93. Натуралізація за національним законодавством.

Натуралізація (укорінення) - це індивідуальне надання до громадянства на прохання заінтересованої особи. Прохання приймається до розгляду уповноваженим державним органом лише через певний строк проживания у країні (США, Австралія, Україна, Франція - 5, Великобритания - 7, Іспанія -10 років).

Вимога додержання строків натуралізації від 5 до 10 років закріплена 1961 р. у Конвенції ООН щодо скорочення безгромадянства.

Згідно із Законом «Про громадянство України» (ст. 9) визначаються такі умови прийняття іноземців або анатридів до громадянства України:а)   визнання та дотримання Конституції України та законів України;б)  зобов'язання прийняти іноземне громадянство або не мати іноземного громадянства;в)  безперервне проживания на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років;г)   отримання дозволу на постійне проживания в Україні;д)  володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування;е)   наявність законних джерел існування.

Не можуть набути громадянства України особи, які вчинили злочин проти людства або насильницькі дії проти національної державності України, були засуджені до позбавлення волі за тяжкі злочини.Порядок натуралізації має дозвільний характер і встановлюється нормами національного права.

94. Філіація за національним законодавством.

Філіація – це набуття грома­дянства у зв'язку з народженням. У різних державах закони спираються на принципи або «права крові», або «права Грунту». Згідно з принципом «права крові» дитина набуває громадянства батьків незалежно від місця народження. Згідно з принципом «права Грун­ту» дитині надається громадянство держави, на території якої вона народилася незалежно від громадянства батьків. Набуття грома­дянства за «нравом крові» у правовій доктрині і законодавстві України та деяких інших держав називають набуттям громадян­ства «за походженням», а за «правом грунту» - «за народженням». Принцип «права крові», як правило, застосовується у поєднанні з принципом «права Грунту»: діє змішана система. Наприклад, у Законі «Про громадянство України» послідовно провадиться принцип «права крові», але діти апатридів і діти, батьки яких невідомі, набувають громадянства України з огляду на народження на її території, тобто за «правом грунту».

95. Порядок набуття громадянства України.

Набути громадянство України можуть іноземні громадяни та особи без громадянства. , які виконали наступні умови: відмовились від іноземного громадянства; постійно проживають на території України протягом останніх п’яти років перед подачею клопотання. Це правило не поширюється на осіб, які прибули в Україну на постійне проживання і виявили бажання стати громадянами України за умов, якщо вони народились чи довели, що хоча б один із їхніх батьків, дід чи баба народилися на її території, і не перебувають у громадянстві інших держав; володіють українською мовою в обсязі, достатньому для спілкування; мають законні джерела існування; визнають і виконують Конституцію України та закони України.

Рішення щодо осіб, які мають видатні заслуги перед Українською державою, приймає Президент України.

В громадянство України не приймаються особи, які: вчинили злочини проти людства чи здійснювали геноцид, чинили насильницькі дії проти національної державності України; засудженні до позбавлення волі до зняття судимості; перебувають під слідством або уникають покарання чи вчинили злочин на території іншої держави; перебувають на військовій службі, у службі безпеки, в правоохоронних органах, органах юстиції або органах державної влади іноземної держави”.

Отже, громадянство України припиняється: внаслідок виходу з громадянства України; внаслідок втрати громадянства України;

за підставами, передбаченими міжнародними договорами

Вихід з громадянства (експатріація) відбувається тільки за ініціативою самої особи