1. Спеціальна перевірка при прийнятті на посаду

Запровадження спеціальних перевірок при прийнятті на посаду публічних службовців є однією з новел антикорупційного закону. Вони стали обов’язковими лише для службовців, які перелічені у пункті 1 частини першої статті 4 Закону про корупцію. Відповідно, у лісовому секторі це стосуватиметься першої групи суб’єктів (за класифікацією цього видання).

Введення цих перевірок пояснюється необхідністю не допускати/запобігати прийняттю на службу осіб, що безпосередньо причетні до корупції.

Законодавець визначив перелік інформації про кандидатів на посади, що підлягатиме перевірці. Очікується, що отримання цієї інформації дозволить представникам влади за результатами перевірки «відсіювати» сумнівних кандидатів.

Інформація-об’єкт для спеціальної перевірки 1. Притягнення особи до кримінальної відповідальності, в тому числі за корупційні правопорушення, наявності судимості, її зняття, погашення 2. Факт, що особа піддавалася раніше адміністративним стягненням за корупційні правопорушення 3. Достовірність відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру 4. Наявність в особи корпоративних прав 5. Стан здоров’я, освіта, наявність наукового ступеня, вченого звання, підвищення кваліфікації (частина друга статті 11 Закону про корупцію)

1. Перевірка факту притягнення до кримінальної відповідальності проводиться з метою виконання вимог законів і недопущення до служби осіб, які «мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади» (стаття 12 Закону «Про державну службу») або «мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку» (стаття 12 Закону «Про службу в органах місцевого самоврядування»). Джерелом отримання подібної інформації слугують відповідні бази даних Міністерства внутрішніх справ України.

Після погашення судимості (стаття 89 ККУ) за спливом встановлених законом строків чи дострокового зняття судимості судом (стаття 91 ККУ), особа вважається такою, що не притягалася до кримінальної відповідальності і не може бути обмежена у своїх права і свободах.

Не допускається збір інформації зацікавленими органами влади про вже погашену чи зняту судом судимість.

2. Перевірка інформації про притягнення до адміністративної відповідальності здійснюватиметься на підставі Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, який створюється Міністерством юстиції України (стаття 21 Закону про корупцію).

3. Відомості про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру перевіряються, для того, щоб у майбутньому, під час перебування особи на посаді в органі державної влади чи місцевого самоврядування, можна було порівняти рівень отриманих нею доходів і витрат. Отримання цієї інформації можливе від органів державної податкової служби.

4. Одержання відомостей про корпоративні права особи має таку ж мету, що зазначена в попередньому пункті. Крім того, їх перевірка сприятиме виявленню можливих фактів конфлікту інтересів (стаття 14 Закону про корупцію).

Корпоративними правами (стаття 2 Закону «Про акціонерні товариства») вважаються сукупність майнових і немайнових прав акціонера-власника акцій товариства, що включають права на:

- участь в управлінні акціонерним товариством;

- отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону;

- інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами товариства.

Цими відомостями володіє Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

5. Інформація про стан здоров’я та освіту кандидата на посаду службовця важлива, оскільки законодавство забороняє прийняття на посади недієздатних осіб (тобто психічно хворих, нарко-, алкозалежних, хворих на тяжку інфекційну хворобу тощо) та осіб без належного освітнього рівня. Про це йдеться у статті 12 Закону «Про державну службу», статті 12 Закону «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Орган, який проводить спеціальну перевірку, не має право розголошувати інформацію, яка йому стала відома в результаті проведеної перевірки. Така інформація відповідно до закону є конфіденційною. Це значить, що доступ до неї обмежується фізичною або юридичною особою, і може поширюватися у порядку, визначеному цими особами, і тільки за їхнім бажанням, відповідно до передбачених ними умов (стаття 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Строк проведення спеціальної перевірки не повинен перевищувати 15 днів.

Спеціальна перевірка складається з таких етапів:

1) згода особи на перевірку;

2) запит від органу державної влади чи місцевого самоврядування до інших органів влади про надання інформації про особу;

3) отримання інформації про результати спеціальної перевірки;

4) підготовка органом державної влади чи місцевого самоврядування довідки за результатами спеціальної перевірки;

5) ознайомлення особи з підготовленою довідкою;

6) прийняття рішення про призначення (обрання) на посаду чи про відмову у призначенні (обранні на посаду).

Детальна інформація про процедуру перевірки викладена у частинах 4-7 статті 11 Закону про корупцію.