я несу відповідальність, я чудово себе почуваю, я роблю вражаючі досягнення чи я заробляю 60 тис. грн. в рік». Якщо ми будемо переконувати себе у цьому, повторюючи знов і знов, — то ми тим самим поміщаємо переконання у свою підсвідомість. Ми прийшли до ще одного закону. Закон підсвідомості говорить, що те у що вірить наша свідомість — наша підсвідомість відразу ж пускає в дію і це виражається у нашій реальності. Підсвідомість – це механізм, який слухає наші інструкції, які є у нашій свідомості і підкоряється їм . Згадайте сюжет фільму «Вогняний лис» із Клінтом Іствудом. Росіяни винайшли нову модель реактивного літака, яким можна керувати силою думки. Зусиллям думки пілот направляє літак уверх і вниз, в сторони, відкриває вогонь, ухиляється від ворога, в кульмінаційний момент фільму Клінт Іствуд повинен думати на російській мові, щоб керувати літаком. Тому, що комп запрограмований на сприймання російської мови і думок на російській мові. Звичайно така чудо техніка ще не є буденною дійсністю і можливо тільки розробляється. Звичайно складно уявити, щоб думка могла керувати надзвуковим літаком, але думка може спрямувати нас уперед чи назад, вверх чи вниз і цей процес є безперервний. Як тільки ми про щось думаємо – ми починаємо рухатися в сторону нашої думки. Наші думки також володіють необмеженим впливом на оточуючих. По причині, яку ще не до кінця вивчили потік думок поширює магнетичну енергію, яка діє на поведінку і думки оточуючих, змінюючи їх. Повторю Думка володіє надпотужною силою дії. Використовуючи твердження ми можемо переконувати себе в тому, чого хочемо досягнути, ми можемо відкрити необмежені можливості для свого майбутнього. Ми повинні постійно розмовляти з собою, постійно переконувати себе. Якщо ми бажаємо збільшити прибуток – то необхідно сказати собі Я заробляю 60 тис. грн. за рік. Є 3 умови, які необхідні, щоб переконання осіли у нашій підсвідомості.

1. По-перше вони повинні бути особистісними. Розмовляючи з собою слід використовувати займенник «я ». Ми не повинні говорити з собою як із 2 чи 3 особою (я собі подобаюся).

2. По-друге твердження мають бути позитивними. Якщо ми хочемо покинути курити, то не слід говорити Я більше не буду курити, тому що підсвідомість не може виконати інструкцію, яка містить заперечення. Замість цього слід сказати я вільний від шкідливої звички курити. Неможна говорити я більше не буду їсти солодкого, а замість цього – я їм тільки здорові харчі, які не шкодять красивій і стрункій фігурі.

3. По-третє твердження повинні бути у теперішньому часі. Не говоріть собі Я зароблю 60 тис. грн. наступного року, чи я схудну на 30 кг. — підсвідомість не сприймає інфу, яка не співвідноситься із теперішнім часом. Кожне твердження і чітка заява, яку ми робимо повинні бути в теперішньому часі. У мене є , У мене виходить, Я досягаю Успіхів.

Коли ми записуємо цілі, які плануємо досягнути, то ми повинні записувати їх в дійсному теперішньому часі, а не в невизначеному майбутньому.

Установки — це короткі і чіткі фрази стверджувального характеру.

Сила візуалізації.

Другий спосіб запрограмувати нашу свідомість – це Візуалізація. Особисто я хочу навчитися бачити в уяві чіткі картинки для того, щоб швидко досягнути заповітної мрії і у мене є стійкий інтерес до розвитку своєї уяви та інших психічних функцій.

Візуалізація – це дуже сильна по своєму впливу здібність, якою володіє тільки людина. Це здібність формувати у свідомості чітку і ясну картину бажаного і ким ми хочемо бути, що бажаємо вміти, чого бажаємо досягнути. Все, що ми постійно утримуємо у свідомості може втілитися в дійсність. Ми можемо отримати те, що створюємо у своїй уяві, у що ми віримо. Зі слів одного вченого наша уява – це попередній перегляд нашого майбутнього. Ми навчаємо людей використовувати візуалізацію, щоб вилікуватися від хвороби, досягати Успіху, отримувати підвищення по службі, напрацьовувати нові моделі поведінки, збільшити впевненість у собі та натхнення. Щоб застосовувати візуалізацію – слід намалювати чіткий образ того, що ми хочемо досягнути і уявити, що ми цього вже досягнули. Навіть якщо Ви дуже зайняті і поспішаєте, приділіть декілька хвилин вашого часу і намалюйте образ ідеального себе у майбутній ситуації. Якщо Ви збираєтеся на переговори, на зустріч із начальством, якщо Вам необхідно виступати перед публікою чи займатися будь-чим іншими, що вимагає розумової підготовки, в якій Вам необхідно показати свої найкращі якості – то вчиніть так… За декілька хвилин до початку сконцентруйтеся і намалюйте чітку картинку того, як Вам усе вдалося. Ви будете дивитися на цю картинку і око вашої свідомості зможе побачити на ній той ідеальний результат, який ми бажаємо побачити. Ми часто навчаємо цього методу учнів, студентів і говоримо, що коли вони уявляють успішні результати відповіді на уроці, то дуже приємно уявити і сам процес виступу. Але спочатку необхідно уявити картину викладача, який підписує журнал, ставить оцінку і підводить підсумки тому, що це є ідеальним результатом.

Одного разу два менеджери з продажів повернулися в офіс в кінці робочого дня. Один говорить : У мене можливо був вдалий день, а інший відповідає : Розумію, я теж нічого не продав. Ціль використання Візуалізації є Успішні продажі, а не вдалі зустрічі і переговори. Якщо використовувати її в публічних, шкільних виступах, то слід уявити аудиторію, викладачку , яка добре Вас прийняла, була готова до зворотного зв’язку і в кінці подякувала Вам оплесками. Можна навіть уявити, що вони встануть аплодуючи Вам тому, що Ви хочете досягнути максимального Успіху. Ваша ціль не просто сподобатися аудиторії, жінці, але викликати в неї почуття захоплення геніальним виступом. Навіть якщо Ви розважаєте людей на вулиці, Ви повинні уявити як сильно подобаються аудиторії ваші пісні, танці та інші виступи, як вона отримує задоволення від того, що Ви робите.

Виконання ролі.

Третій прийом для прискорення розвитку особистості – це виконання ролі людини, якою ми хочемо стати. Якщо Ви хочете стати фінансово забезпеченим, то слід поводити себе і мислити як багатий і забезпечений чоловік з усіма його рисами. Психологія поведінки говорить про дуже цікаве спостереження. Якщо ми почуваємо себе певним чином, — то ми і поводимо себе так, наші почуття знаходять зовнішнє вираження. Однак, якщо ми не почуваємо ентузіазму, впевненості, позитивного настрою – ми будемо діяти відповідно. Якщо ж ми вдамо, що у нас є всі ці характеристики, то на протязі декількох хвилин, біля 5, ми починаємо відчувати радість та ентузіазм. Ми почуваємо себе енергійними, готовими до дій і дійсно починаємо діяти. Отже, якщо у Вас немає почуття позитивного настрою, — уявіть, що воно є , пограйте в нього, ніби Ви повні ентузіазму, життєвої енергії, сили, Ви ніби в захваті від своєї діяльності. Ви можете здивуватися, але через декілька хвилин у Вас з’явиться почуття, яке відповідає грі. Якщо Ви почали день із почуттям незадоволеності життям, уявіть, що це найщасливіший день у вашому житті. Через декілька хвилин Ви з’ясуєте, що почуваєте це. Якщо Ви розмовляєте з кимось на тему, яка Вас не хвилює, Вам не цікава, то уявіть, що для Вас це найзахоплююча тема і через 5 хвилин Ви з’ясуєте, що Вас глибоко зацікавило те, що говорив співрозмовник. Наприклад, якщо Ви вивчаєте дуже сухий , технічний предмет, такий як частина курсу чи дослідження і не отримуєте від цього найменшого задоволення, то вдавайте, притворіться, що цей предмет дуже цікавий. Зануртеся в нього, уважно почитайте і вже через 5 хвилин Ви зрозумієте, що Вам подобається цей предмет. У цьому полягає головний секрет Успіху. Навіть якщо нам щось не подобається, то ми можемо примусити себе полюбити це, вдати, що нам цікаво і потім дійсно визнати, що ми зацікавлені. Таким чином почуття стають реальністю. Ми можемо користуватися цим, щоб покращити уявлення про себе, підвищити свою самооцінку. Нам необхідно уявити ідеального себе, підійти до дзеркала і промовити Я собі подобаюся, Я почуваю себе чудово. Практикуйте це перед дзеркалом і ваша підсвідомість зафіксує цю картину. Уявіть, що Вам необхідно піти на якесь свято і Ви уже одягнені у святковий одяг, — тоді ми дивимося на себе і бачимо, що ми дійсно шикарно виглядаємо. Потім хтось заходить і промовляє Ти виглядаєш просто суперклас. Почувши це, ми шоковані. Нам хочеться в це вірити і ми починаємо вірити. Кожен день збираючись на роботу, навіюйте собі перед дзеркалом, що у Вас усе гаразд – це самий вірний спосіб змінити свою самооцінку та уявлення про себе.

Аутогенне тренування – як метод різких змін поведінкових звичок.

Якщо ми зберемо усі вище перераховані методи, то отримаємо один комплексний прийом розроблений німецьким дослідником Йоганом Генріхом Шульцем в 1932 р. Цей прийом називається аутогенним створенням умов і є найважливішим прийомом для швидкого створення нових звичок відношення до дійсності. Цей прийом часто застосовують у спорті. А дослідники в Германії створили цілу галузь науки аутогенного створення умов. Аутогенне створення умов – це самостійне і цілеспрямоване створення нових умов. Його процес тісно пов’язаний із уже відомими нам принципами релаксації і концентрації. В процесі створення умов ми сідаємо, закриваємо очі, розслабляємося, глибоко вдихаємо і видихаємо, так щоб усе тіло розслабилося. Займаючись аутогенним тренуванням ми розмовляємо із частинками свого тіла, з руками, ногами, ніби вмовляємо їх повністю розслабитися і коли відчуваємо, що досягнули цього – наш розум спокійний і ми знаходимося у стані повної гармонії з собою, наступає час дуже чітко сформулювати ціль, яку ми бажаємо досягнути, якості, якими ми хочемо володіти і далі застосовуючи візуалізацію ми уявляємо, що уже цього досягнули та уявляємо, як ми задоволені результатами. Це один із найшвидших шляхів досягнення бажаного. Пам’ятайте, чим більше ми не напружуємося, чим розслабленішими ми себе почуваємо, коли застосовуємо твердження та візуалізацію, – тим швидше мрії стають дійсністю. Аутогенне тренування – це свого роду медитація, яку може застосовувати кожен. Ви можете починати так : рахуйте від 50 до 1. На рахунок 50 закрийте очі, розслабтеся і глибоко вдихніть. На рахунок 49 — видихніть. На рахунок 48 зробіть глибокий вдих і видих, і так продовжуйте поки не дорахуєте до одного. З останнім вдихом і видихом промовте один і повторюйте до тих пір, поки не відчуєте, що ваше тіло повністю розслаблене. Тільки після цього намалюйте чітку картину своїх цілей, бажаних якостей. Просто дивіться на цю картину ідеального я і насолоджуйтесь нею. Робіть так один чи два рази в день, щоб досягати повної розслабленості тіла, так Ви зможете дуже швидко втілити бажане. Це дуже ефективний спосіб поєднання твердження та візуалізації, який призведе до швидкої і надійної зміни поведінкових звичок. Найсприятливіший час для застосування даного методу – ранок. Підсвідомість найбільш чутлива у перший час після пробудження і за годину до сну. Якщо Ви хочете змінити свою поведінку, то пам’ятайте слова Генрі Уорта Бічера про те, що перша година рухає увесь день. Одна година після пробудження – це той час, коли ми найбільш ясно думаємо і наша підсвідомість може сприймати нові програми краще ніж в інший час. Тому як тільки Ви просинаєтеся — сядьте і скажіть собі «Я почуваю себе чудово» і повторюйте це багато разів. Зазвичай ми просинаємося з бажанням знову лягти в ліжко, не встигнувши встати з нього, ми думаємо коли настане вечір, коли ми знову ляжемо спати. Але спробуйте кожен ранок переконувати себе, що Ви добре себе почуваєте. Перед тим, як Ви засинаєте – переконуйте себе, що Ви чудово почуваєте себе вранці. «Вранці я почуваю себе чудово», нехай це буде останнім, що осяде у вашій підсвідомості. Вранці повторіть теж саме – Я почуваю себе чудово. Скажіть це впевнено, з ентузіазмом, і Ви з’ясуєте, що по всьому тілі почне розливатися енергія, життєва сила, бадьорість — це обов’язково допоможе. Коли ми просипаємо і ризикуємо запізнитися на зустріч чи важливе засідання тому, що не почули будильник – то першим ділом ми зістрибуємо з ліжка і починаємо швидко збиратися. Ми не сидимо і не думаємо «О боже як я запізнююся, скоріше б усе закінчити і знову лягти спати, скоріше б настало завтра». У нас немає на це часу тому, що нам треба встигнути. Якщо ми навчимо себе кожен ранок також зістрибувати з ліжка, то наша підсвідомість буде щоранку нас будити і ми будемо просинатися із тією ж енергією і також швидко збиратися як запізнюючись. Друге про що нам необхідно пам’ятати вранці – це те, що перша година це чудовий час, щоб перепрограмувати свою свідомість. Не беріться відразу за газету, не включайте радіо чи телевізор, — замість цього приділіть 20-30 хв. читанню чогось позитивного, надихаючого, навчаючого, підкорміть совою підсвідомість інформацією чи позитивною емоцією. Це так звані Золоті 20 хв. – на протязі яких ми повинні навіяти своїй підсвідомості, записати на неї ту програму,ту схему, по якій ми хотіли б провести день. Тільки після програмування підсвідомості можна почитати газету, подивитися телевізор за сніданком, але не робіть це у перші 20 хв., щоб не засмічувати підсвідомість негативними емоціями. З цього часу на протязі усього дня зробіть усе своє життя постійним переконанням. Коли їдете за кермом – включіть касету по самовдосконаленню. Дослідження показали, що всі Успішні люди слухають касети чи диски за кермом. Багато успішних спеціалістів з продажів, яких я знаю, навіть не замислювалися чи працює радіо в їх машині тому, що вони завжди слухають диски в машині. Вони дуже відповідально підходять до розвитку свого потенціалу. У них є диски з програмами по позитивному настрою, мотиваційні, освітні програми і вони постійно слухають їх, підкормлюючи свідомість цінними речовинами, які необхідні для розвитку та становлення ідеальної особистості. Читайте книги по самовдосконаленню, носіть їх з собою, слухайте програми, які Вас надихнуть. Я навіть знаю людей, які слухають такі диски в плеєрі, коли бігають вранці чи їдуть на роботу. У них є плеєр в сумці і вони слухають під час перерв на роботі. І вони дійсно швидко рухаються до Успіху. Посадіть себе на так звану 20-денну дієту, засновану на позитивному відношенні до дійсності. Прийміть рішення, що наступні 3 неділі Ви будете концентруватися тільки на формуванні та розвитку нового типу поведінки, що Ваша свідомість буде взаємодіяти тільки з позитивними емоціями та настроєм. Вирішіть, що Ви будете говорити собі, думати про себе та уявляти себе тільки як людину із позитивними якостями, яких у Вас на даний момент ще немає, але які Ви бажаєте набути. Не намагайтеся змінити увесь світ. Змінюйте щось одне за раз, пам’ятаючи про те, що чим більше Ви думаєте про себе як про ідеальну особистість, якою бажаєте стати – Ви безперечно нею станете. В міру того, як ваша свідомість концентрується на заповітній цілі – Ви обов’язково її досягнете. Кожна ціль, кожна думка, яку ми постійно тримаємо у свідомості стане дійсністю. Це тільки питання вашого терпіння, самодисципліни, сили волі і здібності постійно концентруватися на досягненні бажаного. Проблема в тому, чи Ви виберете цей шлях, чи будете постійно думати про те, чого боїтеся та сумніватися в собі.

Створення сприятливого оточення.

Дозвольте мені сказати декілька слів про силу навіювання. Відомо, що найсильніший вплив на нашу поведінку та на всі вчинки робить сила кохання. Все, що ми робимо в житті, — ми робимо заради того, щоб завоювати кохання чи компенсувати його відсутність. Нам також відомо, що найсильніший вплив на становлення нашої особистості робить сила навіювання. Сила гіпнотичної дії з боку оточуючого середовища. На нас впливає усе, що ми бачимо, слухаємо, те про що ми читаємо. Нас оточує середовище, яке робить гіпнотичне навіювання обумовлюючи наше мислення та вчинки. Найактивніші суб’єкти цього середовища, які поширюють гіпнотичний вплив – це люди, з якими ми найчастіше спілкуємося.

Професор Гарварду Мак Ларен, після 25 років досліджень у сфері Успіху з’ясував, що можна дуже ефективно навчити людей досягати успіху, долати негативні емоції, розвивати позитивне сприймання дійсності, програмувати свою підсвідомість, ставити цілі, розвивати творчі здібності, — але якщо вони закінчили навчання і повернулися у попереднє середовище, стали знов проводити час в колі негативних, бездіяльних людей, — то цього буде цілком достатньо, щоб перешкоджати досягненню поставлених цілей та реалізації повного потенціалу. Відкриття і розуміння важливості нашого оточення, людей з якими ми постійно спілкуємося, поведінку і звички яких ми постійно копіюємо – було справжнім проривом. Можна виділити декілька типів оточення.

Це сім’я, навчальний заклад, церква, члени спорт клубу, наші колеги, знайомі, друзі. Якщо ми цілеспрямовано не будемо вибирати оточення із позитивно налаштованих, орієнтовних на Успіх людей та продовжимо знаходитися серед людей, які не бачать конкретної цілі, не прагнуть до розвитку, — то це помножить на нуль усі наші шанси на досягнення та самореалізацію. Неможливо виразити усю значимість оточення. Але ми повинні завжди його враховувати, думати про його вплив на досягнення наших устремлінь. Як говорять рибак рибака бачить здалеку. Якщо ми регулярно будемо знаходитися серед песимістично налаштованих людей, які не мають чіткого уявлення про те, чого вони очікують від життя – то цього буде достатньо, щоб ми направилися в їх сторону. Дуже важливо серйозно сприймати свої устремління і прикладати максимум зусиль, щоб будувати стосунки і оточувати себе новими і позитивно налаштованими людьми.

Багато випускників курсу повернулися у середовище, в сім’ю, на роботу і з’ясували, що усі навики набуті на курсі розвіялися через декілька тижнів. І так зробіть усе своє життя твердженням, з моменту вашого пробудження пам’ятайте, що кожна ваша думка вносить всій вклад у формування Вашої особистості. Пам’ятайте, що Ви постійно розвиваєтеся і ростете у напрямку ідеалу себе і чим яснішим і чіткішим буде цей ідеал у вашій уяві – тим швидше Ви стаєте тією самою людиною. Чим більше Ви говорите і думаєте про ідеал, уявляєте його переконуєте себе, що Ви і є ідеал і поводите себе як він – тим швидше це стане дійсністю. Чим більше Ви будете цілеспрямовано і систематично із собою розмовляти, тим імовірніше Ви подолаєте усі негативні звички і моделі поведінки, набудете новий позитивний тип мислення і почнете діяти як ідеальний образ. Ключ до всього цього самодисципліна. Якщо постійно тренуватися робити так, як ми говорили – Ви неодмінно станете новою людиною. Ми стали тим ким є на сьогоднішній день на основі повторення дій і цим самим способом ми станемо тим ким хотіли б бути. Якщо ми сформуємо позитивні очікування і станемо чекати тільки найкращого від будь-якої ситуації – ми також прискоримо процес свого розвитку. Ми повинні відмовитися від будь-якої негативної думки про себе, не звинувачувати себе за помилки, які робить кожна людина, скинути тягар образ і поганих спогадів. Живіть теперішнім, не турбуйтеся про завтрашній чи вчорашній день, а замість цього сконцентруйтеся на тому, що відбувається зараз. Завжди думайте про те, ким хочете стати і чого бажаєте досягнути зараз в теперішній момент і не турбуйтеся про щось інше. Тільки тепер справи підуть добре. І на кінець харчуйте свою свідомість книгами, аудіо програмами, курсами по самовдосконаленню, тільки живильними для свідомості речовинами, спілкуйтеся із позитивними людьми , постійно програмуйте свою свідомість. Уявіть, що Ви готуєтеся до інтелектуального марафону. При підготовці до звичайного марафону Ви будете тренуватися, розминатися, розтягуватися, тренуватися кожен день, — а для підготовки до інтелектуального марафону Ви будете виконувати ті ж вправи. З раннього ранку і до пізнього вечора думайте і говоріть про те, ким Ви хочете стати і про якості, якими Ви хочете володіти. І на кінець пам’ятайте, що причина того, що відбувається знаходиться у Вашій свідомості. Усе, що з нами відбувається зараз, відбувалося в минулому і відбудеться в майбутньому – зберігається у нашій свідомості. І так як думки – це те, над чим ми володіємо повним контролем, то сама думка про те, чого ми хочемо досягнути стане достатньою умовою для досягнення цього.

Чотири прийоми зміни програми мислення.

пам’ятайте, що ступінь почуття, яке Ви вкладаєте у ваше твердження і вашу картину визначає ступінь готовності вашої підсвідомості діяти в напрямку втілення бажаного в дійсність.

Перед тим, як почати розмову про програмування мислення давайте узагальнимо 4 прийоми зміни особистості шляхом наповнення нашої підсвідомості новими ідеями, думками, образами та закладанням цілей на рівень нашої підсвідомості.

1. Прийом — письмове програмування. Письмове програмування полягає в тому, що ми повинні уявити свої цілі в письмовому вигляді і виразити їх дуже точними словами і переписувати їх як найчастіше. Кожен раз, коли ми описуємо свої цілі, вони усе глибше осідають у нашій підсвідомості, яка почне працювати, щоб втілити їх в життя. Найкращий час, щоб записати свої думки це рано вранці. Сядьте і на протязі 2-3 хв. перепишіть свою ціль і починайте день таким чином. Цей прийом закладає ідею у вашу свідомість і Ви стаєте готовим використати будь-яку можливість, яка наблизить Вас до заповітної цілі. Вам необхідно сісти і записати вашу ціль в першій особі і в теперішньому часі, ніби ціль Ви уже досягнули. У мене є, я заробляю, я досягаю. Як тільки Ви написали свою ціль, закрийте очі і уявіть як приємно бачити досягнутий результат, яке задоволення Ви від цього отримуєте. Намалюйте в свідомості чітку картину себе, яким Ви хочете стати. Другий спосіб застосування письмового програмування – змінити свою звичку поведінки на увесь день, уявивши сприятливе закінчення усіх подій і уявивши як Ви будете себе поводити і що при цьому будете почувати. Чітко сформулюйте це словами. «Я цілком впевнено поводжу себе на зустрічі», потім закрийте очі і уявіть як Ви впевнено поводитеся на тому самому засіданні. Цей прийом письмового програмування, якщо його використовувати кожен ранок, приведе Вас до цілі швидше, ніж будь-який інший метод, з якими я працював за багато років досліджень.

2. Прийом програмування мислення – це Швидке програмування. Він використовується перед будь-якою важливою одноразовою подією. Наприклад, топ менеджери з продажів, керівники, шоумени, художники, оратори постійно використовують цей метод. Він полягає в наступному. Безпосередньо перед важливою подією, де Ви хочете проявити себе певним чином і досягнути певного результату вдихніть, видихніть, розслабтесь, переконайте себе в успішному закінченні події. Наприклад, Вам необхідно уявити презентацію товару вигідному, потенційному клієнту. Вдихніть, видихніть, розслабтесь, закрийте очі і скажіть собі : ця презентація має грандіозний успіх, це презентація на відмінно. В міру того, як Ви це повторюєте уявіть, що презентація проходить успішно, клієнт зацікавлений, Ви поводите себе впевнено, контролюєте ситуацію. Уявіть ідеальний результат презентації. Топ менеджери з продажів, які мені відомі, які заробляють до 500 тис. доларів в рік, незважаючи на жорстку конкуренцію. Вони використовують цей прийом перед кожною презентацією, переговорами, зустрічами, засіданнями. Ви теж можете користуватися цим прийомом, коли збираєтеся поговорити з роботодавцем про підвищення зарплати, коли ідете на зустріч із клієнтом чи потенційним клієнтом, перед суспільним заходом, перед будь-якою подією просто чітко уявіть себе в цій ситуації впевненого, спокійного, який контролює ситуацію. Ви переконаєтеся, що дійсно і ситуація буде повним і точним відображенням цієї картини, попередньо створеної у вашій уяві. Це називають розумовою репетицією, це одна із найважливіших здібностей, завдяки яким Ви зможете рухатися у напрямку розвитку у себе ідеальних якостей ідеальної особистості. Це здібність бачити позитивною усю ситуацію від початку до кінця перед тим, як вона відбудеться. Потім підсвідомість підбере для Вас думки, ідеї, слова, дії, емоції, які узгоджуються із образом у вашій свідомості.

3. Прийом програмування — спортивний прийом. Це один із проривів у використанні аутогенного створення умов в спорті. Він примушує спортсменів прокрутити картину тренувань у своїй свідомості. Провідні гравці у гольф, фігуристи, кращі команди, олімпійські чемпіони використовують цей прийом і постійно уявляють як вони готуються і тренуються до того, як вони вийдуть на поле змагань. Ми можемо діяти наступним чином. По-перше ми знаємо, що можемо напрацювати здібність прописавши у свідомість необхідну модель поведінки і реакцію на те, що відбувається. Як і в спорті нам необхідно спочатку зрозуміти, що є успіхом, тобто уявити картину ідеального стрибку. Другий крок – слід присісти чи прилягти, розслабитися і уявити як ми чудово виконуємо завдання, приділяючи час кожній деталі. Всі дії, увесь виступ повинен бути бездоганним. Один лижник, який відвідував мій курс поділився своїм досвідом – він уявляв як встає і підходить до фінішу у підніжжі гори. Він знає, що може добре проїхати по всьому схилу, якщо втілить цю думку в дійсність. Інші люди використовують цей прийом, щоб збільшити свою швидкість, довжину стрибка, щоб показати найкращий виступ на хокейному полі, на тенісному майданчику, на полі для гольфу. Спорт – це чудова можливість навчати дітей та молоде покоління прийомам розумового тренування і навиків уяви повної картини своїх успішних виступів. Від початку і до кінця перед тим, як вони почнуть виконувати дії.

4. Прийом – прийом стандартного програмування. Ми використовуємо його, щоб напрацювати нові моделі поведінки, мислення і досягнути цілей. Необхідно просто записати свої цілі в теперішньому часі, від першої особи на картці чи листі паперу, потім необхідно присісти, зробити декілька глибоких вдихів і видихів, дозволивши своїй свідомості повністю розслабитися. Потім читаючи ціль, написану на картці і повторюючи її від 3 до 5 разів : я заробляю стільки то…, я заробляю стільки то… чи моя вага така то…, моя вага така то… — закрити очі і уявити, що все відбувається точно так, як ми про це говоримо. Уявіть як ви задоволені результатом. Створіть у свідомості картину, яка викличе у Вас позитивну реакцію і пам’ятайте, що ступінь почуття, яке Ви вкладаєте у ваше твердження і вашу картину визначає ступінь готовності нашої підсвідомості діяти в напрямку втілення бажаного в дійсність. Ці прийоми дуже ефективні. Прийом швидкого твердження, прийом стандартного твердження, прийом спортивного твердження і, звичайно прийом письмового твердження. Навіть, якщо Ви будете використовувати один прийом, Ви прискорите своє наближення до цілі. Використання прийомів в комплексі приведе Вас до швидкого перепрограмування свідомості. А так, як ми поводимо себе відповідно до програми нашої свідомості – то, чим швидше ця програма буде виправлена, тим коротшим буде наш шлях до бажаної цілі.

Цілі та їх досягнення.

Е. Берн: Сексуальне кохання – це пристрасне відношення між людьми по типу Дитина – Дитина, яке включає орієнтацію на щастя і благополуччя. Кохання – це стосунки, які включають повагу, захоплення, включення, дружбу, близькість з орієнтацією на грацію і красу.

Чотири характеристики успішних людей :

1. Задоволеність собою (сприймання себе як цінності).

2. Відповідальність за себе та свої вчинки.

3. Само-програмування на відповідність ідеалу.

4. Вміння поставити ціль коротко і ясно.

Дослідники в Гарварді : Корнелл, Мак Ларен, Месвел : «Успіху без цілі не буває». Людина може хаотично жити або цілеспрямовано йти до успіху, вибираючи тривожність або енергію.

Менше 3 % людей мають цілі,— менше 1% людей записують цілі. Підсвідомість таких людей організовує психічну енергію на досягнення успіху. В них є манія поставити ціль і досягнути її.

Чарлі Джонс вважає : «При виключеному механізмі успіху, механізм неуспіху включається сам», таким чином Ціль приводить в дію механізм успіху…

Латтерман : «Успішні люди мають високу чіткість і твердість цілі і само обов’язок її досягнути».

«— Містер Хант, яку пораду Ви можете дати людям, для успіху у фінансовій сфері? — Досягнути успіху дуже легко, тут є 2 речі: з'ясуйте, чого точно Ви бажаєте досягнути і вирішіть, яку ціну Ви заплатите за те, що досягнете саму бажану ціль. Потім прийміть рішення заплатити цю ціну і пожертвуйте чимось. Ось і все!»

Що заважає ставити цілі:

1. Люди не розуміють важливості цілей (приклад про соц. допомогу).

2. Люди не знають, як це робити. Найцінніше для дітей — це стимулювання їх до постановки цілей.

3. Страх бути не прийнятим. (люди бояться, що їм скажуть — ти цього не досягнеш, а тільки даремно витратиш час і гроші, сили. — у тебе нічого не вийде, чи тупо думати, що ти досягнеш більшого ніж інші люди). В такому випадку тримайте свої цілі в секреті.

4. Страх перед невдачею. Це найбільший бар’єр перед успіхом. (люди не знають, що невдача - це важливий компонент успіху. Ми повинні бути готовими до ризику і невдачі, і з часом досягнемо вершин).

Томас Едісон : Позаду успішних людей лежали їх нищівні поразки.

Томас Едісон винайшов та запатентував 1097 (1093)приладів та провів 5 000 невдалих експериментів. Ось його цитата :

— це не невдачі, а я відкрив 5 000 шляхів по яких мій план не здійснився, тому я на 5 000 кроків наблизився до свого Успіху, і взагалі Ви поняття не маєте як влаштований цей світ.

Наш успіх, — це плата за відмову від комфорту. На життя слід дивитися як на гру в бейсбол, по закону середніх величин ми колись усе одно відіб’ємо м’яч, і якщо не випустимо битку з рук, то доб’ємося успіху.

Слід враховувати, що ми не можемо контролювати зміни,— слід бути уважним. Навіть якщо Ви їдете по самій тихій вулиці, на самому надійному авто, — все одно не слід відпускати руль.

Людям завжди легко досягнути успіху у сфері їх талантів.

(слід знайти цю сферу і направити сюди всю енергію!)

Кожна людина має таланти як мінімум в одній області. Призначення, яке є тільки в неї, свій внесок у розвиток суспільства. Висока самооцінка — це усвідомлення сфери, де ми можемо бути кращими за інших. Чим більше ми себе любимо і цінуємо, тим вища наша ефективність у будь-якій сфері.

Три фактори постановки цілей у сфері талантів.