8

ТЕМА: ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ВПЛИВУ ПИЛУ Й ТОКСИЧНИХ ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ВИПАДКІВ ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ТА ОТРУЄНЬ

МЕТА ЗАНЯТТЯ:

1. Ознайомитися з умовами праці та організацією профілактичних заходів на робочому місці стоматолога та зубного техніка.

2. Навчитися відбирати проби повітря з метою визначення ступеня забруднення хімічними речовинами, проводити експрес-дослідження вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони, обґрунтувати гігієнічний висновок щодо ступеня шкідливості виробничого середовища.

3. Засвоїти порядок та основні етапи проведення розслідувань та обліку випадків професійних захворювань та отруєнь.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Гігієнічна класифікація праці.

2. Поняття про небезпечний та шкідливий виробничий фактор. Класифікація виробничих шкідливостей.

3. Токсичні хімічні речовини як виробнича шкідливість (класифікація, властивості, біологічна дія, різновиди впливу).

4. Методика визначення вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони.

5. Гострі і хронічні професійні отруєння. Хімічні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога та зубного техніка (ртуть, свинець, полімерні матеріали тощо).

6. Методика розслідування випадків професійних захворювань та отруєнь (алгоритм, комісія з розслідування та її обов’язки, документація).

7. Пил як виробнича шкідливість (класифікація, властивості, біологічна дія, зміни у стані здоров’я та захворювання).

8. Методика дослідження вмісту пилу в повітрі.

9. Заходи профілактики виробничо обумовлених та професійних захворювань.

10. Правила відбору проб повітря з метою визначення ступеня його забруднення пилом та токсичними хімічними речовинами.

ЗАВДАННЯ:

1. Навчитись давати гігієнічну характеристику умовам праці.

2. Ознайомитися з основними методиками визначення вмісту в повітрі робочої зони пилу та хімічних речовин.

3. Ознайомитись з документами, які заповнюються під час розслідування випадків професійних отруєнь, захворювань та нещасних випадків

4. Розв'язати ситуаційні задачі за темою практичного заняття.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006.― С. 332-340, 373-380.

2. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни: Підручник / Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін. / За ред. Є.Г.Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 52—65, 458—479.

3. Изучение влияния факторов окружающей среды на здоровье населения: Учебное пособие / Под ред. Е.И.Гончарука. – К.: КМИ, 1989. – С. 37—43, 78—109,138—139.

4. Габович Р.Д., Познанский С.С. , Шахбазян Г.Х. Гигиена. —К.: Вища школа. — 1983. — С. 385—402.

5. Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2 видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 278.

6. Закон України “Про охорону праці” (2004 – нова редакція) статті: 1, 9, 22-23.

7. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 р. №1094 “Положення про порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві”.

8. Мороз В.М., Сергета І.В., Фещук Н.М., Олійник М.П. Охорона праці в медицині та фармації (посібник). Вінниця: Нова книга, 2005 р. Розділ 1.1.6.

Методика виконання самостійної роботи

В ході проведення практичного заняття студенти знайомляться з основними принципами улаштування та роботи приладів і установок для визначення вмісту пилу та хімічних речовин у повітрі, отримують відомості щодо санітарної норми вмісту та класів небезпеки пилу та токсичних хімічних речовин, що містяться у повітрі робочої зони виробничого приміщення. Розв’язують ситуаційні задачі щодо визначення ступеня шкідливості пилу та токсичних хімічних речовин.

В ході розв’язання ситуаційних задач об’єм досліджуваного повітря приводиться до стандартних умов й визначається кількість пилу та хімічних речовин в 1 м³. Виявлена кількість шкідливих компонентів порівнюється з ГДК і на основі цього, ураховуючи дані задачі обґрунтовується гігієнічний висновок, в якому вказуються можливі негативні зміни у стані здоров’я людини та визначаються рекомендації щодо оздоровлення умов праці.

Гігієнічна класифікація праці

З метою контролю умов праці, атестації робочих місць, розслідування випадків професійних захворювань та отруєнь, розробки профілактичних заходів та для здійснення інших завдань використовується “Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу” (наказ №528 від 27.12.2001р.) (додаток 1)

Згідно цієї класифікації, умови праці розподіляються на 4 класи:

1 клас – ОПТИМАЛЬНІ умови праці - такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності. Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів встановлені для мікроклімату і факторів трудового процесу. Для інших факторів за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі фактори виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення.

2 клас – ДОПУСТИМІ умови праці - характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих та їх потомство в найближчому і віддаленому періодах.

3 клас – ШКІДЛИВІ умови праці - характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство. Робота в шкідливих умовах призводить до зростання виробничо-обумовленої захворюваності та появи різноманітних форм професійної патології. Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та вираженістю можливих змін в організмі працюючих поділяються на 4 ступені.

4 клас – НЕБЕЗПЕЧНІ (ЕКСТРЕМАЛЬНІ) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень.

Робота в умовах перевищення гігієнічних нормативів (3 клас) може бути дозволена тільки при застосуванні засобів колективного та індивідуального захисту і скороченні часу дії шкідливих виробничих факторів (захист часом). Робота в небезпечних (екстремальних) умовах праці (4 клас) не дозволяється, за винятком ліквідації аварій, проведення екстрених робіт для попередження аварійних ситуацій.

Шкідливий виробничий фактор - фактор середовища і трудового процесу, вплив якого на працюючого за певних умов (інтенсивність, тривалість та ін.) може викликати професійне захворювання, тимчасове або стійке зниження працездатності, підвищити частоту соматичних і інфекційних захворювань, призвести до порушення здоров'я нащадків.

Небезпечний виробничий фактор - фактор середовища і трудового процесу, що може бути причиною гострого захворювання, раптового різкого погіршення здоров'я або смерті. Залежно від кількісної характеристики рівнів і тривалості дії окремі шкідливі виробничі фактори можуть стати небезпечними.