- •1. Конституційне право – провідна галузь права України.
- •2. Конституційне право як галузь права, юридична наука та навчальна дисципліна.
- •3. Співвідношення понять «конституційне право» та «державне право».
- •4. Поняття і предмет конституційного права України.
- •6. Метод конституційно-правового регулювання.
- •9. Критерії класифікації інститутів конституційного права.
- •10. Загальні, основні та початкові інститути конституційного права
- •11. Сутність і зміст конституційно-правової норми.
- •12. Види конституційно-правових норм.
- •13. Особливості конституційно-правової норми.
- •14. Порядок реалізації конституційно-правових норм
- •15. Поняття і види конституційно-правових відносин.
- •16. Суб'єкти і об'єкти конституційно-правових відносин.
- •19. Поняття джерел конституційного права. Формалізовані та неформалізовані джерела конституційного права.
- •20. Види джерел конституційного права України.
- •22. Загальна характеристика і основні риси Конституції України.
- •23. Суть конституціоналізму.
- •24. Суть фактичної і юридичної конституції:
- •25. Класифікація Конституції України.
- •27. Конституційний процес в Україні.
- •29. Розкрити види законів України.
- •34. Поняття і сутність конституційного ладу України.
- •35. Принципи конституційного ладу України.
- •39. Поняття потенційного та реального суверенітету
- •40. Організація державної влади в Україні.
- •41. Розподіл державної влади.
- •42. Принцип стримання і противаги
- •43. Верховенство права в Українській державі.
- •45. Поняття і ознаки правової держави.
- •46. Взаємозалежність і співвідношення громадянського суспільства і правової держави.
- •47. Інститут захисту конституційного ладу України.
- •48. Основні засади взаємовідносин громадянського суспільства і держави.
- •49. Поняття, форми і принципи державного устрою.
- •52. Декларація про державний суверенітет України та її роль в становленні держави України. Прийнята 16. 07. 1990
- •54. Поняття державних символів України. 55. Функції державних символів України
- •55. Функції державних символів України
- •56. Суть і зміст народовладдя в Україні.
- •58. Петиційне право, його реалізація в Україні
- •59. Спільність і відмінність основних форм народовладдя
- •60. Поняття і види референдумів.
- •62. Принципи участі громадян у референдумах.
- •65. Референдний процес в Україні.
- •66. Суб’єкти референдного процесу в Україні.
- •67. Правові гарантії здійснення народовладдя.
- •68. Поняття і форми представницької демократії.
- •69. Поняття і суть виборчого права і виборчої системи.
- •70. Демократизм виборчої системи в Україні. 71. Види виборчих систем.
- •71.Види виборчих систем
- •72. Позитиви й негативи мажоритарної виборчої системи.
- •73. Позитиви й негативи пропорційної виборчої системи.
- •74. Основні принципи виборчої системи України.
- •75. Порядок організації та проведення виборів.
- •77. Суб’єкти виборчого права в Україні.
- •78. Види виборчих комісій на виборах в Україні.
- •79. Статус Центральної виборчої комісії.
- •81. Види виборчих дільниць на виборах в Україні.
- •82. Проведення передвиборної агітації на виборах в Україні
- •83. Структура виборчого бюлетеня
- •84. Гарантії здійснення виборчого права.
- •85. Види правових статусів осіб.
- •86. Гуманістична спрямованість основ правового статусу
- •87. Поняття, принципи і зміст правового статусу особи.
- •88. Конституційно-правовий статус особи, його структура
- •90. Покоління прав людини.
- •91. Поняття громадянства і засоби його набуття.
- •92. Ознаки громадянства.
- •93. Натуралізація за національним законодавством.
- •94. Філіація за національним законодавством.
- •95. Порядок набуття громадянства України.
- •96. Підстави набуття громадянства України.
- •97. Порядок припинення громадянства України.
- •98. Порядок набуття громадянства України дітьми.
- •99. Документи, що підтверджують громадянство України.
- •100. Обмеження щодо набуття громадянства України.
- •105. Принцип рівності прав і свобод, його сутність.
- •106. Політичні права і свободи громадян України.
- •107. Соціально-економічні права громадян України.
- •108. Культурні права громадян України.
- •109. Система обов'язків громадян України.
- •110. Гарантії здійснення прав і свобод громадян України.
- •113. Механізми захисту прав людини.
- •114. Міжнародно-правові механізми захисту прав людини.
- •118. В’їзд іноземців в Україну.
- •119. Виїзд іноземців з Україну.
- •120. Відповідальність іноземців за правопорушення та захист їх прав.
- •121. Скорочення терміну перебування на території України
- •122. Видворення за межі України.
- •123. Транзитний проїзд по території України.
- •124. Правовий статус осіб без громадянства.
- •125. Співвідношення соціальних прав громадянина України та іноземця.
- •126. Статус закордонного українця.
- •127. Поняття права притулку.
- •128. Статус біженця в Україні.
- •129. Поняття та ознаки органу Української держави.
- •130. Система органів Української держави
- •133. Компетенція Верховної Ради України.
- •134. Парламентська більшість та опозиція.
- •135. Парламентські процедури.
- •136. Законодавча діяльність Верховної Ради України
- •139. Бюджетна процедура Верховної Ради України.
- •140. Комітети Верховної Ради України та їх повноваження.
- •142. Організація роботи Верховної Ради України.
- •145. Конституційний-правовий статус народного депутата.
- •146. Діяльність депутата.
- •148. Основні гарантії депутатської діяльності.
- •149. Депутатський імунітет та депутатський індемнітет.
- •150. Депутатський запит і депутатське звернення.
- •152. Правовий статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
- •153. Порядок звернення громадян до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
- •154. Правовий статус Президента України.
- •155. Президент України як глава держави.
- •156. Порядок проведення виборів Президента України.
- •157. Компетенція Президента України.
- •158. Виключні повноваження Президента України.
- •160. Взаємовідносини Президента України з Верховною Радою України.
- •161. Взаємовідносини Президента України з Кабінетом Міністрів України.
- •162. Акти Президента України.
- •163. Право вето.
- •165. Система органів виконавчої влади.
- •166. Кабінет Міністрів України – орган виконавчої влади.
- •167. Порядок формування і склад Кабінету Міністрів Укр
- •168. Компетенція Кабінету Міністрів України.
- •169. Система центральних органів виконавчої влади.
- •170. Міністерство як центральний орган виконавчої влади.
- •172. Місцеві державні адміністрації, їх повноваження.
- •173. Організація роботи місцевих державних адміністрацій.
- •174. Правові основи організації судової влади.
- •175. Судова влада в системі розподілу влади.
- •176. Загальна характеристика судової системи України.
- •177. Система судів загальної юрисдикції.
- •178. Склад та структура Конституційного Суду України.
- •179. Повноваження Конституційного Суду України.
- •180. Юридична сила рішень та висновків Конституційного Суду України.
- •182. Органи прокуратури в системі державного апарату.
- •183. Повноваження прокуратури України.
- •185. Поняття і значення територіального устрою держави. 186. Основі принципи територіального устрою держави.
- •187. Ознаки унітарності України.
- •190. Правовий статус Автономної Республіки Крим.
- •194. Сучасні теорії та системи місцевого самоврядування.
- •195. Основні моделі місцевого самоврядування.
- •196. Форми здійснення місцевого самоврядування в Укр.
- •197. Система органів місцевого самоврядування в Україні.
- •198. Повноваження органів місцевого самоврядування.
- •199. Функції органів місцевого самоврядування.
- •200. Форми роботи органів місцевого самоврядування.
136. Законодавча діяльність Верховної Ради України
Верховна Рада є загальнонаціональним представницьким органом державної влади, оскільки вона представляє увесь український народ — громадян України всіх національностей і виступає від імені всього народу. Це випливає як з Преамбули Конституції та її змісту, так і з назви парламенту — "Верховна Рада України". Колегіальний характер Верховної Ради як парламенту України полягає насамперед у її складі та порядку роботи. Верховна Рада складається з 450 народних депутатів і є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу. Рішення Верховної Ради приймаються на її пленарних засіданнях шляхом голосування. Закони та інші акти Верховна Рада приймає більшістю від її конституційного складу, крім випадків, передбачених Конституцією.
Виборний характер українського парламенту, як і парламентів інших країн, полягає в тому, що він формується виключно шляхом виборів народних депутатів. Ці вибори є, як правило, вільними і демократичними. Вони проводяться на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Народні депутати обираються до Верховної Ради строком на чотири роки і здійснюють свої повноваження на постійній основі. Верховна Рада, за Конституцією, працює сесійно. Чергові сесії Верховної Ради починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня щороку. Новообрана Верховна Рада збирається на першу сесію не пізніше як на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів. Якщо протягом тридцяти днів будь-якої чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися, то Президент може достроково припинити повноваження Верховної Ради.
137. Суб’єкти розробки законів та суб’єкти законодавчої ініціативи.Для забезпечення охорони конституційного ладу держави, конституційних принципів і норм відповідними повноваженнями наділяються вищі органи державної влади (парламент, глава держави, уряд), створюються спеціальні органи правової охорони конституції (конституційний суд). Повноваження у сфері забезпечення верховенства конституції в Україні здійснюють і інші органи: Рада національної безпеки і оборони України, центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, суди, органи прокуратури, інші правоохоронні органи. Проте перелічені органи здійснюють в основному контроль (нагляд) за законністю у відповідних сферах суспільного життя, а не конституційністю. Забезпечення конституційності не є сутнісною характеристикою їх діяльності. Крім цього, поняття правової охорони конституції передбачає насамперед реалізацію відповідних повноважень щодо забезпечення верховенства конституції вищими органами державної влади. При цьому їх компетенція визначена нормами Конституції України. Виходячи з цього, організаційно-правовий механізм правової охорони Конституції України складає спрямована на забезпечення її верховенства організаційна діяльність таких суб‘єктів як Верховна Рада України, Президент України і Конституційний Суд України.
138. Парламентські читання. - це обговорення проектів законів та ін. нормат.-прав. акгів на пленар. засіданнях парламенту (окр. палати). Є однією зі стадій законодавчого процесу. В Україні обговорення законопроекту відбувається шляхом трьох Ч. п. Здійснюються відповідно до процедур, вимог Регламенту Верховної Ради України. Осн. завдання першого читання полягає у з'ясуванні принципової необхідності прийняття закону. При цьому виявляється реальна потреба у врегулюванні проблемної ситуації і відповідність проблеми рівню закону.
Зазвичай на перше Ч. п. законопроект вноситься у редакції суб'єкта законодавчої ініціативи. В цілому при розгляді ВР України законопроекту в першому читанні обговорюється його концепція, дається оцінка відповідності осн. положень законопроекту Конституції України, його актуальності й практ. значущості.
Під час другого Ч. п. розглядаються поправки до проекту та його нова редакція з урахуванням пропонованих змін, проводиться його постатейне обговорення та здійснюється постатейне голосування. Третє Ч. п. присвячено розгляду законопроекту в остаточній редакції. Як правило, на цьому етапі внесення поправок не допускається, окрім редакційних. У випадку позит. рішення закон приймається у цілому. Відповідно до чинних процедур, норм третє читання законопроектів проводиться з метою внесення ред. поправок, узгодження між собою структур, частин схваленого в другому читанні законопроекту, узгодження розглянутого законопроекту з ін. законами. Проекти важливих постанов та ін. актів ВР України з питань держ., госп., соціально-куль-тур. життя, екол. безпеки і зовн. політики теж розглядаються у трьох читаннях відповідно до правил, встановлених Регламентом ВР щодо розгляду законопроектів.
