1. За механізмом утворення:

• аерозолі дезінтеграції (при подрібнюванні, розмальовуванні, шліфуванні, свердлінні тощо);

• аерозолі конденсації (твердіння у повітрі пари розплавлених металів та інші речовини).

2. За походженням:

• неорганічний (мінеральний, металевий);

• органічний (рослинний, тваринний);

• змішаний.

3. За дисперсністю:

• видимий (понад 10 мкм);

• мікроскопічний (від 0,25 до 10 мкм);

• ультрамікроскопічний (менше 0,25 мкм).

Залежно від розмірів частинок, фізичних властивостей і хімічного складу пил чинить різноманітну дію на організм:

• фіброгенну на легені

• подразнювальну та запальну на дихальні шляхи, очі, шкіру;

• алергенну;

• канцерогенну;

• мутагенну;

• токсичну;

• радіоактивну.

Неспецифічними захворюваннями, які виникають під впливом пилу є бронхіти, ларінго-трахеїти, хронічні риніти, бронхіальна астма.

Пил зі значним вмістом SiO² здатний викликати специфічні професійні захворювання легенів – пневмоконіози.

Пневмоконіоз – хронічне професійне пилове захворювання легень, яке характеризується розвитком фіброгенних змін у результаті тривалої інгаляційної дії фіброгенних промислових аерозолів.

Виділяють наступні види пневмоконіозів:

• силікоз – пневмоконіоз, обумовлений вдиханням кварцового пилу, який містить вільний діоксан кремнію: кварц, крістобаліт, трідиліт.

• силікатоз –пневмоконіози, які виникають у результаті вдихання пилу мінералів, які містять діоксид кремнію у зв’язаному стані з різними елементами: Al, Mg, Ca, Fe (антракоз, асбестоз, талькоз).

• металоконіози – пневмоконіози, які виникають від дії пилу металів: Fe, Al, Mn та ін. (сидероз, барітоз, алюміноз, бериліоз, мангоконіоз);

• пневмоконіози, які обумовлені дією органічного пилу:

• рослинний (бісікоз – пил хлопка і льону), богасоз (пил цукрової тростини), фермерська легеня (сільськогосподарський пил, який вміщує мікроскопічні грибки);

• синтетичний (пил пластмас).

Найагресивнішим видом пневмоконіозу є силікоз ( лат. silex, silisis – кремінь). В основі захворювання є розвиток вузликового фіброзу у легеневій тканині, а також розростання фіброзної тканини вздовж бронхів, судин, біля альвеол.

Хворі на силікоз скаржаться на задишку, кашель, біль у грудях. Клінічна картина силікозу характерна тим, що відносно швидко розвивається емфізема легень, ушкоджуються та деформуються бронхи, які втрачають еластичність, утворюються бронхоектази. Згодом задишка стає вираженішою, посилюється кашель з виділенням значної кількості мокротиння. Спостерігається порушення змін легеневої тканини. Гіпертрофія правого шлуночка зумовлює зміни ЕКГ. Згодом на тлі легеневого серця і мускатної печінки розвивається серцево-легенева недостатність. Таким чином, силікоз уражує весь організм.

Деякі метали, такі як берилій, хром, кобальт та нікель, що використовуються в якості сплавів для каркасу та інших компонентів стоматологічних протезів, достатньо часто спричинюють розвиток металоконіозів серед зубних техніків.

Методика дослідження вмісту пилу в повітрі

При дослідженні запиленості проби повітря забирають на робочому місці в зоні дихання робітника. За відсутності фіксованих робочих місць проби повітря забирають у місцях періодичного перебування працюючих з урахуванням маршрутів їх пересування. Проби слід забирати у момент найбільшого пилоутворення. З метою вивчення ефективності пилоочисників проби забирають у момент їх роботи та після вимкнення.

Гігієнічна оцінка включає кількісну оцінку ваговим методом та якісну оцінку дисперсного та хімічного складу.

Кількісний вміст пилу в повітрі:

1) ваговий метод - визначення ваги пилу в одиниці об’єму повітря (мг/м³)

2) розрахунковий метод - підрахунок кількості пилинок в 1 см³ повітря.

У випадку використання вагового методу вміст пилу в повітрі робочої зони визначають шляхом зважування фільтра до і після протягування через нього повітря. Перед відбором проб фільтр закріпляють в алонжі воронкоподібної форми та приєднують до електричного або пневматичного аспіратора Розрахунок концентрації пилу (мг/м³) проводиться за допомогою формули (1):)

(q₂–q₁) · 1000

П = ––––——––– ; (1)

V

де q1 – маса чистого фільтру (мг);

q2 – маса фільтру з пилом (мг);

V – об’єм повітря (л), що протягується, приведеного до нормальних умов з використанням формули (2):

Vt · 273 · P

V =— ––––––––– ; (2)

(273+t) · 760

де Vt – об’єм повітря (л), взятий для аналізу при температурі (t,°) та атмосферному тиску (P, мм рт.ст.) безпосередньо під час дослідження

У випадку використання розрахункового методу розрахунок кількості пилинок проводиться за допомогою:

а) приладу Оуенса (досліджуване повітря осаджується на поверхні скла за рахунок удару його направленого потоку по вологій скляній поверхні, або в результаті прилипання пилинок до конденсуючої пари);

б) термопреципітаторів (у нагрітому стані пилинки, що знаходяться в повітряному середовищі осідають на охолоджену поверхню);

в) седиментаторів (осідання пилу, що міститься в певному об’ємі досліджуваного повітря за допомогою седиментаторів різних конструкцій, наприклад, седиментатора Гріна). Після проведеного дослідження скло з прилиплими до нього пилинками розміщують під мікроскопом та підраховують число пилинок. Кількість пилинок, що виявлена, на склі, ділять на об’єм досліджуваного повітря, приведеного до стандартних умов і визначають загальний вміст пилу в повітрі робочої зони.

ГДК різних аерозолів переважно фіброгенної дії наведено в таблиці 3.

Таблиця 3

ГДК аерозолів переважно фіброгенної дії

Речовини	ГДК, мг/м3	Клас небезпеки
Окис алюмінію у вигляді аерозолю конденсації	2	4
Окис алюмінію у вигляді аерозолю дезінтеграції (глинозем, електрокорунд)	6	4
Двоокис кремнію кристалічного при вмісті його в пилу: вище 70% від 10 до 70% від 2 до 10%	1 2 4	3 4 4
Двоокис кремнію аморфного у вигляді аерозолю конденсації	1	3
Пил рослинного та тваринного походження з домішками двоокису кремнію понад 10%	2	4
Силікати та силікатовміщуючий пил: азбест асбесто цемент, цемент, апатит, глина тальк, слюда, мусковіт	2 6 4	4 4 4
Чавун	6	4
Шамото-графітові вогнеопірні сполуки	2	4
Електрокорунд у суміші з легованою сталлю	6	4
Электрокорунд хромистий	6	4

Профілактичні заходи щодо профілактики виробничо обумовлених та професійних захворювань:

• гігієнічне нормування – встановлення ГДК у повітрі робочої зони токсичних хімічних речовин та пилу, наприклад, враховуючи, що серед аерозолів фіброгенної дії найбільшу агресивність має пил, який містить вільний діоксид кремнію, ГДК такого пилу (в залежності від % вмісту SiO₂) складає від 1 до 2 мг/м³. Для інших видів пилу встановлена ГДК від 3 до10 мг/м³;

• технологічні заходи – направлені на зменшення і навіть повне виключення шкідливого фактору, за рахунок зміни технології виробництва (це самі радикальні, найбільш істотні заходи). До числа таких заходів відносяться: впровадження безвідходних і безперервних технологій, технологій замкнутого циклу, автоматизація і механізація виробничих процесів, дистанційне управління, використання нових технологій (заміна сухих процесів свердління вологими) тощо;

• санітарно-технічні заходи – направлені на зниження рівня впливу шкідливого фактору за рахунок використання спеціальних технічних пристосувань, на відміну від технічних заходів більш паліативні. До них можна віднести – герметизацію робочих зон, використання пилонепроникливих кожухів, використання місцевої витяжної вентиляції (витяжні шафи, кожухи, зонти, бокові відсоси);

• архітектурно-планувальні заходи – направлені на зниження ступеня дії шкідливого фактору за рахунок раціональних планувальних рішень підприємств. Наприклад: локалізація об’єктів, що генерують пил, озеленення території промислового підприємства тощо.

• організаційні заходи – організація раціонального режиму праці і відпочинку, обмеження часу контакту працюючого з шкідливою речовиною, проведення професійної консультації, професійного відбору, недопущення на шкідливі підприємства підлітків і жінок;

• використання індивідуальних засобів захисту: спецодяг і спецвзуття, засоби захисту рук, засоби індивідуального захисту органів дихання (респіратори, протигази, ізолюючі шлангові і автономні дихальні апарати), засоби захисту очей і обличчя (захисні окуляри закритого або відкритого типу, маски, щитки);

• лікувально-профілактичні заходи – проведення попереджувальних і періодичних медичних оглядів, організація лікувально-профілактичного харчування, заходи направлені на підвищення реактивності організму (УФ-опромінення у фотаріях, дихальна гімнастика), санаторно-курортне лікування тощо.

Додаток 1

Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості і небезпечності факторів виробничого середовища, важкості і напруженості виробничого процесу

(витяг з наказу №528 від 27.12.2001р.)

Фактори	Класи умов і характери праці
	Оптимальні	Допустимі	Шкідливі				Небезпечні
			I ступінь	IІ ступінь	IІІ ступінь	IV ступінь
1	2	3	4	5	6	7	8
Шкідливі хімічні речовини			Перевищення ГДК, разів
І - ІІ класів небезпеки	–	≤ГДК	до 3-х	3,1-6	6,1-10	10,1-20	> 20
ІІІ - ІV класів небезпеки	–	≤ГДК	до 3-х	3,1-10	> 10
Речовини, здатні спричинити гостре отруєння (з гостроспрямованим механізмом дії) або мають подразнювальні властивості	–	≤ГДК	до 2-х	2,1-4	4,1-6	6,1-10	> 10
Канцерогени	–	≤ГДК	до 3-х	3,1-6	6,1-10	> 10
Алергени	–	≤ГДК		до 3-х	3,1-10	> 10
Речовини, переважно фіброгенної дії	–	≤ГДК	до 2-х	2,1-5	5,1-10	> 10
Протипухлинні лікарські засоби, гормони (естрогени)	–	–	–	–	–	+
Наркотичні анальгетики	–	–	–	+
Шкідливі речовини біологічного походження			Перевищення ГДК, разів
Мікроорганізми-продуценти, препарати, що містять живі клітини та спори мікроорганізмів	–	≤ГДК	до 3-х	3,1-10	> 10
Збудники особливо небезпечних інфекцій	–	–	–	–	–	–	+
Збудники інших інфекційних захворювань	–	–	–	–	+
Фізичні фактори
Шум: Рівень звуку, дБА	–	≤ГДР	до 85	86-95	96-105	106-115	> 115
Вібрація локальна, дБекв	–	≤ГДР	до 115	116-118	119-121	122-124	> 124
Вібрація загальна, дБекв	–	≤ГДР	до 122	123-128	129-134	135-140	> 140
	Перевищення ГДР, разів
Вібрація імпульсна, дБ	–	≤ГДР	до 1,3	1,4-2	2,1-3,2	3,3-5	> 5
Інфразвук, дБ	–	≤ГДР	до 5	6-10	11-15	16-20	> 20
Ультразвук повітряний, дБ	–	≤ГДР	до 10	11-20	21-30	31-40	> 40
Ультразвук контактний, дБ	–	≤ГДР	до 5	6-10	11-15	16-20	> 20
Мікроклімат у теплу пору року			Перевищення максимально допустимих значень
Температура повітря, °С	Оптимальні за санітарними нормами	Допустимі за санітарними нормами	на 0,1-3	на 3,1-6	на 6,1-9	на 9,1-12	–
Швидкість руху повітря, м/с			до 3 разів	більше 3 разів	–	–	–
Відносна вологість повітря в %			до 25 разів	більше 25 разів	–	–	–
Теплове випромінювання, Вт/м²			141-1500	1501-2000	2001-2500	2501-3500	> 3500
1	2	3	4	5	6	7	8
Мікроклімат приміщень у холодну пору року			Вище рівня максимально допустимих величин або нижче мінімально допустимих
Температура повітря, °С	Оптимальні за санітарними нормами	Допустимі за санітарними нормами	до ± 2	± 2,1-4	± 4,1-6	± 6,1-8	–
Швидкість руху повітря, м/с			перевищення до 3 разів	перевищення більше 3 разів	–	–	–
Відносна вологість повітря в %			перевищення до 15 разів	перевищення більше 15 разів	–	–	–
Теплове випромінювання, Вт/м²			141-1500	1501-2000	2001-2500	2501-3500	> 3500
Мікроклімат відкритих територій у холодну пору року
Температура повітря, °С	–	-10,0	-10,1 -14,9	-15 -20	-20,1 -25	-25,1 -30	менше -30
Неіонізуюче електромагнітне випромінювання			Перевищення ГДР, разів
Електричні поля	–	≤ГДР	≤3	≤5	≤10	> 10	> 50
Магнітні поля	–	≤ГДР	≤5	≤10	≤50	≤100
Лазерне випромінювання	–	≤ГДР		< 10	< 100	< 1000	> 1000
УФО випромінювання	–	ДІО	> ДІО
Аероіонний склад повітря
Легкі аероіони позитивні	1500-3000	400-50000	< 400 - > 50000
Легкі аероіони негативні	3000-5000	600-50000	< 600 - > 50000
Світлове середовище приміщень
Коефіцієнт природного освітлення, %	–	≥ 0,6	0,1-0,6	< 0,1
Освітленість робочої поверхні для І-ІV, VII розрядів зорових робіт, лк	–	НЗ	0,5НЗ - < НЗ	< 0,5 НЗ
Освітленість робочої поверхні для V-VI, VIII розрядів зорових робіт, лк	–	НЗ	< НЗ
Показник осліпленості, відн. од	–	НЗ	> НЗ
Пряма блискість, час безперервної роботи	–	≤ 4 години	> 6 години	> 8 години
Відбита блискість	–	відсутність	наявність
Яскравість, кд/м²	–	НЗ	> НЗ
Нерівномірність розподілу освітленості, лк	–	НЗ	> НЗ
Показники важкості трудового процесу
	Легке фізичне навантаження	Середнє фізичне навантаження	Важка праця
Фізичне динамічне навантаження, кг/м
При регіональному навантаженні (з переважаючою участю м'язів рук та плечового поясу) при переміщенні вантажу на відстань до 1 м: - для чоловіків - для жінок	до 2500 до1500	до 5000 до 3000	до 7000 до 4000	> 7000 > 4000

1	2	3	4	5	6	7	8
При загальному навантаженні: - при переміщені вантажу на відстань від 1 до 5 м: - для чоловіків - для жінок - при переміщені вантажу на відстань більше 5 м: - для чоловіків - для жінок	до 12500 до 7500 до 24000 до14000	до 25000 до15000 до 46000 до 28000	до 35000 до 25000 до 70000 до 40000	> 35000 > 25000 > 70000 > 40000
Маса вантажу, що підіймається та переміщується вручну, кг
Підіймання та переміщення вантажів, чергуючи з іншою роботою (до 2 разів на годину): - для чоловіків - для жінок	до 15 до5	до 30 до 10	до 35 до 12	> 35 > 12
Підіймання та переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни: - для чоловіків - для жінок	до 5 до3	до 15 до 7	до 30 до 10	> 30 > 10
Підіймання та переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни: - для чоловіків - для жінок	до 5 до3	до 15 до 7	до 30 до 10	> 30 > 10
Сумарна маса вантажів, що переміщу-ються протягом кожної години зміни: - з робочої поверхні:- для чоловіків - для жінок - з підлоги:- для чоловіків - для жінок	до 250 до 100 до 100 до 50	до 870 до 350 до 435 до 175	до 1500 до 700 до 600 до 350	> 1500 > 700 > 600 > 350
Стереотипні робочі рухи, кількість за зміну
При локальному навантаженні (за участю м'язів кистей та пальців рук)	до 2000	до 40000	до 60000	> 60000
При регіональному навантаженні (при роботі з переважною участю м'язів рук та плечового поясу)	до 10000	до 20000	до 30000	> 30000
Величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладання зусиль, кг×с
Однією рукою - для чоловіків - для жінок	до 18000 до 11000	до 36000 до 22000	до 70000 до 42000	> 70000 > 42000
Двома руками- для чоловіків - для жінок	до 36000 до 22000	до 70000 до 42000	до 140000 до 84000	> 140000 > 84000
За участю м'язів корпуса та ніг - для чоловіків - для жінок	до 43000 до 26000	до 100000 до 60000	до 200000 до 120000	> 140000 > 84000
1	2	3	4	5	6	7	8
Робоча поза (% від часу зміни): – періодичне перебування у незручній (робота з поворотом тулуба, незручним розташуванням кінцівок) або фіксованій позі – перебування у вимушеній позі – знаходження в позі “стоячи”	вільна зручна поза – до 40%	до 25% – до 60%	до 50% 10 - 25% 60 – 80%	> 50% > 25% > 80%
Нахили корпуса (вимушені), кількість за зміну	до 50	51-100	101-300	> 300
Переміщення у просторі (переходи обумовлені технологічним процесом протягом зміни), км: – по горизонталі – по вертикалі	до 4 до 2	до 8 до 4	до 12 до 8	> 12 > 8
Показники напруженості трудового процесу
	Напруженість праці легкого ступеня	Напруженість праці середнього ступеня	Напружена праця
Інтелектуальні навантаження
Зміст роботи	Відсутня необхідність прийняття рішень	Рішення простих альтернативних завдань згідно з інструкцією	Рішення складних завдань з вибором за відомим алгоритмом (робота за серією інструкцій)	Творча діяльність, вирішення складних завдань без алгоритму, особисте керівництво в складних ситуаціях.
Сприймання сигналів (інформації) та їх оцінка	немає потреби в корекції дій	з корекцією дій та операцій	з порівнянням фактичних значень з їх номінальними значеннями; заключна оцінка фактичних значень	з комплексною оцінкою взаємопов’язаних параметрів; комплексна оцінка всієї виробничої діяльності
Розподіл функцій за ступенем складності завдання	Обробка та виконання завдання	Обробка, виконання та перевірка завдання	Обробка, перевірка і контроль за виконанням завдання	Контроль та попередня робота з розподілу завдань іншим особам
Характер виконуваної роботи:	Робота за індивідуальним планом	За встановленим графіком з можливістю його коректування	Робота в умовах дефіциту часу	В умовах дефіциту часу та інформації з підвищеною відповідальністю за кінцевий результат
Сенсорні навантаження
Тривалість зосередженого спо-стереження, у % від часу зміни	до 25%	25-50%	51-75%	> 75%
Щільність сигналів та повідомлень за 1 годину роботи	до 75	75-175	176-300	> 300
Кількість виробничих об'єктів одночасного спостереження	до 5	5-10	11-25	> 25
Навантаження на зоровий аналізатор
Розмір об'єкта розрізнення (при відстані від очей працюючого не більше 0,5 м), при тривалості зосередженого спостереження (% від часу зміни)	більше 5 мм 100% часу	1,1-5 мм > 50% часу; 0,3-1 мм до 50% часу; <0,3 мм до 25%	0,3-1 мм більше 50% часу; менше 0,3 мм 25-50% часу	менше 0,3 мм більше 50% часу
1	2	3	4	5	6	7	8
Робота з оптичними приладами (мікро-скопи, лупи та ін.) при тривалості зосеред-женого спостереження (% часу зміни)	до 25%	25-50%	51-75%	більше 75%
Спостереження за екранами відеотерміналів, годин за зміну	до 2	2-3	3-4	більше 4
Навантаження на слуховий аналізатор: розбірливість слів та сигналів у %	90-100%	70-90%	50-70%	менше 50%
Навантаження на голосовий апарат сумарна кількість годин, що наговорюються протягом тижня)	до 16	16-20	20-25	більше 25
Емоційне навантаження
Ступінь відповідальності за результат своєї діяльності. Значущість помилки	Несе відповідальність за виконання окремих елементів завдання. Вимагає додаткових зусиль в роботі з боку працівника	Несе відповідальність за функціональну якість допоміжних робіт. Вимагає додаткових зусиль в роботі з боку керівництва	Несе відповідальність за функціональну якість основної роботи. Вимагає виправлень за рахунок додаткових зусиль всього колективу	Несе відповідальність за функціональну якість кінцевої продукції Неправильні рішення можуть викликати пошкодження обладнання, зупинку технологічного процесу, небезпеку для життя
Ступінь ризику для свого життя	немає	–	–	можливий
Ступінь відповідальності за безпеку інших осіб	немає	–	–	можливий
Монотонність навантажень
Кількість прийомів, необхідних для реалізації завдання	більше 10	9-6	5-3	менше 3
Тривалість виконання простих виробничих завдань, сек	> 100	25-100	10-25	менше 10
Час активних дій (% від зміни), решта часу – спостереження за технологічним процесом	20 та більше	19-10	9-5	4 та менше
Час пасивного спостереження за процесом, % часу зміни	менше 75	76-80	81-90	більше 90
Режим роботи
Тривалість робочого дня (год.)	6-7	8-9	10-12	> 12
Змінність роботи
Перерви та їх тривалість: - наявність регламентованих перерв - тривалість перерв, % зміни	так > 7%	так 3-7%	нерегламентовані до 3%	перерви відсутні

Примітка: ГДК – гранично допустима концентрація; ГДР – гранично допустимий рівень; ДІО –допустима інтенсивність опромінення; НЗ – нормативні значення.

Додаток 2

Форма Н-5

АКТ

розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася)

«_______» ____________________200 ___ о ___ год. ___ хв.

на______________________________________________________________________________

(найменування підприємства та органу, до сфери

________________________________________________________________________________

управління якого належить підприємство)

___________________________ __________________________

(дата складання акта) (дата складання акта)

Комісія, призначена наказом

від «___» _________ 200 __ р. № ___ ______________________________________________

(найменування органу, яким призначена комісія)

у складі: ________________________ _____________________ - голова комісії

(прізвище, ім’я, по-батькові) (посада, місце роботи)

членів комісії:

_____________________________________ _____________________________________

(прізвище, ім’я, по-батькові) (посада, місце роботи)

_____________________________________ _____________________________________

(прізвище, ім’я, по-батькові) (посада, місце роботи)

за участю:

_____________________________________ _____________________________________

(прізвище, ім’я, по-батькові) (посада, місце роботи)

_____________________________________ _____________________________________

(прізвище, ім’я, по-батькові) (посада, місце роботи)

провела за період з «___»___________ по «___» ________________________ 200 __ р.

розслідування нещасного випадку (аварії), який (яка) стався (сталася)

________________________________________________________________________________

(зазначається місце події і кількість потерпілих, у тому числі із смертельним наслідком)

1. Відомості про потерпілого (потерпілих)

Прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, професія (посада), стаж роботи - загальний, у тому числі на цьому підприємстві, за професією, час проходження навчання, інструктажу, перевірки знань з охорони праці, первинного та періодичного медичного огляду, професійного добору. Наслідки нещасного випадку. У разі групових нещасних випадків зазначаються відомості окремо щодо кожного потерпілого.

Відомості про членів сім'ї, які перебувають на утриманні потерпілого, - прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, сімейні відносини, рід занять. Ці відомості можуть бути викладені у формі таблиці. Відомості про членів сім'ї зазначаються тільки у разі нещасних випадків із смертельним наслідком.

2. Характеристика об'єкта, дільниці та місця, де стався нещасний випадок (аварія)

У стислій характеристиці об'єкта, дільниці та місця, де стався нещасний випадок (аварія), наводяться відомості про проектний, затверджений та фактичний режим роботи об'єкта (устаткування) до настання нещасного випадку (аварії).

Описується стан об'єкта (дільниці), устаткування (конструкцій) і матеріалів, що застосовувалися перед нещасним випадком (аварією), а також дається висновок про їх відповідність нормативним вимогам.

Зазначаються аналогічні нещасні випадки (аварії), якщо вони раніше мали місце на підприємстві.

Описується організація на підприємстві роботи з охорони праці та її недоліки (зазначаються тільки у разі нещасних випадків Із смертельним наслідком та групових).

Якщо нещасний випадок стався через аварію, до цього розділу акта додатково вносяться такі дані: категорія аварії, обсяги втрати продукції (у натуральному виразі та в гривнях), розмір загальної шкоди, заподіяної аварією (в гривнях).

3. Обставини, за яких стався нещасний випадок (аварія)

Описуються всі події, що відбувалися, та роботи, що проводилися до настання нещасного випадку (аварії), зазначається, як проходив процес праці з початку зміни, хто керував роботами і які давав вказівки, дії потерпілого (потерпілих) та інших осіб, пов'язані з нещасним випадком (аварією). Викладається послідовність подій, наводяться небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які впливали на потерпілого, зазначається конкретно машина, інструмент, устаткування, експлуатація яких призвела до нещасного випадку, наявність небезпечних умов і небезпечні дії потерпілого або інших осіб, характер аварії.

Перелічуються заходи, вжиті відповідно до плану ліквідації наслідків нещасного випадку, аварії (якщо вона мала місце), надзвичайної ситуації або плану локалізації аварійних ситуацій.

4. Причини нещасного випадку (аварії)

Наводяться основні технічні, організаційні та психофізіологічні причини нещасного випадку (аварії), включаючи перевищення гранично допустимих норм впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів, невідповідність та недостатність засобів колективного, індивідуального та медичного захисту встановленим вимогам тощо (якщо ці причини вплинули на подію).

Після кожної причини зазначається, які конкретно вимоги законодавчих і нормативно-правових актів з питань охорони праці та захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, інструкцій з безпечного ведення робіт, посадових інструкцій були порушені (із зазначенням відповідних статей, розділів, пунктів тощо).

Зазначаються узагальнені результати перевірки стану охорони праці на цьому підприємстві, проведеної органами державного нагляду за охороною праці та іншими організаціями (зазначаються тільки у разі нещасних випадків Із смертельним наслідком та групових).

5. Заходи щодо усунення причин нещасного випадку (аварії)

План заходів щодо усунення причин нещасних випадків (аварій) повинен включати: заходи щодо усунення безпосередніх причин нещасного випадку і запобігання подібним випадкам; заходи щодо ліквідації наслідків аварії (у разі необхідності).

Ці заходи можуть бути викладені у формі таблиці або перелічені у тексті із зазначенням термінів і відповідальних за їх виконання.

6. Висновок комісії

У цьому розділі зазначаються особи, у тому числі потерпілий, дії або бездіяльність яких призвели до нещасного випадку (аварії). Перелічуються конкретні порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці, посадових інструкцій тощо (із зазначенням статей, параграфів та пунктів).

У разі коли порушення допущено працівниками іншого підприємства або сторонньою особою, цей факт обов'язково зазначається в цьому пункті.

Наприкінці розділу викладаються пропозиції щодо притягнення до відповідальності осіб, унаслідок дій або бездіяльності яких стався нещасний випадок (аварія).

У висновку зазначається, що: нещасний випадок вважається (не вважається) пов'язаним з виробництвом; підлягає (не підлягає) обліку; складається акт за формою Н-1 або НТ.

Наприкінці акта робиться запис про зустріч членів комісії з розслідування з потерпілими або членами їх сімей, розгляд на місці питань надання соціальної і матеріальної допомоги, роз'яснення потерпілим та членам їх сімей прав відповідно до законодавства.

Голова комісії ________________

Члени комісії

Додаток 3

Форма Н-1

ЗАТВЕРДЖУЮ

Власник підприємства_____________________________________________________________

(підпис, розшифровка підпису)

“ “ _____________________

Печатка підприємства

А К Т №

про нещасний випадок

(складається з п’яти примірників, термін зберігання на підприємстві, де стався нещасний випадок, 45 років)

1. Власник підприємства_____________________________________________________

^{(міністерство, відомство, орган, до сфери управління якого належить підприємство)}

2. Найменування підприємства________________________________________________

2.1 Адреса підприємства:

республіка, область__________________________________________________________

місто, село, район___________________________________________________________

2.2 Цех, дільниця, місце, де стався нещасний випадок________________________________

3. Підприємство, що направило працівника________________________________________

^{(найменування, адреса)}

4. Прізвище, ім’я, по батькові потерпілого_________________________________________

5. Стать: чоловіча, жіноча (підкреслити)

6. Вік______________________________________________________________________

Професія, посада_____________________________________ розряд, клас____________

8. Стаж роботи:

8.1 Загальний_______________________________________________________________

За професією (посадою), під час роботи, за якою стався нещасний випадок ______________

__________________________________________________________________________

9. Дата проведення інструктажу, навчання з охорони праці:

9.1 Інструктаж увідний_______________________________________________________

9.2 Навчання за професією (освітою), при виконанні якої стався нещасний випадок______

9.3 Первинний (повторний) інструктаж щодо роботи, яка виконувалась_________________

9.4 Перевірка знання (для робіт підвищеної небезпеки) ______________________________

10. Дата і час нещасного випадку_______________________________________________

^{(число, місяць, рік, година, хвилина)}

__________________________________________________________________________

^{(кількість повних годин з початку роботи)}

11. Обставини, за яких стався нещасний випадок__________________________________

11.1 Вид події_______________________________________________________________

11.2 Шкідливий фактор та його значення _________________________________________

11.3 Причини_______________________________________________________________

11.4 Устаткування – джерело нещасного випадку___________________________________

^{(найменування, тип, марка, рік випуску, підприємство-виготівник)}

11.5 Перебування потерпілого в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння __________

12. Заходи щодо усунення нещасного випадку _____________________________________

№ п\п	Найменування заходів	Термін виконання	Виконавець	Відмітка про виконання

13. Працівники, які допустили порушення законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці ______________________________________________________________

^{(прізвище, ім’я, по батькові, професія, посада, статті,}

___________________________________________________________________________

^{параграфи, пункти порушених ними законодавчих та інших нормативних актів)}

13.1. Підприємство, працівниками якого є ці особи __________________________________

13.2 Наявність вини (вказати, які нормативні акти порушені):

підприємства _______________________________________________________________

потерпілого_________________________________________________________________

стороннього(іншого) підприємства______________________________________________

сторонніх осіб ______________________________________________________________

14. Очевидці нещасного випадку ________________________________________________

Акт складено _______________________________________________________________

^{(число, місяць, рік)}

Керівник (спеціаліст) служби охорони праці ______________________________________

^{(підпис)}

Керівник структурного підрозділу (головний спеціаліст) підприємства___________________

^{(підпис)}

Представник профспілки або уповноважений трудового колективу з питань охорони

праці _____________________________________________________________________

^{(підпис)}

Лікар з гігієни праці санепідемстанції __________________________________________

^{(підпис)}

15.Найменування лікувально-профілактичного закладу, що встановив діагноз_____________

___________________________________________________________________________

15.1.Діагноз за листком непрацездатності або довідкою лікувально-профілактичного закладу ________________________________________________________________________

15.2.Наслідок нещасного випадку __________________________________________________

(потерпілий переведений на легшу роботу, одужав,

___________________________________________________________________________

установлена інвалідність 1, 2, 3, установлена інвалідність 1, 2, 3 групи, помер)

16.Витрати внаслідок нещасного випадку:

16.1.Тривалість виконання легшої роботи(без видачі листка працездатності), робочих днів ________________________________________________________________________

сума доплати до попереднього заробітку при переведенні, грн._______ ______________

16.2.Звільнено(за листком непрацездатності)від роботи з «___»___________ 199 р. по «___»_____________199 р.

тривалість тимчасової непрацездатності, робочих днів________________________________

сума відшкодування витрат за листком непрацездатності до фонду соціального страхування, грн._____________

16.3.Тривалість легшої роботи, що призначена лікувальним закладом після тимчасової непрацездатності, робочих днів_____________________________________________________________________

сума доплати до попереднього заробітку при переведенні, грн.___________ ______________

16.4.Сума відшкодування витрат до фонду соціального страхування на виплату потерпілому одноразової допомоги, грн._______________________________ ______________________________________

16.5.Сума штрафу, виплачена підприємством за допущення нещасного випадку, грн.________

16.6.Сума відшкодування підприємством витрат лікарняному закладу за лікуванням потерпілого, грн. ___________

16.7. Вартість зіпсованого устаткування, інструменту, зруйнованих будівель, споруд, грн._____________

16.8.Інші витрати, грн.________________________

16.9.Сума щомісячних виплат підприємством компенсації:

фонду соціального страхування на відшкодування витрат в розмірі втраченого заробітку або його частини, а також витрат на медичну і соціальну допомогу, грн.,/міс._______________________________

пенсійному фонду для відшкодування витрат на виплату пенсії потерпілому, грн./міс. ____________________

16.10.Сумарна шкода (без врахування наступних періодичних виплат) грн. ________

(сума рядків 16.1-16.8).

Керівник

структурного підрозділу

(головний спеціаліст)

підприємства (підпис)

Бухгалтер структурного

підрозділу(підприємства) (підпис)

«___»______________ 199 р.

ПРИМІТКА

щодо заповнення акта за формою Н-1

Акт складається із текстової і кодової частин, які заповнюються відповідно до загальноприйнятих (установлених) термінів, міжгалузевих, галузевих і спеціально розроблених класифікаторів. Коли треба вносити в прямокутники, які містяться з правого боку сторінки акта. Кодування проводить підприємство, на якому стався нещасний випадок. Кодування актів за формою Н-1, складених на нещасні випадки з смертельними наслідками, є обов'язковим, в інших випадках за вказівкою органу, до сфери управління якого належить підприємство.

Додаток 4

Міністерство Охорони здоров’я України		Стосовно охорони здоров’я
Місто (робоче поселення) Лікувальний заклад		Облікова форма Н – 3 затверджена Міністерством Охорони здоров’я України