4. Прозорість інформації та діяльність службовців

Прозорість інформації про діяльність влади не тільки впливає на зміну правил поведінки влади, підвищуючи її відповідальність та ефективність роботи, але й сприяє укріпленню громадського суспільства та засад демократії. З іншого боку, закритість чиновників, приховування інформації створює підґрунтя для зловживань, посилює некомпетентність та має наслідком вчинення корупційних порушень.

Закон про корупцію (стаття 16) визначив декілька вимог для забезпечення інформаційної прозорості влади, заборонивши практично всім державним службовцям, посадовцям органів місцевого самоврядування, державних , комунальних підприємств, установ та організацій, а також приватного сектору вчиняти такі дії:

- відмовляти фізичним або юридичним особам в інформації, надання якої передбачено законом;

- надавати несвоєчасно, недостовірну чи не в повному обсязі інформацію, яка підлягає наданню відповідно до закону.

Стандарти доступу громадян до інформації були визначені Законі України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року. Набрання чинності цього важливого акту у травні 2011 року відкрило широкі можливості громадянам та юридичним особам для отримання суспільної інформації.

Стаття 5 Закону «Про доступ до публічної інформації» передбачає два основні способи забезпечення права осіб на отримання публічної інформації: 1) систематичне та оперативне оприлюднення інформації: - в офіційних друкованих виданнях; - на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; - на інформаційних стендах; - будь-яким іншим способом; 2) надання інформації на підставі запитів осіб на інформацію.

Надавати та оприлюднювати публічну інформацію, крім органів влади, з травня 2011 року також зобов’язано значний перелік суб’єктів, котрі визначаються як «розпорядники інформації» (стаття 13 Закону «Про доступ до публічної інформації»). Коло цих суб’єктів є значно ширше переліку органів влади та інших юридичних осіб, що вказаний у статті 4 Законі про корупцію. Наприклад, до розпорядників інформації прирівнюються суб’єкти, що використовували кошти державного чи місцевого бюджетів, а також володіють інформацією про стан довкілля.

Законом передбачено, що не може бути обмежено доступ до інформації про:

- розпорядження бюджетними коштами;

- володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів;

- умови отримання зазначених коштів чи майна;

- прізвища, імена, по-батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно;

- доходи осіб та членів їхніх сімей, які претендують на зайняття чи займають виборну посаду в органах влади або обіймають посаду державного службовця, службовця органу місцевого самоврядування першої або другої категорії.

При чому обмеження в доступі стосується інформації, а не документу. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої є необмеженим.

Тому лісогосподарські підприємства, що фінансуються з державного чи місцевого бюджетів, зобов’язані надавати інформацію в частині використання цих коштів. Наприклад, якщо підприємством використовувались бюджетні кошти на залісення, протипожежні заходи, адміністрація повинна надати таку інформацію громадянину на його запит у встановлений законом термін. Крім того, на лісгоспи розповсюджуються вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації» стосовно надання громадськості інформації про стан лісів, що перебувають в користуванні цих підприємств.

Вимоги до запитів на інформацію встановлюються статтею 19 Закону про доступ до публічної інформації. Такі запити можуть бути індивідуальними або колективним, і можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою). Примірна форма запиту затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 583 «Питання виконання Закону України "Про доступ до публічної інформації" в Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органах виконавчої влади». Зміст запиту є довільним.

Запит повинен лише містити:

- ім'я (найменування) особи-запитувача інформації, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;

- загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо особі це відомо;

- підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Увага ! Загальний строк для відповіді на запит про надання публічної інформації становить 5 робочих днів. Цей строк може бути зменшений до 48 годин у виняткових випадках (з метою отримання інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи). Допускається збільшення строку до 20 робочих днів (для надання великого обсягу інформації або при пошуку інформації серед значної кількості даних).

На додаток до цих заборон, Закон про корупцію (стаття 16) не дозволяє відносити до інформації з обмеженим доступом такі відомості про державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування:

1) розміри, види благодійної та іншої допомоги, що надається фізичним та юридичним особам чи одержується від них зазначеними чиновниками;

2) розміри, види оплати праці зазначених службових осіб, а також одержані цими особами за правочинами, які підлягають обов’язковій державній реєстрації, дарунки (пожертви).

За порушення вимог щодо надання інформації, що передбачена Законом про корупцію, зокрема, за неправомірну відмову в наданні зазначеної інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, службові особи несуть відповідальність, передбачену статтею 212-3 КУАП «Порушення права на інформацію».