- •Історія розвитку поглядів на внд.
- •Предмет та методи психофізіології. Місце психофізіології у системі істотних та гуманітарних наук.
- •Основні положення теорії рефлекторної діяльності.
- •Принципи рефлекторної діяльності.
- •Принципи етапності розвитку нервової системи.
- •Мозок та його основні структури.
- •Нейрон та його функції
- •Аналізаторі и їх види. Будова аналізаторів.
- •Рецептори та їх види.
- •Передача та переробка сенсорних сигналів.
- •Загальні властивості сенсорної системи.
- •Загальні принципи організації сенсорної системи.
- •Моделююча система мозку.
- •Основні функції організації рухових систем мозку.
- •Концепція нейронної організації рефлекторної дуги за е.Н.Соколовим.
- •Теорія системної динамічної локалізації а.Р.Лурії.
- •17. Безумовні рефлекси та їх класифікація. Особливості організації безумовного рефлексу.
- •18 Інстинкт та загальна схема організації інстинктивної поведінки.
- •19. Звикання як стимул – залежне навчання.
- •20. Орієнтувально-дослідницька діяльність.
- •21. Орієнтувальний рефлекс.
- •23. Класифікація умовних рефлексів. Форма умовних рефлексів.
- •Умовні рефлекси найвищого рівня.
- •Динамічний стереотип.
- •Властивості основних нервових процесів: ірадіація та концентрація нервових процесів
- •Індукція нервових процесів.
- •Домінанта та умовний рефлекс
- •30. Механізм утворення умовного рефлексу.
- •Фізіологічні механізми потреб.
- •Фізіологічні механізми мативації.
- •Функціональна система.
- •35. Функціональний стан структури поведінки.
- •37. Психофізіологія стресу.
- •38. Часова організація пам’яті.
- •39. Структурно-функціональні засади пам’яті та навчання.
- •40. Консолідація та реверберація.
- •41. Нейронна теорія пам’яті (концепція церкуляції біотоків).
- •42. Молекулярна теорія пам’яті.
- •43. Роль рнк в функціонуванні пам’яті.
- •44. Поняття енграми та етапи її формування.
- •46. Теорія фільтра.
- •47. Фізіологічні механізми уваги.
- •48. Увага і орієнтувальна досліднецька діяльність (концепція п.Я.Гальперіна).
- •49. Зв’язок уваги з афективними станами та волею людини (теорія уваги т.Рібо).
- •50. Основні психофізіологічні концепції свідомості.
- •51. Аналітико-синтетична діяльність мозку.
- •52. Повторний вхід збудження та інформаційний синтез.
- •53. Взаємодія і та іі сигнальної систем.
- •54. Мовлення та його функції. Мовні функції півкуль.
- •55. Поняття безсвідомого у психофізіології.
- •56. Функція асиметрії півкуль та безсвідоме.
- •57. Теорія і.П.Павлова про типи внд.
- •59. Психофізіологічні основи характеру.
Історія розвитку поглядів на внд.
История исследования высших функций мозга связана с изучением психической деятельности. Первые обобщения, касающиеся сущ-ти пс-ки – в трудах древнегреческих и римских учёных. Отдельные мыслители того времени высказывали догадки о связи пс-кой дея-сти с мозгом. Гиппократ изучал анатомию и Ф, пыт-ся выявить особенности и закономерности поведения людей в зав-ти от их темперамента.. Первые экспериментальные исследования на животных связаны с именем Галена, по его мнению, душевная дея-сть осуществляется мозгом и явл. его функцией. Он описал некоторые мозговые центры, управл-ие движением конечностей, мимикой, жеванием, глотанием; впервые выдвинул предположение о врождённых и приобретённых формах повед, о произвольных и непроизв мышечных реакциях. Исключит значение имело обоснование Декартом рефлекторного мех-ма взаимоотнош орг-ма и среды. Он представлял, ч все действия орг-ма управляются законами механики. Его схема связи м/д раздражением органа чувств и мышечной реак-ей явл. прототипом учения о рефл дуге.18 в – Кювье впервые рассматривает поведение как видовой признак, связанный со степенью развития мозга. 19 в – Прохазка ввёл термин рефлекс, дал описание рефл дуги. Учение Павлова о ВНД – рефл тео. Это диалектическое понимание того, как внеш мир пересаживается во внутр, как он там преобразуется и как в рез-те м анализа и синтеза порождаются пс-кие явления. Осн принципы: 1.Пр-п детерминизма. Нет действия без причины. Всякая дея-сть орг-ма – всегда причинно обусловлена, закономерный ответ на конкр внеш воздейств. 2. Пр-п структурности. В мозге нет проц, кот не имели бы мат основы. Это – пр расположения «действий силы» внеш раздр в пр-ве мозга. 3. Пр-п анализа и синтеза раздраж внеш и внут среды. В мозге непрерывно происходит а и с как поступающей инфы, так и ответ реакций. Предпосылки появления тео Павлова: 1. Материалистич взгляды передовых русских мыслителей. Психич дея-сть есть продукт высокоорганизов материи – мозга, в её основе лежат физиолог процессы, протек в ГМ. 2. Идеи Боткина и Сеченова. Б.: идея «невротизма» - роль пс-го фактора и др. влияний через НС в возн и разв патологич заболеваний, их профилакт и терапии. С.: мысль о т, ч сознание – лишь отражение реальной действительности, познание окр среды возможно лишь при пом органов чувств. Постулат о 3-х осн мех-х, формир целост дея-сть мозга: деят-сть анализаторов, мех-мы «ценрал торможения», дея-сть особых «станций усиления» рефл актов.
Предмет та методи психофізіології. Місце психофізіології у системі істотних та гуманітарних наук.
Наиболее близка к психофизиологии — физиологическая психология, наука, возникшая в конце XIX века как раздел экспериментальной психологии. Термин "физиологическая психология" был введен В. Вундтом для обозначения психологических исследований, заимствующих методы и результаты исследований у физиологии человека. В настоящее время физиологическая психология понимается как отрасль психологической науки, изучающая физиологические механизмы психической деятельности от низших до высших уровней ее организации . Таким образом, задачи психофизиологии и физиологической психологии практически совпадают, и в настоящее время различия между ними носят в основном терминологический характер.