136. Законодавча діяльність Верховної Ради України

Верховна Рада є загальнонаціональним представницьким органом державної влади, оскільки вона представляє увесь український народ — громадян України всіх національностей і виступає від імені всього народу. Це випливає як з Преамбули Конституції та її змісту, так і з назви парламенту — "Верховна Рада України". Колегіальний характер Верховної Ради як парламенту України полягає насамперед у її складі та порядку роботи. Верховна Рада складається з 450 народних депутатів і є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу. Рішення Верховної Ради приймаються на її пленарних засіданнях шляхом голосування. Закони та інші акти Верховна Рада приймає більшістю від її конституційного складу, крім випадків, передбачених Конституцією.

Виборний характер українського парламенту, як і парламентів інших країн, полягає в тому, що він формується виключно шляхом виборів народних депутатів. Ці вибори є, як правило, вільними і демократичними. Вони проводяться на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Народні депутати обираються до Верховної Ради строком на чотири роки і здійснюють свої повноваження на постійній основі. Верховна Рада, за Конституцією, працює сесійно. Чергові сесії Верховної Ради починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня щороку. Новообрана Верховна Рада збирається на першу сесію не пізніше як на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів. Якщо протягом тридцяти днів будь-якої чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися, то Президент може достроково припинити повноваження Верховної Ради.

137. Суб’єкти розробки законів та суб’єкти законодавчої ініціативи.Для забезпечення охорони конституційного ладу держави, конституційних принципів і норм відповідними повноваженнями наділяються вищі органи державної влади (парламент, глава держави, уряд), створюються спеціальні органи правової охорони конституції (конституційний суд). Повноваження у сфері забезпечення верховенства конституції в Україні здійснюють і інші органи: Рада національної безпеки і оборони України, центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, суди, органи прокуратури, інші правоохоронні органи. Проте перелічені органи здійснюють в основному контроль (нагляд) за законністю у відповідних сферах суспільного життя, а не конституційністю. Забезпечення конституційності не є сутнісною характеристикою їх діяльності. Крім цього, поняття правової охорони конституції передбачає насамперед реалізацію відповідних повноважень щодо забезпечення верховенства конституції вищими органами державної влади. При цьому їх компетенція визначена нормами Конституції України. Виходячи з цього, організаційно-правовий механізм правової охорони Конституції України складає спрямована на забезпечення її верховенства організаційна діяльність таких суб‘єктів як Верховна Рада України, Президент України і Конституційний Суд України.     

138. Парламентські читання. - це обговорення проектів законів та ін. нормат.-прав. акгів на пленар. засіданнях парламенту (окр. палати). Є однією зі стадій законодавчого процесу. В Україні обговорення законопроекту відбувається шляхом трьох Ч. п. Здійснюються відповідно до процедур, вимог Регламенту Верховної Ради України. Осн. завдання першого читання полягає у з'ясуванні принципової необхідності прийняття закону. При цьому виявляється реальна потреба у врегулюванні проблемної ситуації і відповідність проблеми рівню закону.

Зазвичай на перше Ч. п. законопроект вноситься у редакції суб'єкта законодавчої ініціативи. В цілому при розгляді ВР України законопроекту в першому читанні обговорюється його концепція, дається оцінка відповідності осн. положень законопроекту Конституції України, його актуальності й практ. значущості.

Під час другого Ч. п. розглядаються поправки до проекту та його нова редакція з урахуванням пропонованих змін, проводиться його постатейне обговорення та здійснюється постатейне голосування. Третє Ч. п. присвячено розгляду законопроекту в остаточній редакції. Як правило, на цьому етапі внесення поправок не допускається, окрім редакційних. У випадку позит. рішення закон приймається у цілому. Відповідно до чинних процедур, норм третє читання законопроектів проводиться з метою внесення ред. поправок, узгодження між собою структур, частин схваленого в другому читанні законопроекту, узгодження розглянутого законопроекту з ін. законами. Проекти важливих постанов та ін. актів ВР України з питань держ., госп., соціально-куль-тур. життя, екол. безпеки і зовн. політики теж розглядаються у трьох читаннях відповідно до правил, встановлених Регламентом ВР щодо розгляду законопроектів.