«Методика пломбування каріозних порожнин склоіономерними цементами».

Компоненти дії	Матеріали і засоби дії	Критерії самоконтролю
Підготуйте каріозну порожнину до пломбування СІЦ	інструменти, пломбувальні матеріали, лікарські засоби, фантоми	Видаліть зубний наліт з причинного і сусідніх зубів. Виберіть необхідний відтінок (колір) СІЦ. Проведіть препарування каріозної по-рожнини, фініруйте емалевий край. При гострому глибокому карієсі на дно покладіть лікарську прокладку.
Проведіть поверхневе кондиціонування порожнини	інструменти, пломбувальні матеріали, лікарські засоби, фантоми	Нанесіть на дно і стінки краплину кондиціонеру, що входить до набору (у деяких матеріалів цю роль виконує рідина для замішування). Через 10-30 сек. змийте кондиціонер великою кількістю води на протязі 10-30 сек. Ватною кулькою видаліть надлишок вологи з порожнини (повітрям із компресора не користуйтесь).
Підготуйте СІЦ до замішування	інструменти, пломбувальні матеріали, лікарські засоби, фантоми	Перед замішуванням уважно ознайомтеся з інструкцією до матеріалу. Перед використанням флакони з порошком і рідиною декілька разів струсіть. На паперову пластинку нанесіть поро-шок і рідину у співвідношенні 1:1. Пластмасовим шпателем замішайте матеріал: спочатку до рідини додайте половину порошку і розмішайте до утворення гомогенної маси, потім додайте решту порошку. Час замішування 30-60 сек., після замішування маса гомогенна, має глянцеву поверхню.
Запломбуйте каріозну порожнину СІЦ	інструменти, пломбувальні матеріали, лікарські засоби, фантоми	Добре ізолюйте порожнину від попа-дання слини, крові тощо. Якщо до набору входить адгезивна система, внесіть її у каріозну порожнину за всіма правилами. За допомогою пластмасового інструменту внесіть СІЦ у порожнину 1-2 порціями. Робочий час 1,5-4 хв.- за цей час відмоделюйте пломбу. Час затвердівання 3-5 хв. Через 8 хв. після затвердівання СІЦ проведіть попередню обробку пломби гострим ручним ріжучим інструментом (білими каменями чи гнучкими диска-ми, що змащені вазеліном). Ізолюйте поверхню пломби від по-трапляння слини на 24 год.(спец. лака-ми чи фотозатверджуваними бонд-сис-темами). Остаточна обробка пломби проводить-ся через 24 год. діамантовими головка-ми, абразивними дисками, гумовими чашечками з пастою.

Графологічна структура теми: «Порівняльна характеристика складу і механізмів затвердівання склоіономерних цементів, компомерів і композиційних матеріалів».

Матеріал	Склад вихідних компонентів матеріалу	Реакція затвердівання	Структура затверді-лого матеріалу
Традиційний склоіономер-ний цемент	Порошок - фторалюмосилі-катне скло; рідина - полі-карбонова (поліакрилова) кислота і вода.	Кислотно-основ-на реакція утво-рення поліакрила-ту металів (зі зши-ванням ланцюгів полікислот іонами металів)	Частинки наповню-вача (фторалюмосилі-катного скла) в матри-ці з поліакрилату ме-талів
СІЦ, модифі-кований полі-мером (гібрид-ний склоіоно-мер)	Порошок - фторалюмосилі-катне скло; рідина -поліак-рилова кислота (модифіко-вана метакрильними група-ми), вода, розчинний у воді метакрилатний мономер (НЕМА та ін.), каталітична система (світлової чи хіміч-ної ініціації)	Кислотно-основ-на реакція утво-рення поліакрила-ту металів; полі-меризація мета-крильних груп НЕМА та полікис-лот	Частинки наповню-вача (фторалюмосилі-катного скла) в матри-ці з поліакрилату ме-талів, що зміцнена зв’язками між мета-крильними групами, і метакрильної матриці (з полімеризованого НЕМА)
Компомер	Паста: наповнювач, що містить фтор, метакрилат-ний мономер, що містить кислотні карбоксильні гру-пи (кислотний мономер), каталітична система	Полімеризація за рахунок метак-рильних груп	Наповнювач у матриці з метакрилатного по-лімера і кислотного мономера
Композицій-ний матеріал	Паста: наповнювач, мета-крилатний мономер, каталі-тична система	Полімеризація за рахунок метак-рильних груп	Наповнювач у матриці з метакрилатного по-лімеру

Короткий зміст теми:

Склоіономерні цементи (СІЦ) були створені шляхом поєднання властивостей силікатних та поліакрилових систем. Як правило, вони належать до матеріалів типу «порошок-рідина». Порошок цементу являє собою дрібнодисперсне алюмосилікатне скло, що складається з мілко здрібненого скла фторсилікату кальцію та алюмінію з розміру частинок 25-40 мкм. Крім цього, для збільшення міцності у нього можуть бути введені оксид цинку, порошок срібла та ін. Рідина являє собою 50% водний розчин сополімеру поліакрил-ітаконової чи іншої полікарбонової кислоти з добавками 5% винної кислоти.

При змішуванні порошку та рідини поліакрилова та винна кислоти в присутності води взаємодіють зі склом за типом кислотно-основної реакції з утворенням тримірної сітки у останній стадії реакції. З’єднання цементу з твердими тканинами зубів зумовлене механічним і хімічним механізмами: хімічним з’єднанням сополімерної кислоти з гідроксиапатитом. Одночасно з утворенням водневих зв’язків полярних структурних елементів складових частин іономеру відбувається хелатинізація іонів кальцію твердих тканин зубів. Таким чином, адгезивне з’єднання з чистими поверхнями емалі і дентину виникає шляхом утворення хелатних зв’язків з кальцієм.

Подальше вдосконалення СІЦ було пов’язане з використанням, окрім кислотно-ос-новного, і інших механізмів їх затвердівання. За рахунок модифікації кінцевих молекул поліакрилової кислоти і введення до складу СІЦ активаторів та ініціаторів світлового і хімічного затвердівання вдалось створити матеріали, що мають подвійний або потрійний механізм затвердівання - гібридні склоіономерні цементи. Це дозволило значно поліпшити міцність матеріалу. Таким чином, був створений матеріал, що затвердіває, як і всі іоно-мери, завдяки кислотно-основній реакції, швидкій полімеризації, що ініціюється світловим опроміненням, та хімічно активованій полімеризації, що зробило можливим нанесення товстого шару цементу.

Дуже уважно потрібно застосовувати СІЦ в якості прокладки під фотополімерні композиційні матеріали. Склоіономери набувають достатньої міцності і адгезії до дентину доволі повільно на протязі 24 годин. Це може призвести до того, що при полімеризаційній усадці композит тягне за собою прокладку із СІЦ і відриває його від поверхні дентину. Для запобігання цьому явищу необхідно використовувати під фотополімерні матеріали СІЦ світлового затвердівання або компомери.

Кілька років тому були розроблені матеріали компомери, що поєднують в собі властивості композиту та склоіономерного цементу. Початкова реакція їх затвердівання відбувається так само, як і у композиційних матеріалів, за рахунок полімеризації мономеру. Одночасно у присутності води відбувається і кислотно-основна реакція склоіономеру. Як правило, до складу компомеру входять акрилові смоли, стронцій-фтор-кремнієве скло, фторид стронцію, ініціатори полімеризації та стабілізатори. Ці матеріали володіють значною міцністю на стиснення та згин, високими естетичними властивостями і стабільністю кольору на протязі декількох років без виникнення характерної для СІЦ опаковості (матовості) поверхні пломби. Крім того, вони мають високу міцність прикріплення до твердих тканин зуба і крайове прилягання, а виділення фтору забезпечує виражений протикаріозний ефект.

Представники: «Dyract», «F-2000», «Compoglass», «Hytac», «Septo-glass».

Показання до застосування: каріозні порожнини V і ІІІ класу і невеликі порожнини І і ІІ класів у постійних зубах, всі класи каріозних порожнин тимчасових зубів, некаріозні враження без значного жувального навантаження (клиноподібні дефекти, ерозії емалі), тимчасові пломби в постійних зубах, в якості ізолюючих прокладок та створення основи реставрації за сендвіч-технікою.

При пломбуванні каріозних порожнин ІІ, ІІІ та IV класів за Блеком важливо створити контактний пункт з сусіднім зубом. Контактний пункт – це точка дотику запломбованого зуба з сусіднім зубом. Контакт відновленого зуба повинен бути точковим, міжзубний простір повинен бути вільним від пломбувального матеріалу. Між пломбою в місці контакту з сусіднім зубом проміжок повинен бути в межах фізіологічного проміжку між зубами. В тих випадках, коли пломбувальний матеріал заповнює міжзубний проміжок або відсутній контактний пункт розвиваються спочатку запальні (папіліт), а потім запально-деструктивні процеси в пародонті (локалізований пародонтит).

Для формування пломби на апроксимальній поверхні зуба та створення контактного пункту необхідні такі аксесуари, як матриці або роздільні пластинки, виготовлені з металу або целулоїду, матрице утримувачі різних конструкцій. При тісному міжзубному контакті використовують сепаратори. Для утримання матриці також використовують клинці з дерева, металу або пластику. Матрицю або целулоїдну пластинку вводять одним краєм в міжзубний проміжок таким чином, щоб не пошкодити міжзубний сосочок і щоб другий край полоси досяг ріжучого краю чи жувальної поверхні. Потім фіксують їх за допомогою матрицеутримувача або клинців і починають пломбувати каріозну порожнину. Після введення пломбувального матеріалу формують гладилкою жувальну поверхню чи різальний край так, щоб не було надлишку матеріалу та щоб пломба не порушувала прикус. Коли цементна пломба затвердіє, матрицю видаляють, пломбу покривають ізолюючим лаком.

Шліфування та полірування пломби з цементів проводять через добу. Для шліфування та полірування пломб використовують алмазні головки різної форми з різною зернистістю 50-30-15 мкм (червона, жовта, біла смуги за стандартами ІSО)або карборундовими головками з різною кількістю граней (18-32). Краще використовувати карбідні, а не алмазні головки, що дряпають поверхню пломби. Шліфування пломб проводять також силіконовими або гумовими головками різної форми. На апроксимальних поверхнях пломби шліфуються та поліруються лавсановими або металічними полосками (штрипсами) з абразивом різної зернистості.

Полірують пломби з допомогою різних наборів (Prisma Enclance, Combifim-System), в яких передбачені диски різного ступеня зернистості, гумові чашечки, мандрелі, полірувальні пасти різної зернистості.

Студент повинен знати:

1. Склоіономерні цементи, їх склад, властивості, показання до застосування, техніку замішування і пломбування.

2. Поняття кондиціонування емалі: мета, засоби і методика проведення.

3. Поняття контактного пункту при пломбуванні каріозної порожнини, його значення в патології пародонту, методи відновлення, вибір пломбувального матеріалу.

4. Стоматологічні аксесуари для відновлення контактного пункту.

5. Інструменти, засоби, методику проведення шліфовки і поліровки пломб.

Студент повинен вміти:

1. Проводити кондиціонування емалі, приготувати и накласти склоіономерний цемент як ізолюючу прокладку і постійну пломбу в каріозні порожнини відповідного класу за Блеком на фантомі;

2. Приготувати и накласти компомер як постійну пломбу в каріозні порожнини відповідного класу за Блеком на фантомі.

3. Провести кінцеву обробку пломб з склоіономерних цементів и компомерів.

Завдання для самоконтролю знань-умінь:

1 рівень складності (α=І)

1.

2.

2 рівень складності (α=ІІ)

3.

4.

3 рівень складності (α=ІІІ)

Задача.

Які ви знаєте недоліки склоіономерних цементів хімічного затвердівання?

Еталони відповідей:

1 рівень складності (α=І)

1. Правильна відповідь: ).

2. Правильна відповідь: ).

2 рівень складності (α=ІІ)

3. Правильні відповіді: ), ).

4. Правильні відповіді: ),), ).

3 рівень складності (α=ІІІ)

Задача.

Традиційні СІЦ мають цілий ряд властивостей, що значно затруднюють роботу з ними і обмежують їх використання. До них належать наступні властивості:

• тривалий час остаточного затвердівання при відносно короткому робочому часі;

• збереження початкового низького значення рН на протязі тривалого часу, що може несприятливо впливати на пульпу;

• чутливість до нестачі або надлишку вологи в усі періоди затвердівання до повного дозрівання цементу, висока водорозчинність на протязі першої доби;

• поява мікротріщин при пересушуванні;

• можливість затримки протравочної кислоти при пересушуванні - утворення так званої кислотної міни, що здатна пролонговано впливати на пульпу;

• можливість підвищеної чутливості зуба після пломбування за рахунок зневоднення дентину через значну зміну рН при швидкому затвердіванні цементу;

• крихкість, високе стирання;

• недостатня естетичність, низька прозорість, важкість усунення оптичної межі між пломбою та тканинами зуба, погано полірується.

Завдання для самостійної роботи:

1. Реферат на тему: «Гібридні склоіономерні цементи, їх переваги над традиційними, представники, особливості роботи з ними».

2. Реферат на тему: «Сучасні склоіономерні цементи зарубіжного виробництва»