Тема 2. Система забезпечення фінансового менеджменту

Програмна анотація

6. Організаційне забезпечення фінансового менеджменту.

7. Центр фінансової відповідальності.

8. Інформаційне забезпечення фінансового менеджменту.

1. Організаційне забезпечення фінансового менеджменту

Організаційне забезпечення фінансового менеджменту – взаємопов’язана сукупність внутрішніх структурних служб і підрозділів підприємства, які забезпечують розроблення і прийняття управлінських рішень з окремих напрямів його фінансової діяльності і несуть відповідальність за результати цих рішень.

Центральним елементом організаційного механізму є структура фінансування – упорядкована сукупність взаємопов’язаних елементів системи, що визначає поділ праці і службових обов’язків між фінансовими підрозділами і працівниками апарату управління з підготовки, прийняття і реалізації управлінських рішень.

Відповідає за організацію фінансової роботи на підприємстві фінансова служба.

Фінансова служба

Фінансова служба – самостійний структурний підрозділ (фінансовий відділ), який виконує визначені функції в системі управління підприємством.

Принципи організаційного забезпечення фінансового менеджменту, як однієї зі складових загальної організаційної системи управління підприємством, визначають їх побудову як за ієрархічною, так і за функціональною ознаками (рис. 2.1).

І

А

єрархічний принцип побудови фінансових служб управління підприємством

Фінансова служба управління підприємством у цілому

Фінансові служби управління структурними одиницями підприємства (відділами, цехами, службами)

Фінансові служби управління структурними підрозділами підприємства (ділянками, бригадами тощо)

Ф

Б

ункціональний принцип побудови фінансової служби управління підприємством

Служба фінансового обліку

Служба фінансового планування

Служба фінансового прогнозування

Служба фінансового контролю

Служба фінансового аналізу

Рис. 2.1. Ієрархічна та функціональна ознаки побудови фінансових служб управління підприємством [9, с.34]

Функціональна будова фінансових служб управління суб’єктом господарювання суттєво відрізняється на підприємствах різних масштабів діяльності.

На малих підприємствах у зв’язку з незначним обсягом виробництва такі служби не створюються. Управління фінансами тут покладається на власника (директора) чи бухгалтера.

На середніх підприємствах функції фінансового управління виконує фінансовий менеджер чи спеціалізований структурний підрозділ.

На великих підприємствах створюється система функціональних фінансових структурних підрозділів, які підпорядковані фінансовій дирекції.

Фінансовий менеджер

Фінансовий менеджер – фахівець в сфері фінансів, що відповідає за аналіз фінансових проблем, прийняття управлінських рішень або надання рекомендацій вищому керівництву.

Його діяльність полягає в наступному:

• загальний аналіз і планування майнового і фінансового стану підприємства;

• забезпечення підприємства фінансовими ресурсами;

• розподіл фінансових ресурсів.

В

1

иділення таких сфер діяльності менеджера пов’язано зі структурою балансу, що відбиває майновий і фінансовий стан підприємства (рис. 2.2).

Завдання, що стоять перед фінансовим менеджером:

При управлінні активами здійснюється загальна оцінка:

• активів підприємства і джерел їх фінансування;

• розміру і складу ресурсів, необхідних для підтримання досягнутого економічного потенціалу підприємства і розширення його діяльності;

• джерел додаткового фінансування;

• системи контролю за станом і ефективністю використання фінансових ресурсів.

Баланс

Управ-ління активами

Рис. 2.2. Ключові сфери діяльності менеджера [1, с.29]

У

2

правління пасивами передбачає детальну оцінку:

• обсягу фінансових ресурсів, що потребуються;

• форми їх надання (довгостроковий або короткостроковий кредит, готівка);

• методів мобілізації фінансових ресурсів;

• міри доступності і часу надання;

• витрат, пов’язаних із залученням даного виду ресурсу;

• ризику, пов’язаного з даним джерелом засобів.

П

3

оточна і перспективна оцінка майнового і фінансового стану передбачає аналіз і оцінку довгострокових і короткострокових рішень інвестиційного характеру:

• оптимальність трансформації фінансових ресурсів у інші види ресурсів;

• доцільність і ефективність вкладень в основні засоби, їх склад і структура;

• оптимальність структури оборотних засобів;

• ефективність фінансових вкладень.