6) Причини виникнення і суть товарного виробництва

Матеріальною основою зародження товарних відносин є суспільний поділ праці, який означає спеціалізацію виробників на виготовленні окремих видів продуктів. Суспільний поділ праці обумовлюється дією закону економії робочого часу, який сприяє зростанню продуктивності праці, збільшенню випуску продукції.На основі суспільного поділу праці виникають виробничі відносини між людьми не тільки в сфері виробництва, але і в сфері обміну товарами.Таким чином, суспільний поділ праці, за якого відбуваєтьсяспеціалізація виробництва, є необхідною умовою виникнення това-рного виробництва. Безпосередньою причиною цього є економічневідокремлення виробників як власників засобів виробництва і виро-бленого продукту.

Товарне виробництво — це така форма організації суспільноговиробництва, при якій економічні відносини між відокремленимивиробниками виявляються через купівлю-продаж на ринку продук-тів їх праці — товарів. Звідси випливають основні риси товарноговиробництва:суспільний поділ праці; риватна власність на засоби виробництва; овна соціально-економічна відокремленість і самостійністьвиробництва; ономічні зв'язки між відокремленими виробниками здійс-нюються через обмін товарів.

7)Закономірності виникнення і суть грошей.

Гроші – одне з найдавніших явищ у житті суспільства – відіграють важливу

роль у господарській діяльності людини. Вони завжди привертали до себе

пильну увагу науковців.Гроші виникають з появою та розвитком товарно-грошових відносин.Роль грошей визначається рівнем розвитку товарного виробництва та адкватних йому суспільних відносин. Вона не може бути реалізована там,де для цього немає відповідних умов.Найсприятливіші умови для реалізації ролі грошей у розширеному відтворені були створені за капіталізму, коли товар став загальною формою продуктіввиробництва,а економічні відносини в суспільстві булипереведені на еквівалентні, ринкові засади. Особливе значення мало те,що сама робоча сила стала товаром, об’єктом купівлі-продажу.

8) Державне регулювання економіки

Державнеегулювання економіки — це система заходів задля здійснення підтримуючої, компенсаційної та регулюючої діяльності держави, спрямованої на створення нормальних умов ефективного функціонування ринку та вирішення складних соціально-економічних проблем розвитку національної економіки й всього суспільства. Основні функції державного регулювання економіки Цільова — полягає у визначенні цілей, пріоритетів (лат. prior — перший, перевага) і основних напрямків розвитку національної економіки. Стимулююча передбачає формування регуляторів, здатних ефективно впливати на діяльність господарюючих суб'єктів (їхні інтереси) і стимулювати економічні процеси у бажаному для суспільства напрямку. Нормативна (регламентуюча) — держава за допомогою законів, законодавчих актів і нормативів встановлює певні правила діяльності для суб'єктів економіки, визначає правовий простір. Коригуюча — зводиться до коригування (лат. — виправляти) розподілу ресурсів в економіці з метою розвитку прогресивних процесів, усунення легативних екстерналій і забезпечення нормальних соціально-економічних умов життя суспільства. Соціальна — передбачає регулювання державою соціально-економічних відносин (наприклад, між підприємцями і робітниками), перерозподіл доходів, забезпечення соціального захисту та соціальних гарантій, збереження навколишнього середовища тощо. Безпосереднє управління неринковим сектором економіки — це регулювання державного сектору економіки, створення суспільних товарів і благ. Контролююча — означає державний нагляд і контроль за виконанням і дотриманням законів, нормативних актів, економічних, екологічних та соціальних стандартів тощо.