3. Дисциплінарна відповідальність

Дисциплінарна відповідальність - полягає в обов’язку працівника відповідати перед роботодавцем за вчинений ним дисциплінарний проступок і понести дисциплінарні стягнення, передбачені нормами трудового права. Загальні положення про дисциплінарну відповідальність містяться у статтях 147-149 Кодексі законів про працю (КЗпП) України.

Для окремих категорій працівників законодавством можуть передбачатись спеціальні види дисциплінарної відповідальності. Зокрема, для державних службовців ст.14 Закону України «Про державну службу» (в редакції,яка діє до 01.01.2013 року) передбачені додаткові дисциплінарні заходи у вигляді попередження про неповну службову відповідність та затримці до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Важливо ! Стаття 22 Закону про корупцію передбачає застосування двох основних заходів дисциплінарного характеру до службовців, які обвинувачуються у вчиненні корупційного діяння: 1) відсторонення від виконання повноважень; 2) звільнення з роботи.

Ці заходи можуть бути використані у ході розслідування кримінальної справи або при провадженні у справі про адміністративне правопорушення в сфері корупції.

Однак, окремі антикорупційні обмеження, передбачені в Законі про корупцію (наприклад, вчинення дій з наявністю неподоланого конфлікту інтересів чи невжиття заходів щодо усунення безпосереднього підпорядкування близьких осіб тощо), не тягнуть за собою ні адміністративної, ні кримінальної відповідальності. У разі якщо такі порушення містять ознаки порушення службової дисципліни, то за їх вчинення може бути накладне дисциплінарне стягнення. Іншим заходом щодо окремих категорій державних службовців може припинення з ними трудових відносин у зв’язку з порушенням Присяги.

Відсторонення від виконання повноважень при розслідуванні кримінальних справ є однаковим для усіх суб’єктів корупційного правопорушення. Згідно зі статтею 147 Кримінально-процесуального кодексу (КПК) України, це рішення повинен приймати слідчий за санкцією прокурора чи його заступника. Положення КПК України надають право слідчому на власний розсуд виносити таку постанову. Критерієм оцінки необхідності відсторонення обвинуваченого від виконання повноважень є можливість обвинуваченого впливати на хід досудового чи судового слідства.

Відсторонення від виконання службових повноважень у справі про адміністративне корупційне правопорушення повністю залежить від рішення керівника органу, де працює порушник.

У державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, посадових осіб юридичних осіб публічного права, осіб, які надають публічні послуги, є відповідні керівники. Тому їх може бути тимчасово відсторонено від посади до вирішення справи про адміністративний проступок.

Якщо провадження у справі про адміністративне корупційне правопорушення закривається у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення, особі, відстороненій від виконання службових повноважень, відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов'язаного з таким відстороненням.

Процедура звільнення особи у разі вчинення нею корупційного порушення складається з таких етапів:

1. Надсилання судового рішення, яке набрала законної сили до органу державної, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації (стаття 285 КУАП).

Рішення суду набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження (15 діб – у кримінальних справа, 10 днів – у справах про адміністративні правопорушення) або в момент ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подавалася. Строк надсилання судового рішення у справах про адміністративні проступки становить – 3 дні з моменту набрання чинності. Строк такого надсилання у кримінальних справах не визначений.

Згідно з частиною 2 статті 22 Закону про корупцію, «особи, яких притягнуто до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, пов'язані з порушенням обмежень, передбачених цим Законом, підлягають звільненню з відповідних посад у триденний строк з дня отримання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, якщо інше не передбачено законом».

Водночас стаття 285 КУАП звужує цю вимогу, вказуючи, що постанова суду про накладення адміністративного стягнення за адміністративне корупційне правопорушення направляється відповідному органу для вирішення питання про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, усунення її згідно з законодавством від виконання функцій держави, якщо інше не передбачено законом. З цього можна зробити висновок, що звільненню підлягає тільки частина посадовців, на яких покладено обов’язки з виконання державних функцій (вказані у пункті 1 частини 1 статті 4 Закону про корупцію). Приміром, якщо до адміністративної відповідальності буде притягнутий посадовець держлісгоспу, що отримує заробітну плату за державного бюджету, звільнення його з посади не є обов’язковим.

2. Прийняття рішення про звільнення з посади службовця.

Таке рішення повинно бути прийняте протягом 3 днів з моменту отримання судового рішення, що набрало законної сили.

Питання про правові підстави звільнення особи з посади у разі вчинення нею корупційного адміністративного правопорушення залишається недостатньо врегульованим. Це пов’язано з тим, що Закон про корупцію не зобов’язує суд при розгляді справи вирішувати питання про звільнення. Окремої підстави для звільнення у разі вчинення адміністративного проступку не містить також КЗпП України та Закон України «Про державну службу» (в редакції,яка діє до 01.01.2013 року).

3. Повідомлення про прийняте рішення суд та орган виконавчої влади з питань державної служби. Повідомлення здійснюється протягом 3 днів з моменту ухвалення рішення.

Для звільнення виборних осіб місцевого самоврядування, які визнані винуватими у вчиненні корупційних порушень, закон не встановлює жодних строків.

Повноваження депутатів місцевих рад (стаття 5 Закону «Про статус депутатів місцевих рад») достроково припиняються без спеціального прийняття рішення радою у таких випадках:

- набрання законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його засуджено до позбавлення волі;

- обрання або призначення на посаду, зайняття якої згідно з Конституцією України і законом не сумісне з виконанням депутатських повноважень. Порушення цього обмеження є окремим складом корупційного діяння.

Повноваження депутата місцевої ради можуть припинятися достроково лише за рішенням відповідної ради у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, за яким особу засуджено до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.

Сільський, селищний, міський голова, визнаний винуватим у вчиненні корупційного правопорушення, може бути також звільненим відповідно до 2-ох різних процедур (стаття 79 Закону «Про місцеве самоврядування»):

1) на підставі рішення відповідної ради про взяття до відома факту набрання законної сили обвинувальним вироком або порушення вимог щодо обмеження сумісності з його діяльністю (це діяння є складом корупційного проступку);

2) на підставі рішення місцевого референдуму чи відповідної ради про дострокове припинення повноважень на з мотивів порушення Конституції або законів України, прав і свобод громадян, не забезпечення здійснення наданих повноважень.

Закон про корупцію встановлює заборону займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування, для осіб, притягнутих до відповідальності за корупційне правопорушення (частина 5 статті 22). Ця заборона повинна встановлюватися виключно на підставі судового рішення. Чинне законодавство передбачає обмеження зайняття посад лише у випадку засудження осіб за вчинення злочинів. Зокрема, згідно зі статтями 52, 55 Кримінального кодексу України, позбавлення права обіймати певні посади на певний строк може бути основним або додатковим покаранням за вчинений злочин.

КУАП не передбачає накладення на порушників таких обмежень, як заборона займати посади на публічній службі. Тому вчинення адміністративних корупційних правопорушень не тягне встановлення обмежень на зайняття посад в органі державної влади, місцевого самоврядування для осіб, що вчинили такі порушення.

Відомості про притягнення осіб до відповідальності підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Надалі, при спробі влаштуватися на посаду службовця, такі відомості будуть предметом спеціальної перевірки.