25

Тема 9. Спадкування у мПр.П План

1. Cпадкування за мчп

2. Спадкування За цку

МЧП

Розділ х. Колізійні норми щодо спадкування

Стаття 70. Спадкові відносини

1. З урахуванням положень статей 71, 72 цього Закону спадкові відносини регулюються правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був. Вибір права спадкодавцем буде недійсним, якщо після складання заповіту його громадянство змінилося.

Стаття 71. Спадкування нерухомого майна і майна, що підлягає державній реєстрації

1. Спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України.

Стаття 72. Здатність осіб на складання і скасування заповіту. Форма заповіту і акта його скасування

1. Здатність особи на складання і скасування заповіту, а також форма заповіту і акта його скасування визначаються правом держави, у якій спадкодавець мав постійне місце проживання в момент складання акта або в момент смерті. Заповіт або акт його скасування не можуть бути визнані недійсними внаслідок недодержання форми, якщо остання відповідає вимогам права місця складання заповіту або права громадянства, або права звичайного місця перебування спадкодавця у момент складання акта чи в момент смерті, а також права держави, у якій знаходиться нерухоме майно.

ЦКУ

Структура питання (деталі - див додаток)

Книга шоста спадкове право

Глава 84 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО СПАДКУВАННЯ

Глава 85 СПАДКУВАННЯ ЗА ЗАПОВІТОМ

Глава 86 СПАДКУВАННЯ ЗА ЗАКОНОМ

Глава 87 ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВА НА СПАДКУВАННЯ

Глава 88 ВИКОНАННЯ ЗАПОВІТУ

Глава 89 ОФОРМЛЕННЯ ПРАВА НА СПАДЩИНУ

Глава 90 СПАДКОВИЙ ДОГОВІР

(у тексті використання номера статей ще проекту!)

І. Спадкування за законом

1. коло спадкоємців за законом

2. Порядок закликання до спадкування

3. розподіл майна померлого між спадкоємцями при спадкуванні за законом

ІІ. Спадкування за заповітом

1. поняття, форма та порядок складання заповіту.

2. коло спадкоємців за заповітом і змістом заповіту

3. право на обов’язкову частку в спадщині

4. позбавлення спадщини

5. під призначення спадкоємця

6. заповідальний відказ. Покладання

7. скасування, зміна та виконання заповіту.

Спадкування за законом

Після смерті особи, його майнові права та обов’язки, а також деякі немайнові прав переходять до інших осіб. Такий перехід майна померлого до іншої особи або до інших осіб називається спадкуванням.

Чинним ЦК України передбачено такий порядок спадкування: спадкування за законом та спадкування за заповітом.

Кожний громадянин має право за життя розпорядитися своїм майном на випадок смерті. Таке розпорядження, зроблене у встановленій законом формі, називається заповітом.

Право заповідати майно – один з істотних елементів цивільної правоздатності громадян (ст.10 ЦКУ).

При спадкуванні за заповітом майно померлого переходить до осіб, вказаних у заповіті.

Коли ж громадянин не залишив заповіту або заповіт виявився недійсним, або спадкоємці за заповітом не прийняли спадщину, або не закликаються до спадкування, або громадянин розпорядився лише частиною свого майна, настає спадкування за законом.

Спадкування за законом має місце в усіх випадках коли і оскільки воно не змінено заповітом (ст.. 524 ЦКУ) при спадкуванні за законом має місце випадок, коли майно померлого переходить до осіб, зазначених в законі. Законом встановлюється також і порядок переходу майна померлого до цих осіб.

Коло спадкоємців за законом визначене ст.. 529-531 ЦКУ. Згідно з цими статтями спадкоємцями за законом є діти (в тому числі усиновлені). Онуки. Правнуки, дружина. Батьки (усиновителі), брати сестри, дід і баба померлого, а також непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті.

Спадкоємці за законом поділяються на дві черги.

До складу спадкоємців першої черги входять такі особи:

1. Діти.

Після смерті матері діти у всіх випадках визнаються спадкоємцями за законом

Після смерті батька діти не завжди закликаються до спадкування, а лише коли між дітьми і батьком існує правовий зв’язок, а саме:

• коли діти народилися від батьків що перебували в зареєстрованому шлюбі

• якщо походження дітей від даних батьків. Які не перебували в зареєстрованом у шлюбі встановлено на підставі спільної заяви батька і матері дитині в державні органи ЗАцС (запису актів громадянського стану).

• коли походження дитини від даного батька встановлено у судовому порядку;

• якщо діти народилися до 8 липня 1944 р від батьків, що не перебували у зареєстрованому шлюбі, проте даний громадянин був записаний їх батьком у книгах запису актів громадянського стану.

Згідно з статтею 529 ЦКУ до числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого яка народилася після його смерті.

Діти зачаті або найдені в шлюбі визнаному недійсним, мають такі самі права, що й діти, народжені у дійсному шлюбі.

Спадкоємцями за законом нарівні з дітьми померлого визнаються усиновлені.

Пасинки чи падчерки не є спадкоємцями після вітчима та мачухи, крім випадків, коли має місце їх усиновлення, або факт утримання. Однак у цьому разі вони одержать спадщину не як пасинки та падчерки, а відповідно як усиновлені чи утриманці.