154

Тема 1. Первісна людина і давні цивілізації на території України.

Історія України бере свій початок з появи перших людей на її території. Науково доведено, що первісні люди з'явилися в українських землях приблизно 1 мли. рр. тому - їх найдавніше поселення знайдено біля с. Королеве в Закарпатті.

На думку сучасних українських істори­ків, розселення прадавніх людей на тери­торії України відбувалося південно-захід­ним та західним шляхами.

З появою перших людей в історії України починається первісна доба, яка характери­зується наявністю колективної власності, колективного виробництва та споживання.

Первісне суспільство не мало класів і дер­жави. Існувало дві форми суспільно-економічних відносин - спочатку первісне людське стадо, а з часом - родова община і плем'я.

Первісна організація життя людей існу­вала на півдні України до І тис. р. до н.е., на іншій її території-до поч. нової ери.

У розвитку первісного суспільства виділяють такі періоди: кам'яний вік (палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт), брон­зовий і ранній залізний віки. Ця періодизація створена, виходячи із домінуючої ролі того чи іншого матеріалу при виготовленні зна­рядь праці.

Палеоліт (стародавній кам'яний вік). 1 млн. - X тис. до н.е.

• В Україні відомо понад 1 тис. поселень палео­літу.

• На території України проживали люди кількох типів: пітекантроп (архантроп) - 1млн,-150 тис. до не.; неандерталець (палеантроп) - 50-35 тис. до н.е.; кроманьйонець (Ноmо Sаріеns) - бл. 35 тис. до н.е. На зміну першій формі існування людського суспільства - первісному стаду - прийшла родова община, відбулася племінна організація суспіль­ства. Родинні зв'язки велися по материнській лінії (матріархат).

• Основними заняттями населення було збиральництво та полювання. Люди навчилися виготовляти знаряддя праці із каменю, одяг, споруджувати житла, добувати вогонь. Намітився поділ праці між чоловіком і жінкою. Чоловіки займалися переважно полюванням, а жінки – домашнім господарством.

• Почало зароджуватися мистецтво, первісні релігії: фетишизм, тотемізм, магія, анмізм.

Цей період в українській історії. На еволюцію людини, її занять, зна­рядь праці вплинуло велике обледеніння з різким похолоданням клімату.

Мезоліт (середній кам'яний вік). IX тис. - VI тис. до н.е.

• Мезолітичні нам ятки знаходяться по найдов­ший всій території України.

• Відбулося танення льодовика і утворення сучасних природно-кліматичних умов.

• Винайдено лук і стріли, гарпуни, голки, кам 'яні сокири, гачки.

• Зроблено перші спроби приручити диких тварин - собаку, бика, свиню.

• Крім мисливства, одним із основних занять стає рибальство, починає розвиватися тварин­ництво й рослинництво.

Неоліт (новий кам'яний вік). VI тис. - IV тис. до н.е.

• Відбувся перехід від привласненого до від­творного, продуктивного господарювання -землеробства і скотарства. Цей процес отри­мав назву "неолітичної революції".

• Завершилося формування техніки обробки каменю: пиляння, шліфування, сверління.

• З'явилися перші штучні матеріали, створені людиною, - обпалена глина (кераміка) та тканина. Глиняний посуд швидко набував по­ширення, його форми та орнамент на різних територіях мили свої особливості. За такими знахідками археологи визначають кордони і час Існування окремих археологічних культур. В Україні виділено понад 10 неолітичних архео­логічних культур, їх можна поділити на мислив­сько-рибальські (існували в лісовій зоні) та земле­робсько-скотарські (чи півдні, в степовій зоні), що свідчить про нерівномірність розвитку нео­літичного суспільства.

• Виникають прядіння і ткацтво, з'явився ткаць­кий станок.

Енеоліт (мідно-кам'яний вік). IV тис. - III тис. до н.е.

• У IV тис. до п.е. люди освоїли перший метал - мідь.

• Відбувся подальший розвиток відтворного господарства. Намітився перехід від мотичногодо орного землеробства.

Наймогутнішою культурою епохи енеоліту була Трипільська культура, яка існувала з IV тис. до III тис. до н.е., названа так через поселення поблизу с. Трипілля (Київщина), дослідженого чеським архео­логом В.Хвойкою.

Трипільці були одним із найцивілізованіших етносів неолітичної доби:

• основне заняття - орне землеробство. Вирощували ячмінь, просо, пшеницю, садово-городні культури. Трипільська культура – одна з перших землеробських культур Європи.

• трипільці вперше па території України почали виготовляти вироби із міді;

• на надзвичайно високому рівні розвитку зна­ходилось гончарство. Орнамент глиняних виробів містить багату інформацію про духовний світ трипільців;

• будували протоміста площею до 400 га: квартальна забудова дво-триповерховими будин­ками, населення міст сягало 50 тис. чоловік, а площа - понад 50 га. На Уманщині існували поселення-гіганти до 450 га;

• високого рівня досягла духовна культура: існу­вала писемність - буквенно-звуковий алфавіт, який є одним із найдавніших у світі!

Трипільська культура поступово зникла. Стосовно такого зникнення ви­словлюються різні гіпотези і, зокрема, екс­пансія кочовиків на територію трипільців, похолодання клімату.

Долю трипільців остаточно не з'ясовано. Дискусійним залишається питання і про походження трипільців, про їх етнічність. Більшість дослідників відносять трипільців до середземноморського антро­пологічного типу. Висловлюється також думка про те, що трипільська культура своєрідно поєднала представників сус­пільств кількох антропологічних та мовних груп Європи.

Бронзовий вік. ІІ тис – І тис. до н.е.

• Бронза - перший метал, штучно ство­рений людиною. Використання бронзи сприяло зростанню продуктивності праці. В епоху бронзи відбувся перший суспільний події праці - відокремлення скотарства від землеробства. Зоною розселення скотарсь­ких племен став південноукраїнський степ.

• Обмін набув постійного характеру.

• На зміну родовій общині прийшла сусідська (територіальна), почала прояв­лятися майнова диференціація. У суспіль­стві утвердилися патріархальні родинні відносини.

Залізний вік. З І тис. до н.е.

• Використання заліза призвело до різкого зро­стання продуктивності праці, вперше людина отримала можливість створювати додатковий продукт понад прожиткового мінімуму.

• Відбувся другий суспільний поділ праці: ремесло відокремилося від сільського господарства.

• Додатковий продукт став економічноюпередумовою зародження нових станово-класових відносин.

• На території України початок залізної доби пов'язаний з кіммерійською культурою (Північне Причорномор'я, поч. І тис. до н.е.) та з ранніми слов'янськими куль­турами (поч. н. є.).