45)Сутність та умови ефективного застосування методів оцінювання:за собівартістю перших надходжень,за собівартістю останніх надходжень

Метод ФІФО заснований на припущенні, що собівартість товарів, придбаних, в першу чергу, повинна бути віднесена до товарів, проданих в першу чергу. Собівартість товарів на кінець періоду, відноситься до останніх покупок, а собівартість реалізованих товарів співвідноситься з попередніми покупками. Метод FIFO може бути використаний підприємством будь-якого роду, незалежно від реального фізичного руху товарів, тому що враховується рух вартості, а не рух товарів.

Ефект від використання методу FIFO полягає у тому, що матеріальні запаси на кінець періоду оцінюються за цінами останніх закупівель, а в собівартості реалізованої продукції використовуються ціни перших покупок товарів. В період постійного зростання цін метод FIFO дає найвищий з можливих рівень чистого доходу. Це призводить до того, що фірма прагне підвищити ціни реалізації при зростанні поточних цін, не беручи до уваги той факт, що матеріальні запаси могли бути придбані до моменту зростання цін. Відповідно в період зниження цін спостерігається зворотний ефект. Тому основним недоліком методу FIFO є те, що він збільшує вплив циклу економічного розвитку на показник доходу.

Суть методу LIFO полягає у тому, що матеріальні запаси оцінюються за цінами ранніх закупівель, а собівартість реалізованої продукції включає вартість останніх придбань. найточніше визначення прибутку можливе тільки за умови співвідношення поточної собівартості товарів з поточною продажною ціною, не зважаючи на те, які саме товари фактично продані. Як при підвищенні, так і зменшенні цін, метод LIFO припускає, що собівартість реалізованої продукції відобразить витрати відповідно до рівня цін на момент продажу. В результаті метод LIFO показує найменший чистий прибуток у період прояву інфляційних процесів і відповідно великий чистий прибуток в період дефляцій- них процесів, ніж будь-який інший метод. Використання даного методу дозволяє згладжувати вплив циклів економічного розвитку (підйомів і спадів). Важливим чинником при цьому є те, що при оцінці матеріальних запасів інформація про рух собівартості і відповідне визначення прибутку набуває важливої ролі, ніж визначення фізичного руху товарів і оцінка балансу.

46) Сутність та умови ефективного застосування методів оцінювання:за собівартістю середньозваженою та нормативною

Сутність методу середньозваженої вартості полягає в тому, що на підставі даних про вартість запасів на початок облікового періоду і на його кінець можна отримати достовірну інформацію про вартість обороту запасів протягом періоду. При цьому середня вартість запасу визначається за формулою:Всер=(Впоч+Впр):(Кпоч+Кпр) де Впоч — вартість запасів на початок періоду; В„р — вартість придбаних запасів в обліковому періоду; Кпоч — кількість запасів на початок періоду; К„р — кількість придбаних запасів в обліковому періоді. При розрахунку вартості запасів цим методом до кількості запасу на початок в натуральному виразі додається кількість придбаних запасів під час першої покупки протягом періоду, а до вартості на початок періоду — загальна вартість першої покупки. Середня величина вартості одиниці запасу дорівнює відношенню загальної вартості до загальної кількості одиниць запасу. Витрати виробничих запасів відображаються за цією середньою вартістю і в кінці періоду включаються в загальну вартість використаних запасів або реалізованої продукції. До запасу, що залишився після витрачання, додається кількість і загальна вартість придбаних під час наступної покупки одиниць виробничого запасу, і розрахунок середньої вартості одиниці повторюється.

Оцінювання за нормативними затратами полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін.

Застосування нормативних затрат для оцінки запасів у бухгалтерському обліку та звітності допускається лише тоді, якщо результати такої оцінки запасів приблизно дорівнюють їх собівартості. Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних, норми затрат і ціни у нормативній базі повинні регулярно перевірятися і переглядатися.

Метод нормативних затрат звичайно застосовується у разі стабільності цін на запаси. У цьому випадку відхилення між нормативними та фактичними витратами на матеріали є несуттєвими і списуються в момент придбання матеріалів. Сума перевищення фактичної собівартості запасів над їх нормативною собівартістю включається до собівартості реалізованої продукції звітного року.