- •1. Конституційне право – провідна галузь права України.
- •2. Конституційне право як галузь права, юридична наука та навчальна дисципліна.
- •3. Співвідношення понять «конституційне право» та «державне право».
- •4. Поняття і предмет конституційного права України.
- •6. Метод конституційно-правового регулювання.
- •9. Критерії класифікації інститутів конституційного права.
- •10. Загальні, основні та початкові інститути конституційного права
- •11. Сутність і зміст конституційно-правової норми.
- •12. Види конституційно-правових норм.
- •13. Особливості конституційно-правової норми.
- •14. Порядок реалізації конституційно-правових норм
- •15. Поняття і види конституційно-правових відносин.
- •16. Суб'єкти і об'єкти конституційно-правових відносин.
- •19. Поняття джерел конституційного права. Формалізовані та неформалізовані джерела конституційного права.
- •20. Види джерел конституційного права України.
- •22. Загальна характеристика і основні риси Конституції України.
- •23. Суть конституціоналізму.
- •24. Суть фактичної і юридичної конституції:
- •25. Класифікація Конституції України.
- •27. Конституційний процес в Україні.
- •29. Розкрити види законів України.
- •34. Поняття і сутність конституційного ладу України.
- •35. Принципи конституційного ладу України.
- •39. Поняття потенційного та реального суверенітету
- •40. Організація державної влади в Україні.
- •41. Розподіл державної влади.
- •42. Принцип стримання і противаги
- •43. Верховенство права в Українській державі.
- •45. Поняття і ознаки правової держави.
- •46. Взаємозалежність і співвідношення громадянського суспільства і правової держави.
- •47. Інститут захисту конституційного ладу України.
- •48. Основні засади взаємовідносин громадянського суспільства і держави.
- •49. Поняття, форми і принципи державного устрою.
- •52. Декларація про державний суверенітет України та її роль в становленні держави України. Прийнята 16. 07. 1990
- •54. Поняття державних символів України. 55. Функції державних символів України
- •55. Функції державних символів України
- •56. Суть і зміст народовладдя в Україні.
- •58. Петиційне право, його реалізація в Україні
- •59. Спільність і відмінність основних форм народовладдя
- •60. Поняття і види референдумів.
- •62. Принципи участі громадян у референдумах.
- •65. Референдний процес в Україні.
- •66. Суб’єкти референдного процесу в Україні.
- •67. Правові гарантії здійснення народовладдя.
- •68. Поняття і форми представницької демократії.
- •69. Поняття і суть виборчого права і виборчої системи.
- •70. Демократизм виборчої системи в Україні. 71. Види виборчих систем.
- •71.Види виборчих систем
- •72. Позитиви й негативи мажоритарної виборчої системи.
- •73. Позитиви й негативи пропорційної виборчої системи.
- •74. Основні принципи виборчої системи України.
- •75. Порядок організації та проведення виборів.
- •77. Суб’єкти виборчого права в Україні.
- •78. Види виборчих комісій на виборах в Україні.
- •79. Статус Центральної виборчої комісії.
- •81. Види виборчих дільниць на виборах в Україні.
- •82. Проведення передвиборної агітації на виборах в Україні
- •83. Структура виборчого бюлетеня
- •84. Гарантії здійснення виборчого права.
- •85. Види правових статусів осіб.
- •86. Гуманістична спрямованість основ правового статусу
- •87. Поняття, принципи і зміст правового статусу особи.
- •88. Конституційно-правовий статус особи, його структура
- •90. Покоління прав людини.
- •91. Поняття громадянства і засоби його набуття.
- •92. Ознаки громадянства.
- •93. Натуралізація за національним законодавством.
- •94. Філіація за національним законодавством.
- •95. Порядок набуття громадянства України.
- •96. Підстави набуття громадянства України.
- •97. Порядок припинення громадянства України.
- •98. Порядок набуття громадянства України дітьми.
- •99. Документи, що підтверджують громадянство України.
- •100. Обмеження щодо набуття громадянства України.
- •105. Принцип рівності прав і свобод, його сутність.
- •106. Політичні права і свободи громадян України.
- •107. Соціально-економічні права громадян України.
- •108. Культурні права громадян України.
- •109. Система обов'язків громадян України.
- •110. Гарантії здійснення прав і свобод громадян України.
- •113. Механізми захисту прав людини.
- •114. Міжнародно-правові механізми захисту прав людини.
- •118. В’їзд іноземців в Україну.
- •119. Виїзд іноземців з Україну.
- •120. Відповідальність іноземців за правопорушення та захист їх прав.
- •121. Скорочення терміну перебування на території України
- •122. Видворення за межі України.
- •123. Транзитний проїзд по території України.
- •124. Правовий статус осіб без громадянства.
- •125. Співвідношення соціальних прав громадянина України та іноземця.
- •126. Статус закордонного українця.
- •127. Поняття права притулку.
- •128. Статус біженця в Україні.
- •129. Поняття та ознаки органу Української держави.
- •130. Система органів Української держави
- •133. Компетенція Верховної Ради України.
- •134. Парламентська більшість та опозиція.
- •135. Парламентські процедури.
- •136. Законодавча діяльність Верховної Ради України
- •139. Бюджетна процедура Верховної Ради України.
- •140. Комітети Верховної Ради України та їх повноваження.
- •142. Організація роботи Верховної Ради України.
- •145. Конституційний-правовий статус народного депутата.
- •146. Діяльність депутата.
- •148. Основні гарантії депутатської діяльності.
- •149. Депутатський імунітет та депутатський індемнітет.
- •150. Депутатський запит і депутатське звернення.
- •152. Правовий статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
- •153. Порядок звернення громадян до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
- •154. Правовий статус Президента України.
- •155. Президент України як глава держави.
- •156. Порядок проведення виборів Президента України.
- •157. Компетенція Президента України.
- •158. Виключні повноваження Президента України.
- •160. Взаємовідносини Президента України з Верховною Радою України.
- •161. Взаємовідносини Президента України з Кабінетом Міністрів України.
- •162. Акти Президента України.
- •163. Право вето.
- •165. Система органів виконавчої влади.
- •166. Кабінет Міністрів України – орган виконавчої влади.
- •167. Порядок формування і склад Кабінету Міністрів Укр
- •168. Компетенція Кабінету Міністрів України.
- •169. Система центральних органів виконавчої влади.
- •170. Міністерство як центральний орган виконавчої влади.
- •172. Місцеві державні адміністрації, їх повноваження.
- •173. Організація роботи місцевих державних адміністрацій.
- •174. Правові основи організації судової влади.
- •175. Судова влада в системі розподілу влади.
- •176. Загальна характеристика судової системи України.
- •177. Система судів загальної юрисдикції.
- •178. Склад та структура Конституційного Суду України.
- •179. Повноваження Конституційного Суду України.
- •180. Юридична сила рішень та висновків Конституційного Суду України.
- •182. Органи прокуратури в системі державного апарату.
- •183. Повноваження прокуратури України.
- •185. Поняття і значення територіального устрою держави. 186. Основі принципи територіального устрою держави.
- •187. Ознаки унітарності України.
- •190. Правовий статус Автономної Республіки Крим.
- •194. Сучасні теорії та системи місцевого самоврядування.
- •195. Основні моделі місцевого самоврядування.
- •196. Форми здійснення місцевого самоврядування в Укр.
- •197. Система органів місцевого самоврядування в Україні.
- •198. Повноваження органів місцевого самоврядування.
- •199. Функції органів місцевого самоврядування.
- •200. Форми роботи органів місцевого самоврядування.
125. Співвідношення соціальних прав громадянина України та іноземця.
Відповідно до Закону України “Про правовий статус іноземців”: іноземцями в Україні визнаються іноземні громадяни, особи, які належать до громадянства іноземних держав і не є громадянами України, та особи без громадянства, особи, які не належать до громадянства будь-якої держави.
Іноземці мають ті самі права і свободи та виконують ті самі обов’язки, що й громадяни України, і є рівними перед законом, якщо інше не передбачене чинним законодавством України (ст. 26 Конституції України).
Особливістю статусу іноземців і осіб без громадянства є те, що, з одного боку, їм забезпечують фактичні та юридичні передумови для реалізації прав і свобод, а з іншого – встановлюються певні обмеження, що повністю відповідають нормам міжнародного права.
За своїм правовим статусом усі іноземці в Україні діляться на:
1) іноземних громадян, які на законних підставах тимчасово проживають на території держави або іммігрували на постійне проживання. Іноземці, які іммігрували на постійне проживання або для тимчасового працевлаштування, отримують посвідки відповідно на постійне або тимчасове проживання;
2) іноземців, які перебувають в Україні на іншій законній підставі, вважають такими, що тимчасово перебувають в Україні. В Законі чітко визначено, за яких умов іноземець може отримати дозвіл на імміграцію та іммігрувати на постійне проживання. Це можливо, якщо він: - має в Україні законне джерело існування; - перебуває у близьких родинних відносинах з громадянами України; - перебуває на утриманні громадянина України; - має на своєму утриманні громадянина України; - в інших, передбачених законами України, випадках.
іноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок. Також іноземці можуть набути статусу біженців за підстав і в порядку, передбачених Законом України “Про біженців” . Питання про надання статусу біженця вирішують у межах своєї компетенції органи міграційної служби.
Закон “Про статус іноземців” передбачає можливості натуралізації іноземців, тобто набуття громадянства України за умов і підстав, визначених Законом України “Про громадянство України”.
126. Статус закордонного українця.
Питання статусу закордонного українця регулюються Законом України «Про правовий статус закордонних українців», який було прийнято з метою сприяння розвитку національної свідомості українців, які проживають за межами України. Згідно зі статтею 1 Закону закордонний українець – це «особа, яка є громадянином іншої держави або особою без громадянства, а також має українське етнічне походження або є походженням з України». У цьому контексті «українське етнічне походження» тлумачиться як «належність особи або її предків до української нації та визнання нею України батьківщиною свого етнічного походження».
Органом виконавчої влади України, до компетенції якого відносяться питання закордонних українців, є Національна комісія з питань закордонних українців. До її складу входять представники центральних органів виконавчої влади, народні депутати України, а також представники громадських організацій. Національна комісія приймає рішення про надання, відмову або припинення статусу закордонного українця. Заяви на отримання статусу закордонного українця подаються за кордоном - до дипломатичних установ України та на території України - до Міністерства закордонних справ України.
